Історія справи

Ухвала КАС ВП від 03.08.2021 року у справі №540/3929/20
Постанова КАС ВП від 07.08.2023 року у справі №540/3929/20
Постанова КАС ВП від 07.08.2023 року у справі №540/3929/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 540/3929/20

адміністративне провадження № К/9901/25318/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мацедонської В. Е.,

суддів: Данилевич Н. А., Уханенка С. А.,

розглянувши в розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)

на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 26 березня 2021 року (головуючий суддя - Варняк С. О.)

та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2021 року (головуючий суддя - Вербицька Н. В., судді: Джабурія О. В., Кравченко К. В.)

у справі № 540/3929/20

за позовом ОСОБА_1

до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)

про визнання протиправним та скасування висновку, наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

у с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ.

1. Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - Південне МУМЮ, відповідач, скаржник), в якій просив:

визнати протиправним та скасувати висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Південного МУМЮ, які займають посади державної служби категорії "Б" і "В" у 2020 році, що затверджений наказом Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 03 грудня 2020 року № 2797-к в частині визначення результатів виконання завдань начальником Суворовського районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ОСОБА_1 ;

визнати протиправним та скасувати наказ Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 03 грудня 2020 року № 2797-к в частині затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності начальника Суворовського районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ОСОБА_1 ;

визнати протиправним та скасувати наказ Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 04 грудня 2020 року № 2808-к "Про звільнення ОСОБА_1 " з посади начальника Суворовського районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з 04 грудня 2020 року у зв`язку з отриманням державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності, з припиненням державної служби, відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу";

поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Суворовського районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з 04 грудня 2020 року;

стягнути з Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі, визначеній на момент ухвалення судового рішення по даній справі;

в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Суворовського районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з 04 грудня 2020 року допустити до негайного виконання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу на 2020 рік встановлено п`ять завдань та визначені їх ключові показники. Протягом року зауважень щодо виконання завдань з боку керівництва не надходило, однак за результатом оцінювання виконання завдань протиправно визначено негативний середній бал.

Позивач вказав, що не враховуючи високі результати оцінювання підпорядкованих йому осіб, відповідач протиправно та необґрунтовано дійшов висновку про неналежний контроль з боку позивача за діяльністю державних виконавців, що полягає у порушенні законодавства про виконавче провадження при здійсненні виконавчих дій, неналежна організація роботи відділу за наслідками здійснення у відділі перевірок, та протиправно оцінено виконання 5 завдання позивачем в 1 бал.

Крім того, позивач звернув увагу на те, що відповідачем не дотримано його прав на оскарження результатів оцінювання та висновку і передчасно прийнято наказ про звільнення із займаної посади.

Також позивач зазначає, що для висновку про негативну оцінку результатів діяльності державного службовця повинні бути об`єктивно встановлені факти, що свідчать про неналежне виконання ним своїх службових обов`язків, систематичне порушення дисципліни, вчинення ганебних вчинків, злочинів, корупційних правопорушень, порушення присяги, критично низький рівень теоретичних знань чи професійних навичок. Відповідачем не доведено правомірність та законність своїх дій під час проведення оцінювання позивача належними та допустимими доказами.

Відповідач заперечував проти задоволення позову, зазначаючи, що оцінювання службової діяльності державного службовця відбулося відповідно до вимог законодавства України, з дотриманням процедури, визначеної Порядком проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, з визначенням завдань та ключових показників відповідно до Методичних рекомендацій щодо визначення ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії "Б" і "В", а також пов`язані зі стратегічними цілями, пріоритетними завданнями державного органу. Відповідач також вказав, що при виставлені відповідних балів ОСОБА_1 безпосереднім керівником враховано, що позивач впродовж 2020 року неодноразово (4 рази) притягувався до дисциплінарної відповідальності за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, що було складовою його завдань та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В" за 2020 рік.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 26 березня 2021 року позов задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано наказ Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 03 грудня 2020 року № 2797-к в частині затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності начальника Суворовського районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ОСОБА_1 ;

- визнано протиправним та скасовано наказ Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 04 грудня 2020 року № 2808-к "Про звільнення ОСОБА_1 " з посади начальника Суворовського районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з 04 грудня 2020 року у зв`язку з отриманням державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності, з припиненням державної служби, відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу";

- поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Суворовського районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з 04 грудня 2020 року;

- стягнуто з Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 49 363 грн 16 коп;

