Історія справи

Постанова КАС ВП від 09.09.2025 року у справі №640/5013/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2025 року

м. Київ

справа № 640/5013/19

провадження № К/990/2908/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Жука А.В.,

суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Єресько Л.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Люботинський Хлібзавод» до Антимонопольного комітету України в особі постійно діючої адміністративної колегії з розгляду скарг, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «ХАЗАР» ЛТД», Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня №3», про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Антимонопольного комітету України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2021 року (у складі головуючого судді - Бояринцевої М.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року (у складі колегії суддів: головуючого судді - Чаку Є.В., суддів: Коротких А.Ю., Єгорової Н.М.),

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Люботинський Хлібзавод» (далі - позивач, ТОВ «Люботинський Хлібзавод») звернулося до суду з позовом до Антимонопольного комітету України в особі постійно діючої адміністративної колегії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі - відповідач), треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «ХАЗАР ЛТД» (ТОВ - «ХАЗАР ЛТД»), Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня №3» (далі - Замовник) про визнання протиправним та скасування рішення від 19.02.2019 №1780-р/пк-пз (далі - Рішення).

2. Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначав, що тендерна пропозиція, подана ним для участі у процедурі закупівлі, в повній мірі відповідала умовам тендерної документації (далі - Документація) Замовника, з урахуванням чого висновки, які викладені у Рішенні, є хибними.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.08.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2021, позов задоволено.

4. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з невідповідності спірного Рішення критеріям, які встановленні частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень) на неї

5. Не погоджуючись із прийнятими у цій справі судовими рішеннями, відповідач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.08.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2021 у справі №640/5013/19, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

6. Підставою касаційного оскарження відповідач визначив пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначив відсутність висновку Верховного Суду щодо питання права застосування у подібних правовідносинах:

- частини третьої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» стосовно неможливості віднесення до формальної помилки випадків відсутності у тендерній пропозиції учасника документів, які вимагалися умовами тендерної документації;

- частини першої статті 25 цього Закону України «Про публічні закупівлі» щодо необхідності завантаження документів, що вимагаються замовником саме у тендерній документації у складі тендерної пропозиції на відповідність усім вимогам тендерної документації без виключення;

- частини першої статті 30 вказаного Закону України «Про публічні закупівлі» стосовно обов`язкового відхилення тендерної пропозиції учасника, якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.

7. Окрім цього скаржник зазначає про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, передбачених пунктом 2 частини другої статті 353 КАС України, оскільки відповідачем до суду першої інстанції подавалося клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, а судом не взято до уваги доводи заявника з приводу того, що ця справа безпосередньо стосується забезпечення потреб Держави та територіальної громади, отже не могла бути віднесена до справ незначної складності.

8. На думку відповідача, суди першої та апеляційної інстанції допустили порушення норм процесуального права, зокрема, статей 78 90 КАС України щодо оцінки доказів у справі, неповно з`ясували обставини у справі, які мають значення для справи та порушили положення статей 2 242 246 КАС України; судами попередніх інстанцій не було належним чином проаналізовано умови тендерної документації.

9. Відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень, виходячи із приписів частини четвертої статті 338 КАС України.

ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

10. Касаційна скарга відповідача до Верховного Суду надійшла 20.01.2022.

11. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.01.2022 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Жук А.В., судді: Мельник-Томенко Ж.М., Мартинюк Н.М.

12. Ухвалою Верховного Суду від 08.02.2022 відкрито касаційне провадження за скаргою Антимонопольного комітету України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.08.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2021 у цій справі.

13. Ухвалою Верховного Суду від 03.09.2025 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

14. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2025 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Жук А.В., судді: Мельник-Томенко Ж.М., Єресько Л.О.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

15. Судами попередніх інстанцій встановлено, що комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня №3» оприлюднило оголошення про публічні закупівлі - «ДК 021:2015:15810000-9 - Хлібопродукти, свіжовипечені хлібобулочні та кондитерські вироби», оголошення №UA-2018-12-29-001269-b (далі - закупівлі).

