Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 520/12621/2020

адміністративне провадження № К/9901/10490/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І.В.,

суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Слобожанської митниці Держмитслужби на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року у складі судді Мельникова Р.В. та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Бегунц А.О. (головуючого), Мельнікової Л.В., Рєзнікової С.С. у справі №520/12621/2020 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Велотрейд» до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови, -

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Велотрейд» звернулося до суду з адміністративним позовом до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року, позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів Слобожанської митниці Державної митної служби України №UА807000/2020/001850/2 від 11.09.2020.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Слобожанської митниці Державної митної служби України №UА807170/2020/01008 від 10.09.2020.

Стягнуто на користь ТОВ "Велотрейд" сплачену суму судового збору у розмірі 4204 грн за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці Держмитслужби.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи установлено:

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Велотрейд", код ЄДРПОУ - 30036332, зареєстровано відповідно до норм діючого законодавства як суб`єкт господарювання. Основним видом діяльності підприємства позивача є за кодом КВЕД 30.92 виробництво велосипедів, дитячих та інвалідних колясок.

Між TOВ "Велотрейд" та HEBEI YESFREE BICYCLE MANUFACTORY CO., LTD (Китай)17.05.2020 укладено контракт №HY-17/05-20 поставки продукції.

Відповідно до п. 1.1. вказаного контракту №HY-17/05-20 від 17.05.2020 продавець зобов`язується поставити велосипеди, їх частини і комплектуючі велосипедів, а покупець їх прийняти і оплатити на умовах, визначених цим контрактом.

До вказаного контракту оформлений додаток №1 від 10.07.2020 на загальну суму 11634,00 дол США та інвойс № HY4358-1 від 10.07.2020 на загальну суму 11634,00 дол. США.

ТОВ "Велотрейд" розрахувався за поставлений товар в повному обсязі відповідно до платіжного доручення №198 від 18.09.2020 на суму 11634,00 дол. США.

Декларантом позивача обрано 1 метод (графа 43) при заповненні митних декларацій та розраховано митну вартість Товару: по МД ІМ №UА807170/2020/046608 від 11.09.2020, Виробник: HEBEI YESFREE BICYCLE MANUFACTORY Країна виробництва: Китай, заявлений до декларування товар (31 графа), а саме велосипеди двоколісні дитячі з шарикопідшипниками, нові, без двигунів, у частково розібраному вигляді Bicycle 20" Formula Race 10.5, вартість товару у сумі 384619,54 грн, з яких платежів 38461,95 грн (10% мито) + 84616,30 грн (ПДВ).

Для митного оформлення товару декларант указав митну вартість товару 384619,54 грн.

На підтвердження митної вартості товару позивач відповідно до ч. 2 cт. 52 МК України надав до Харківської обласної митниці обов`язкові документи: декларацію митної вартості ІМ №UА807170/2020/046608 від 11.09.2020, контракт №HY-17/05-20 від 17.05.2020 між ТОВ "Велотрейд" та HEBEI YESFREE BICYCLE MANUFACTORY CO., LTD (Китай), інвойс №НY4358-1 від 10.07.2020, платіжне доручення в іноземній валюті від №198 від 18.09.2020, копію договору №204018-119 від 04.01.2018 про надання транспортного експедирування, укладеного між ТОВ "Хіллдом Логістік" та ТОВ "Велотрейд", копію рахунку на оплату №3405 від 31.08.2020 від ТОВ "Хіллдом Логістік", копію довідки про транспортно-експедиційні витрати №3108-2 від 31.08.2020 ТОВ "Хіллдом Логістік", звіт про оцінку майна 09/09/2020/01 від 09.09.2020 Регіонального торгівельно-виробничого підприємства "Гранід" у формі ТОВ, договір про надання послуг брокера ФОП ОСОБА_1 , сертифікат від 10.08.2020 №201304ВО/000346, виданий ССРІТ/ССООІС Республікою КНР на англійській мові та китайській мові.

Відповідно до висновку Регіонального торгівельно-виробничого підприємства "Гранід" у формі ТОВ установлено, що вартість об`єкту незалежної оцінки велосипед 20" Formula Race 10.5, країна походження Китай та належить ТОВ "Велотрейд", на момент оцінки 09.09.2020 з округленням згідно медіанного (середньоарифметичного) значення та інформації наданої замовником на умовах доставки FOB-XINGANG (Китай) (згідно Контракту №HY-17/05-20 від 17.05.2020, додатку №1 від 10.07.2020, інвойсу HY4358-1 від 10.07.2020) складає 11634,00 USD.