- в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що наведені відповідачем обґрунтування оцінювання позивача є формальними, та не містять чітких зауважень, які б негативно характеризували службову діяльність позивача у 2020 році. З наведеного обґрунтування неможливо встановити, які саме недоліки допущено державним службовцем, їхні кількісні, якісні чи інші характеристики. Формальне цитування критеріїв виставлення балів, які встановлені нормативним документом - Порядком проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2017 року № 640 (далі - Порядок № 640), не може підміняти реальне обґрунтування для оцінювання, котре повинно базуватися на ретельному аналізі виконання державним службовцем конкретних завдань та практичних результатах його роботи, а тому висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), які займають посади державної служби категорії "Б" і "В" у 2020 році, в частині що стосується позивача, та наказ про його затвердження від 03 грудня 2020 року № 2797-к є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Разом з тим, під час прийняття оскаржуваного наказу від 04 грудня 2020 року №2808- к "Про звільнення ОСОБА_1 " відповідачем не враховано високі показники діяльності позивача та виконання завдань та ключових показників, та протиправно взяті до уваги накази про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності від 01 жовтня 2020 року № 65-дв; від 16 жовтня 2020 року № 70-дв; від 16 жовтня 2020 року № 71-дв., які були оскаржені ним до Херсонського окружного адміністративного суду.

Судом зазначено, що відповідач, діючи протиправно, без дотримання прав позивача на оскарження результатів оцінювання та висновку, передчасно прийняв наказ Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 04 грудня 2020 року № 2808-к, яким позивача було звільнено із займаної посади.

Щодо доводів відповідача щодо отримання позивачем негативних оцінок за виконання завдань державних службовців, як підстави для звільнення, судом першої інстанції зазначено, що з матеріалів справи не вбачається якого-небудь належного обґрунтування рішення відповідача щодо негативної оцінки результатів виконання завдань за 2020 рік позивачем, а саме лише посилання на певні типові формулювання з нормативних актів як на підтвердження досягнення чи недосягнення певних результатів роботи не може вважатися достатнім і правомірним за своєю суттю.

Суд першої інстанції на виконання вимог частини другої статті 235 КЗпП України стягнув з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 49363, 16 грн.

Разом з тим, суд першої інстанції зазначив, що позовна вимога про визнання протиправним та скасування висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), які займають посади державної служби категорії "Б" і "В" у 2020 році, що затверджений наказом Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 03 грудня 2020 року № 2797-к, в частині визначення результатів виконання завдань начальником Суворовського районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, як така, що не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивача.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2021 року рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 26 березня 2021 року змінено, виключивши з його мотивувальної частини висновки щодо передчасності прийняття наказу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 04 грудня 2020 року № 2808-к.

В іншій частині рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 26 березня 2021 року залишено без змін.

При прийнятті рішення суд апеляційної інстанції частково погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши при цьому, що висновки суду першої інстанції про те, що оскаржуваний наказ від 04 грудня 2020 року прийнятий відповідачем передчасно, без дотримання прав позивача на оскарження результатів оцінювання у формі висновку, не відповідає приписам пункту 3 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу», а тому у цій частині відповідно до пункту 4 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) змінено мотивувальну частину рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 26 березня 2021 року, шляхом виключення висновків суду з посиланням на передчасність прийняття оскаржуваного наказу.

Разом з тим, доводи скаржника, що судом першої інстанції не враховано, що позивач чотири рази за 2020 рік притягувався до дисциплінарної відповідальності, судом апеляційної інстанції не взято до уваги, з огляду на те, що всі чотири накази про накладення дисциплінарного стягнення на позивача оскаржені позивачем до суду. Як станом на час ухвалення рішення по цій справі у суді першої інстанції, так і під час ухвалення постанови судом апеляційної інстанції, жодне з рішень у справах №540/3391/20, № 540/3392/20, № 540/3058/20 не набрало законної сили.

Крім того, судом апеляційної інстанції звернуто увагу, що вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення, відповідно до пункту 4 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу», є самостійною підставою для звільнення державного службовця із займаної посади.

Разом з тим, колегією суддів суду апеляційної інстанції відзначено, що розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що підлягає стягненню на користь позивача, не є предметом апеляційного оскарження, однак судова колегія враховує, що він вірно розрахований судом першої інстанції, із застосуванням приписів Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабміну України від 08 лютого 1995 року № 100.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Підставою для відкриття касаційного провадження у справі скаржник зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якого відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо:

- застосування статті 44 Закону України «Про державну службу», пункту 7 Порядку № 640 (в частині врахування посадових обов`язків державних службовців, а також дотримання ними правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку), у взаємозв`язку із застосуванням пункту 39 Порядку № 640 щодо виставлення балів, визначення оцінки державним службовцям на підставі додатка № 4 до Порядку № 640 (критерії виставлення балів) під час оцінювання державних службовців;

- пункту 3 Порядку № 640 (в частині врахування дисциплінарних стягнень під час визначення результатів (балів) оцінювання державних службовців);

- пункту 49 Порядку № 640 щодо можливості скасування судом Висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, в разі наявності процедурних порушень, які не впливають на результати оцінювання.

