Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 березня 2020 року

м. Київ

справа №280/148/19

провадження №К/9901/22290/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А.А.,

суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,

розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.06.2019 (колегія суддів у складі головуючого судді Кругового О.О., суддів Прокопчук Т.С., Шлай А.В.)

у справі № 280/148/19

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства оборони України

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

I. РУХ СПРАВИ

1. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просив:

визнати протиправним та скасувати пункт 47 протоколу від 23.11.2018 № 117 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум;

зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку із настанням інвалідності II групи, внаслідок поранення та контузії, пов`язаних з виконанням ним обов`язків військової служби, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 14.12.2016 року, з урахуванням вже виплаченої суми.

2. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15.03.2019 позов задоволено: визнано протиправним та скасовано пункт 47 протоколу № 117 від 23.11.2018 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум. Зобов`язано Міністерство оборони України (03168, м.Київ, пр. Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022) призначити та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) одноразову грошову допомогу у зв`язку із настанням інвалідності II групи, внаслідок поранення та контузії, пов`язаних з виконанням ним обов`язків військової служби, відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 14.12.2016, з урахуванням вже виплаченої суми.

3. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.06.2019 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено.

4. У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 26.05.2014 позивачу встановлено IIІ групу інвалідності, причина інвалідності - поранення, контузії, захворювання, так, пов`язаного з проходженням військової служби при перебуванні у країнах, де проводились бойові дії.

6. Грошова допомога у зв`язку з установленням ІІІ групи інвалідності виплачена в сумі 182700,00 грн.

7. 14.12.2016 під час повторного огляду позивачеві було встановлено ІІ групу інвалідності причина інвалідності - поранення, контузії, захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби при перебуванні у країнах, де проводились бойові дії.

8. У травні 2018 року позивач звернувся до Запорізького обласного військового комісаріату із заявою про направлення його документів до Міністерства оборони України, з метою нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням позивачу ІІ групи інвалідності, з урахуванням вже виплаченої суми, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови КМУ від 25.12.2013 року №975.

9. Згідно витягу з протоколу засідання комісії МОУ №117 від 23.11.2018 року позивачу відмовлено в призначенні доплати одноразової грошової допомоги, оскільки ІІ група інвалідності встановлена позивачу понад дворічний термін після встановлення ІІІ групи інвалідності.

10. Вважаючи незаконними зазначені дії відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.

11. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з того, що Порядком №975, чинним на час встановлення позивачу інвалідності ІІ групи, не передбачено строку реалізації права на отримання одноразової грошової допомоги, тому відповідач протиправно виходив з того, що позивач не має право на отримання виплат одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановлення ІІ групи інвалідності, з урахуванням вже виплачених сум.

12. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції зазначив, що ІІ групу інвалідності позивачу було встановлено при повторному огляді після спливу 2 років з моменту первинного встановлення інвалідності, що свідчить про відсутність у позивача права на отримання виплат різниці одноразової грошової допомоги.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

13. Позивач у своїй касаційній скарзі наголошує на аргументах, покладених судом першої інстанції в основу власного судового рішення та зазначених в п. 11 цього судового рішення.

14. Відповідач у запереченнях на касаційну скаргу просив суд рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.

16. Колегія суддів звертає увагу, що з урахуванням частої зміни законодавства у справах цієї категорії насамперед потрібно встановити, які правові норми регулюють відносини сторін на час виникнення спору.

17. Спір виник щодо права позивача на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому ІI групи інвалідності у грудні 2016 року..

18. Відповідно до абз. 3 п. 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

19. Отже, до спірних відносин застосовується законодавство, що діяло станом на грудень 2016 року.

20. Згідно з пунктом 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII, який набрав чинності з 01.01.2014, якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

21. Положення пункту 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII застосовується до правовідносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто після 01.01.2014.

22. Згодом, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII (набрав чинності з 01.01.2017) пункт 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII доповнено абзацом другим такого змісту: «У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється».

23. Колегія суддів звертає увагу, що обидві ці норми пункту 4 статті 16-3 Закону (у тому числі в редакції, що діяла на час встановлення позивачу ІІ групи інвалідності) передбачають обмеження строку, протягом якого зміна групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності можуть бути підставою для виплати одноразової грошової допомоги, дворічним строком. Дворічний строк обчислюється з часу первинного встановлення інвалідності чи ступеня втрати працездатності.

24. Правовідносини щодо первинного встановлення втрати працездатності виникли після набрання чинності зазначеним Законом, тому пункт 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII застосовується до позивача.

25. Суд звертає увагу, що на час первинного встановлення втрати працездатності позивачеві (листопад 2014 року) правова норма, яка обмежує право на перегляд розміру одноразової грошової допомоги дворічним строком, вже діяла.

26. З часу первинного встановлення ступеню втрати працездатності (травень 2014 року) до дня встановлення III групи інвалідності (грудень 2016 року) минуло понад два роки. Відтак, позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі.

27. Відповідно до п. 4 ст. 16-3 Закону № 2011-XII дворічний строк обчислюється з дня первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності. При цьому причина інвалідності (ступеня втрати працездатності) для обчислення строку самостійного правового значення не має.

28. Верховний Суд висловлював аналогічну правову позицію щодо застосування зазначених норм права у схожих справах (постанови Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №806/2187/18 та від 20.02.2020 у справі №806/714/18) і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від зазначеної правової позиції.

29. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову. Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

30. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновком суду апеляційної інстанції.

31. Відповідно до статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

32. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статті 341, 343, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.06.2019 у справі № 280/148/19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб