Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.06.2019 року у справі №623/291/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 лютого 2020 року

Київ

справа №623/291/17

адміністративне провадження №К/9901/22175/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А.І.,

суддів: Бучик А.Ю., Стеценка С.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 623/291/17

за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України (далі - Міноборони), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Харківський обласний військовий комісаріат (далі - Харківський облвійськкомат), про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Міноборони

на постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 11.04.2017, ухвалену у складі головуючого судді Гуренко М.О. та

ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2017, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Калиновського В.А., суддів Калитки О.М., Бондара В.О., -

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. 02.02.2017 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

скасувати рішення Комісії Міноборони з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби про повернення на доопрацювання його документів щодо виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ « Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ), оформлене пунктом 15 протоколу від 29.12.2016 № 118;

визнати протиправною бездіяльність Міноборони щодо відмови у прийнятті рішення про призначення йому одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону 2011-ХІІ;

зобов`язати Міноборони прийняти рішення про призначення йому одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону № 2011-ХІІ у відповідності з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (далі - Порядок № 975) у зв`язку із встановленням йому ІІІ групи інвалідності, та надіслати вказане рішення Харківському облвійськкомату для видання наказу про виплату йому такої допомоги;

зобов`язати Міноборони подати звіт про виконання судового рішення.

Позов ОСОБА_1 обґрунтував тим, що відповідно до Закону № 2011-ХІІ та Порядку № 975 він має право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із настанням інвалідності. Зазначив, що відповідач повертаючи документи на доопрацювання та вказуючи про необхідність надання позивачем документа про причини та обставини поранення не конкретизував такий документ.

2. Ізюмський міськрайонний суд Харківської області постановою від 11.04.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2017, задовольнив позовні вимоги.

3. 06.07.2017 Міноборони звернулось до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, відповідач просить скасувати постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 11.04.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2017, ухвалити нове рішення - про відмову у задоволенні позовних вимог.

4. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 28.07.2017 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.

5. 15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.

6. Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

7. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частини третя статті 3 КАС України).

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. Суди встановили, що позивач проходив строкову військову службу у Збройних Силах СРСР з 03.07.1979 по 16.06.1981 та приймав участь у бойових діях в Демократичній Республіці Афганістан у складі військової частини польова пошта 51932 з 29.12.1979 по 16.06.1981, що підтверджується військовим квитком серія НОМЕР_1 від 03.07.1979, довідкою Ізюмсько-Борівського об`єднаного міського військового комісаріату Харківської області від 30.10.2012 № 200 та архівною довідкою від 04.02.2015 №8/47572.

В архівній довідці зазначено, що позивач був звільнений в запас за закінченням терміну служби, виключений зі списків частини 16.06.1981. Особовий склад військової частини польова пошта 51931 в період з 28.12.1979 по 15.02.1989 приймав участь у бойових діях на території Республіки Афганістан.

Із копії витягу з протоколу від 27.04.2016 № 1895 засідання Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця отримані ОСОБА_1 під час проходження військової служби множинні мінно-вибухові поранення, закрита черепно-мозкова травма-контузія головного мозку, мінно-вибухова травма (1980 рік) та наступні захворювання пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії.

Згідно із довідкою акта огляду медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК) від 27.07.2016 12ААА № 444401 у зв`язку з пораненням, черепно-мозковою травмою-контузією головного мозку, мінно-вибуховою травмою та захворюваннями, що пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії, позивачу вперше з 23.07.2016 встановлена ІІІ група інвалідності на строк до 23.07.2018.

Позивач звернувся до Харківського облвійськкомату із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманням ІІІ групи інвалідності, внаслідок поранення (контузії), пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби в країнах, де велись бойові дії.

