Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 826/6674/15

адміністративне провадження № К/9901/3026/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Анцупової Т.О., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2015р. (судді - Федотова І.В., Фісаєнко Ю.А., Оксененко О.М.) у справі за позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

У квітні 2015 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила:

визнати протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (далі - ПАТ «ВіЕйБІ Банк») щодо не включення її до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами (поточними рахунками) за рахунок Фонду;

зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) та Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБІ Банк» (далі - Уповноважена особа Фонду) включити її до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами (поточними рахунками) за рахунок Фонду;

визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду щодо визнання нікчемними операцій з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, які були здійснені 21.11.2014р., відкритому на виконання договору про відкриття банківського рахунку та обслуговування платіжної картки фізичної особи №040000393028, укладеного 11.02.2014р. по березень цього року між нею та ПАТ «ВіЕйБІ Банк».

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона є вкладником в розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відповідач протиправно не включив її до Переліку та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки таке невключення суперечить вимогам закону та порушує її право, як вкладника, на отримання гарантованої суми вкладу.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.06.2016р. в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2015р. скасовано постанову суду першої інстанції, позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБІ Банк» щодо визнання нікчемними операцій з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку позивача, відкритому на підставі та на виконання договору про відкриття банківського рахунку та обслуговування платіжної картки фізичної особи від 11.02.2014р. №040000393028, укладеному між позивачем і ПАТ «ВіЕйБІ Банк».

Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБІ Банк» щодо не включення позивача до Переліку вкладників ПАТ «ВіЕйБІ Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБІ Банк» надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «ВіЕйБІ Банк».

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

З ухваленим у справі рішенням суду апеляційної інстанції не погодилась Уповноважена особа Фонду, подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що дії Уповноваженої особи Фонду повністю відповідають положенням Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відповідачем правомірно проведено перевірку правочинів на виявлення таких, що укладені з порушенням чинного законодавства, метою яких є збільшення гарантованої суми відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а тому є нікчемними. При цьому договір банківського вкладу позивача на час проведення перевірки нікчемним не визнано, а лише погоджено з Фондом обмеження виплат за рахунком вкладника.

Позивач відзив на касаційну скаргу до суду не подавала.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

Згідно частин 1, 2, 5, 6 статті 27 цього Закону Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Згідно пункту 7 частини 3 статті 38 цього Закону правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з підстави, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Частиною 4 статті 38 цього Закону передбачено, що Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

В ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що 11.02.2014р. між позивачем та ПАТ «ВіЕйБІ Банк» укладено Договір про відкриття банківського рахунку та обслуговування платіжної картки фізичної особи №040000393028. (а.с. 13)

Відповідно до пункту 1.1 Банк відкриває і здійснює обслуговування поточного рахунку на ім'я позивача у гривні та видає їй міжнародну платіжну картку Visa Classic на умовах, визначених цим договором.

Згідно пункту 2.2. банк зобов'язується приймати і зараховувати на поточний рахунок грошові кошти, виконувати розпорядження позивача про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій, в тому числі такі, що будуть ініційовані за допомогою картки з дотриманням правил.

Судами встановлено, що на відкритий банківський поточний рахунок позивача вносились грошові кошти, які в подальшому використовувались нею на власні потреби.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 20.11.2014р. №733 «Про віднесення ПАТ «ВіЕйБІ Банк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 20.11.2014р. прийнято рішення №123 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «ВіЕйБІ Банк» та призначення Уповноваженої особи Фонду гарантування на тимчасову адміністрацію ПАТ «ВіЕйБІ Банк».

