Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

14 серпня 2018 року

справа №810/2243/16

адміністративне провадження №К/9901/41350/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.,

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальності «Вітаполіс» на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року (судді - Кузьменко В.В.) у справі №810/2243/16 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітаполіс» до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

У липні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітаполіс» (далі - позивач у справі, скаржник у справі, Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - податковий орган) в якому просило:

- визнати незаконним та скасувати рішення податкового органу від 11 грудня 2015 року вих. № 13842/10/10/13-11-02-10;

- визнати незаконним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київської області від 22 лютого 2016 року вих. № 420/10/10-36-11-01-10 про результати розгляду первинної скарги;

- визнати незаконним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 10 травня 2016 року вих. № 10272/6/99-99-08-02-01-15 про результати розгляду скарги;

- зобов'язати податковий орган включити відомості з поданої Товариством податкової декларації з податку на додану вартість за податковий період календарний місяць листопад 2015 року, доповнення та додатків до цієї декларації до облікових даних щодо цього товариства у інформаційних базах даних Державної фіскальної служби України.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Вказана постанова оскаржена Товариством в апеляційному порядку

20 грудня 2016 року апеляційну скаргу позивача у справі залишено без руху та запропоновано Товариству доплатити судовий збір у сумі 4547,40 гривень.

01 лютого 2017 року на адресу Київського апеляційного адміністративного суду надійшла заява Товариства про роз'яснення ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року повернуто апеляційну скаргу позивача у справі у зв'язку з невиконанням вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

У поданій касаційній скарзі скаржник у справі, із посиланням на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду заяви.

Відзив на касаційну скаргу від відповідачів у справі не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частини шостої статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Згідно частини третьої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу, а саме: суддя постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) позовна заява повертається позивачеві, якщо останній не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Як вбачається з ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2017 про залишення апеляційної скарги Товариства без руху, недоліком апеляційної скарги є те, що позивач заявив кілька позовних вимог немайнового характеру, проте судовий збір сплатив лише за одну позовну вимогу, що підтверджується платіжним дорученням № 1332 від 02 грудня 2016 року.

Мотивуючи своє рішення про повернення апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позовна заява містить чотири вимоги немайнового характеру, тоді як судовий збір при поданні апеляційної скарг сплачено лише за одну, проте Товариством не були усунуті недоліки апеляційної скарги.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду вважає зазначений висновок суду апеляційної інстанцій помилковим, з огляду на наступне.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі, коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну з них.

Системний аналіз частини першої статті 6, частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.

Зі змісту позову Товариства вбачається, що воно заявило одну позовну вимогу немайнового характеру, за яку і був сплачений судовий збір, а не чотири, як зазначив суду апеляційної інстанції, оскільки вимога про визнання незаконним та скасування рішення податкового органу є передумовою для застосування інших способів захисту порушеного права.

Проте, неправильно визначивши кількість позовних вимог суд апеляційної інстанції, дійшов передчасного висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без руху, і як наслідок повернення позову.

За таких обставин, Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції, ухваливши рішення від 22 лютого 2017 року про повернення позовної заяви Товариства порушив норми процесуального права, у зв'язку з цим це рішення підлягає скасуванню із передачею справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Пунктом 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Відповідно до частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Враховуючи зазначене, касаційна скарга Товариства підлягає задоволенню, а ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року підлягає скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітаполіс" задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року скасувати, а справу №810/2243/16 направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер