Історія справи

Постанова КАС ВП від 14.10.2025 року у справі №640/14549/22

ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2025 року

м. Київ

справа № 640/14549/22

адміністративне провадження № К/990/34531/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С.Г.,

суддів: Тацій Л.В., Рибачука А.І.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №640/14549/22

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві

про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 13.10.2023 (головуючий суддя: Кушнова А.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2024 (колегія у складі: головуючого судді Собківа Я.М., суддів: Сорочка Є.О., Чаку Є.В.),-

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі також - відповідач), в якому просив:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, які полягають у здійсненні невірного розрахунку ОСОБА_1 суми компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії, яка призначена позивачу відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" за період з 01.03.2018;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити новий розрахунок та виплатити ОСОБА_1 суму компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії, починаючи з 01.03.2018, за весь період прострочення, розрахувавши її розмір за методикою відповідно до статті 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплати".

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.09.2022 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

3. Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві. Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

4. 06.10.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 30.12.2022 №03-19/8207/22 "Про скерування за належністю справи" надійшли матеріали адміністративної справи №640/14549/22.

5. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.10.2023, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2024, прийнято адміністративну справу №640/14549/22 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О.; продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; закрито провадження в адміністративній справі; роз`яснено позивачу, що дана справа підлягає розгляду місцевим загальним судом за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

6. Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що спір, який розглядається у справі №640/14549/22 не віднесено до юрисдикції адміністративного суду. Суд зазначав, що слід розрізняти вимоги щодо стягнення недоотриманої суми пенсії (борг за пенсійними виплатами) та застосування компенсації, зумовленої простроченням виплати пенсії належного розміру. Позивач просить виплатити йому компенсацію втрати частини доходів (пенсійних виплат) у зв`язку з порушенням строків їх виплати, а вимоги щодо стягнення пенсійних виплат позивачем не заявлені. Приймаючи до уваги те, що позивачем у даній справі оскаржуються дії відповідача щодо невірного розрахунку та невиплати позивачу суми компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії, суд першої інстанції вважав, що дану справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Таким чином, суд першої інстанції, з посиланням на частину першу статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якою передбачено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, закрив провадження в адміністративній справі та роз`яснив позивачу, що дана справа підлягає розгляду місцевим загальним судом за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

7. Суд же апеляційної інстанції, не змінюючи та не скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, залишив таку ухвалу без змін, однак з інших підстав, фактично не перевіривши висновки суду першої інстанції щодо необхідності розгляду цієї справи місцевим загальним судом за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Так, суд апеляційної інстанції вказав на те, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого (нового) судового рішення в іншій справі, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом, зокрема на підставі виконавчого листа суду, який ухвалив відповідне рішення. Тобто, позивач не позбавлений можливості в межах адміністративної справи №640/21814/20 звертатися до суду в порядку статей 382 383 КАС України з метою забезпечення виконання рішення суду, яке на його думку виконано неналежним чином.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. 09.09.2024 до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 13.10.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2024 у справі №640/14549/22, в якій скаржник просить скасувати вказані судові рішення, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

9. В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначає, що предметом розгляду по справі №640/14549/22 є окреме порушення прав позивача, що не стосується виконання рішення суду по справі №640/21814/20, оскільки методика розрахунку компенсації втрати частини доходу, яка підлягає застосуванню під час обчислення її розміру при її нарахуванні не була предметом розгляду у зазначеній судовій справі, право позивача на нарахування компенсації втрати частини доходу сторонами не оскаржується та вже встановлене судовим рішенням по справі №640/21814/20, яке вже було виконано. Отже зазначені норми статей 382 383 КАС України як і норми Закону України «Про виконавче провадження», на застосуванні яких наполягає суд апеляційної інстанції, не підлягають застосуванню під час розгляду справи №640/14549/22.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

10. Вказана касаційна скарга зареєстрована в Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду 09.09.2024.

11. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді Тацій Л.В., Стрелець Т.Г.

12. Ухвалою Верховного Суду від 10.09.2024 касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 13.10.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2024 у справі №640/14549/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії - залишено без руху. Надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначено в мотивувальній частині ухвали.

13. 16.09.2024 на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 10.09.2024 скаржником подано до Верховного Суду заяву про усунення недоліків шляхом надання платіжної інструкції №0.0.3875063650.1 від 11.09.2024 про сплату судового збору у розмірі 484, 48 грн та уточнену касаційну скаргу.

14. Ухвалою Верховного Суду від 18.09.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 13.10.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2024 у справі №640/14549/22.