Тобто, Регіональне торгівельно-виробниче підприємство "Гранід" у формі ТОВ підтвердило те, що ринкова вартість відповідає вартості товару, заявленої позивачем до митного оформлення.

За результатами розгляду поданих декларантом документів відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від №UА807000/2020/001850/2 від 11.09.2020 за другорядним методом (метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) у відповідності до ст. 60 61 Митного кодексу України.

Зі змісту зазначеного рішення встановлено, що декларантом митна вартість визначена 11634 USD + транспортні витрати, які становлять 60791,80 грн і загальна вартість становить 384561,37 грн (по курсу 27,8296 грн), після коригування митної вартості товару митним органом визначено останню у розмірі 35571,00 USD з транспортними витратами. Ураховуючи, що курс валюти в рішенні про коригування митної вартості товарів визначено 27,8296 грн, різниця показників митної вартості товару, визначених митним органом та позивачем становить 605365,33 грн, з яких нараховано мито 60548,51 грн та ПДВ 133206,70 грн.

При цьому, митним органом у графі 33 рішення вказано, що у відповідності до вимог пункту 5 статті 55 та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Результати проведеної консультації наведено у електронному повідомленні, направленому декларанту. Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст. ст. 54 55 57 58 59 Митного кодексу України: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (- задекларований рівень митної вартості товару нижче, ніж рівень митної вартості на подібні товари оформлені митницями ДМС України у максимально наближений термін, - наявні рішення про коригування митної вартості подібних товарів по даному підприємству; - подані до митного оформлення документи (зовнішньоекономічна угода, інвойс, специфікація) не підтверджують в повній мірі задекларований найменший рівень митної вартості; - номер інвойсу та/або контракту вказаний в митній декларації країни відправлення не співпадає із номером цих документів у МД: - не надано переклад та не зроблено верифікацію експортної митної декларації відповідно до вимог листа ДМСУ від 08.10.2010 №11/2-10.16/11627-en), а також у зв`язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених п.3 ст.53 МКУ та вимогою декларанта надати рішення про коригування митної вартості; 2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари. Джерелом інформації для даного рішення є наявна а митному органі цінова інформація про митні оформлення подібних товарів митне оформлення яких вже здійснено у максимально наближений термін за фактами митних оформлень що наявні у ЄАІС та АСМО Інспектор: UA500490/2020/501565 від 31.08.2020. Також указано, що при прийнятті даного рішення застосовані Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом ДФС України від 11.09.15 № 689. Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) у відповідності до статті 60 61 МК України. Розрахунок митної вартості складає: товар 1) 5,01 $/кг. Вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених пунктом З статті 53 Митного кодексу України, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом наведено у електронному повідомленні декларанту.

Таким чином, юридичною підставою для прийняття оскарженого рішення відповідачем указано положення ст. ст. 54-64 Митного кодексу України, а фактичною підставою слугувало судження суб`єкта владних повноважень про спрацювання модуля АСАУР, недостатність поданих документів для визначення складових митної вартості, розбіжності в ціновій інформації щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

У подальшому на виконання цього рішення про коригування митної вартості, Митницею прийнято рішення у формі Картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА807170/2020/01008 від 10.09.2020.

Відповідачем, зокрема, зазначено, що задекларований рівень митної вартості товару нижче, ніж рівень митної вартості на подібні товари, оформлені митницями у максимально наближений термін, подані до митного оформлення документи (зовнішньоекономічна угода, інвойс, специфікації) не підтверджують в повній мірі задекларований найменший рівень митної вартості.

Позивачем було виконано вимоги відповідача та з метою уникнення простою подано нову митну декларацію №UA807170/2020/046608 від 11.09.2020, де оформлено товар під гарантію у порядку ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України.