На підставі постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015р. №188 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «ВіЕйБІ Банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів 20.03.2015р. прийнято рішення №63 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБІ Банк» та призначено Уповноважену особу Фонду Славкіну Марину Анатоліївну строком на 1 рік з 20.03.2015р. по 19.03.2016р. (№63 - а.с. 34)

Судами встановлено, що на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було розміщено повідомлення, згідно якого Фонд розпочинає виплати коштів вкладникам ПАТ «ВіЕйБІ Банк», проте позивачу в усній формі було повідомлено про відсутність її у Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

У лютому 2015 року позивач звернулась до Уповноваженої особи Фонду із заявами про роз'яснення причин не включення її до реєстру виплат та повідомлення про можливість отримання коштів. які заблоковано на поточному картковому рахунку №040000393028 в сумі 200013 грн. (а.с. 15 - 16)

Листом від 28.04.2015р. №20-9477 Уповноваженою особою Фонду повідомлено позивача про ліквідацію ПАТ «ВіЕйБІ Банк», призначення тимчасової адміністрації банку, а також про встановлення певних обмежень в діяльності банку щодо проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. (а.с. 37)

Додатково позивача повідомлено про те, що використання коштів які знаходяться на її рахунку обмежено з наведених вище підстав до закінчення проведення перевірки.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідачів щодо не включення її до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, а також вважаючи протиправними дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо визнання нікчемними операцій з внесення та перерахування грошових коштів на рахунку, позивач звернулась до суду із даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідачів повністю відповідають положенням Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та Положенню про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами від 09.08.2012р. №14. Суд виходив з того, що Загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, формує виключно Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на підставі Переліку вкладників або додаткової інформації, наданого Уповноваженою особою Фонду, проте оскільки позивача не було включено до такого Переліку, то підстав для задоволення позову про включення позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «ВіЕйБІ Банк» за рахунок Фонду, є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій Уповноваженої особи Фонду щодо визнання нікчемними операцій з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку позивача, суд першої інстанції виходив з того, що вкладником не надано жодних доказів, які б свідчили, що проведення операцій з внесення та перерахування грошових коштів по її рахунку визнано Фондом гарантування вкладів фізичних осіб нікчемними.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та задовольняючи позов частково, суд апеляційної інстанції виходив з того, що договір банківського рахунку позивача та здійснені за ним операції були визнані Уповноваженою особою нікчемними на підставі п. 6 ч. 2 ст. 37 та ч. 2, 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у зв'язку із здійсненням перевірки їх законності, виявленням, що такі операції були здійснені банком внаслідок дроблення суми на рахунку іншого клієнта, що призвели до неплатоспроможності банку, та призвело до надання позивачу переваг перед іншими вкладниками, а також у зв'язку з необхідністю звернення Уповноваженої особи Фонду до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення. Поряд з тим, відповідачами не надано жодних належних і допустимих доказів в розумінні ст. 70 КАС України, які б підтверджували наявність причинно-наслідкового зв'язку між правочином, укладеним між позивачем з ПАТ «ВіЕйБІ Банк», і неплатоспроможністю банку та/або недобросовісність позивача при його укладанні чи наявність будь-яких інших правових підстав, прямо визначених статтею 38 зазначеного Закону.

Крім того, суд апеляційної інстанції виходив з того, що довідка про рух коштів по рахункам клієнтів, яку Уповноважена особа Фонду вважає основним доказом нікчемності договору про відкриття банківського рахунку та обслуговування платіжної картки позивача не підтверджує факт надходження цих коштів на рахунок позивача незаконно та/або шляхом дроблення, а отже, й не відповідає вимогам статті 70 КАС України та не є належним доказом на підтвердження таких обставин.

Апеляційний суд дійшов висновку про те, що сам по собі факт надходження грошових коштів на рахунок особи від іншої особи в жодному разі не може бути самостійною підставою для визнання такого правочину нікчемним, оскільки згідно п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вкладом, зокрема є кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України, які надійшли до Банку від третьої особи для вкладника на умовах договору банківського рахунку.

При цьому суд виходив з того, що жодних інших доказів на підтвердження доводів та доказів щодо наявності правових підстав для визнання нікчемним вказаного договору та вчинених за ним операцій, окрім зазначених, у матеріалах справи не міститься та в ході розгляду справи надано не було.