Також скаржник посилається на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу, зокрема якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 цього Кодексу.

Скаржник зазначає, що на виконання ухвали суду першої інстанції від 18 січня 2021 року відповідачем підготовано для огляду суду особову справу позивача, однак ані під час підготовчого засідання, ані під час розгляду справи по суті, судом не досліджувалась особова справа, хоча відповідач неодноразово наголошував, що обставини, на які він посилається, підтверджуються матеріалами особової справи.

При цьому, відповідач звертає увагу на те, що при ухваленні рішення суду апеляційної інстанції судові рішення у справах № 540/3391/20, № 540/3392/20 у яких оскаржувались накази про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 набрали законної сили. Водночас, наказ Південного МРУЮ від 15 травня 2020 року № 16-дв «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 », яким оголошено догану за скоєння дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу», позивачем взагалі не було оскаржено до суду.

Таким чином, відповідач вважає, що на момент оцінювання ОСОБА_1 та на дату прийняття оскаржуваних рішень судами попередніх інстанцій у вказаній справі, накази Південного МУМЮ, якими накладено дисциплінарні стягнення на позивача за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, були чинними та правомірно були враховані під час оцінювання позивача, що підтверджує неповне дослідження судом першої та апеляційної інстанцій зібраних у справі доказів

Окрім того, Південне МУМЮ звертає увагу Суду, що судами попередніх інстанцій застосовано норми матеріального права, передбачені пунктом 4 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу», які не підлягали застосуванню, що призвело до ухвалення невірного рішення.

Південне МУМЮ вважає, що суди попередніх інстанцій, приймаючи оскаржувані рішення та не надаючи при цьому належної юридичної оцінки відповідності проведеної процедури оцінювання та її результатів вимогам Порядку № 640, фактично втрутились у дискреційні повноваження відповідача в частині виставлення балів позивачу суб`єктом оцінювання - безпосереднім керівником. Скаржник стверджує, що оскаржуваний висновок щодо оцінювання службової діяльності позивача містить належне мотивування та обґрунтування виставлених балів, що свідчить про об`єктивність оцінювання службової діяльності позивача.

Ухвалою Верховного Суду від 02 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 26 березня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2021 року з підстав, визначених пунктами 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

Позивачем подано відзив на касаційну скаргу, в якому вказано на безпідставність та необґрунтованість доводів скаржника, якими не спростовано законність та обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій, а тому останній просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення без змін.

Позивач, посилаючись на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21 квітня 2021 року у справі № 480/4987/19, зазначає, що враховуючи відсутність належного обґрунтування виставленої оцінки позивачу, прийняте відносно позивача рішення не відповідає критеріям, визначеним у статті 2 КАС України, є незрозумілими мотиви його прийняття особі, відносно якої воно прийнято, які саме показники та в якому конкретно чисельному показнику ним не виконані.

На думку позивача, суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку, що оцінці, в першу чергу, підлягають саме показники діяльності (результативність, ефективність) державного службовця, потім дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку.

Крім того, відповідач не довів взаємозв`язок із наявними дисциплінарними стягненнями та недосягненням позивачем певних цілей та завдань державного службовця, що його діяльність стала не ефективна, результати діяльності, які йому поставлені, не були досягнуті.

Щодо неподання заперечень на встановлені завдання та ключові показники позивач звертає увагу Суду на те, що отримавши завдання від відповідача, позивач їх виконував на протязі року, в повному обсязі, відповідно до поставлених задач, вчасно, повно та сумлінно. Позивач не мав сумнівів, що належним чином виконує поставлені завдання, тому не мав наміру ініціювати внесення будь-яких коректив, змін та доповнень.

Ухвалою Верховного Суду від 03 серпня 2023 року закінчено підготовчі дії та призначено розгляд даної справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами на 07 серпня 2023 року.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Як установлено судами попередніх інстанцій та підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, з 28 грудня 2019 року ОСОБА_1 займав посаду начальника Суворовського районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), яка віднесена до категорії державної служби "Б".

10 січня 2020 року позивачу, як начальнику Суворовського районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), встановлені завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В" на 2020 рік, що затверджені в.о. начальника Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Дудіним Т. М. та в.о. заступника начальника Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - начальника управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) О.П. Федоренко.

