Історія справи

Ухвала КАС ВП від 09.02.2021 року у справі №808/537/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 808/537/16

адміністративне провадження № К/9901/26558/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І. Я.,

суддів: Гончарової І. А., Ханової Р. Ф.,

розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 березня 2016 року (суддя Нечипуренко О. М. ) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року (судді: Бишевська Н. А. (головуючий), Добродняк І. Ю., Семененко Я. В. ) у справі №808/537/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнасінняпром" до Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИЛ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрнасінняпром" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.10.2015:

- № 0001311510 яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість (ПДВ) у розмірі 2 950 759,00 грн;

- № 0001301510, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 70 256,25 грн, в тому числі за основним платежем - 56 205,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 14 051,25 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято безпідставно, оскільки висновки контролюючого органу про допущене позивачем порушення вимог податкового законодавства є безпідставними, а помилка допущена під час заповнення податкової звітності самостійно виявлена та своєчасно виправлена Товариством.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року,, позов Товариства задоволено, оскаржувані податкові повідомлення - рішення визнано протиправними та скасовано.

4. Суд першої інстанції, з думкою якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що в ході камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість не виявлено фактів, що можуть свідчити про порушення ТОВ "Укрнасінняпром" податкового, валютного та іншого законодавства, які призвели до заниження суми податкового зобов'язання. Також 15.10.2015 ТОВ "Укрнасінняпром" подано до контролюючого органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 березня 2016 року, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства в повному обсязі.

6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом в жовтні 2015 року проведено камеральну декларації з ПДВ за серпень 2015 року ТОВ "Укрнасінняпром", результати якої оформлено актом від 08.10.2015 № 87/15-03/36415181.

Відповідно до висновку акту перевірки позивачем порушено вимоги п. 200.1, п.200.2, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України та р. V "Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", а саме:

- завищено суму від'ємного значення, що нараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за серпень 2015 року на загальну суму 2 950 759,00 грн;

- занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (періоду) та сплаті до державного бюджету за серпень 2015 року на загальну суму 56 205,00 грн.

На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 26.10.2015.

Судами встановлено, що Товариством подано декларацію з ПДВ за липень 2015 року.

Також позивачем надано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9211563384 від 15.10.2015 до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2015 року ( № 9172995969 від 17.08.2015р. ), в якому виправлено самостійно виявлено помилку, а саме сума рр. 22.1 та 23.3.перенесено до р. 24 "Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 22.1 + рядок 23.3) (переноситься до рядка 20.1 наступного звітного (податкового) періоду)" у розмірі 3 088 642 грн.

Крім того, Товариством до декларації з ПДВ за липень 2015 року надано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9214564654 від 19.10.2015, в якому збільшено суму від'ємного значення на 1 324,00 грн, за рахунок збільшення суми податку на додану вартість. Сума збільшення від'ємного значення в подальшому знайшла своє відображення у декларації з ПДВ за жовтень 2015 року.

За результатами самоперевірки виявлено помилки заповнення декларації з ПДВ за серпень 2015 року ( № 9192031621 від 16.09.2015.), а саме відсутність даних у сумі 3 089 966 грн по р. 20 "Від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 20.1 + рядок
20.2 + рядок 20.3)", що також було виправлено шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9211558647 від 15.10.2015, № 9214676253 від 19.10.2015.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем, та висновки, що зазначені в акті перевірки, вказує на неврахування судами доводів контролюючого органу про те, що позивачем допущені порушення вимог законодавства під час заповнення податкової декларації, що і призвело до завищення розміру від'ємного значення суми ПДВ та заниження суми ПДВ.

В касаційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права, контролюючий орган фактично просить здійснити переоцінку встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи.

9. Товариством було надано заперечення на касаційну скаргу контролюючого органу, в якому позивач вказує на безпідставність доводів контролюючого органу та просить залишити касаційну скаргу останнього без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції просить залишити без змін.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Пункт 46.1 статті 46.

Податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених Податковий кодекс України) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

10.2. Пункт 50.1 статті 50.

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених Податковий кодекс України) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

10.3. Пункт 50.2 статті 50.

Платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

10.4. Підпункт 54.3.2 пункту 54.3 статті 54.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених Податковий кодекс України або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

10.5. Пункт 75.1 статті 75.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

10.6. Підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

10.7. Підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Податковий кодекс України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

10.8. Пункт 76.1 статті 76.

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

10.6. Пункти 200.1,200.4 статті 200.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Податковий кодекс України) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до Податковий кодекс України на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до Податковий кодекс України на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

11. Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 №966 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин).

