Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2022 року

м. Київ

справа № 520/12293/2020

адміністративне провадження № К/9901/15615/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Тацій Л.В.,

суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І., -

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2020 (прийняте судом у складі судді Сагайдака В.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12.04.2021 (ухвалену судом у складі: головуючого судді Спаскіна О.А., суддів: Присяжнюк О.В., П`янової Я.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФУ) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ від 30.06.2020 № 2597 про відмову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у призначенні пільгової пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

- зобов`язати ГУ ПФУ прийняти рішення про призначення та виплату пільгової пенсії за віком з 12.07.2020 відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" враховуючи те, що позивачем виконані всі умови, зазначені законом.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 18.12.2020 у задоволенні позову відмовив.

Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 12.04.2021 рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із того, що ГУ ПФУ, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах внаслідок відсутності у нього доказів про проведення атестації його робочих місць та у зв`язку із недосягненням необхідного пенсійного віку, діяло на підставі, у межах та у спосіб, встановлені чинним законодавством України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

29.04.2021 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить судові рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову, з підстави, встановленої пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

На обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а, а саме, висновок про те, що відповідач протиправно відмовив позивачу у призначенні пільгової пенсії у зв`язку з відсутністю доказів проведення роботодавцем атестації робочого місця.

У відзиві на касаційну скаргу ГУ ПФУ просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.04.2021 визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя Желєзний І.В., судді: Берназюк Я.О., Мороз Л.Л.

Верховний Суд ухвалою від 19.05.2021 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою позивача.

У зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Желєзного І.В. відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.12.2021 на підставі розпорядження в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 14.12.2021 № 2263/0/78-21 визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Мороз Л.Л., Рибачук А.І., справу передано головуючому судді.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 25.06.2020 звернувся до ГУ ПФУ із заявою про призначення йому пенсії відповідно до пункту 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Рішенням відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ від 30.06.2020 № 2597 було відмовлено в призначенні пільгової пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку із недосягненням заявником віку, передбаченого статтею 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

А також зазначено, що на підставі наданих документів та, враховуючи індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 , загальний страховий стаж заявника на момент звернення склав 25 років 4 місяці 19 днів, пільговий стаж (робота за списком № 1) - 3 роки 1 місяць 28 днів.

Відповідно до зазначеного рішення відповідачем не було враховано періоди роботи на "Братском алюминиевом заводе" (РФ, м. Братск, Іркутська обл.): з 03.01.1996 по 03.02.1996 (договір від 27.12.1995), з 04.02.1996 по 04.04.1996 (договір від 29.01.1996) та з 05.04.1996 по 06.06.1996, оскільки відсутні акти виконаних робіт по зазначеним договорам та виписки з особових рахунків застрахованої особи; період роботи з 27.08.1996 по 30.05.2005, зазначений в пільговій довідці № 16-0083 від 02.02.2015, виданій «ОАО «РУСАЛ Братский алюминиевый завод» (РФ, м. Братск, Іркутська обл.), не підтверджений списком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10, за період з 01.01.2004 по 30.05.2005 відсутні дані в індивідуальних відомостях про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Не погодившись з рішенням від 30.06.2020 № 2597 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, позивач звернувся до суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема у випадку - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Проте зазначеним вимогам процесуального закону рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2020 та постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 12.04.2021 не відповідають, а доводи касаційної скарги є частково обґрунтованими з огляду на таке.

Як встановили суди першої та апеляційної інстанцій, спірними у цій справі є періоди роботи позивача на «Братском алюминиевом заводе» (РФ, м. Братск, Іркутська обл.): з 03.01.1996 по 03.02.1996, з 04.02.1996 по 04.04.1996 та з 05.04.1996 по 06.06.1996, з 27.08.1996 по 30.05.2005, зазначений в пільговій довідці № 16-0083 від 02.02.2015, виданій «ОАО «РУСАЛ Братский алюминиевый завод» (РФ, м. Братск, Іркутська обл.), з огляду на непідтвердження пільгових умов праці відповідними документами, зокрема через ненадання документів про проведення атестації робочих місць за умовами праці.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із того, що трудова книжка ОСОБА_1 не містить інформації про зайнятість працівника повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, відомостей про результати атестації робочого місця, а також з підстави того, що позивач не досяг пенсійного віку, який дає його на призначення пенсії на пільгових умовах.

Проте суди першої та апеляційної інстанцій застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Так, 19 лютого 2020 року Великою Палатою Верховного Суду прийнято постанову у справі № 520/15025/16-а (провадження №11-1207апп19), в якій зазначено, що з метою дотримання завдань адміністративного судочинства та забезпечення конституційних гарантій осіб на пенсійне забезпечення Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 10 вересня 2013 року у справі №21-183а13, від 25 листопада 2014 року у справі №21-519а14, від 10 й 17 березня 2015 року у справах №21-51а15, та №21-585а14, від 14 квітня 2015 року у справі №21-383а14, від 2 грудня 2015 року у справі №21-1329а15, від 10 лютого 2016 року у справі №21-5432а15 та від 12 квітня 2016 у справі №21-6501а15, щодо відсутності підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Так, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Однак, суди першої та апеляційної інстанцій, не врахували цей висновок та не досліджували обставини щодо підтвердження (непідтвердження) щоденної зайнятості, не менш ніж 80 % робочого часу, в умовах, що дають право на пенсію у зв`язку з особливими умовами праці позивача, на якому саме виробництві, чи дає право на призначення позивачу пенсії на пільгових умовах робота, яку виконував позивач, та, як наслідок, не з`ясовували наявність (відсутність) достатнього пільгового стажу позивача з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду з приводу того, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах (така правова позиція може бути застосована за аналогією і щодо атестації робочих місць за умовами праці в Російській Федерації).

З огляду на викладене, оскаржувані судові рішення не є такими, що ухвалені на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При цьому слід зазначити, що Верховний Суд відповідно до статті 341 КАС не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини другої статті 353 КАС підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.

Отже, суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, що у відповідності до пункту 1 частини другої статті 353 КАС України є підставою для скасування судових рішень і направлення справи на новий судовий розгляд.

Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові і дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог 242 КАС України.

Також колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до пункту 1.6 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846; у редакції, чинній на час подання заяви позивачем до пенсійного органу), звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Отже, судом при новому розгляді справи має бути досліджено питання чи звернувся позивач за призначенням пенсії не раніше ніж за місяць до досягнення ним пенсійного віку (тобто в межах місячного строку до досягнення ним пенсійного віку).

З огляду на викладене, керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12.04.2021 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В. Тацій

Судді : Л.Л. Мороз

А.І. Рибачук