За обставинами справи, позивачу на 2020 рік встановлено 5 завдань і ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності, а саме:

- вжити заходи щодо покращення показників по завершеним виконавчим провадженням, у тому числі по фактично виконаним, як у кількісному, так і в сумарному показниках;

- вжити заходи щодо підвищення рівня знань державних службовців відділу, а також вміння застосовувати норми чинного законодавства;

- здійснити розгляд звернень громадян та юридичних осіб, надавати роз`яснення, рекомендації з питань, що належать до компетенції відділу;

- планування роботи відділу та забезпечення належного та своєчасного стану виконання запланованих заходів;

- здійснити керівництво, контроль та організацію роботи відділу, проаналізувати роботу відділу та/або окремих виконавців, забезпечити дотримання державними службовцями відділу трудової та виконавської дисципліни.

Згідно звіту щодо виконання завдань і ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності начальника Суворовського районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ОСОБА_1 вбачається, що

- за першим завданням забезпечено покращення показників по фактично завершеним виконавчим провадженням. Станом на 01 жовтня 2020 року виконано фактично 21,1%, що становить 53,5 % від завершених виконавчих проваджень (завданням встановлений показник не менше 44 %);

- за другим завданням забезпечено постійне надання теоретичної та практичної допомоги державним виконавцям щодо покращення результатів роботи, в тому числі проведення внутрішніх навчань згідно плану навчань;

- за третім завданням забезпечено якісний, повний та своєчасний розгляд звернень фізичних та юридичних осіб. Забезпечено якісне, повне та своєчасне надання усних та письмових роз`яснень, рекомендацій;

- за четвертим завданням забезпечено планування роботи відділу та забезпечення належного своєчасного стану виконання запланованих заходів згідно строків;

- за п`ятим завданням здійснено належний контроль за організацією роботи відділу, забезпечено дотримання трудової, виконавської дисципліни, проаналізовано роботу відділу.

15 жовтня 2020 року відповідачем видано наказ № 2366-к «Про визначення результатів виконання завдань державними службовцями, які займають посади державної служби категорії "Б" або "В" Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у 2020 році».

Відповідно до результатів виконання завдань державним службовцем - начальником Суворовського районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ОСОБА_1, який займає посаду державної служби категорії "Б", за 2020 рік, відносно позивача визначено негативний середній бал "2,2", а саме:

- 3 бали за завдання № 1 - обґрунтування оцінки не зазначено.

- 3 бали за завдання № 2 - обґрунтування оцінки не зазначено;

- 3 бали за завдання № 3 - обґрунтування оцінки не зазначено;

- 1 бал за завдання № 4 - обґрунтування оцінки "не забезпечено здійснення виконання запланованих заходів перевірки виконавчих проваджень. Із запланованих 81 перевірок фактично здійснено 25 таких перевірок";

- 1 бал за завдання № 5 - обґрунтування оцінки "неналежний контроль за діяльністю державних виконавців, що полягає у порушенні законодавства про виконавче провадження при здійсненні виконавчих дій, неналежна організація роботи відділу за наслідками здійснених у відділі перевірок. Невиконання доручень керівника вищого органу та відповідно порушення виконавської дисципліни".

Відповідно до сертифікату № 01-13/2363 від 06 серпня 2020 року позивач пройшов підвищення кваліфікації за програмою тематичного короткострокового семінару "Правове регулювання діяльності органів ДВС України" та отримав 0,33 кредиту ЄКТС.

Відповідно до сертифікату реєстраційний № 01-13/2626 від 14 серпня 2020 року позивач пройшов підвищення кваліфікації за програмою тематичного короткострокового семінару "Управління змінами в умовах проведення реформ" та отримав 0,33 кредиту ЄКТС.

Наказом Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 03 грудня 2020 року № 2797-к затверджено висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), які займають посади державної служби категорії "Б" і "В" у 2020 році, в тому числі і відносно позивача.

04 грудня 2020 року наказом Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) № 2808-к «Про звільнення ОСОБА_1 » позивача звільнено з посади начальника Суворовського районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 04 грудня 2020 року у зв`язку з отриманням державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності, з припиненням державної служби, відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу».

Не погодившись з спірними рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Визначення публічної служби міститься у пункті 17 частини першої статті 4 КАС України та означає діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються Законом України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VIII), якщо інше не передбачено Законом.

Частиною першою статті 8 Закону № 889-VІІІ передбачено, що державний службовець зобов`язаний, зокрема, забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки; виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої - шостої статті 44 Закону № 889-VIII результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри.

Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", здійснюється суб`єктом призначення.

Державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання. Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення.

За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.

У разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення).