Рішенням комісії Міноборони з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 29.12.2016 (пункту 15 протоколу № 118), документи повернені на доопрацювання, оскільки заявником не подано документ, що свідчить про причини та обставини травми.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні та виплаті одноразової допомоги, позивач звернувся з позовом до суду.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що право на одноразову грошову допомогу у військовослужбовця виникає і у тому разі, коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров`я, яке мало місце в період її проходження. Позивачем надано до військового комісаріату усі необхідні документи, передбачені пунктом 11 Порядку № 975, а тому відповідач, відмовивши у призначенні одноразової грошової допомоги діяв неправомірно.

IV ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

10. Касаційна скарга Міноборони мотивована, зокрема, тим, що жодних відомостей про поранення (контузію) та захворювання чи інше ушкодження здоров`я, яке мало місце під час виконання обов`язків військової служби або в період проходження позивачем військової служби, до матеріалів справи не надано, тому комісія Міноборони повертаючи документи позивача на доопрацювання діяла цілком правомірно.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Верховний Суду заслухав доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про таке.

12. Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

13. Статтею 41 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (в редакції на час звернення позивача за отриманням допомоги) встановлено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом № 2011-ХІІ .

14. Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законом № 2011-ХІІ.

15. Відповідно до статті 41 Закону № 2232-ХІІ України виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом № 2011-ХІІ.

16. Відповідно до частини другої статті 16 Закону № 2011-ХІІ (в редакції, чинній на час звернення до відповідача за призначенням одноразової грошової допомоги) така допомога призначалась і виплачувалась у разі:

1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби;

2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби;

3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві;

4) встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті;

5) встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби;

6) встановлення військовозобов`язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовозобов`язаному або резервісту при виконанні обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження цих зборів, служби у військовому резерві;

7) отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності;

8) отримання військовослужбовцем строкової військової служби поранення (контузії, травми або каліцтва) у період проходження ним строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності;

9) отримання військовозобов`язаним або резервістом, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, поранення (контузії, травми або каліцтва) при виконанні обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності. Відповідно до частини дев`ятої статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

17. На виконання цієї статті Закону Кабінет Міністрів України постановою від 25.12.2013 № 975 затвердив Порядок № 975, яким врегульовано призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

18. Відповідно до пункту 2 Порядку № 975 особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги: допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

19. Пунктом 3 Порядку № 975 визначено, що у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

20. Предметом спору у цій справі є вимога нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу позивачу як інваліду ІІІ групи.

21. ІІІ групу інвалідності позивачу встановлено з 23.07.2016.

22. На день встановленні ІІІ групи інвалідності позивачу діяв Порядок № 975, а тому саме його належить застосовувати у спірних правовідносинах.

23. Право на отримання одноразової грошової допомоги безпосередньо пов`язане з датою встановлення інвалідності та, відповідно, визначається положенням законодавства, яке було чинним саме на той момент, та встановлювало, зокрема, порядок отримання та розмір такої допомоги. Наступна зміна законодавства не впливає на порядок отримання, розмір допомоги тощо, і це відповідає принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права, та, відповідно, не призводить до ситуації, за якої особа, якій встановлена інвалідність, у подальшому внаслідок внесення змін до законодавства не втратить таке право взагалі або їй буде зменшено розмір відповідної допомоги.

24. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 26.06.2018 у справі 750/5074/17, від 14.08.2018 у справі № 807/15426/18, від 26.10.2018 у справі № 820/2504/18.

25. Таким чином, ІІІ група інвалідності встановлена позивачу в період, коли законодавством не передбачалось обмеження для осіб, які проходили строкову військову службу трьохмісячним строком настання інвалідності від дати звільнення зі служби для виплати одноразової грошової допомоги.

26. Поряд з цим, згідно із пунктом 11 Порядку № 975 військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв`язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

27. Відповідно до пункту 12 Порядку № 975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

28. Пунктом 13 Порядку № 975 встановлено, що розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

29. Отже, відповідно до пункту 13 Порядку №975 розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих військовослужбовцем для призначення і виплати одноразової грошової допомоги повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги), що відповідачем зроблено не було.