11.1. Розділ V "Порядок заповнення податкової декларації".

Якщо наявна сума від'ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, відображається у рядку 20, то:

у разі перевищення такого від'ємного значення (рядок 20) над значенням рядка 18, значення рядка 20 зменшується на значення рядка 18 та відображається у рядку 21;

у разі якщо сума такого від'ємного значення (рядок 20) є меншою за значення рядка 18, значення рядка 18 зменшується на значення рядка 20 та відображається у рядку 25.

Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 22.1 + рядок 23.3), відображається у рядку 24 та переноситься до рядка 20.1 наступного звітного (податкового) періоду.

12. Методичні рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця, затверджених Наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 № 165.

12.1. Пункт 2.3.

Приймання та обробка податкової звітності з ПДВ здійснюється відповідно до вимог глави 2 "Податкова звітність" Кодексу.

У разі виявлення підрозділом податкового та митного аудиту / доходів і зборів з фізичних осіб під час камеральної (електронної) перевірки податкової звітності помилок, допущених працівником підрозділу приймання та обробки податкової звітності при введенні до електронної бази податкової звітності з паперового носія, така інформація передається до підрозділу приймання та обробки податкової звітності шляхом направлення службової записки з метою усунення помилки.

12.2. Підпункт 2.4.1 пункту 2.4.

Подання платником податків податкової звітності з використанням електронного сервісу електронний кабінет платника податків (далі - ЕКПП):

платником податків здійснюється авторизація за допомогою особистого електронного ключа, заповнюються показники податкової звітності та підписується податкова звітність електронним цифровим підписом (далі - ЕЦП);

система одразу перевіряє правильність показників податкової звітності та видає повідомлення про прийняття податкової звітності;

при виявленні системою помилки у податковій звітності платник податків не зможе зареєструвати звітність без виправлення помилок.

12.3. Підпункт 2.4.2 пункту 2.4.

Обмін інформацією з платником податків у межах здійснення органами Міндоходів камеральної (електронної) перевірки, відповідно до якого:

обмін інформацією проводиться в електронному вигляді за допомогою електронного сервісу ЕКПП та з використанням ЕЦП;

створюється електронне повідомлення про результати електронної обробки (звірки) податкової інформації з податку на додану вартість (зразок форми електронного повідомлення наведено у додатку 1 до Методичних рекомендацій);

повідомлення направляється в електронному вигляді платнику податків для врахування розбіжностей при формуванні та уточненні показників податкової звітності з податку на додану вартість.

12.4. Пункт 2.5.

Етапи проведення камеральної (електронної) перевірки податкової звітності платників податків:

після закінчення строку, наданого платнику податків в інформаційному (електронному) повідомленні для самостійного виправлення помилок, проводиться камеральна (електронна) перевірка, за наслідками якої складається (формується):

у разі встановлення помилок (порушень) у податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності - Акт про результати камеральної перевірки;

у разі відсутності помилок (порушень) у податковій звітності - до впровадження в промислову експлуатацію АС "Камеральна електронна перевірка" інспектор у тій частині перевіреної звітності, що заповнюється службовими особами Міндоходів, робить відмітку у графі "порушень (помилок) не виявлено" (якщо інше не визначено Кодексом), вказує дату проведення камеральної перевірки і ставить підпис; після впровадження в промислову експлуатацію АС "Камеральна електронна перевірка" складається (формується) Довідка про результати камеральної перевірки для платників податку, які надали декларацію в електронному виді з визначеною IP-адресою.

12.5. Пункт 3.1.

Особливості проведення камеральних (електронних) перевірок податкової звітності з податку на додану вартість.

Податкова звітність, подана платником ПДВ, проходить арифметичний та логічний контроль - автоматизовану перевірку, складовими якої є:

- перевірка правильності визначення податкового періоду (відповідно до статті 202 Кодексу), своєчасності надання звітності (дотримання строків, встановлених пунктом 49.18 статті 49 та статтею 203, з урахуванням пункту 49.20 статті 49 Кодексу), правильності вибору форми декларації;

- перевірка логічного зв'язку між окремими звітними і розрахунковими показниками, перевірка узгодженості показників, що переносяться з додатків до декларацій, порівняння звітних показників з показниками попередніх звітних періодів.

- перевірка відповідності значень окремих рядків декларації звітного (податкового) періоду значенням окремих рядків декларації попереднього звітного (податкового) періоду, а саме:

рядка 21.1 - значенню рядка 20.2,

рядка 21.2 - значенню рядка 24 (з урахуванням графи 6 уточнюючих розрахунків попереднього звітного (податкового) періоду).