Приписами частини сьомої статті 44 Закону № 889-VIII обумовлено, що висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону.

За змістом частини одинадцятої статті 44 Закону № 889-VIII порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затверджується Кабінетом Міністрів України.

Порядком проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2017 року № 640 (далі - Порядок № 640), визначено процедуру проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців.

У силу пункту 4 Порядку № 640 учасниками оцінювання є: державний службовець; безпосередній керівник державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В"; керівник самостійного структурного підрозділу (у разі наявності), в якому працює державний службовець, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В"; суб`єкт призначення; служба управління персоналом.

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку № 640 метою оцінювання є визначення якості виконання державним службовцем поставлених завдань, а також прийняття рішення щодо його преміювання, планування службової кар`єри.

Оцінювання проводиться з дотриманням принципів об`єктивності, достовірності, доступності та прозорості, взаємодії та поваги до гідності державного службовця.

За правилами пункту 7 Порядку № 640 оцінювання проводиться на підставі ключових показників, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.

Пунктом 9 Порядку № 640 передбачено, що оцінювання проводиться поетапно: визначення завдань і ключових показників; визначення результатів виконання завдань; затвердження висновку (крім випадків, коли жодне із визначених завдань не підлягає оцінюванню).

Положеннями пункту 10 Порядку № 640 обумовлено, що завдання і ключові показники повинні відображати кінцевий результат, на досягнення якого спрямовано службову діяльність державних службовців, вимірюватися в кількісному та/або якісному вираженні.

За правилами пункту 11 Порядку № 640 державному службовцю визначається від двох до п`яти завдань.

Строк виконання завдання має бути реальним для досягнення необхідного результату та визначатися з урахуванням дати прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань відповідно до пункту 13 цього Порядку.

Приписами пункту 12 Порядку № 640 передбачено, що завдання і ключові показники для державного службовця на наступний рік визначаються у грудні року, що передує звітному. Завдання і ключові показники для державного службовця на поточний рік визначаються у січні-вересні цього року, зокрема, у разі призначення (переведення) на посаду державної служби протягом десяти робочих днів після такого призначення (переведення).

Пунктом 15 Порядку № 640 передбачено, що для визначення результатів виконання завдань суб`єктом призначення приймається наказ (розпорядження), в якому зазначається: список державних службовців; строк визначення результатів виконання завдань; доручення, необхідні для організаційного забезпечення проведення цього етапу оцінювання (у разі потреби).

Пунктом 16 Порядку № 640 визначено, що Висновок затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення у грудні звітного року.

Служба управління персоналом державного органу, в якому працює державний службовець, ознайомлює відповідного державного службовця із затвердженим висновком у порядку, визначеному Законом України "Про державну службу".

Завдання і ключові показники державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", визначаються за формою згідно з додатком 7 з урахуванням стратегічних документів державного та/або регіонального рівня, річного плану роботи державного органу, завдань, функцій та обов`язків, визначених у положенні про державний орган, положенні про відповідний структурний підрозділ, посадовій інструкції.

Відповідно до пункту 36 Порядку № 640 визначення результатів виконання завдань державним службовцем, на якого покладено виконання обов`язків за посадою державної служби категорії "А", "Б" або "В", здійснює керівник вищого рівня по відношенню до посади державної служби, яку він займає.

Згідно з пунктом 37 Порядку № 640 для визначення результатів виконання завдань безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) проводить з державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", оціночну співбесіду.

Пункт 38 Порядку № 640 передбачає, що перед проведенням оціночної співбесіди державний службовець, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», заповнює форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині відомостей щодо себе та займаної посади, опису досягнутих результатів у розрізі кожного визначеного завдання та строку його фактичного виконання.

Відповідно до пункту 39 Порядку № 640 оціночна співбесіда проводиться на основі усних пояснень державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», про виконання завдань і ключових показників та його письмового звіту, що подається у довільній формі (у разі його подання державним службовцем). Під час оціночної співбесіди також визначаються потреби у професійному навчанні та розглядаються пропозиції щодо завдань і ключових показників на наступний період.

Після проведення оціночної співбесіди безпосереднім керівником заповнюється форма щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині виставлення балів, визначення оцінки та їх обґрунтування, а також визначення потреб у професійному навчанні. Безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) виставляє державному службовцю негативну, позитивну або відмінну оцінку (крім випадків, коли жодне із завдань не підлягає оцінюванню) з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) за критеріями визначення балів згідно з додатком 4.

Додатком 4 до Порядку № 640 визначено критерії виставлення балів.