Апеляційний суд виходив з того, що обов'язок доказування відповідно до частини 2 статті 71 КАС України покладено саме на відповідачів, як суб'єктів владних повноважень, однак, всупереч вимогам зазначеної законодавчої норми відповідачами не доведено правомірність дій щодо визнання нікчемними операцій з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку позивача, відкритому на підставі та на виконання договору про відкриття банківського рахунку та обслуговування платіжної картки фізичної особи від 11.02.2014р. №040000393028, укладеного між нею та Банком.

Поряд з тим, суд дійшов висновку про те, що позивачем неправильно обрано спосіб захисту порушеного права шляхом визнання протиправними дій та зобов'язання відповідачів включити її до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, а тому апеляційний суд в порядку ч. 2 ст. 11 КАС України вийшов за межі позовних вимог та задовольнив позовні вимоги про зобов'язання Уповноважену особу Фонду подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ «ВіЕйБІ Банк» за рахунок Фонду.

Крім того, суд апеляційної інстанції виходив з передчасності позовних вимог про зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, оскільки такі позовні вимоги є передчасними, вчинення таких дій належить до дискреційних повноважень Фонду, які можуть бути ним реалізовані лише після отримання вказаних вище відомостей про позивача як вкладника від Уповноваженої особи Фонду, і в даному випадку здійснені ще не були.

З такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів частково погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи наведені у касаційній скарзі, висновки суду не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи судами встановлено, що між позивачем та банком укладено договір банківського поточного рахунку, позивач в силу положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відповідає вимогам до вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, відповідач протиправно не подав до Фонду інформацію щодо позивача про наявність таких підстав, а тому апеляційний суд обґрунтовано прийняв рішення про часткове задоволення позову.

Така обставина як наявність руху коштів по рахункам інших клієнтів банку, які мали на той час великі вклади, та відповідно до яких в цей час проводились операції по рахункам вкладників, не може бути підставою для відмови позивачу у включенні її до переліку вкладників.

Крім того, предметом розгляду і доведення у даній справі були фактичні обставини щодо наявності чи відсутності у відповідачів передбачених законом підстав для невключення позивача до Переліку вкладників і відповідно правомірності в зв'язку з цим їх дій та бездіяльності.

В той же час, встановлення дійсної належності отриманих на рахунок позивача коштів, фактів поділу великого вкладу з метою набуття права на його відшкодування за рахунок коштів Фонду, наявність в окремих осіб умислу на заволодіння державними коштами не були предметом розгляду у даній справі.

Такі фактичні обставини підлягають самостійному доведенню і встановленню на підставі відповідних доказів, за участю усіх осіб, для яких встановлення таких обставин може мати значення.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

В той же час, у постановах від 04.07.2018р. №819/353/16 та від 05.12.2018р. № 826/23064/15 Велика Палата Верховного Суду у подібних правовідносинах сформувала правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії щодо можливості розгляду в судовому порядку позовних вимог щодо визнання відповідачем нікчемним укладеного з позивачем договору.

Так, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що встановлена правова природа рішення Уповноваженої особи Фонду про визнання правочинів нікчемними унеможливлює здійснення судового розгляду щодо визнання його недійсним, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення в частині визнання правочину за договором банківського вкладу (депозиту), укладеного між банком та позивачем, нікчемним, не можуть бути розглянуті в судовому порядку.

Відповідно до пункту 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до статті 354 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Таким чином, постанова апеляційного суду підлягає скасуванню в частині позовних вимог щодо нікчемності правочину із закриттям в цій частині провадження у справі, а в решті - залишенню без змін.

Керуючись статтями 238, 345, 349, 350, 354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2015р. скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБІ Банк» щодо визнання нікчемними операцій з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку ОСОБА_2, відкритому на підставі та на виконання договору про відкриття банківського рахунку та обслуговування платіжної картки фізичної особи від 11.02.2014р. №040000393028, укладеному між ОСОБА_2 і ПАТ «ВіЕйБІ Банк», а провадження у справі в цій частині позовних вимог закрити.

В решті постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2015р. залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Т.О. Анцупова

В.М. Кравчук