Історія справи

Ухвала КАС ВП від 20.01.2021 року у справі №300/141/20
Постанова КАС ВП від 11.01.2024 року у справі №300/141/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2024 року

м. Київ

справа № 300/141/20

провадження № К/9901/3703/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Жука А.В.,

суддів - Радишевської О.Р., Соколова В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської обласної державної адміністрації про визнання протиправними та скасування висновку, наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року, прийняте в складі: головуючого судді Микитюка Р.В. та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Качмара В.Я., суддів Большакової О.О., Затолочного В.С.,) у справі №300/141/20,

УСТАНОВИВ:

І. Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1. У січні 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду із позовом до Івано-Франківської обласної державної адміністрації (далі - Івано-Франківська ОДА, відповідач), в якому просив:

визнати протиправним і скасувати висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, затверджений наказом керівника апарату Івано-Франківської ОДА від 05.12.2019 №162-к (далі - Висновок);

скасувати наказ «Про звільнення ОСОБА_1 » від 26.12.2019 №167-к (далі - Наказ №167-к);

поновити позивача на посаді завідувача сектору мобілізаційної роботи апарату Івано-Франківської ОДА.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.12.2019 керівником апарату облдержадміністрації, без проведення оціночної співбесіди з позивачем, у порушення вимог Закону України «Про державну службу» та затвердженого постановою КМУ від 23.08.2017 №640 «Типового порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців», складено висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця ОСОБА_1 , який містить негативну оцінку. Наказом керівника апарату облдержадміністрації від 05.12.2019 №162-к затверджено, зокрема, і оскаржуваний висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця ОСОБА_1 . Із висновком щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця позивач був ознайомлений під розпис 26.12.2019, де висловив зауваження щодо оцінювання результатів його службової діяльності. Не погоджуючись із негативною оцінкою, позивач 26.12.2019 подав службову записку керівнику державної служби, в якій вимагав утворення комісії для оскарження висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця. Наказом №167-к позивача звільнено з посади завідувача сектору мобілізаційної роботи апарату облдержадміністрації на підставі пункту 3 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» у зв`язку з отриманням негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності. Уважаючи своє звільнення незаконним, ОСОБА_1 звернувся із цим позовом до суду.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.08.2020, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2020, у задоволенні позову відмовлено.

4. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач у частині звільнення позивача з посади діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а позовні вимоги позивача не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

5. Суди попередніх інстанцій, зокрема, вважали, що твердження позивача про необхідність проведення оціночної співбесіди з ним безпосередньо головою облдержадміністрації не відповідають нормам чинного законодавства, оскільки саме керівник апарату обласної державної адміністрації має право проводити щорічне оцінювання результатів службової діяльності державного службовця апарату обласної державної адміністрації. Крім того, суди зауважили, що керівником апарату облдержадміністрації у 2018 році також проводилося щорічне оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 , яке позивачем не ставилось під сумнів.

6. Суди попередніх інстанцій також вважали, що не відповідають дійсності доводи позивача щодо того, що ним були виконані завдання вчасно, в повному обсязі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень) на неї

7. Не погоджуючись із прийнятими у цій справі судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.08.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2020 у справі №300/141/20 і прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

8. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, позивач, посилаючись на пункт 1 частини четвертої статі 328 КАС України, звертає увагу на те, що під час прийняття оскаржуваних судових рішень не враховано висновків щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, зокрема, які викладено в постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року у справі №240/6051/18.

9. Скаржник зазначає, що чинне законодавство передбачає, що оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б», здійснюється безпосереднім керівником державного службовця, а оціночна співбесіда проводиться на основі усних пояснень державного службовця, який займає посаду державної служби, про виконання завдань і ключових показників та його письмового звіту, що подається у довільній формі. Водночас позивач уважає, що керівник апарату місцевої державної адміністрації не є керівником відповідного органу державної влади, а керівником є голова облдержадміністрації, який є також безпосереднім керівником керівника мобілізаційного підрозділу.

10. На переконання касатора, керівник апарату обласної державної адміністрації, як посадова особа облдержадміністрації, не веде питання, що стосуються мобілізаційної роботи, не має відповідного допуску до державної таємниці та права ознайомлюватися з усіма документами з питань мобілізаційної підготовки, а у разі відсутності голови облдержадміністрації - не має права виконувати його функції та повноваження, не має права (без проведення із державним службовцем оціночної співбесіди безпосереднім керівником) виставляти державному службовцю негативну оцінку, але як суб`єкт призначення має тільки право наказом затвердити висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця.