30. Водночас прийняття Міноборони рішення про повернення на доопрацювання документів позивача про призначення одноразової грошової допомоги суперечить вимогам Порядку № 975, оскільки положеннями цього Порядку не передбачено можливості вирішення цього питання шляхом прийняття рішення про повернення документів на доопрацювання.

31. Проте, у зв`язку із тим, що питання наявності чи відсутності у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги як військовослужбовця строкової військової служби відповідачем не вирішено, оскільки документи повернуті, рішення, передбачене Порядком №975, суб`єкт владних повноважень не приймав, то на думку колегії суддів, визначення судом конкретного рішення, яке має бути прийнято Міноборони, є передчасним.

32. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 25.09.2018 у справі № 741/982/16, від 11.09.2019 у справі №760/12922/16, від 09.10.2019 у справі № 817/662/18.

33. У справі, яка розглядається судами встановлено, що Рішенням комісії Міноборони з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 29.12.2016 (пункт 15 протоколу № 118), документи повернені на доопрацювання, оскільки заявником не подано документ, що свідчить про причини та обставини травми.

34. При цьому таке рішення комісії судами першої та апеляційної інстанцій розцінено як відмову у призначенні та виплаті позивачу відповідної грошової допомоги.

35. Суд касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій в цій частині дійшли помилкового висновку, оскільки розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих військовослужбовцем для призначення і виплати одноразової грошової допомоги при інвалідності повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення, однак, у даному випадку таке відповідачем не приймалось, що свідчить про недотримання ним встановленого законодавством порядку вирішення цього питання.

36. Верховний Суд зазначає, що дослідженню у цій справі підлягає саме законність прийнятого рішення, тобто чи прийнято таке у межах та у спосіб визначених законодавством повноважень, а не підстави за яких документи були надіслані на доопрацювання.

37. У зв`язку з цим, колегія суддів зауважує, що обраний позивачем спосіб захисту шляхом зобов`язання Міноборони призначити і виплатити одноразову грошову допомогу обрав не є належним способом захисту прав позивача у ситуації, коли питання наявності чи відсутності у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги як військовослужбовцю відповідач фактично не вирішив.

38. Виходячи з наведеного колегія суддів дійшла висновку, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є зобов`язання Міністерства оборони України розглянути заяву позивача про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю, пов`язаною з виконанням обов`язків військової служби та прийняти відповідне рішення згідно з Порядком №975.

39. За таких обставин, рішення судів першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню в частині зобов`язання Міноборони прийняти рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону № 2011-ХІІ у відповідності з Порядком № 975 у зв`язку з встановленням йому ІІІ групи інвалідності, та надіслати вказане рішення Харківському обласному військовому комісаріату для видання наказу про виплату такої допомоги з ухваленням в цій частині нового рішення про зобов`язання Міноборони розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю, пов`язаною з виконанням обов`язків військової служби та прийняти відповідне рішення згідно з Порядком №975. В іншій частині рішення судів першої та апеляційної інстанцій слід залишити без змін.

40. Відповідно до частин першої, третьої та четвертої статті 351 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справі») підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

41. З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового скасування судових рішень і ухвалення в цій частині нового судового рішення.

Керуючись статтями 345, 349, 351, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити частково.

Скасувати постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 11.04.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2017 в частині зобов`язання Міністерства оборони України прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у відповідності з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 у зв`язку з встановленням ОСОБА_1 ІІІ групи інвалідності, та надіслати вказане рішення Харківському обласному військовому комісаріату для видання наказу про виплату такої допомоги ОСОБА_1 .

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким зобов`язати Міністерство оборони України розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби та прийняти відповідне рішення згідно з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.

В іншій частині постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 11.04.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2017 року у справі №623/291/17 - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

А.І. Рибачук

А.Ю. Бучик

С.Г. Стеценко ,

Судді Верховного Суду