16. Переможцем закупівлі визначено ТОВ «Люботинський Хлібозавод».

17. Рішенням Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 19.02.2019 №1780-р/пк-пз зобов`язано Замовника скасувати рішення про визначення ТОВ «Люботинський Хлібозавод» переможцем процедури закупівлі.

18. Підставою для прийняття відповідачем указаного рішення слугувала скарга ТОВ «ХАЗАР ЛТД», подана через електронну систему закупівель від 31.01.2019 № UA-2018-12-29-001269-Ь.сЗ, щодо порушення Замовником порядку проведення процедури закупівлі. ТОВ «ХАЗАР ЛТД» повідомляло про порушення Замовником порядку проведення процедури закупівлі та просило, зокрема, зобов`язати Замовника скасувати рішення про визначення переможця процедури закупівлі. У скарзі зазначалося, що пропозиція переможця закупівлі - ТОВ «Люботинський Хлібозавод», не відповідала умовам тендерної документації.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

19. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

20. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

21. Відповідно до частини третьої статті 341 КАС України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

22. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття даного касаційного провадження та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

23. За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

24. Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

25. Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон №922-VIII; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до пунктів 14, 29, 30 частини першої статті 1 якого:

орган оскарження - Антимонопольний комітет України;

тендерна документація - це документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав;

тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації;

26. Відповідно до абзаців 1, 2 частини третьої статті 8 Закону №922-VIII Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав та законних інтересів осіб, пов`язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює постійно діючу адміністративну колегію (колегії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Рішення постійно діючої адміністративної колегії (колегій) приймаються від імені Антимонопольного комітету України.

Постійно діюча адміністративна колегія (колегії) Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель діє у складі трьох державних уповноважених Антимонопольного комітету України. Голова постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України повинен мати вищу освіту.

27. Відповідно до частин першої-третьої статті 16 Закону №922-VIII замовник вимагає від учасників подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.

Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору.

Визначені замовником згідно з цією статтею кваліфікаційні критерії та перелік документів, що підтверджують інформацію учасників про відповідність їх таким критеріям, зазначаються в тендерній документації та вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).Замовник не встановлює кваліфікаційні критерії та не визначає перелік документів, що підтверджують подану учасниками інформацію про відповідність їх таким критеріям, у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передачі та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення, послуг поштового зв`язку, поштових марок і маркованих конвертів, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення, послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування.

28. Документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб-підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції та не вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб-підприємців, у складі тендерної пропозиції не може бути підставою для її відхилення замовником (частина четверта статті 16 Закону №922-VIII).

29. Згідно із абзацом 1 частини першої статті 18 Закону №922-VIII скарга до органу оскарження подається суб`єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель. Після розміщення скарги суб`єктом оскарження в електронній системі закупівель скарга автоматично вноситься до реєстру скарг і формується її реєстраційна картка. Скарга разом з реєстраційною карткою в день розміщення суб`єктом оскарження автоматично оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу.

30. Відповідно до частин дев`ятої-одинадцятої статті 18 Закону №922-VIII за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про закупівлі, передбаченої цим Законом) та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов`язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз`яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства, або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель. Рішення за результатами розгляду скарг приймаються органом оскарження виключно на його засіданнях. Орган оскарження має право залучати для отримання консультацій та експертних висновків представників державних органів (за погодженням з керівниками державних органів), експертів і спеціалістів, які не можуть бути пов`язаними особами та володіють спеціальними знаннями, необхідними для професійного та неупередженого розгляду скарги. Суб`єкт оскарження та замовник можуть надавати висновки експертів і спеціалістів, які володіють спеціальними знаннями. Висновки таких представників державних органів, експертів та спеціалістів оприлюднюються в електронній системі закупівель та долучаються до матеріалів справи про розгляд скарги.