Так, бал «Не підлягає оцінюванню» виставляється у разі, коли завдання не могло бути виконано через обставини, які об`єктивно унеможливили його виконання і щодо яких державний службовець не міг впливати чи пропонувати інший спосіб виконання завдання, зокрема тимчасова непрацездатність, відсторонення від виконання посадових обов`язків (повноважень).

Бал « 0» - завдання не виконано або під час його виконання порушено вимоги законодавства у сфері запобігання корупції.

Бал « 1» - завдання виконано частково, результати не можуть бути використані через необхідність суттєвого доопрацювання, до виконання завдання державний службовець підійшов формально, чим нівелював практичну цінність отриманого результату, або завдання виконане з демонстрацією неспроможності одночасного забезпечення на належному рівні і своєчасного виконання посадових обов`язків, або під час виконання такого завдання порушено вимоги правил етичної поведінки, або процес досягнення результату чи сам результат мав негативний відгук з боку користувачів, споживачів, співвиконавців, керівництва тощо.

Бал « 2» - завдання виконано, але з порушенням строку виконання та/або із залученням до виконання завдання інших осіб (під час виконання роботи державний службовець потребував надання зразків документів, допомоги у виробленні алгоритму роботи, аналізі нормативно-правових актів, суттєвому коригуванні проектів документів, проявляв низьку самостійність, недостатність знань нормативно-правових актів, вимог до підготовки службових документів, потребував нагадувань і високої міри контролю з боку керівника тощо).

Бал « 3» - завдання виконано своєчасно, результат якого повною мірою можна використати в роботі. Робота проводилась ефективно з дотриманням правил етичної поведінки.

Бал « 4» - завдання виконано своєчасно (завчасно), результат високої якості, його досягнуто з високим ступенем самостійності (за необхідності командної роботи), ініціативності, робота проводилась ефективно, з дотриманням правил етичної поведінки. Під час виконання завдання державним службовцем вносилися пропозиції щодо інших документів або їх удосконалення.

За приписами пункту 41 Порядку № 640 висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", в якому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка, за формою згідно з додатком 5 затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення.

Пунктами 47, 49 Порядку № 640 передбачено, що у разі отримання державним службовцем негативної оцінки відповідний висновок може бути оскаржений таким державним службовцем.

Висновок скасовується суб`єктом призначення або судом у частині оцінювання результатів службової діяльності конкретного державного службовця. Зазначений висновок не підлягає скасуванню, якщо допущені процедурні порушення, які не впливають на результати оцінювання.

IV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ.

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційне провадження у справі відкрито на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС, відповідно до якої підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

У розрізі підстав касаційного оскарження відповідачем визначено відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування статті 44 Закону України «Про державну службу» (далі - Закон №889-УІІІ), пункту 7 Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (далі - Порядок №640) (в частині врахування посадових обов`язків державних службовців, а також дотримання ними правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку), у взаємозв`язку із застосуванням пункту 39 Порядку №640 щодо виставлення балів, визначення оцінки державним службовцям на підставі додатка №4 до Порядку №640 (критерії виставлення балів) під час оцінювання державних службовців; пункту 3 Порядку №640 (в частині врахування дисциплінарних стягнень під час визначення результатів (балів) оцінювання державних службовців); пункту 49 Порядку №640 щодо можливості скасування судом Висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, в разі наявності процедурних порушень, які не впливають на результати оцінювання.

Аналіз вищенаведених правових норм свідчить, що результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри, виявлення потреби у професійному навчанні.

Так, оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.

При цьому, оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В», здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу.

Державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання. Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення.

Таким чином, за результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.

Водночас, за приписами частини сьомої статті 44 Закону № 889-VIII висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону.

Так, предметом спору у цій справі є наказ Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 03 грудня 2020 року № 2797-к в частині затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності позивача, та наказ від 04 грудня 2020 року № 2808-к "Про звільнення ОСОБА_1 ".

У постанові від 21 квітня 2021 року у справі № 480/4987/19, спірні правовідносини якої є подібними до правовідносин, що склалися у цій справі, Верховний Суд сформулював правову позицію, яка полягає у тому, що допущення учасниками процедури оцінювання порушень, які можуть полягати у застосуванні формального підходу до визначення завдань, порушенні встановлених термінів проведення оцінювання, неналежному заповненні форм, виставлені балів та оцінок, що не відповідають встановленим критеріям, та затвердженні висновку який містить таку оцінку, є підставою для скасування висновку щодо результатів службової діяльності державного службовця у встановленому порядку.

Подібна правова позиція відображена в постановах Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року у справі № 640/31884/20, від 26 січня 2023 року у справі №140/318/21, яка підлягає врахуванню у даному касаційному провадженні у силу частини третьої статті 341 КАС України.

