Історія справи

Ухвала КАС ВП від 06.06.2018 року у справі №639/801/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 вересня 2018 року

Київ

справа №639/801/17

адміністративне провадження №К/9901/38429/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 639/801/17

за позовом ОСОБА_2

до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова

про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою ОСОБА_2

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року (в складі колегії суддів Катунова В.В., Ральченка І.М. , Бершова Г.Є.),

В С Т А Н О В И В :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2017 року ОСОБА_2 (далі за текстом - позивач) звернулася з позовом до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (далі за текстом - відповідач або Управління), в якому просить:

- визнати протиправним рішення відповідача щодо не включення до складу середнього заробітку при донарахуванні (перерахунку) пенсії суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати та надбавки до посадового окладу 50% згідно рішення ІІ сесії ХХІІ скликання Харківської міської ради від 19 жовтня 1994 року;

- визнати протиправним рішення відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії державного службовця з 01 січня 2015 року у зв'язку з підвищенням зарплати державного службовців згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09 грудня 2015 року № 1013 (далі за текстом - Постанова КМУ № 1013);

- зобов'язати відповідача провести донарахування (перерахунок) і виплату пенсії державного службовця з жовтня 2010 року, включивши до складу заробітної плати суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати та надбавки до посадового окладу 50% згідно рішення ІІ сесії ХХІІ скликання Харківської міської ради від 19 жовтня 1994 року на суму 33426 грн. 22 коп. згідно довідки про складові заробітної плати від 30 січня 2017 року № 29, виданою Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради зі збереженням проценту нарахування пенсії на момент виходу на пенсію, а саме 90%;

- зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити пенсію державного службовця з 01 грудня 2015 року у зв'язку з підвищенням зарплати державних службовців згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" на підставі довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям від 05 січня 2017 року № 5, виданої Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради , з включенням до заробітної плати усіх складових заробітної плати згідно цієї довідки: посадовий оклад-1723 грн., надбавка за ранг-90 грн., надбавка за вислугу років-725 грн. 20 коп., надбавки за високі досягнення у праві або за виконання особливо важливої роботи-1269 грн. 10 коп., премії 25%-951 грн. 83 коп., інші виплати-206 грн. 74 коп., зі збереженням проценту нарахування пенсії на момент виходу на пенсію у розмірі 90%.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Постановою Жовтневого районного суду м. Харкова від 30 березня 2017 року зазначений позов задоволено частково.

Визнано протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова від 13 січня 2017 року щодо відмови позивачу в перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку з підвищенням заробітної плати державних службовців згідно з постановою КМУ № 1013 та від 10 лютого 2017 року про відмову в проведенні перерахунку пенсії, з урахуванням індексації, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова перерахувати та виплатити пенсію державного службовця з 01 січня 2017 року у зв'язку з підвищенням заробітної плати державних службовців згідно з постановою КМУ №1013 на підставі довідки Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради 05 січня 2017 року № 5, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям із збереженням проценту нарахування пенсії на момент виходу на пенсію у 2010 році в розмірі 90% та довідки № 29 від 30 січня 2017 року, з урахуванням індексації, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань.

В іншій частині позову відмовлено.

Додатковою постановою Жовтневого районного суду м. Харкова від 04 травня 2017 року другий і третій абзаци постанови доповнено словами «а також надбавки до посадового окладу 50% згідно рішення ІІ сесії ХХІІ скликання Харківської міської ради від 19 жовтня 1994 року».

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року апеляційну скаргу Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова задоволено. Постанову Жовтневого районного суду м. Харкова від 30 березня 2017 року скасовано в частині визнання протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова від 13 січня 2017 року щодо відмови в перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку з підвищенням заробітної плати державних службовців та зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова перерахувати та виплатити пенсію державного службовця з 01 січня 2017 року у зв'язку з підвищенням заробітної плати державних службовців згідно з постановою КМУ № 1013 на підставі довідки Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради 05 січня 2017 року № 5, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям із збереженням проценту нарахування пенсії на момент виходу на пенсію у 2010 році в розмірі 90% та довідки № 29 від 30 січня 2017 року, з урахуванням індексації, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань.

Додаткову постанову Жовтневого районного суду м. Харкова від 04 травня 2017 року скасовано.

Прийнято в цій частині нову постанову, якою зобов'язано Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова здійснити перерахунок пенсії, призначеної згідно Закону № 3723-ХІІ включивши до складу заробітної плати суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати та надбавки до посадового окладу 50% згідно рішення ІІ сесії ХХІІ скликання Харківської міської ради від 19 жовтня 1994 року на підставі довідки Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради від 30 січня 2017 року № 29, із збереженням проценту нарахування пенсії на момент виходу на пенсію у розмірі 90 %, починаючи з 01 січня 2017 року, та провести відповідні виплати з урахуванням раніше сплачених сум

В іншій частині постанову Жовтневого районного суду м. Харкова від 30 березня 2017 року залишено без змін.

Частково задовольняючи позов, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції в частині покладення на відповідача обов'язку здійснити позивачу перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням зарплати державних службовців згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" на підставі довідки Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради від 05 січня 2017 року № 5, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям із збереженням проценту нарахування пенсії на момент виходу на пенсію у 2010 році в розмірі 90% підлягає скасуванню з прийняттям в цій частині нової постанови про відмову в задоволенні цієї частини позовних вимог.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційна скарга подана 03 липня 2017 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 639/801/17, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.