11. Щодо проведеної процедури оцінювання та співбесіди (якої не було, як зазначає позивач), позивач указує, зокрема, що наведені керівником апарату облдержадміністрації у висновку обґрунтування оцінок не мають відношення до критеріїв виставлення балів, які не дають змоги однозначно зрозуміти їх зміст та відношення до визначених йому завдань і ключових показників для оцінювання службової діяльності. Позивач також звертає увагу на некомпетентність керівника апарату облдержадміністрації в питаннях щодо бронювання військовозобов`язаних, які працюють в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та на підприємствах, установах і організаціях усіх форм власності тощо.

12. Скаржник посилається на те, що суди попередніх інстанцій не провели аналізу спірних правовідносин, натомість погодилися лише із позицією відповідача і залишили без уваги мотиви та аргументи позивача.

13. Поряд з цим, позивач у касаційній скарзі вказує на відсутність постанови Верховного Суду, в якій би висновок щодо застосування норм права щодо оцінювання результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», не безпосереднім керівником, а керівником апарату облдержадміністрації.

14. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

15. Касаційна скарга ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшла 01.02.2021.

16. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.02.2021 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Жука А.В., суддів: Радишевської О.Р., Соколова В.М.

17. Ухвалою Верховного Суду від 10.02.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.08.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2020 у справі №300/141/20.

18. Ухвалою Верховного Суду від 10.01.2024 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

19. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач у період з липня 2015 року по 26.12.2019 перебував на посаді завідувача сектору мобілізаційної роботи апарату Івано-Франківської ОДА.

20. 05.12.2019 керівником апарату Івано-Франківської ОДА наказом №162-к затверджено Висновок, який, зокрема, містить негативну оцінку за результатами оцінювання ОСОБА_1 .

21. За кожне із завдань керівником апарату було виставлено такі бали:

3 бали за завдання 1 «Забезпечення та організація роботи щодо стану мобілізаційної підготовки та рівня мобілізаційної готовності місцевих державних адміністрацій що належать до сфери їх управління або залучаються ними до виконання мобілізаційних завдань (замовлень)»;

2 бали за завдання 2 «Проведення заходів щодо організації підготовки посадових осіб штабів зони та районів територіальної оборони в зоні територіальної оборони №5»;

2 бали за завдання 3 «Підтримання захищених пунктів управління обласної державної адміністрації засобів зв`язку та технічних засобів в готовності до роботи в умовах особливого періоду»;

1 бал за завдання 4 «Підготовка до переведення місцевих державних органів та органів місцевого самоврядування до роботи в разі введення в державі воєнного стану та проведення мобілізації».

22. Середній бал за результатами оцінювання становив 2 бали, чому відповідає оцінка «Негативна».

23. Із Висновком щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця позивач був ознайомлений під розпис 26.12.2019, де висловив зауваження щодо оцінювання результатів його службової діяльності.

24. Не погоджуючись із негативною оцінкою, позивач 26.12.2019 подав службову записку керівнику державної служби, в якій вимагав утворення комісії для оскарження Висновку.

25. Керівником апарату ОДА видано наказ «Про комісію апарату облдержадміністрації для перевірки фактів, викладених у службовій записці ОСОБА_1 » від 26.12.2019 №269-к (далі - Наказ №269-к), у яку увійшли: начальник відділу роботи із зверненнями громадян апарату обласної державної адміністрації - Балкова Л.В. , завідувач сектору внутрішнього аудиту обласної державної адміністрації - Крехович Л.Л., заступник начальника відділу контролю апарату обласної державної адміністрації - Михайлова О.М., завідувач сектору оборонної роботи апарату обласної державної адміністрації - Семанів М.М., начальник відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату облдержадміністрації, голова профкому обласної державної адміністрації - Фіняк І.Я.

26. Створеною відповідно до Наказу №269-к Комісією надано висновок, у якому зокрема зазначено, що комісією не встановлено фактів, які б спростовували критерії, що відповідають виставленим під час оцінювання балам. Процедурних порушень під час проведення оцінювання результатів службової діяльності державного службовця ОСОБА_1 , які б вплинути на результати оцінювання, не встановлено.