У цих же постановах Верховний Суд дійшов висновку, що порушення порядку виставлення балів є тим самим процедурним порушенням, яке є підставою для скасування висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця.

Суди попередніх інстанцій, надаючи оцінку результатам виконаних позивачем завдань, дійшли висновку, що при оцінюванні виконання завдань 1-3 відповідачем протиправно виставлена позивачу оцінка "3" замість оцінки "4", оскільки згідно із критеріями виставлення балів, що зазначені в додатку № 4 до Порядку № 640 оцінка "4" ставиться, якщо завдання виконане своєчасно (завчасно), результат високої якості, його досягнуто з високим ступенем самостійності (за необхідності командної роботи), ініціативності, робота проводилась ефективно, з дотриманням правил етичної поведінки. Під час виконання завдання державним службовцем вносилися пропозиції щодо інших документів або їх удосконалення. Пройдено професійне навчання відповідно до індивідуальної програми, за результатами якого нараховано не менше ніж 0,4 кредиту Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (ЄКТС).

Тому у даному випадку, слушними є висновки судів про те, що, зважаючи на відсутність заперечень відповідача щодо 100 відсоткового виконання позивачем завдань 1-3 та з урахуванням наявності 0,66 кредиту ЄКТС, що вказує на проходження позивачем професійного навчання, позивач мав обґрунтовані сподівання розраховувати на оцінку "4" за ці завдання. Однак, в порушення пункту 39 Порядку №640 відповідачем не зазначено обґрунтування виставленої оцінки за перші три завдання.

При цьому, Суд звертає увагу на те, що додатком 4 до Порядку № 640 встановлено бали, які може бути виставлено за виконання кожного визначеного завдання, та критерії визначення таких балів. Виставлений бал повинен бути не тільки обґрунтованим, але і відповідати певному встановленому критерію.

Пунктом 39 Порядку № 640 передбачено, що безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) виставляє державному службовцю оцінку з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання за критеріями визначення балів згідно з додатком 4.

Проте, як вірно відзначено судами попередніх інстанцій, в порушення пункту 39 Порядку № 640, відповідачем не зазначено обґрунтування виставленої оцінки "3" за перші три завдання, що не дозволяє стверджувати про обґрунтованість визначених відповідачем балів за виконані завдання.

За виконання 4 завдання позивачу виставлено 1 бал та в обґрунтування зазначено - "не забезпечено здійснення виконання запланованих заходів перевірки виконавчих проваджень. Із запланованих 81 перевірок фактично здійснено 25 таких перевірок";

За виконання 5 завдання виставлено 1 бал та в обґрунтування зазначено - "неналежний контроль за діяльністю державних виконавців, що полягає у порушенні законодавства про виконавче провадження при здійсненні виконавчих дій, неналежна організація роботи відділу за наслідками здійснених у відділі перевірок. Невиконання доручень керівника вищого органу та відповідно порушення виконавської дисципліни".

При цьому, твердження відповідача про те, що виставлення балів є дискреційними повноваженнями керівника позивача, не можуть свідчити про те, що суд позбавлений можливості перевірити правомірність та обґрунтованість використання відповідачем таких дискреційних повноважень у спірних правовідносинах.

У наведеному контексті колегія суддів також оцінює доводи відповідача щодо дискреційності повноважень суб`єкта оцінювання при визначенні результатів службової діяльності державного службовця і принагідно зауважує про те, що Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 17 листопада 2021 року у справі № 320/425/21 та від 14 липня 2022 року у справі №440/99/21, висловлював позицію щодо дискреційності меж суб`єкта оцінювання, яка полягає у тому, що суд не може втручатися у дискреційні повноваження відповідача в частині надання оцінки виставлених суб`єктом оцінювання балів та перебирати на себе дискреційні повноваження суб`єкта оцінювання щодо застосування критеріїв виставлення балів та обґрунтування виставленої оцінки, оскільки судом надається виключно юридична оцінка відповідності проведеної процедури оцінювання та її результатів вимогам Порядку № 640.

Тобто, суд не може на власний розсуд визначати бали, які мав отримати державний службовець за виконання того чи іншого завдання, а також наводити власне обґрунтування виставленим балам.

В той же час, адміністративний суд у відповідності до приписів частини другої статті 2 КАС України повинен перевірити та надати юридичну оцінку відповідності проведеної процедури оцінювання та результатів оцінювання з критеріями оцінювання.

Аналогічний правовий підхід наведений у постанові Верховного Суду від 30 березня 2021 року у справі № 280/6429/19.