15. На підставі службової записки судді-доповідача Стеценка С.Г. від 26.05.2025 щодо настання обставин, які унеможливлюють розгляд судових справ, у зв`язку з обранням судді Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді Стрелець Т.Г. до Великої Палати Верховного Суду (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 21.05.2025 №12), на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 26.05.2025 № 465/0/78-25, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.05.2025, визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценка С.Г., суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.

16. Ухвалою Верховного Суду від 13.10.2025 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

17. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

18. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером та перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві, отримує пенсію на підставі Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

19. ІНФОРМАЦІЯ_1 02.07.2020 видано довідку №ФСЗ/3420/1 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2020 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.06.2020 по справі №640/13362/19, яка видана ОСОБА_1 (ФА-149478) станом на 01.03.2018 у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 з повною інформацією щодо додаткових видів грошового забезпечення: надбавки за особливості проходження служби, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень, за наукове звання доцент за посадою доцента кафедри зенітних ракетних військ Інституту авіаліній та протиповітряної оборони Національного університету оборони України, а саме: посадовий оклад - 8180,00грн., оклад за військовим званням (полковник) - 1480,00грн., надбавка за вислугу років (50%) - 4830,00грн, надбавка за особливості проходження служби (50% від посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років) 7245,00грн, надбавка за роботу в умовах режимних обмежень (15% від посадового окладу) 1227,00грн, премія (10% посадового окладу) 818,00грн, надбавка за науковий ступень кандидата наук (5% посадового окладу) 409,00грн, надбавка за наукове звання доцент (5% посадового окладу) 409,00грн, всього 24598,00грн.

20. ІНФОРМАЦІЯ_1 вказану довідку було направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, однак, перерахунок пенсії ОСОБА_1 по ній зроблено не було.

21. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.05.2021 у справі №640/21814/20 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, яка полягає у не перерахунку, не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 пенсії в розмірі, обчисленому з грошового забезпечення визначеного ІНФОРМАЦІЯ_1 в довідці від 02.07.2020 №ФА-149478.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію, розмір якої обчислений з грошового забезпечення визначеного ІНФОРМАЦІЯ_1 в довідці від 02.07.2020 №ФА-149478, здійснити виплату суми перерахунку однією сумою починаючи з 01.03.2018 з нарахуванням і виплатою компенсації втрати частини доходу з 01.03.2018.

22. Звернувшись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 у позовній заяві зазначав, що на виконання вищезазначеного рішення суду, відповідач здійснив перерахунок основного розміру пенсії та здійснив розрахунок суми компенсації втрати частини доходу за період з березня 2018 року по лютий 2022 року.

23. Проте, на думку позивача, розрахунок компенсації втрати частини доходу з 01.03.2018 проведено не у відповідності до статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплати», що і стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

24. Зокрема, позивач зазначає, що на виконання зазначеного рішення суду Головне управлінням здійснило перерахунок основного розміру пенсії позивачу з 01.03.2018 у лютому 2022 року, нарахувало недоплачену суму пенсії за період з березня 2018 року по лютий 2022 року в розмірі - 189 987,00 грн та здійснило розрахунок суми компенсації втрати частини доходу за період з березня 2018 року по лютий 2022 року в розмірі - 21 791, 90 грн.

25. Про зазначені дії Головне управління повідомило позивача листом від 15.08.2022 №2600-0202-8/99917, та надало на підтвердження вказаного копії перерахунку пенсії з 01.03.2018, розрахунку на доплату пенсії за період з березня 2018 року по лютий 2022 року, та розрахунку на доплату компенсації втрати частини доходу за період з березня 2018 року по лютий 2022 року.

26. Позивач зазначав, що з отриманої від Головного управління інформації та документів, йому стало відомо, що розрахунок компенсації втрати частини доходу з 01.03.2018 проведено не у відповідності до статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строку їх виплати».

27. Зазначені дії відповідача, на думку позивача, спричинили нове порушення його прав, оскільки методика розрахунку суми компенсації втрати частини доходу та сума такої компенсації не були предметом розгляду по справі №640/21814/20.

28. Суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі, зазначив, що спір, який розглядається у справі №640/14549/22 не віднесено до юрисдикції адміністративного суду оскільки позивач просить виплатити йому компенсацію втрати частини доходів (пенсійних виплат) у зв`язку з порушенням строків їх виплати, а вимоги щодо стягнення пенсійних виплат позивачем не заявлені.

