Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 лютого 2019 року

Київ

справа №804/6158/17

касаційне провадження №К/9901/62095/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Шипуліної Т.М., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімтрейд» (далі - Товариство) на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2017 (суддя - Конєва С.О.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2018 (головуючий суддя - Уханенко О.М., судді - Лукманова О.М., Дадим Ю.М.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімтрейд» до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - Інспекція) про визнання протиправним та скасування наказу,

УСТАНОВИВ:

У вересні 2017 Товариство звернулось до суду із позовом до Інспекції, у якому просило визнати протиправним та скасувати наказ Інспекції від 23.10.2014 №939 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства».

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 24.10.2017 у задоволенні позову відмовив.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 16.05.2018 рішення суду першої інстанції скасував і залишив позов без розгляду.

Рішення суду апеляційної інстанції про залишення позову без розгляду обґрунтоване тим, що про наявність факту порушення своїх прав та інтересів Товариство дізналось у день пред'явлення посадовими особами Інспекції копії оспорюваного наказу та направлень на перевірку, а саме - 23.10.2014, з урахуванням того, що обставини, встановлені судовими рішеннями у справі №804/3906/15 за позовом ТОВ «Ексімгормаш» до Інспекції про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та встановлення відсутності та наявності повноважень не впливають та не можуть впливати на строк звернення позивача до суду з даним позовом.

Товариство оскаржило зазначені рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, який ухвалою від 01.10.2018 відкрив касаційне провадження у справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, оскільки суди не надали належної правової оцінки обставинам, встановленим судовими рішеннями у справі №804/3906/15, які, в свою чергу, свідчать про відсутність у Інспекції підстав для ініціювання перевірки позивача, про що Товариство дізналось у вересні 2017 року із листа від контрагента із доданими до нього рішеннями судів у справі №804/3906/15, з огляду на що Товариством не був пропущений строк звернення до суду із вказаним позовом.

Інспекція не реалізувала своє процесуальне право на подання відзиву на касаційну скаргу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 04.02.2019 призначив справу до касаційного розгляду у спрощеному провадження без повідомлення сторін на 05.02.2019.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи Товариства та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною першою, абзацом 1 частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на дату звернення до суду з вказаним позовом) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на дату звернення до суду з вказаним позовом) передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на дату звернення до суду з вказаним позовом) суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Аналогічні за змістом норми містить і чинна реакція Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, частини перша, друга статті 122, частина третя статті 123 та пункт 8 частини 1 статті 240 цього Кодексу.

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом та перевірка їх дотримання сторонами судом передбачено з метою дисциплінування учасників судового процесу, належного та своєчасного користування ними своїми процесуальними правами та обов'язками.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитись до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатись спірними, та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, у випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є виключно наявність поважних причин, якими визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та залишаючи позов без розгляду, правомірно виходив з того, що Товариством був пропущений строк звернення до суду із даним позовом, оскільки з оспорюваним наказом позивач був ознайомлений у день його прийняття та вручення - 23.10.2014, що підтверджується розпискою головного бухгалтера Товариства у направленні на перевірку, проте звернувся до суду лише у вересні 2017 року, з урахуванням того, що обставини, встановлені постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.03.2015 та ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного сулу від 04.11.2015 у справі № 804/3906/15 за позовом ТОВ «Ексімгормаш» до Інспекції про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії та встановлення відсутності та наявності повноважень, не впливають та не можуть впливати на строк звернення Товариства до суду із даним позовом, оскільки Товариство не було стороною у справі № 804/3906/15, стосовно Товариства не встановлювались будь-які обставини, у тому числі і щодо відсутності у податкового органу компетенції на проведення перевірки Товариства згідно наказу Інспекції від 23.10.2014 №939.

Наведене спростовує доводи касаційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене вище, касаційна скарга Товариства підлягає залишенню без задоволення, а постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2018 - без змін.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 349, статті 350, частинами 1, 5 статті 355, статтями 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімтрейд» залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2018 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Л.І. Бившева

Р.Ф. Ханова

Т.М. Шипуліна