Разом з тим, відповідно до пункту 49 Порядку № 640 висновок скасовується суб`єктом призначення або судом у частині оцінювання результатів службової діяльності конкретного державного службовця. Зазначений висновок не підлягає скасуванню, якщо допущені процедурні порушення, які не впливають на результати оцінювання.

Допущення учасниками процедури оцінювання порушень, які можуть полягати у застосуванні формального підходу до визначення завдань, порушенні встановлених термінів проведення оцінювання, неналежному заповненні форм, виставлені балів та оцінок, що не відповідають встановленим критеріям, та затвердженні висновку, який містить таку оцінку, є підставою для скасування висновку щодо результатів службової діяльності державного службовця у встановленому порядку.

З урахуванням викладеного, скаржник у касаційній скарзі помилково зазначає, що відсутність обґрунтування виставлення балу за завдання № 1-3 є тим самим процедурним порушенням, яке не є підставою для скасування висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця.

Таким чином, зважаючи на те, що відповідачем не дотримано порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності позивача та оцінки, які виставлені за виконання завдань не відповідають обґрунтуванню критеріїв виставлення балів, визначених Порядком № 640, висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності позивача за 2020 рік, який затверджений наказом відповідача від 03 грудня 2020 року № 2797-к, не може вважатися законним та обґрунтованим, а тому є правильним висновок судів попередніх інстанцій щодо його протиправності.

Ключовим доводом касаційної скарги щодо правомірності прийнятих відповідачем рішень є наявність дисциплінарних стягнень у позивача, накладених на нього за невиконання (неналежне) виконання посадових обов`язків.

Разом з тим, наявність наказів про накладення дисциплінарних стягнень не звільняє суб`єкта владних повноважень від обов`язку обґрунтувати оцінку державного службовця відповідно до вимог статті 44 Закону №889-VIII та пункту 39 Порядку №640.

Більш того, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення, відповідно до пункту 4 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII, є самостійною підставою для звільнення державного службовця із займаної посади.

Також, перевіряючи доводи касаційної скарги щодо порушення судами норм процесуального права, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою, третьою статті 353 цього Кодексу; зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу (пункт 1 частини другої статті 353 КАС України), колегія суддів зазначає таке:

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що судами не досліджена особова справа позивача та матеріали, які вона містить (матеріали дисциплінарного провадження, наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності), що, на думку скаржника, призвело до порушення основних засад адміністративного судочинства.

Колегія суддів уважає такі доводи необґрунтованими за огляду на таке:

У силу статті 37 Закону №889-VIII та п. 3 Порядку ведення та зберігання особових справ державних службовців, затвердженого наказом Національного агентства України з питань державної служби 22 березня 2016 року №64, стосовно кожного державного службовця ведеться особова справа, в якій міститься інформація, що відображає відносини, які виникають у зв`язку зі вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, а також біографічні та інші дані про державного службовця.

Таким чином, документи, що містяться в особовій справі відображають відносини щодо проходження державної служби з моменту вступу і до моменту припинення, однак, ці документи не можуть змінити або доповнити інші (результати оцінювання, висновок), які передбачені Законом №889-VIII та Порядком №640 при проведенні оцінювання результатів службової діяльності.

Натомість, в матеріалах справи містяться та досліджувались судами завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності ОСОБА_1 на 2020 рік, результати виконання завдань, результати оцінювання, висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності, накази про затвердження висновку та про звільнення , що і визначають предмет та межі доказування в даній справі.

Відповідно до частини першої статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

За таких обставин, суд першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення вимог щодо скасування спірних наказів із поновленням позивача на попередній роботі у порядку статті 235 Кодексу законів про працю України.

Слід звернути увагу на те, що розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що підлягає стягненню на користь позивача, не є предметом касаційного оскарження.

З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Таким чином, документи, що містяться в особовій справі відображають відносини щодо проходження державної служби з моменту вступу і до моменту припинення, однак, ці документи не можуть змінити або доповнити інші (результати оцінювання, висновок), які передбачені Законом №889-VIII та Порядком №640 при проведенні оцінювання результатів службової діяльності.

Натомість, в матеріалах справи містяться та досліджувались судами завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності ОСОБА_1 на 2020 рік, результати виконання завдань, результати оцінювання, висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності, накази про затвердження висновку та про звільнення , що і визначають предмет та межі доказування в даній справі.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

V. Висновки щодо розподілу судових витрат

З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) залишити без задоволення.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 26 березня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2021 року залишити без змін.

Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська

Судді Н. А. Данилевич

С. А. Уханенко