Позивач, уважаючи зазначене рішення та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, виходив з їх обгрунтованості.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

Слобожанська митниця Держмитслужби, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

Скаржник зазначає, що підставою для запиту у підприємства позивача, який виступав в якості декларанта, додаткових документів відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України стали обґрунтовані підстави митного органу вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів у відповідності до ст. 54 Митного кодексу України. При цьому, вказано, що оскільки декларантом не подано витребуваних документів, Митницею правомірно винесено оскаржувані рішення про збільшення митної вартості товару-предмету імпорту та відмову в оформленні поданої платником ВМД через заниження показника митної вартості товару.

Позивачем до Суду надано відзив на касаційну скаргу, в якому вказано, що висновки судів попередніх інстанцій узгоджуються з позицією Верховного Суду. Позивач просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, як такі, що є законними та обгрунтованими.

Верховний Суд ухвалою від 17.05.2021 відкрив касаційне провадження у цій справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Верховний Суд зазначає, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 341 КАС України).

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Так, відповідно до статті 49 МК України (в редакції, чинній нас виникнення спірних правовідносин) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За приписами частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно зі статтею 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведено у частині другій статті 53 МК України.

За приписами частини третьої означеної статті у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи (згідно з переліком).

Частинами п`ятою, шостою статті 53 МК України визначено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до частини п`ятої статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (пункт 1); у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості (пункт 2).

Частиною шостою статті 54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини першої статті 320 МК України форми та обсяги митного контролю обираються: 1) посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або 2) автоматизованою системою управління ризиками.

Вирішуючи спір суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем під час митного оформлення товару надано усі необхідні документи, які достовірно підтверджували митну вартість заявленого ним до декларування товару.

Втім, під час митного контролю при обробці документів, наданих декларантом, спрацювала система управління ризиками АСАУР «Інспектор», що зумовило направлення уповноваженій особі позивача повідомлення про надання додаткових документів.

Суди, з посиланням на наведені вище приписи МК України, обгрунтовано вказали, що сам лише факт спрацювання системи управління ризиками не є підставою для проведення коригування заявленої декларантом митної вартості товарів. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. При цьому, митний орган зобов`язаний довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Застосування митницею ціни за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України, з огляду на спрацювання модуля АСАУР, суди в даному випадку визнали необґрунтованим, оскільки вважали, що індивідуальні характеристики того чи іншого товару можуть бути з`ясовані лише шляхом порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару.

Таким чином, колегія суддів уважає правильним висновок судів попередніх інстанцій про те, що митним органом не доведено наявності обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, оскільки усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів надано, що, своєю чергою, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого підприємством товару.

Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень суди повно й правильно встановили обставини справи, не допустили неправильного застосування норм матеріального права, чи порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень.

Висновки судів першої та апеляційної інстанцій є результатом оцінки наявних у їх розпорядженні доказів. Суд касаційної інстанції не може не погодитись із ними, оскільки така оцінка судами здійснена з дотриманням вимог процесуального закону щодо повного та всебічного з`ясування всіх обстави справи на підставі належних та допустимих доказів.

У касаційній скарзі відповідач посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права та недотримання норм процесуального права, із вказівкою про незастосування висновків, викладених у постанові Верховного Суду за подібних, на переконання відповідача, правовідносин. Однак, відповідач посилається при цьому на правові позиції Верховного Суду, пов`язані виключно з критеріями оцінки доказів та висновками, здійсненими за результатами їх дослідження, що не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм права, без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду. Аналіз висновків судів попередніх інстанцій у цій справі та в наведених скаржником рішеннях суду касаційної інстанції свідчить про те, що вони ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах справи, результати розгляду яких залежать від їх (обставин) повноти, характеру, об`єктивності, юридичного значення.

Касаційна скарга не містить інших обґрунтувань, ніж ті, які були висловлені відповідачем в судах обох інстанцій, і з урахуванням яких як суд першої, так і апеляційної інстанцій вже надавали правову оцінку встановленим у справі обставинам.

Отже, наведені скаржником підстави касаційного оскарження судових рішень у цій справі не знайшли свого підтвердження.

Решта доводів заявника касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовує, натомість зводиться виключно до переоцінки встановлених судами обставин справи, що виходить за межі повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на наведене, касаційна скарга Слобожанської митниці Держмитслужби підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341 345 349 350 356 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Слобожанської митниці Держмитслужби залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року у справі №520/12621/2020 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Велотрейд» до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Суддя-доповідач І.В. Дашутін

Судді О.О. Шишов

М.М. Яковенко