Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 лютого 2020 року

Київ

справа №500/1212/19

адміністративне провадження №К/9901/1220/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шевцової Н.В.,

суддів: Кашпур О.В., Соколова В.М.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 500/1212/19

за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції

на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2019 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Обрізка І. М., суддів Сеника Р. П., Хобор Р. Б.,

У С Т А Н О В И В:

I. Суть спору

1. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в Тернопільській області (далі - відповідач), у якому просив:

1.1. Визнати дії Управління патрульної поліції в Тернопільській області щодо відмови позивачу у наданні можливості ознайомитись та скопіювати відеозаписи з нагрудних камер (відеореєстраторів) патрульних поліцейських Джули Б. Р. та Гачинської О. А. ;

1.2. Зобов`язати Управління патрульної поліції в Тернопільській області надати позивачу можливість ознайомитись та скопіювати відеозаписи з нагрудних камер (відеореєстраторів) патрульних поліцейських Джули Б. Р. та Гачинської О. А .

2. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 липня 2019 року задоволено повністю адміністративний позов.

3. Не погодившись із прийнятим рішенням, Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції подало апеляційну скаргу.

4. Судом апеляційної інстанції встановлено, що апеляційну скаргу від імені Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції підписано представником апелянта Лілією Кондрат, якою на підтвердження своїх повноважень надано світлокопію документа з назвою «довіреність».

ІІ. Рішення суду апеляційної інстанції в цій справі та мотиви його ухвалення

5. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2019 року апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 липня 2019 року у справі № 500/1212/19 повернути скаржнику.

6. Підставою для повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції визнав те, що довіреність підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено, оскільки світлокопія довіреності не засвідчена начальником Департаменту патрульної поліції.

ІII. Касаційне оскарження

7. На зазначену ухвалу суду апеляційної інстанції відповідачем подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 08 січня 2020 року.

8. У касаційній скарзі відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та зазначає, що повноваження Кондрат Л. Р. засвідчувалися копією довіреності, виданої Департаментом патрульної поліції від 29 грудня 2018 року за № 15444/41/3/01-2018. При цьому, як зазначає відповідач, копія цією довіреності засвідчена суддею суду першої інстанції, а тому справжність такої довіреності не може викликати сумніву.

9. Касаційна скарга відповідача містить клопотання про здійснення розгляду справи за його відсутності.

10. 14 січня 2020 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження відповідача та витребувано з Тернопільського окружного адміністративного суду справу № 500/1212/19.

11. 20 січня 2020 року справа № 500/1212/19 надійшла до Верховного Суду.

12. Станом на час розгляду справи у Верховному Суді відзив на касаційну скаргу у встановлений законом строк не надходив.

ІV. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування

13. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

14. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

15. Відповідно до пункту першого частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо: апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

16. Згідно з частиною третьою статті 244 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) довіреність - це письмовий документ, що видається довірителем представнику для засвідчення його повноважень перед третіми особами в процесі здійснення представництва.

17. Відповідно до положень статті 238 ЦК України представник (у тому числі і за довіреністю юридичної особи) може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

18. Частиною першої статті 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

19. Згідно з частиною третьою статті 55 КАС України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

20. На підставі частини третьої статті 59 КАС України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

21. Частинами п`ятою та шостою статті 59 КАС України установлено, що відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді; оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

22. Згідно з частиною восьмою статті 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

23. Відповідно до частин першої та другої статті 60 КАС України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

V. Позиція Верховного Суду

24. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

40. У цій справі судом апеляційної інстанції установлено, що апеляційну скаргу від імені Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції підписано представником апелянта Лілією Кондрат, якою на підтвердження своїх повноважень надано світлокопію документа з назвою «довіреність», що і стало підставою для повернення відповідачу апеляційної скарги.

41. Питання належного посвідчення довіреностей, наданих до суду представником органу державної влади, було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду в справі № 826/5500/18.

42. У постанові від 04 грудня 2019 року в справі № 826/5500/18 Велика Палата Верховного Суду, виходячи з нормативного регулювання, наведеного в пунктах 16 - 23 цього рішення, дійшла висновку, що вимога обов`язкового подання до суду лише оригіналу довіреності на підтвердження повноважень представника і думка про допустимість засвідчення копії такого документа лише суддею не ґрунтується на чинному процесуальному законодавстві України, адже відповідно до наведеної вище частини п`ятої статті 59 КАС України відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді, а наступна частина цієї ж статті визнає правомірним також інший порядок засвідчення «визначений законом».

43. Визначаючи чи у законний спосіб здійснено засвідчення копії довіреності, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що законодавством не встановлено жодних обмежень щодо зазначення у змісті довіреності посилання на уповноваження представника на засвідчення копій документів, у тому числі й довіреності, а також щодо подання таких копій до будь-якого підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, державних органів, суду. У разі коли до адміністративного суду звертається представник юридичної особи, закон не встановлює обов`язок засвідчення копій довіреності на представництво нотаріусом або ж безпосередньо керівником юридичної особи, що видав довіреність.

44. Тлумачення положень статті 59 КАС України в протилежному аспекті, на думку Великої Палати Верховного Суду, є неправомірним обмеженням права на доступ до правосуддя. Наведене випливає і з практичної реалізації нотаріального посвідчення копій довіреності та (або) посвідчення копій довіреності керівником юридичної особи, що її видав, пов`язаної із настанням збитків матеріального характеру, часовими затратами та ін. Таке неправомірне обмеження права на доступ до суду полягає у надмірному формалізмі.

45. За правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, підтвердженими повноваження представника юридичної особи на підставі завіреної ним копії довіреності, якщо право цього представника засвідчувати своїм підписом копії документів випливає зі змісту виданої йому довіреності та за відсутності у ній відповідного застереження на вчинення певної дії.

46. Отже, представник юридичної особи або державного органу вправі подавати копію довіреності на підтвердження своїх повноважень, така копія довіреності може бути засвідчена ним самостійно, але беззаперечним є той факт, що в такому разі копія довіреності, долучена до матеріалів справи, має бути засвідчена або самостійно представником, або суддею.

47. Матеріалами справи підтверджено, що до відзиву на позов, який зареєстровано Тернопільським окружним адміністративними судом 08 липня 2019 року долучено копію довіреності від 29 грудня 2018 року за № 15444/41/3/01-2018. Зазначена копія довіреності не посвідчена жодною особою, що спростовує доводи касаційної скарги.

48. Також у матеріалах справи наявна копія довіреності від 29 грудня 2018 року за № 15444/41/3/01-2018, долучена до апеляційної скарги, яка також не засвідчена жодним чином.

49. За встановлених обставин Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для повернення апеляційної скарги. Водночас помилковим є висновок суду апеляційної інстанції про те, що мотивом такого рішення є незасвідчення копії довіреності начальником Департаменту патрульної поліції.

50. Верховний Суд вважає, що мотивом повернення апеляційної скарги у цій справі має бути відсутність будь-якого засвідчення копії довіреності, долученої до апеляційної скарги на підтвердження повноважень представника.

51. Таким чином, ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2019 року слід змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови, в іншій частині оскаржуване рішення - залишити без змін.

VІІ. Судові витрати

52. З огляду на предмет касаційного оскарження судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

П о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції задовольнити частково.

2. Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2019 року в справі № 500/1212/19 змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

3. В іншій частині ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2019 року в справі № 500/1212/19 залишити без змін.

4. Судові витрати розподілу не підлягають.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Н.В. Шевцова

Судді: О.В. Кашпур

В.М. Соколов