29. Суд апеляційної інстанції, переглядаючи ухвалу суду першої інстанції, дійшов висновку, що з аналізу наведених у позовній заяві доводів убачається, що спір у цій справі фактично спрямований на виконання іншого судового рішення, що свідчить про неможливість зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого (нового) судового рішення в іншій справі.

30. Колегія суддів Верховного Суду не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій та зазначає наступне.

31. Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від 19.10.2000 № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 (далі - Порядок № 159).

32. За статтею 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

33. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші (стаття 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати»).

34. Відповідно до статті 3 вказаного Закону сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

35. У той же час статтею 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» передбачено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

36. З метою реалізації Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2001 № 159, якою затвердив Порядок № 159.

37. Пунктами 2, 3 Порядку № 159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

38. Згідно із пунктом 4 Порядку № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

39. Зміст наведених норм права дає підстави стверджувати, що основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів, у тому числі пенсії. Одночасно законодавець пов`язав виплату компенсації із виплатою заборгованості доходу, тобто і компенсація, і заборгованість по доходу провадиться в одному місяці.

40. Аналогічна позиція щодо застосування норм права викладена у постановах Верховного Суду від 29.09.2022 у справі № 520/1001/19, від 23.03.2023 у справі №520/2020/19, від 25.03.2025 у справі № 400/8389/21.

41. Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.05.2021 у справі № 640/21814/20, серед іншого, відповідача зобов`язано перерахувати, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію та здійснити виплату суми перерахунку однією сумою починаючи з 01.03.2018 з нарахуванням і виплатою компенсації втрати частини доходу з 01.03.2018.

42. Тобто, у рамках розгляду справи № 640/21814/20 вирішено питання про право позивача на нарахування та виплату компенсації втрати частини доходу, при цьому судом визначення її розміру не здійснювалося.

43. Повертаючись до обставин справи, що розглядається, необхідно зазначити, що предметом спору у ній є розмір компенсації позивачу втрати частини доходу, з яким він не погоджується, оскільки вважає, що такий розраховано не за формулою, визначеною статтею 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та пунктом 4 Порядку № 159.

44. Тобто спірним у справі № 640/14549/22 є саме питання компенсації втрати частини доходу та її розміру. Вказане не було предметом правової оцінки судами у справі № 640/21814/20, оскільки перевірка правильності нарахованих відповідачем позивачу сум компенсації втрати частини доходу з урахуванням статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та пункту 4 Порядку № 159 не здійснювалася, адже суд зобов`язав відповідача лише таку нарахувати та виплатити.

45. За таких обставин висновки суду апеляційної інстанції про те, що вимоги, заявлені позивачем у цій справі, вже були предметом судового розгляду в іншій адміністративній справі та їх фактично вже було вирішено по суті, є помилковими.

46. Також помилковим є висновок суду першої інстанції про те, що дана справа підлягає розгляду місцевим загальним судом за правилами Цивільного процесуального кодексу України, оскільки предметом спору не є стягнення нарахованих пенсійних виплат, а також не є стягнення нарахованих сум компенсації втрати частини доходів. Предметом спору є протиправні дії суб`єкта владних повноважень, які проявляються у здійсненні невірного розрахунку компенсації втрати частини доходів та позивач, ініціюючи даний спір в межах розгляду справи №640/14549/22, прагне зобов`язати відповідача здійснити новий розрахунок та виплатити позивачу суму компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії починаючи з 01.03.2018, за весь період прострочення, розрахувавши її розмір за методикою відповідно статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплати» та з урахуванням Порядку №159.

47. Таким чином, колегія суддів вважає, здійснення нового розрахунку та виплата компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії, про яке просить позивач у цій справі, є новим спором, оскільки виникає за інших підстав, а не на стадії виконання судового рішення у справі №640/21814/20. Питання оскарження дій відповідача щодо здійснення невірного розрахунку суми компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії, яка призначена позивачу відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" за період з 01.03.2018, перебуває поза судовим контролем за виконанням рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.05.2021 у справі № 640/21814/20, таке питання не може бути вирішено у спосіб подання заяви у порядку статей 382 383 КАС України.

48. За таких обставин, позовні вимоги позивача у цій справі мають бути заявлені окремим адміністративним позовом та повинні оцінюватися судами на предмет їх обґрунтованості.

49. Таким чином, у ході касаційного розгляду справи підтвердилися доводи скаржника про те, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, залишеної в силі судом апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

50. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

51. Таким чином касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню з направлянням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 13.10.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2024 скасувати.

Справу № 640/14549/22 направити до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіС.Г. Стеценко Л.В. Тацій А.І. Рибачук