Орган оскарження за результатами розгляду скарги приймає обґрунтоване рішення, у якому зазначаються: висновок органу оскарження про наявність або відсутність порушення процедури закупівлі; висновок органу оскарження про задоволення скарги повністю чи частково або про відмову в її задоволенні; підстави та обґрунтування прийняття рішення; у разі якщо скаргу задоволено повністю або частково - зобов`язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника.

31. Відповідно до частини другої статті 22 Закону №922-VIII тендерна документація повинна містити: 1) інструкцію з підготовки тендерних пропозицій; 2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність вимогам статті 17 у разі, якщо така інформація міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним; 3) інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов`язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз "або еквівалент". Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля; 4) кількість товару та місце його поставки; 5) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги; 6) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 7) проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов; 8) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота); 9) перелік критеріїв та методику оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги критеріїв. Опис методики оцінки за критерієм "ціна" повинен містити інформацію про врахування податку на додану вартість (ПДВ); 10) строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше ніж 90 днів з дати розкриття тендерних пропозицій; 11) інформацію про валюту, у якій повинна бути розрахована і зазначена ціна тендерної пропозиції; 12) інформацію про мову (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції; 13) зазначення кінцевого строку подання тендерних пропозицій; 14) розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); 15) розмір, вид, строк та умови надання, умови повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає його надати); 16) прізвище, ім`я та по батькові, посаду та адресу однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками; 17) у разі закупівлі робіт - вимогу про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт як субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю.

32. Частиною третьою статті 22 Закону №922-VIII визначено, що тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити. Тендерна документація може містити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

33. Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 25 Закону №922-VIII тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, вимогам, визначеним у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації. Документи, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, та документи, що містять технічній опис предмета закупівлі, подаються в окремому файлі.

34. Підстави відхилення тендерних пропозицій встановлені у статті 30 Закону №922-VIII, відповідно до положень частини першої якої Замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо:

1) учасник: не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону; не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником;

2) переможець: відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю; не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону;

3) наявні підстави, зазначені у статті 17 і частині сьомій статті 28 цього Закону;

4) тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.

35. Надаючи оцінку доводам касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, колегія суддів зазначає, що за усталеною позицією Верховного Суду умови, які закріплені в тендерній документації, відповідно до Закону №922-VIII, мають обов`язковий характер та повинні бути дотримані як самим замовником, так і іншими учасниками процедури закупівлі. У випадку, якщо пропозиція учасника процедури закупівлі не відповідає умовам тендерної документації, то така пропозиція має бути відхилена замовником. Прийняття такої пропозиції замовником є порушенням норм Закону №922-VIII, якими визначено підстави відхилення пропозицій. Таку позицію (з урахуванням змін, яких зазнавав цей Закон) висловлено у постановах Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №640/17426/19, від 14.12.2023 у справі №160/563/20, від 02.07.2024 у справі №320/23115/23 та інших.

36. Положеннями частини третьої статті 22 цього Закону №922-VIII передбачено, що тендерна документація може містити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

37. Втім, ненадання учасником у складі пропозиції документа, потреба надання якого прямо передбачена умовами тендерної документації не може вважатися формальною помилкою, оскільки за своєю суттю є не технічною помилкою чи опискою, що пов`язана з оформленням тендерної пропозиції, а помилкою, яка впливає на зміст пропозиції. Подібний висновок наведено в постанові Верховного Суду від 14.07.2022 у справі №640/2727/20 та підтримано у постанові від 14.12.2023 у справі №160/563/20.

38. Спірним у цій справі є питання правомірності Рішення Антимонопольного комітету України, ухваленого за результатом розгляду скарги ТОВ «ХАЗАР ЛТД», у якому відповідач встановив невідповідність тендерної пропозиції ТОВ «Люботинський Хлібзавод» (далі - Пропозиція).

Щодо висновків органу оскарження про невідповідність Пропозиції пункту 1 Додатку 3 Документації.