27. Наказом №167-к позивача звільнено з посади на підставі пункту 3 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» у зв`язку з отриманням негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

28. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

29. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

30. Згідно з частиною третьою статті 341 КАС України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

31. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття цього касаційного провадження, та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Верховного Суду зазначає таке.

32. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

33. Частина шоста статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.

34. Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, визначається Законом України «Про державну службу» (далі - Закон №889-VIII).

35. За змістом частини 1 статті 3 Закону №889-VІІІ цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.

36. Керівник державної служби в державному органі (далі - керівник державної служби) - посадова особа, яка займає вищу посаду державної служби в державному органі, до посадових обов`язків якої належить здійснення повноважень з питань державної служби та організації роботи інших працівників у цьому органі (пункт 3 частини 1 статті 2 Закону №889-VІІІ).

37. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 2 Закону №889-VІІІ посада державної служби є визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу з установленими відповідно до законодавства посадовими обов`язками у межах повноважень, визначених частиною першою статті 1 цього Закону.

38. Відповідно до пункту 3-1 частини першої статті 17 Закону №889-VІІІ повноваження керівника державної служби у місцевих державних адміністраціях здійснюють: керівник апарату - в апараті місцевої державної адміністрації та її структурних підрозділах (крім структурних підрозділів зі статусом юридичних осіб публічного права); керівник структурного підрозділу зі статусом юридичної особи публічного права - у такому підрозділі.

39. Частина друга статті 17 Закону №889-VІІІ визначає, що керівник державної служби: 1) організовує планування роботи з персоналом державного органу, в тому числі організовує проведення конкурсів на зайняття посад державної служби категорій "Б" і "В", забезпечує прозорість і об`єктивність таких конкурсів відповідно до вимог цього Закону; 2) забезпечує планування службової кар`єри, планове заміщення посад державної служби підготовленими фахівцями згідно з вимогами до професійної компетентності та стимулює просування по службі; 3) забезпечує своєчасне оприлюднення та передачу центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, інформації про вакантні посади державної служби з метою формування єдиного переліку вакантних посад державної служби, який оприлюднюється; 4) призначає громадян України, які пройшли конкурсний відбір, на посади державної служби категорій "Б" і "В", звільняє з таких посад відповідно до цього Закону; 4-1) укладає та розриває контракти про проходження державної служби відповідно до пункту 3 частини другої статті 34 цього Закону у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України; 5) присвоює ранги державним службовцям державного органу, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В"; 6) забезпечує підвищення кваліфікації державних службовців державного органу; 7) здійснює планування навчання персоналу державного органу з метою вдосконалення рівня володіння державними службовцями державною мовою, регіональною мовою або мовою національних меншин, визначеною відповідно до закону, а також іноземною мовою, яка є однією з офіційних мов Ради Європи, у випадках, якщо володіння такою мовою є обов`язковим відповідно до цього Закону; 8) здійснює контроль за дотриманням виконавської та службової дисципліни в державному органі та умов контрактів про проходження державної служби (у разі укладення); 9) розглядає скарги на дії або бездіяльність державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В"; 10) приймає у межах наданих повноважень рішення про заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В"; 11) виконує функції роботодавця стосовно працівників державного органу, які не є державними службовцями; 12) створює належні для роботи умови та їх матеріально-технічне забезпечення; 13) здійснює інші повноваження відповідно до цього та інших законів України.

40. Організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій визначає Закон України «Про місцеві державні адміністрації» (далі - Закон № 586-XIV), відповідно до частини третьої статті 44 якого апарат місцевих державних адміністрацій очолює керівник, який призначається на посаду головою місцевої державної адміністрації в порядку, передбаченому законодавством про державну службу.

41. Відповідно частини четвертої статті 44 Закону № 586-XIV керівник апарату місцевої державної адміністрації організовує його роботу, забезпечує підготовку матеріалів на розгляд голови місцевої державної адміністрації, організовує доведення розпоряджень голови місцевої державної адміністрації до виконавців, здійснює визначені Законом України "Про державну службу" повноваження керівника державної служби в апараті місцевої державної адміністрації та її структурних підрозділах (крім структурних підрозділів зі статусом юридичних осіб публічного права), відповідає за стан діловодства, обліку і звітності, виконує інші обов`язки, покладені на нього головою місцевої державної адміністрації. З цих питань керівник апарату місцевої державної адміністрації видає накази.

42. Постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 640 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10.07.2019 № 591) затверджено Порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (далі - Порядок №640).

43.1. Відповідно до пункту 16 Порядку №640 висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення у грудні звітного року.

43.2. Відповідно до пункту 34 Порядку №640 завдання і ключові показники після їх обговорення з державним службовцем визначаються такими особами: державним службовцям, які займають інші посади державної служби категорій "Б" і "В", - безпосереднім керівником за погодженням з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності).

43.3. Відповідно до пункту 36 Порядку №640 визначення результатів виконання завдань державним службовцем, на якого покладено виконання обов`язків за посадою державної служби категорії "А", "Б" або "В", здійснює керівник вищого рівня по відношенню до посади державної служби, яку він займає.

44. Як установив суд першої інстанції, відповідно до посадової інструкції завідувача сектору мобілізаційної роботи апарату обласної державної адміністрації ОСОБА_1 , затвердженої керівником апарату облдержадміністрації 25.01.2018, завідувач як керівник структурного підрозділу апарату облдержадміністрації підпорядковується керівнику апарату облдержадміністрації. Зазначене кореспондується зі статтею 17 Закону №889-VІІІ, згідно з якою повноваження керівника державної служби здійснює у місцевих державних адміністраціях керівник апарату в апараті місцевої державної адміністрації та її структурних підрозділах (крім структурних підрозділів зі статусом юридичних осіб публічного права). Крім цього, відповідно до Положення про сектор мобілізаційної роботи апарату Івано-Франківської ОДА, затвердженого розпорядженням облдержадміністрації від 02.07.2018 №237-к, сектор мобілізаційної роботи є структурним підрозділом апарату облдержадміністрації. Сектор очолює завідувач, який призначається на посаду і звільняється з посади керівником апарату облдержадміністрації відповідно до Закону №889-VІІІ.

45. Отже, правильними є висновки суду першої інстанції, що саме керівник апарату обласної державної адміністрації має право проводити щорічне оцінювання результатів службової діяльності державного службовця апарату обласної державної адміністрації. Керівником апарату облдержадміністрації як керівником державної служби в апараті облдержадміністрації, керуючись Порядком та Законом №889-VІІІ, правомірно було проведено оцінювання результатів службової діяльності позивач, як державного службовця, який займав посаду державної служби категорій "Б".

46. Доводи скаржника про те, що голова ОДА в силу покладених обов`язків безпосередньо веде питання, зокрема, мобілізаційної роботи, не свідчить про те, що така посадова особа мала проводити щорічне оцінювання службової діяльності позивача як завідувача сектору мобілізаційної роботи апарату облдержадміністрації, оскільки керівник державної служби в структурі відповідача є саме керівник апарату ОДА, а не голова ОДА.

47. Отже, Верховний Суд відхиляє доводи позивача про необхідність проведення оціночної співбесіди з ним безпосередньо головою облдержадміністрації. Інші доводи касаційної скарги в цій частині на правильність розгляду цієї справи не впливають.

48. Повертаючись до доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття цього касаційного провадження, скаржник указує, що, залишаючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, Верховний Суд у справі №240/6051/18 (постанова від 31.10.2019) вказав на правильність висновків стосовно того, що відповідачем не надано жодного доказу щодо правомірності висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» та «В» тощо.

49. Аналізуючи наведене судове рішення суду касаційної інстанції, колегія суддів звертає увагу, що наведений скаржником висновок Верховного Суду щодо правильності мотивів судів попередніх інстанцій у справі №240/6051/18 не є тим висновком, який безумовно може бути релевантним до застосування у спірних правовідносинах. Такий висновок ґрунтується на індивідуально встановлених у справі обставинах і може відрізнятися від фактичних обставин у цій справі.

50. Проте, Верховний Суд у наведеному судовому рішенні відхилив доводи касаційної скарги з приводу того, що суди не мали права давати оцінку виставленим суб`єктом оцінювання балам, а тим паче перебирати на себе дискреційні повноваження суб`єкта оцінювання щодо застосування критеріїв виставлення балів та обґрунтування виставленої оцінки, з підстав того, що суди першої та апеляційної інстанції мають право надавати юридичну оцінку відповідності проведеної процедури оцінювання та відповідності результатів оцінювання з критеріями виставлення балів оцінювання, які встановлені Додатком 4 Порядку №640.