Значення рядка 21.3 звіряється з сумою, зазначеною в акті перевірки, складеному у звітному (податковому) періоді.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Подання податкової звітності є обов'язком платника податків, прийняття звітності є обов'язком контролюючого органу.

При подачі платником податків податкової звітності в електронному вигляді обов'язок щодо перевірки правильності показників податкової звітності покладається на систему.

Податкова звітність, подана платником ПДВ, проходить арифметичний та логічний контроль - автоматизовану перевірку, складовими якої є, зокрема, перевірка логічного зв'язку між окремими звітними і розрахунковими показниками, перевірка узгодженості показників, що переносяться з додатків до декларацій, порівняння звітних показників з показниками попередніх звітних періодів, перевірка відповідності значень окремих рядків декларації звітного (податкового) періоду значенням окремих рядків декларації попереднього звітного (податкового) періоду, а саме, рядка 21.1 - значенню рядка 20.2, рядка 21.2 - значенню рядка 24 (з урахуванням графи 6 уточнюючих розрахунків попереднього звітного (податкового) періоду).

При цьому виявлення системою помилок унеможливлює реєстрацію такої податкової звітності без їх виправлення. Для виправлення помилок надається певний час, після якого здійснюється камеральна перевірка податкової звітності, за результатами якої, в залежності від наявності помилок або їх відсутності складається акт або довідка відповідно.

14. У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених Податковий кодекс України) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

15. Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральна перевірка є окремим видом перевірки.

16. Самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшувати (збільшувати) суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставі підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний лише у разі якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Тобто передумовою для зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми ПДВ є дані перевірок результатів діяльності платника податків.

Перевірка результатів діяльності платника податків можлива лише під час проведення документальних перевірок, а не камеральних.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

17. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

18. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в акті перевірки, запереченні на позовну заяву, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи.

19. Суди встановили, що фактично контролюючим органом доказів направлення позивачу та отримання останнім електронного повідомлення встановленого зразка про результати електронної обробки (звірки) податкової звітності з ПДВ за липень 2015 року для врахування розбіжностей при формуванні показників податкової звітності з податку на додану вартість, передбаченого у п. п.2.4.2 п.2.4 Методичних рекомендацій, відповідачем суду не надано. Натомість про прийняття без зауважень декларації з ПДВ за серпень 2015 року свідчить квитанція № 2.

Вказане свідчить, що при перевірці декларації з ПДВ за липень 2015 року системою не було виявлено відсутність даних у рядку 24, яка визначається підсумком рядків
22.1 та 23.3, і який за даними вказаної податкової звітності становить 3 088 642
грн. В свою чергу, вказана сума мала бути перенесена до рядка 20.1 наступного звітного (податкового) періоду, тобто звітності за серпень 2015 року.

20. Також судами встановлено, що позивачем виявлено помилку заповнення декларації з ПДВ за серпень 2015 року ( № 9192031621 від 16.09.2015.), а саме відсутність даних у сумі 3 089 966 грн по р. 20 "Від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 20.1 + рядок 20.2 + рядок 20.3)", яку виправлено шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Уточнюючий розрахунок до поданої раніше податкової декларації з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок подано позивачем у відповідності до пункт 50.1 статті 50 Податкового кодексу України.

Обмежень щодо подання уточнюючого розрахунку до раніше поданої декларації, у зв'язку з проведення контролюючим органом камеральної перевірки даних податкової звітності нормами Податкового кодексу України не передбачено.

Обмеження визначені пунктом 50.2 статті 50 Податкового кодексу України стосуються виключно неможливості подання уточнюючих розрахунків до поданих раніше податкових декларацій під час проведення контролюючим органом виключно документальних планових та позапланових перевірок, до яких камеральні перевірки не відносяться.

21. Колегія суддів також зазначає, що діяльність позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення господарських операцій, за наслідками яких сформовано податковий кредит за спірний період (показники декларації з ПДВ за липень 2015 року) контролюючим органом не перевірялася, а за наслідками камеральних перевірок на підставі пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган не вправі зменшувати розмір від'ємного значення суми ПДВ.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

22. Колегія суддів приходить до висновку, що суди попередніх інстанцій за конкретно встановлених обставин у справі дійшли правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства в повному обсязі та скасування оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

23. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 березня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року слід залишити без задоволення.

24. Відповідно до п. 1 частини 1 ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

25. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 березня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року у справі № 808/537/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіІ. Я. Олендер І. А. Гончарова Р. Ф. Ханова