Історія справи

Ухвала КАС ВП від 04.12.2019 року у справі №826/3119/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 грудня 2019 року

Київ

справа № 826/3119/16

адміністративне провадження № К/9901/25689/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В. П., суддів - Васильєвої І. А., Пасічник С. С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Дубекспо" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2016 року (колегія у складі суддів: Шулежка В. П., Іщука І. О., Погрібніченка І. М. ) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2016 року (колегія у складі суддів: Губської О. А., Парінова А. Б., Беспалова О. О.) у справі № 826/3119/16 за позовом Приватного підприємства "Дубекспо" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС в м.

Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Дубекспо" (надалі позивач, Підприємство) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Державної Фіскальної служби України (надалі відповідач), Головного управління ДФС у м. Києві (надалі другий відповідач) про (з урахуванням уточнення позову) визнання протиправною бездіяльності відповідачів по незабезпеченню автоматичного збільшення суми, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні, зобов'язання відповідача збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні, зобов'язання відповідача утриматись від дії (дій), щодо використання програмного забезпечення системи електронного адміністрування ПДВ, яка є складовою Єдиного вікна подання електронної звітності.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що після набрання чинності положеннями Податкового кодексу України щодо електронного адміністрування податку на додану вартість у позивача виникли труднощі з таким адмініструванням, оскільки відповідачами, всупереч вимог Податкового кодексу України не забезпечено автоматичного збільшення від'ємного значення зобов'язань з ПДВ у системі електронного адміністрування на суму 3 382 371 грн, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних та яка відображена позивачем у поданих до податкового органу уточнюючих розрахунках до декларацій з ПДВ за лютий та травень 2015 року.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 27 липня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2016 року, в задоволенні позову відмовив.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що показники уточнюючих розрахунків до декларацій з ПДВ за звітні періоди лютого та травня 2015 року, які подано позивачем 6 серпня 2015 року та 12 серпня 2015 року відповідно, тобто до подання декларації з ПДВ за червень 2015 року, не підпадали під визначені пунктом 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України випадки збільшення значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому такі розрахунки правомірно не були взяті до уваги при обрахунку реєстраційної суми.

Дії ДФС України по забезпеченню автоматичного збільшення суми, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, повністю узгоджуються із положеннями податкового законодавства.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Доводи касаційної скарги повторюють доводи апеляційної скарги.

Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що 16 червня 2015 року позивачем сформовано та подано до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві електронну податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2015 року, у якій в рядку 24 (сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду) зазначено показник 1 195 грн, в рядку 26 (сума залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на початок поточного звітного періоду) задекларувало показник у розмірі 1 866 435 грн, в рядку 30 проставлено прочерк, в рядку 31 (сума непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного періоду) зазначено показник в сумі 1 866 435 грн.

19 червня 2015 року Підприємство подало до ДПІ електронну податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2015 року, у якій в рядку 24 (сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду) зазначено 1 877 764 грн, в рядку 26 (сума залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на початок поточного звітного періоду) задекларувало показник у розмірі 1 866 435 грн, в рядку 27 зазначено аналогічний показник, а в рядку 31 - прочерк.

Також 19 червня 2015 року Підприємство подало до ДПІ електронну податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2015 року, у якій в рядку 24 (сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду) зазначено 1 877 821 грн, в рядку 26 (сума залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на початок поточного звітного періоду) задекларувало показник у розмірі 1 866 435 грн, в рядку 27 зазначено аналогічний показник, а в рядку 31 - прочерк.

22 червня 2015 року підприємство подало до ДПІ електронну податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2015 року, у якій в рядку 23 (сума від'ємного значення, що перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 Податкового кодексу України, на момент подання декларації) зазначено 1 877 844 грн, в рядку 23.2 (підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок у банку) задекларовано 900 002 грн, а в рядку 24 (сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду) зазначено показник 977 842 грн.

Підприємство подало до ДПІ уточнюючі розрахунки у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкових декларацій з ПДВ за звітні періоди лютий та травень 2015 року, а саме:

6 серпня 2015 року позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок по декларації за лютий 2015 року. Згідно цього розрахунку збільшено показник рядку 26 (сума залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) та в рядку 31 (сума непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду) на 1 504 527 грн, тобто загальна сума рядка 31 склала 3 370 962 грн. ;

12 серпня 2015 року позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок по декларації за травень 2015 року. Згідно цього розрахунку виключено з рядку 23.2 (підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок у банку) суму у розмірі 900 002 грн, водночас збільшено показник на цю ж суму у розмірі 900 002 грн в рядку 24 (сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду), тобто загальна сума в рядку 24 склала 1 877 844 грн.

18 серпня 2015 року Підприємство подало до ДПІ електронну податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року, у якій в рядку 23.3 та в рядку 24 (сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду) зазначено показник 1 054 336 грн, а в рядку 31 зазначено прочерк. Зазначена податкова декларація надійшла на адресу податкової інспекції 18 серпня 2015 року о 12:29 та була прийнята і зареєстрована контролюючим органом за № 9173590966, що підтверджується квитанцією № 2.

Суди попередніх інстанцій встановили, що показники поданих раніше уточнюючих розрахунків до декларацій з ПДВ за лютий та травень 2015 року не знайшли свого відображення у декларації з ПДВ за червень 2015 року, яка була подана пізніше.

У зв'язку з тим, що за поданими уточнюючими розрахунками податкових зобов'язань до декларацій з ПДВ за лютий та травень 2015 року коригування від'ємного значення у системі електронного адміністрування ПДВ не відбулось, про що свідчить витяг з системи електронного адміністрування ПДВ № 26301174 від 26 жовтня 2015 року, позивач звернувся до голови ДФС України із листом, в якому просив вжити заходів щодо проведення перерахунку суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні.