51. Матеріалами даної справи підтверджується, що одними із підстав для звернення до суду із цим позовом, а також із скаргами до судів апеляційної та касаційної інстанцій, були доводи щодо недотримання керівником апарату ОДА критеріїв виставлення балів, які установлені Додатком 4 Порядку №640 під час проведення оцінювання позивача. Надаючи оцінку таким доводам, колегія суддів зазначає таке.

52. Відповідно до частин першої, другої статті 44 Закону № 889-VIII результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри.

Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

53. Частиною п`ятою статті 44 Закону № 889-VIII передбачено, що за результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.

54. Згідно з пунктом 3 Порядку №640 оцінювання проводиться з дотриманням принципів об`єктивності, достовірності, доступності та прозорості, взаємодії та поваги до гідності державного службовця.

55. Пунктом 9 Порядку №640 передбачено, що оцінювання проводиться поетапно: визначення завдань і ключових показників; визначення результатів виконання завдань; затвердження висновку (крім випадків, коли жодне із визначених завдань не підлягає оцінюванню).

56. Відповідно до пункту 37 Порядку №640 для визначення результатів виконання завдань безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) проводить з державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", оціночну співбесіду.

57. Пунктом 39 Порядку №640 передбачено, що оціночна співбесіда проводиться на основі усних пояснень державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", про виконання завдань і ключових показників та його письмового звіту, що подається у довільній формі відповідно до абзацу першого пункту 9-1 цього Порядку (у разі його подання державним службовцем).

Після проведення оціночної співбесіди безпосереднім керівником заповнюється форма щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за відповідний рік, згідно з додатком 9 у частині виставлення балів, визначення оцінки та їхнього обґрунтування. Безпосередній керівник разом з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) виставляє державному службовцю негативну, позитивну або відмінну оцінку (крім випадків, коли жодне із завдань не підлягає оцінюванню) з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) за критеріями визначення балів згідно з додатком 5.

58. Додатком 4 до Порядку №640 затверджені Критерії визначення балів, відповідно до яких:

- оцінка « 0» виставляється якщо завдання не виконано або під час його виконання порушено вимоги законодавства у сфері запобігання корупції.

- оцінка « 1» виставляється, якщо завдання виконано частково, результати не можуть бути використані через необхідність суттєвого доопрацювання, до виконання завдання державний службовець підійшов формально, чим нівелював практичну цінність отриманого результату, або завдання виконане з демонстрацією неспроможності одночасного забезпечення на належному рівні і своєчасного виконання посадових обов`язків, або під час виконання такого завдання порушено вимоги правил етичної поведінки, або процес досягнення результату чи сам результат мав негативний відгук з боку користувачів, споживачів, співвиконавців, керівництва тощо;

- оцінка « 2» виставляється, якщо завдання виконано, але з порушенням строку виконання та/або із залученням до виконання завдання інших осіб (під час виконання роботи державний службовець потребував надання зразків документів, допомоги у виробленні алгоритму роботи, аналізі нормативно-правових актів, суттєвому коригуванні проектів документів, проявляв низьку самостійність, недостатність знань нормативно-правових актів, вимог до підготовки службових документів, потребував нагадувань і високої міри контролю з боку керівника тощо);

- оцінка « 3» виставляється якщо завдання виконано своєчасно, результат якого повною мірою можна використати в роботі. Робота проводилась ефективно з дотриманням правил етичної поведінки;

- оцінка « 4» виставляється якщо завдання виконано своєчасно (завчасно), результат високої якості, його досягнуто з високим ступенем самостійності (за необхідності командної роботи), ініціативності, робота проводилась ефективно, з дотриманням правил етичної поведінки. Під час виконання завдання державним службовцем вносилися пропозиції щодо інших документів, процесів, процедур, заходів або їх удосконалення. Пройдено професійне навчання відповідно до індивідуальної програми підвищення рівня професійної компетентності/індивідуальної програми професійного розвитку, за результатами якого нараховано не менше ніж 0,4 кредиту Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (ЄКТС).

59. Згідно з частиною шостою статті 44 Закону №889-VIII у разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення).

60. З аналізу наведених норм Закону №889-VIII та Порядку №640 вбачається, що результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри, виявлення потреби у професійному навчанні.

61. Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.

62. За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.

63. Так, за змістом пункту 39 Порядку №640 після проведення оціночної співбесіди безпосереднім керівником заповнюється форма щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині виставлення балів, визначення оцінки та їх обґрунтування, а також визначення потреб у професійному навчанні. Безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) виставляє державному службовцю негативну, позитивну або відмінну оцінку (крім випадків, коли жодне із завдань не підлягає оцінюванню) з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) за критеріями визначення балів згідно з додатком 4.

64. Отже, негативна, позитивна або відмінна оцінка за результатами оцінювання має бути обґрунтована.

65. Аналогічні висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 18.05.2023 у справі №360/5292/19.

66. Поряд з указаним, у постанові від 30.09.2020 у справі №560/1764/19 Верховний Суд, аналізуючи положення статті 44 Закону №889-VIII, у взаємозв`язку з пунктом 39 Порядку №640, дійшов висновку, що негативні оцінки із виставленням балу "0", "2" мають бути обґрунтовані в розрізі поставлених завдань і ключових показників. Виставлення відповідних балів без такого обґрунтування окремо по завданнях не може свідчити про об`єктивність оцінки роботи державного службовця. За відсутності відповідних обґрунтувань неможливо встановити достовірність виставлення середнього балу.

67. Розвиваючи цю правову позицію в частині змісту та обсягу відповідного обґрунтування, Верховний Суд у постанові від 26.01.2023 у справі №140/318/21 зазначив, що обґрунтування балів за виконані завдання не може зводитися до цитування повністю чи частково критеріїв їхнього визначення, установлених додатком 5 до Порядку.

68. Критерії оцінювання не можуть підміняти обов`язок суб`єкта оцінювання навести відповідні обґрунтування щодо виставлених державному службовцю балів, адже не є тотожними поняттями. Так, критерії - це загальні норми та вимоги, за наявності яких завдання уважається виконаним/частково виконаним/не виконаним, а обґрунтування балів - це фактичні обставини, які суб`єкт оцінювання повинен навести на підтвердження виставлення конкретного балу.

69. Необхідність належного обґрунтування виставлених державному службовцю балів за результатами оцінювання службової діяльності передбачена наслідками, які може потягнути за собою недостатня їхня кількість.

70. Водночас у постанові від 21.04.2021 у справі № 480/4987/19 Верховний Суд сформував правову позицію, яка полягає у тому, що допущення учасниками процедури оцінювання порушень, які можуть полягати у застосуванні формального підходу до визначення завдань, порушенні встановлених термінів проведення оцінювання, неналежному заповненні форм, виставленні балів та оцінок, що не відповідають встановленим критеріям, та затвердженні висновку, який містить таку оцінку, є підставою для скасування висновку щодо результатів службової діяльності державного службовця у встановленому порядку.

71. Таким чином, у вимірі вказаних висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 30.09.2020 у справі №560/1764/19, від 21.04.2021 у справі № 480/4987/19, від 26.01.2023 у справі №140/318/21 та від 18.05.2023 у справі №360/5292/19, висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця не може вважатися обґрунтованим у разі застосування формального підходу щодо наведення обґрунтування виставлених особі балів по кожному із завдань, обмежуючись лише цитуванням критеріїв, визначених додатком 4 до Порядку №640.

72. Як випливає зі змісту оскаржуваних судових рішень, суди попередніх інстанцій не надали оцінку правильності застосування відповідачем критеріїв оцінювання, визначених додатком 4 до Порядку №640, та не звернули уваги на доводи позивача щодо неналежного обґрунтування цих критеріїв та виставлених балів.

73. Зокрема, як підтверджується матеріалами справи, Результати виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» та «В», містить лише розширене обґрунтування щодо завдання №4, за яке виставлено 1 бал.

74. Натомість, щодо завдань №2 і №3 виставлено 2 бали із обґрунтуванням того, що з поставленими завданнями учасники навчання, тренувань, справились (завдання №2) та подано вчасно та у повному обсязі (завдання №3), однак у двох випадках власноруч дописано, що завдання виконано з порушенням правил етичної поведінки. Однак, як свідчать матеріали справи, додаткових обґрунтувань щодо порушень правил етичної поведінки позивачем Результати не містять і такі факти відповідач не доводив. Указане залишилось поза увагою судів попередніх інстанцій.

