Історія справи

Ухвала КАС ВП від 13.03.2018 року у справі №266/2743/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2020 року

м. Київ

справа №266/2743/17

адміністративне провадження №К/9901/32603/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стрелець Т. Г.,

суддів: Рибачука А. І., Стеценка С. Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу № 266/2743/17

за позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2018 року (суд у складі колегії суддів:

Арабей Т. Г., Геращенка І. В., Міронової Г. М. )

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області, в якому просив:

1.1. визнати протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області щодо не перерахунку пенсії за 3 дні праці в зоні відчуження відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

1.2. зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м.

Маріуполя Донецької області здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та п. п. 4 п. 2 та п. 9 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 "Про підвищення рівня захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за три дня роботи в зоні відчуження відповідно до довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 27 грудня 2000 року № 51/1/16064, довідки виданої МФ ЗАТ "Морбуд" Маріупольської філії № 311 від 17 липня 2001 року.

2. Позовна заява мотивована тим, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інвалідом 2-ої групи 1 категорії, перебуває на обліку в Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м.

Маріуполі (далі УПФУ) та отримує пенсію згідно ч.1 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон).

23.06.2017 року він звернувся до УПФУ із письмовою заявою про перерахунок пенсії по інвалідності відповідно до довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 27.12.2000 року № 51/1/16064, довідки від 17.07.2001 року № 311, виданої МФ ЗАТ "Морбуд" Маріупольської філії.

Листом від 27.06.2017 року за вих. № 99 (59/2)/А-10-01-01 відповідач відмовив у перерахунку пенсії.

Вказані вище дії позивач вважає протиправними, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

3. Постановою Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 08 грудня 2017 року задоволено. Визнано протиправними дії Центрального об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Маріуполі щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивачу згідно ч.1 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зобов'язано Центральне об'єднане Управління Пенсійного фонду України в м. Маріуполі здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01 липня 2017 року позивача, призначеної відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на підставі довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 27 грудня 2000 року № 51/1/16064, довідки виданої МФ ЗАТ "Морбуд" Маріупольської філії, від 17 липня 2001 року № 311. Стягнуто з Центрального об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Маріуполі на користь держави судовий збір у розмірі 640,00 грн.

4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відсутність документів, які підтверджують фактичне отримання вказаних ОСОБА_1 сум, не може порушувати його право на отримання пенсії в належному розмірі.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2018 року скасовано постанову Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 08 грудня 2017 року та прийнято нову, якою у задоволенні позову відмовлено.

6. Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що розмір пенсії обчислено виходячи із фактично виплаченої заробітної плати в зоні відчуження за весь липень, а не за 3 дні, як просить позивач, відповідно до довідки про заробітну плату № 311 від 17 липня 2001 року. Позивач не надав будь-яких доказів того, що кошти, вказані у зазначеній довідці, нараховані йому за 3 дні (26,28,29 липня), відтак, у відповідача були відсутні законодавчо передбачені підстави для перерахунку пенсії позивачу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить його скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

8. Касаційна скарга аргументована тим, що суд апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушив норми матеріального та процесуального права, зазначивши, зокрема, про необхідність підтвердження первинними документами правильність обрахунку суми фактично отриманого позивачем заробітку за роботу у зоні відчуження.

Касатор наполягає, що розмір середнього заробітку за спірний період при призначенні пенсії слід обраховувати за три дні - 26,28,29 липня 1986 року, а не за 26, як помилково вважає відповідач.

9. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: cудді-доповідача - Анцупової Т. О., суддів - Кравчука В. М., Стародуба О. П., ухвалою від 4 квітня 2018 року відкрив провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2018 року.

10. У зв'язку із обранням до складу Великої Палати Верховного Суду судді-доповідача Анцупової Т. О. (відповідно до рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14, розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду призначено повторний автоматизований розподіл касаційних скарг, зокрема, касаційної скарги у справі № 266/2743/17.

11. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року визначено колегію суддів для розгляду вказаної справи у складі:

Стрелець Т. Г. (суддя-доповідач), судді: Стеценко С. Г., Тацій Л. В.

12. Верховний Суд ухвалою від 06 серпня 2020 року прийняв до провадження вищезазначену касаційну скаргу.

13. У зв'язку із перебування у відпустці судді Тацій Л. В., яка входила до складу колегії суддів, визначеної для розгляду справи № 266/2743/17, на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 07.08.2020 року № 1422/0/78-20 проведено повторний автоматизований розподіл касаційних скарг та визначено колегію суддів для розгляду вказаної справи у складі: Стрелець Т. Г. (суддя-доповідач), судді: Стеценко С. Г., Рибачук А. І.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

14. ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС (категорія 1), що підтверджується відповідним посвідченням (а. с. 4).

15. Відповідно до довідки МСЕК позивач є інвалідом 2 групи у зв'язку з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (а. с. 5).

16. Довідкою Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 27 грудня 2000 року № 51/1/16064, встановлено, що позивач приймав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в складі військової частини 37528 від 06 липня 1986 року по 07 серпня 1986 року, в тому числі, безпосередньо в зоні відчуження відпрацьовано 3 три дні (липень 26,28,29) (а. с. 7,9).