Згідно листа ДФС України від 10 листопада 2015 року № 41448/7/99-99-15-01-04-15, позивача повідомлено про перенаправлення листа до ГУ ДФС у м. Києві для його розгляду та надання заявнику відповіді.

Листом від 27 листопада 2015 року № 18096/10/26-15-15-0148 ГУ ДФС у м. Києві повідомила позивача про те, що згідно положень пункту 34 підрозділу 2 розділу 20 Податкового кодексу України "реєстраційна сума" збільшується на суму від'ємного значення, що задекларована платником податків виключно в рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року та не підлягає перерахунку внаслідок уточнення платником податків показників звітності з ПДВ. Водночас зазначено, що станом на 26 серпня 2015 року згідно даних системи електронного адміністрування ПДВ значення ліміту Підприємства збільшено на 1 054 336 грн за рахунок від'ємного значення, відображеного в рядку 24 декларації з ПДВ за червень 2015 року.

Підприємство не погодилось з наведеною позицією контролюючих органів по незабезпеченню автоматичного збільшення суми, на яку підприємство має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно уточнюючих розрахунків до декларацій з ПДВ за лютий та травень 2015 року.

Відповідно до частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

За приписами пункту 33 підрозділу 2 розділу 20 Податкового кодексу України за вибором платника податку, який він відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації, непогашені залишки сум податку на додану вартість, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларовані до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, від'ємне значення суми, розрахованої згідно з пункту 33 підрозділу 2 розділу 20 Податкового кодексу України, та залишок від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року:

а) або без проведення перевірок, передбачених пункту 33 підрозділу 2 розділу 20 Податкового кодексу України, збільшують розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пункту 33 підрозділу 2 розділу 20 Податкового кодексу України, з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення. В такому випадку суми такого від'ємного значення та/або бюджетного відшкодування можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку;

б) або підлягають поверненню платнику у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу у редакції, що діяла станом на 31 грудня 2014 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" затверджено Порядок електронного адміністрування ПДВ, яким визначено механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.

Пунктом 91 вказаного Порядку (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначена відповідно до пункту 9 цього Порядку, за рішенням платника податку може бути збільшена на суму непогашених залишків сум податку, заявлених ним до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларованих до бюджетного відшкодування за такі періоди в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку наступних звітних (податкових) періодів, від'ємного значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, та залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларованих платником податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року.

Таке рішення платник податку відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації за звітний (податковий) період після 1 лютого 2015 року, в якому воно прийняте.

ДФС після проведення камеральної перевірки зазначеної податкової декларації автоматично збільшує суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на відповідну суму та на запит платника податку інформує його про суму збільшення шляхом надсилання електронного повідомлення.

Сума такого збільшення відображається платником податку у складі податкового кредиту податкової декларації за звітний (податковий) період, в якому воно здійснене.

Водночас, нормами пункту 34 підрозділу 2 розділу 20 Податкового кодексу України (в редакції чинній після 29 липня 2015 року) встановлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" від 16 липня 2015 року № 643-VIII зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене Податкового кодексу України, та значення усіх її складових, визначених Податкового кодексу України, дорівнюють нулю, крім значень її складових? НаклОтр, ? НаклВид та? Митн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року. Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом, зокрема:

4) до 31 липня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених Податкового кодексу України, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до Податкового кодексу України, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року).

Протягом розгляду справи позивач зазначав, що, на його думку, у викладеній нормі мова йде про сукупну податкову звітність до червня місяця 2015 року, оскільки перед червнем 2015 року зазначено кома. Роздільний знак, що свідчить про перерахунок місяців, починаючи із січня та до червня.

Суд не погоджується з доводом позивача та зазначає, що написання складнопідрядних речень, які складаються з головного речення й одного або кількох підрядних, що пояснюють головне, є загальновідомим. На письмі, якщо підрядну частину зазначено в середині головної, підрядні речення відділяються від головного комами з обох боків.

Думка позивача, що в даному випадку кома означає перелік місяців не підтверджується правилами українського правопису, або звичаями ділового обороту, чи нормами законотворчості.

Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що з наведених вище положень вбачається, що у зв'язку з набранням 29 липня 2015 року чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість", яким зазначені положення Податкового кодексу України викладені в наведеній редакції, всім зареєстрованим в системі електронного адміністрування податку на додану вартість платникам податків, в тому числі й позивачу, "обнулено" значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому зареєстрованим платникам податку значення суми, на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягало автоматичному збільшенню у визначених в пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України випадках. Зокрема, після обнуління 3 серпня 2015 року реєстраційна сума зареєстрованим платникам податку збільшується, крім іншого, на суму від'ємного значення податку, непогашеного станом на 1 липня 2015 року та задекларованого платником у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року/ІІ квартал 2015 року. Тобто, за змістом підпункту 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу 20 Податкового кодексу України визначальним фактором для автоматичного збільшення реєстраційної суми у системі електронного адміністрування ПДВ на суму від'ємного значення, непогашеного станом на 1 липня 2015 року, є зазначення такої суми саме в податковій звітності з податку на додану вартість за червень 2015 року

Враховуючи викладене, Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що дії ДФС України по забезпеченню автоматичного збільшення суми, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, повністю узгоджуються із положеннями податкового законодавства. Отже, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги Підприємства зводяться виключно до повторення доводів апеляційної скарги, яким надано оцінку судом апеляційної інстанції, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, позивачем не зазначено.

Згідно з ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 341, 345, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Дубекспо" залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2016 року у справі № 826/3119/16 залишити в силі.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.........................................

В. П. Юрченко

І. А. Васильєва

С. С. Пасічник,

Судді Верховного Суду