39. Судами попередніх інстанцій встановлено, згідно із пунктом 1 розділу III Документації пропозиція подається в електронному вигляді (з обов`язковим накладенням діючого ЕЦП або КЕП учасника) шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, в яких зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх установлення Замовником), та завантаження файлів, зокрема, з інформацією та документами про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі - згідно з додатком 3 Документації.

40. Відповідно до пункту 6 розділу III Документації перелік вимог до предмета закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також документи щодо підтвердження його відповідності передбачаються додатком 3 Документації.

41. Додаток 3 Документації містить інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, зокрема, зазначено, що до Документації учасник у складі пропозиції повинен надати, зокрема, гарантійний лист, викладений в довільній формі, що підтверджує якість, безпеку, а також відповідність товару, що є предметом закупівлі, діючим ДСТУ або СОУ, з обов`язковим зазначенням, яким саме, та посвідчення про якість / декларація виробника на даний вид товару (запропонований учасником до постачання), в якій підтверджено його відповідність діючим нормативним документам, що зазначені учасником у гарантійному листі.

42. Органом оскарження у Рішенні встановлено, що у складі Пропозиції відсутні саме посвідчення про якість або декларація виробника, що не відповідало, на переконання відповідача, Документації в цій частині.

43. Задовольняючи цей адміністративний позов, суди попередніх інстанцій встановили, що позивачем у складі тендерної пропозиції надано:

- протокол випробувань, відповідно до якого виробником продукції, що пропонується до постачання, є ПрАТ «Люботинський хлібозавод»;

- гарантійний лист від 11.01.2019 №2, відповідно до якого позивач гарантує якість та безпеку товару (хліб пшеничний з борошна вищого ґатунку), а товар відповідає СОУ 15.8-37-00389676-559:2007;

- сертифікат якості продукції, яка випускається ПрАТ «Люботинський хлібозавод», в якому зазначено назву виробу, масу, НТД, строк реалізації, фізико-хімічні показники, тощо.

44. На думку судів попередніх інстанцій, поданий ТОВ «Люботинський Хлібозавод» сертифікат якості продукції, яка випускається ПрАТ «Люботинський хлібозавод» і є фактично посвідченням про якість продукції, оскільки містить назву виробу, масу, НТД, строк реалізації, фізико-хімічні показники. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції вважав, що подання позивачем сертифікату якості продукції є тотожним документом посвідченню про якість продукції, а тому стверджувати про не виконання ТОВ «Люботинський Хлібозавод» вимог Документації не вбачається за можливе, що свідчить про хибність висновків відповідача в цій частині спірного Рішення.

45. Колегія суддів Верховного Суду погоджується із такими висновками.

46. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, вірно зазначив, що поняття сертифікат якості (виробника) тотожне поняттю паспорт якості (виробника) - це документ, що містить дані для ідентифікації та фактичні значення показників якості продукції виробника, отримані в результаті лабораторних випробувань, а також інформацію про їх відповідність вимогам нормативних документів.

47. Фактично наданий позивачем сертифікат якості продукції, яка випускається ПрАТ «Люботинський хлібозавод», є посвідченням про якість продукції, оскільки сертифікат містить назву виробу, масу, НТД, строк реалізації, фізико-хімічні показники.

48. Отже, вірними є висновки судів попередніх інстанцій про те, що надання позивачем сертифікату якості продукції є належним виконанням вимог, передбачених Документацією, що свідчить про хибність висновків відповідача в цій частині Рішення.

49. Подання у складі Пропозиції документа під назвою «сертифікат якості продукції» замість передбачених Документацією «посвідчення про якість» чи «декларація виробника не є помилкою та не створювало порушення, яке б зумовлювало необхідність відхилення Пропозиції.

Щодо висновків органу оскарження про невідповідність Пропозиції пункту 4 Додатку 3 Документації.

50. Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з пунктом 3 Додатку 3 Документації учасник повинен підтвердити автотранспорт власний чи орендований, яким буде здійснюватися постачання товару відповідно до діючих нормативних документів, а саме надати: інформаційну довідку від учасника в довільній формі, що підтверджує наявність автомобіля-фургона (не менше двох одиниць) для перевезення хліба та хлібобулочних виробів, обладнаного напрямними для установки лотків чи автомобіля (не менше двох одиниць), пристосованого для перевезення хліба та хлібобулочних виробів у тарі- обладнанні, із зазначенням державних номерів та виду кузову автотранспортних засобів; копії техпаспортів на транспорт (що зазначений учасником в інформаційній довідці), яким буде здійснюватися поставка даного виду товару; копію виданого учаснику рішення про державну реєстрацію потужностей (автортранспорту) учасника для виду діяльності - транспортування (якщо транспорт є власністю учасника); копію договору оренди, договору на транспортні послуги або іншого договору, що підтверджує право використання учасником транспорту, що є дійсним на дату розкриття тендерних пропозицій (якщо транспорт не є власністю учасника); копію виданого перевізнику рішення про державну реєстрацію його потужностей (автортранспорту) для виду діяльності - транспортування (якщо транспорт не є власністю учасника).

51. Згідно пункту 4 Додатку 3 до Документації учасник повинен підтвердити відповідність умов перевезення товару, що є предметом закупівлі, діючим санітарно-епідеміологічним нормам, а саме надати:

- договір на послуги з дезінфекції автотранспортних засобів, якими буде здійснюватися поставка даного виду товару, що є дійсним на дату розкриття тендерних пропозицій;

- акт виконаних робіт (один або декілька), за вищезазначеним договором на послуги з дезінфекції кожного автотранспортного засобу, якими буде здійснюватися поставка даного виду товару, за останній місяць, що передує даті подання учасником Пропозиції.

52. Органом оскарження у Рішенні встановлено, що у складі Пропозиції переможця відсутні акти виконаних робіт саме за договором від 01.01.2019 №146, що на переконання відповідача не відповідає умовам Документації в цій частині.

53. Аналіз наведених вимог Документації дає підстави дійти висновків, що підтвердженням відповідності умов перевезення товару, що є предметом закупівлі, діючим санітарно-епідеміологічним нормам є надання учасником: 1) договору на послуги з дезінфекції автотранспортних засобів, якими буде здійснюватись поставка даного виду товару, що є дійсним на дату розкриття тендерних пропозицій; 2) акт виконаних робіт (один або декілька), за вищезазначеним договором на послуги з дезінфекції кожного автотранспортного засобу, якими буде здійснюватися поставка даного виду товару, за останній місяць, що передує даті подання учасником Пропозиції

54. Судами попередніх інстанцій було встановлено, що скарга щодо порушення процедури закупівлі третьою особою - ТОВ «ХАЗАР» ЛТД» була подана 31.01.2019, прийнята відповідачем до розгляду 04.02.2019, тобто протягом місячного терміну дії договору від 01.01.2019 №146, який був наданий ТОВ «Люботинський Хлібозавод» у складі Пропозиції, що свідчить про те, що фактично станом на подання скарги могли існувати обставини відсутності за вказаний період здійснення будь-яких робіт саме за цим договором.

55. При цьому в цій ситуації слід було брати до уваги дату укладення договору - 01.01.2019 та кінцевий строк подання тендерних пропозицій, який згідно матеріалів справи - 14.01.2019.

56. Судами встановлено, що позивач надавав пояснення відповідачу у яких зазначав, що ним було подано акти виконаних робіт за листопад-грудень 2018 у кількості 5 - відповідно до вимог пункту 4 Додатку 3 Документації Замовника (за останній місяць, що передує даті подання учасником тендерної пропозиції). У вказаних актах мова йшла про транспортні засоби товариства, розміщені за його місцезнаходженням, містяться посилання на договір від 01.07.2018 №146, перелік транспортних засобів, які підлягають дезінфекції згідно з договором від 01.07.2018 №146.

