Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 серпня 2019 року

Київ

справа №808/1944/18

адміністративне провадження №К/9901/13748/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Уханенка С.А.,

суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,

секретаря судового засідання - Семопядного О.В.,

за участю позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області про визнання дій протиправними та поновлення на посаді,

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року (суддя-доповідач - Чумак С.Ю., судді: Чабаненко С.В., Юрко І.В.),

В С Т А Н О В И В:

У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області про визнання протиправними дій щодо недопущення його до виконання обов`язків голови сільської ради та поновлення на цій посаді.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10 січня 2019 року (головуючий - Бойченко Ю.П.) у задоволенні позову відмовлено.

Позивач оскаржив рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху, а ухвалою від 25 квітня 2019 року - відмовлено у відкритті апеляційного провадження з мотивів пропуску ОСОБА_1 строку апеляційного оскарження і визнання судом неповажними наведених позивачем підстав для його поновлення.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу від 25 квітня 2019 року та направити справу до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Позивач зазначає, що строк апеляційного оскарження пропущений ним з поважних причин, а суд апеляційної інстанції виявив надмірний формалізм при вирішенні цього питання, внаслідок чого порушив право позивача на судовий захист.

Відповідачем не подано відзиву на касаційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів уважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).

За приписами частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Як убачається з матеріалів справи, вступну та резолютивну частини рішення Запорізького окружного адміністративного суду оголошено в судовому засіданні 10 січня 2019 року, повний текст судового рішення складений 16 січня 2019 року.

Копію судового рішення позивач отримав 17 січня 2019 року.

05 лютого 2019 року, тобто у встановлений статтею 295 КАС України строк, позивач подав апеляційну скаргу безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду, який ухвалою від 08 лютого 2019 року повернув її заявнику без розгляду з підстави порушення порядку подання апеляційної скарги, встановленого підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положенння" КАС України.

Матеріали справи не містять поштового повідомлення з датою отримання ОСОБА_1 копії ухвали суду від 08 лютого 2019 року. На зворотній стороні супровідного листа апеляційного суду проставлена печатка канцелярії суду з датою відправлення 06 березня 2019 року. В апеляційній і касаційній скаргах позивач зазначив про отримання копії цієї ухвали 12 березня 2019 року, на підтвердження чого подано довідку з відділення ПАТ "Укрпошта" про час вручення поштового відправлення з Третього апеляційного адміністративного суду №4900070962328.

Вдруге позивач подав апеляційну скаргу через Запорізький окружний адміністративний суд 20 березня 2019 року.

Поважність причини пропуску строку на апеляційне оскарження позивач обґрунтував обставинами свого першого звернення з апеляційною скаргою до суду, її повернення судом без розгляду та наявністю позиції Верховного Суду, якою встановлено можливість подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Надаючи оцінку наведеним позивачем підставам для поновлення строку, суд апеляційної інстанції виходив з того, що повернення апеляційної скарги без розгляду не є поважною причиною для поновлення пропущеного строку, водночас у разі незгоди із цим судовим рішенням позивач мав право його оскаржити, проте своїм правом не скористався.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції в обгрунтування свого рішення поклав правові позиції ЄСПЛ, відповідно до яких доступ до суду не є абсолютним та може підлягати легітимним обмеженням; особа, яка звертається до суду має належним чином використовувати свої права, а принцп res judicata (поваги до остаточного судового рішення) надає можливість відходу від нього лише за наявності особливих і непереборних обставин, які відсутні у цій справі.

Колегія суддів звертає увагу на те, що повернення апеляційної скарги не позбавляє особу права повторного її подання, тому питання про поновлення пропущеного строку при повторному зверненні до суду мало вирішуватися судом з урахуванням цієї обставини та з строків подання первинної апеляційної скарги, дати отримання позивачем копії ухвали про повернення апеляційної скарги і проміжку часу повторного звернення з апеляційною скаргою.

Застосування судом апеляційної інстанції вказаних правових позицій ЄСПЛ при ухвалені оскаженого рішення є безпідставним з огляду на таке.

Застосувавши принцип res judicata, (рішення ЄСПЛ 29.10.2015 року у справі "Устименко проти України" (заява 32053/13)), суд апеляційної інстанції не здійснив аналізу дій позивача направлених на апеляційне оскарження при першому і повторному зверненні та строків їхнього вчинення. У згаданій справі ЄСПЛ рішення національного суду до поновлення судом апеляційної інстанції строку на його оскарження не лише набрало законної сили, а і було виконано. Крім того, поновлення строку на апеляційне оскарження відбулося без зазначення чітких підстав такого поновлення (пункт 52).

Матеріали цієї справи свідчать про відсутність зволікання позивача в апеляційному оскарженні вперше та повторно.

Отже, вказаний судом апеляційної інстанції принцп res judicata (поваги до остаточного судового рішення) не є застосовним у цій справі.

Застосуання правової позиції ЄСПЛ, наведеної у справі "Union Alimentaria Sanders SA проти Іспанії" (заява №11681/85, рішення 07 липня 1989 року, пункт 35) щодо обов`язку особи, яка звертається до суду належним чином користуватися своїми правами, можливо лише за наданням оцінки старанності сторони процесу у вчиненні процесуальних дій. Проте така оцінка судом апеляційної інстанції надана не була.

Крім того, у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження позивач указував на практику Верховного Суду щодо застосування підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положенння" КАС України, якою передбачено право подання апеляційної скарги безпоседредньо до суду апеляційної інстанції.

Отже, за наявності вказаної практики Верховного Суду неможливо стверджувати про неналежне користування процесуальними правами позивачем.

За наведених обставин Верховний Суд дійшов висновку, що тлумачення частини 3 статті 295 КАС України у спосіб, використаний судом апеляційної інстанції, спотворює застосований ним же принцип доступу до суду, з огляду на те, що таке тлумачення не відповідає легітимній меті обмеження доступу до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частин першої і четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Оскільки оскаржену ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, не можна визнати обґрунтованою, то вона підлягає скасуванню з направленням справи для продовження апеляційного розгляду.

Керуючись статтями 345, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий С.А. Уханенко

Судді: О.В. Кашпур

О.Р. Радишевська