75. Поряд з цим, дійшовши висновку про те, що позивачем складено результати виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» і «В» за 2019 рік, яким відзвітовано лише 4 із 5 завдань, які не в повній мірі відповідали суті затверджених завдань, судами попередніх інстанцій не надано оцінки, зокрема, доводам позивача стосовно фактичного виконання ним завдання №5, а саме про те, що ним було подано докази на підтвердження проведення двох тематичних короткострокових семінарів, а також те, що це відображено у Щорічній доповіді про стан мобілізаційної готовності області, і що проведення тематичних семінарів є складовою пункту 1 Завдання тощо.

76. У контексті наведеного колегія суддів зауважує, що Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 17.11.2021 у справі № 320/425/21 та від 14.07.2022 у справі №440/99/21, висловлював позицію щодо меж свободи розсуду керівника у процедурі оцінювання результатів службової діяльності, яка полягає у тому, що суд не може втручатися у дискреційні повноваження відповідача в частині надання оцінки виставлених суб`єктом оцінювання балів і перебирати на себе дискреційні повноваження суб`єкта оцінювання щодо застосування критеріїв виставлення балів та обґрунтування виставленої оцінки, оскільки судом надається виключно юридична оцінка відповідності проведеної процедури оцінювання та її результатів вимогам Порядку. Отже, суд не може на власний розсуд визначати бали, які мав отримати державний службовець за виконання того чи іншого завдання, а також наводити власне обґрунтування виставленим балам.

77. Водночас адміністративний суд, відповідно до положень частини другої статті 2 КАС України, повинен перевірити та надати юридичну оцінку відповідності принципам проведеної адміністративної процедури щодо оцінювання та результатів оцінювання з критеріями оцінювання.

78. Таким чином, не заперечуючи наявності у суб`єкта оцінювання дискреційних повноважень щодо застосування критеріїв виставлення балів та обґрунтування виставленої оцінки, Суд зазначає, що така дискреція не може бути свавільною, а повинна ґрунтуватися на приписах закону.

79. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їхня обґрунтованість і вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

80. Отже, результати виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за відповідний рік, згідно з Додатком 8 повинні містити належні та достатні обґрунтування, які б дозволяли встановити фактичні підстави виставлення того чи іншого балу державному службовцю, а не формальне цитування критеріїв виставлення балів.

81. Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 26.01.2023 у справі №140/318/21 та підтримана у постанові Верховного Суду від 18.05.2023 у справі №360/5292/19.

82. На додаток до наведеного підтверджуються також доводи касаційної скарги про те, що судами попередніх інстанцій не надано оцінки можливості застосування до спірних правовідносин положень Порядку №640 у редакції, що містив розділ «Повторне оцінювання» (виключено 05.02.2020), норми якого передбачали, що у разі отримання державним службовцем негативної оцінки проводиться повторне оцінювання відповідно до цього Типового порядку. Затвердження висновку щодо повторного оцінювання здійснюється за формою згідно з додатком 5 не раніше ніж через три місяці та не пізніше ніж через п`ять місяців після затвердження висновку, що містить негативну оцінку (пункт 43 Порядку №640 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10.07.2019 № 591, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).

83. Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що у випадку справи, що розглядається, має місце поверхневе дослідження судами першої та апеляційної інстанції обставин справи та ненадання оцінки всім доводам позовної заяви та підставам звернення до суду із цим позовом, що в силу вимог процесуального закону зумовлює необхідність скасування оскаржуваних судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

84. Відповідно до частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

85. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина п`ята статті 242 КАС України).

86. Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу; або 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або; 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 4) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

87. Ураховуючи наведене, перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття цього касаційного провадження, Верховний Суд установив порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень.

88. Таким чином, в силу положень частини другої статті 353 КАС України, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

89. Під час нового розгляду цієї справи необхідно врахувати висновки, зроблені у цій постанові, та на основі закріплених у КАС України принципів, забезпечити рівні права учасників процесу у наданні ними доказів для всебічного і повного дослідження та вивчення всіх обставин цієї справи, необхідних для прийняття законного й обґрунтованого судового рішення.

90. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року у справі №300/141/20 скасувати.

3. Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції - Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

...........................

...........................

...........................

А.В. Жук

О.Р. Радишевська

В.М. Соколов

Судді Верховного Суду