17.23 червня 2017 року позивач звернувся до Центрального об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Маріуполі із заявою про перерахунок його пенсії на підставі довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 27 грудня 2000 року № 51/1/16064, довідки від 17 липня 2001 року № 311, виданої МФ ЗАТ "Морбуд" Маріупольської філії (а. с. 6).

18. За наслідками розгляду поданої заяви, повідомленням Центрального об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Маріуполі від 27 червня 2017 року № 99 (59/2)/А-10-01-01, позивачу відмовлено в перерахунку його пенсії на підставі наданих документів у зв'язку з його недоцільністю.

19. Рішення пенсійного органу обґрунтовано посиланням на те, що розмір пенсії обчислено із фактично виплаченої заробітної плати в зоні відчуження у липні 1986 року (за весь липень, а не за три дні), визначеної на підставі довідки про заробітну плату, виданої МФ ЗАТ "Морбуд" Маріупольський філіал № 311 від 17 липня 2001 року.

Розрахунок заробітної плати для обчислення пенсії здійснено на підставі листа Пенсійного фонду України від 14 жовтня 2002 року. Оскільки позивачем відпрацьовано у зоні відчуження більше, ніж 25 днів, при обчисленні заробітку із фактично виплаченої суми приведення до повного місяця не провадиться. Після перерахунку пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23 листопада 2011 року № 1210, коефіцієнт заробітку для обчислення пенсії склав 4,65922, середньомісячний заробіток для обчислення пенсії - 4327,53 грн. (а. с. 7).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

21. Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

22.8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

23. За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

24. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.

25. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла наступних висновків.

26. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

27. Згідно з частиною 1 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від
28.021991 №796-XII (далі - ~law23~) пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

Частиною третьою цієї статті визначено, що умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

~law24~ передбачено, що обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

28. Кабінет Міністрів України постановою №1210 від 23 листопада 2011року затвердив Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ~law26~. Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків. ).

Заробітна плата для обчислення пенсій враховується за будь-які 12 місяців підряд такої роботи (пункт 2 Порядку №1210).

Згідно з підпунктом 3 пункту 3 Порядку № 1210 у разі, коли особа пропрацювала у зоні відчуження менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється, виходячи із заробітної плати за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження.

Підпунктом 4 пункту 3 Порядку №1210 встановлено, що у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження: менше календарного місяця у 1986-1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.

Таким чином, призначення пенсії та її розмір ставляться в залежність від заробітку, фактично отриманого працівником у період його роботи в зоні відчуження.

29. Відповідно до ~law27~ видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами, організаціями (військкоматами).

Згідно з пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.

Зміст зазначених норм права свідчить, що роботодавець має право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у відповідних первинних документах за відповідний період. При цьому, єдиною і обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Таким чином, доводи касатора про відсутність у нього обов'язку підтвердження первинними документами заробітної плати, отриманої за роботу у зону відчуження, при обчисленні пенсії спростовуються зазначеними вище нормами законодавства.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права у спірних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду України від 17.03.2015 у справі № 21-11а15, від 15.12.2015 у справі № 2-а/576/29/14 та Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №358/1179/17, від 17.04.2018 у справі №376/2559/17, від
25.09.2018 у справі №539/1386/17, від 10.07.2019 у справі №539/2726/16-а та від 05 березня 2020 року у справі №539/3234/16-а.

30. Судом апеляційної інстанції встановлено, що підставою для перерахунку пенсії є довідка, видана МФ АТ "Морбуд" Маріупольській філії від 17 липня 2001 року, де працював позивач після призвання на військові збори, в якій вказана нарахована та виплачена заробітна плата за період з 01.08.1986 року по 31.08.1986 року.

При цьому, як встановлено судам та не спростовано касатором, первинні документи, які б підтверджували розмір вказаної заробітної плати та її фактичне отримання позивачем, відсутні.

У вказаній довідці, зокрема, зазначено про виплату за липень 1986 року суми 335,90 руб., проте відсутній розрахунок виплаченої суми (за які дні, за який робочий час із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у ІІІ зоні - 5, у II - 4, І - 3).

Касатор вважає, що вся сума заробітної плати, виплачена в липні 1986 року, повинна враховуватись тільки за 3 дні (26,28,29 липня), коли він безпосередньо працював у зоні відчуження Чорнобильської АЄС.

Судами встановлено, що відповідно до довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 27 грудня 2000 року № 51/1/16064, позивач в липні 1986 року приймав участь у ліквідації наслідків ЧАЕС 26 днів, без зазначення конкретних дат. У вказаній довідці зазначено, він був зарахований у 137 Окрему пожарну роту, яка проводила роботи в зоні відчуження, однак списки з прізвищами осіб відсутні. Відповідно до наказу командира військової частині 83279 за №6 від 03.06.1986 року 137 Окрема пожарна рота з 05.05.1986 року знаходилась в зоні № 3.

З огляду на те, що подана позивачем довідка не містить відомостей про розрахунок виплаченої йому заробітної плати в липні 1986 року, вказівки на конкретні дати, за які така сума була виплачена, а також підтвердження цієї суми первинними документами, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про здійснення перерахунку пенсії позивача на підставі довідки № 311 від 17 липня 2001 року.

31. Частиною 1 статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

32. З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

33. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

34. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

постановив:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2018 року по справі № 266/2743/17 - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Г. Стрелець

Судді С. Г. Стеценко

А. І. Рибачук