57. За таких обставин вірними є висновки судів попередніх інстанцій про те, що відповідачем не було враховано наведені позивачем пояснення, а також залишено поза увагою те, що за умовами Документації учасник подає відповідний договір, який є дійсним станом на дату розкриття тендерних пропозицій. Вказані обставини виключають наявність підстав для подання ТОВ «Люботинський Хлібозавод» у складі тендерної пропозиції договору від 01.07.2018 №146.

58. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, вірно зазначив, що позивачем дотримано вимоги Документацій в цій частині в повному обсязі, а відповідач під час розгляду вказаного питання підійшов надто формально, без врахування всіх обставин, які мають значення для прийняття ним рішення.

59. З огляду на викладене у сукупності, колегія суддів Верховного Суду вважає, що пропозиція ТОВ «Люботинський Хлібозавод» відповідала умовам тендерної документації, а оскаржуване рішення Антимонопольного комітету України від 19.02.2019 №1780-р/пк-пз не відповідає вимогам Закону №922-VIII та статті 2 КАС України. Отже, суди дійшли правильного висновку про наявність підстав для задоволення цього адміністративного позову.

60. Доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, наведених вище висновків не спростовують та зводяться до переоцінки наявних у справі доказів та встановлених обставин.

61. Щодо доводів касаційної скарги про наявність підстав, передбачених пунктом 2 частини другої статті 353 КАС України, колегія суддів зауважує, що відповідно до вказаної норми процесуального закону підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

62. Відповідно до частини першої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

63. Водночас, частиною другою цієї статті передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

64. Частиною третьою статті 257 КАС України визначено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

65. Отже, за загальним правилом, будь-яка справа може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, окрім тих, які обов`язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження (їх визначено частиною четвертою статті 12, частиною четвертою статті 257 КАС України).

66. Так, відповідно до частини четвертої статті 12 та частини четвертої статті 257 КАС України (у редакції, що була чинною на момент подання позовної заяви та вирішення питання про відкриття провадження у справі) виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

67. Верховний Суд зазначає, що ця справа не належить до категорії справ, які не можуть розглядатися за правилами спрощеного провадження у значенні згаданих статей, а тому суд, беручи до уваги передбачені частиною третьою статті 257 КАС України чинники, може розглянути її як за правилами загального позовного провадження, так і за правилами спрощеного позовного провадження, якщо дійде такого висновку.

68. Судом встановлено, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.05.2019 про відкриття провадження у справі, посилаючись на положення статті 12 КАС України, суд першої інстанції дійшов висновку, що цей спір підлягає розгляду у формі спрощеного позовного провадження за правилами, встановленими статтею 262 КАС України.

69. 10 червня 2019 року до суду першої інстанції разом із відзивом на позовну заяву відповідачем подано заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідач звертав увагу, що очікувана вартість закупівлі становить 1 758 850 грн, за результатом торгів Замовником укладений договір із позивачем на суму 1 162 260 грн, що становить значний суспільний інтерес та складність даної категорії справ. Зауважував, що позивач із позовною заявою не подавав до суду клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Отже, відповідач просив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

70. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.06.2019 клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення.

71. Таким чином, Окружний адміністративний суд міста Києва розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до вимог КАС України, у зв`язку з чим доводи касаційної скарги у цій частині Верховним Судом відхиляються.

72. Відповідно до частин першої-п`ятої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

73. Оскаржувані судові рішення відповідають указаним вимогам, суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права та на підставі повно і всебічно встановлених обставин справи дійшли обґрунтованих висновків про задоволення адміністративного позову.

74. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

75. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, колегія суддів дійшла висновків, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

76. Колегія суддів вважає, що Судом надано відповідь на всі доводи, які можуть вплинути на правильне вирішення справи на цій стадії судового розгляду.

77. Судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 2 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Антимонопольного комітету України залишити без задоволення.

2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року у справі №640/5013/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не може бути оскаржена.

..................................

..................................

..................................

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко

Л.О. Єресько

Судді Верховного Суду