У зв'язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі за текстом - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 березня 2018 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів: суддя-доповідач Берназюк Я.О., судді Гриців М.І. та Коваленко Н.В.

Верховний Суд ухвалою від 05 червня 2018 року прийняв до провадження адміністративну справу № 639/801/17 та призначив її до розгляду ухвалою від 03 вересня 2018 року в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів на 04 вересня 2018 року.

28 серпня 2018 року до Суду надійшло клопотання ОСОБА_2 про передачу справи № 639/801/17 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, в задоволенні зазначеного клопотання було відмовлено ухвалою Верховного Суду від 03 вересня 2018 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач з жовтня 2010 року перебуває на обліку у відповідача, як пенсіонер за віком, та отримує пенсію згідно Закону № 3723-ХІІ у розмірі 90% від заробітку.

03 лютого 2017 року позивач звернулася до відповідача з заявою про проведення перерахунку призначеної пенсії державного службовця на підставі довідки від 30 січня 2017 року № 29, виданою Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради про складові заробітної плати. Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова рішенням від 10 лютого 2017 року відмовило в проведенні перерахунку пенсії, з посиланням на те, що з 01 травня 2016 року набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ (далі за текстом - Закон № 889- VІІІ), яким передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі за текстом - Закон № 1058-IV). Зазначений закон не містить підстав для перерахунку пенсії державним службовцям.

Крім того, позивач 11 січня 2017 року звернулася до відповідача із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям та надала довідку про заробітну плату № 5 від 05 січня 2017 року.

Рішенням Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова від 13 січня 2017 року позивачу відмовлено в проведенні перерахунку пенсії у зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», якою виключено пункт 4 постанови КМУ від 31 травня 2000 року № 865 щодо порядку перерахунку пенсій згідно з Законом України «Про державну службу» у разі підвищення заробітної плати працюючим державним службовцям.

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача, звернулася до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційну скаргу позивач обґрунтовує тим, що судом апеляційної інстанції неправомірно задоволено апеляційну скаргу відповідача. Позивач наголошує, що звуження змісту та обсягу прав, шляхом прийняття нових законів або внесенні змін до чинних законів, не допускається, відповідно до статті 22 Конституції України, тому, право на перерахунок пенсії вважає безперечним.

Відзиву або заперечення від відповідача на касаційну скаргу позивача не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД

Норми матеріального права, в цій справі, суд застосовує в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно з частиною першою статті 46 Основного Закону України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII у редакціях, чинних станом на 01 травня 2007 року та 24 квітня 2016 року, постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» (далі за текстом - Постанова № 865), постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів».

Умови та порядок пенсійного забезпечення позивача, станом на момент призначення пенсії, визначено статтею 37 Закону № 3723-ХІІ, редакція зазначеної статті змінювалась.

Згідно частини другої статті 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції, чинній на час призначення пенсії), на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством України пенсійного віку, за наявності загального трудового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років. Зазначеним особам призначаються пенсії в розмірі 80 відсотків суми їх посадового (чинного) окладу з урахуванням надбавок, передбачених цим Законом, без обмеження граничного розміру пенсії.

Відповідно до частини другої статті 37-1 цього Закону, перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Відповідно до статті 33 цього Закону, заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Статтею 2 Законом України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР (далі за текстом - Закон № 108/95-ВР) визначено структуру заробітної плати, до якої входять:

- Основна заробітна плата як - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки), що встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців;

- Додаткова заробітна плата як - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, що включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій;

- Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Згідно частини першої статті 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі за текстом - Закон № 1788-ХІІ) до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР (далі за текстом - Закон № 400/97-ВР) нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподаткованого доходу (прибутку), сукупного оподаткованого доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Відповідно до статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі за текстом - Закон № 1058-IV) до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

У пункті 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» (далі за текстом - Постанова № 865) у редакції, чинній станом на час призначення пенсії позивачу (лютий 2011 року) було визначено, що в разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 року N 432-IV «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», визначається в такому порядку: 1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку; 2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України (для службовців Національного банку України у розмірах, установлених його Правлінням) на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та рангом на момент призначення (перерахунку) пенсії; надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, за почесне звання "заслужений", за роботу з таємними документами залежно від ступеня таємності інформації, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі; премія, крім премій, зазначених у другому реченні цього абзацу, та інші надбавки враховуються в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа вийшла на пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. Премія до державних, професійних свят та ювілейних дат, виплачена у місяці підвищення заробітної плати, враховується в розмірі 1/12 середнього розміру цієї премії (премій), визначеного за відповідною посадою (посадами), з якої призначено (перераховано) пенсію.

За бажанням осіб, під час перерахунку пенсій виплати, отримані на час призначення (перерахунку) пенсії (крім посадових окладів, надбавок за ранг, вислугу років), визначаються у порядку, передбаченому абзацами першим і другим пункту 1 та пунктом 2 цієї постанови.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанції

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року відповідає, а вимоги касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищезазначене правове регулювання Суд дійшов висновку, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Таким чином, матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати та надбавка до посадового окладу 50% згідно рішення П сесії ХХП скликання Харківської міської ради від 19 жовтня 1994 року, з яких сплачувались страхові внески, входять до складу додаткової заробітної плати та враховуються при обчисленні розміру пенсії позивача.

Така позиція узгоджується з постановою Верховного Суду України від 16 вересня 2014 року у справі № 21-314а14, який, аналізуючи положення статті 37 Закону № 3723-XII, статті 41 Закону № 1058-IV та статті 66 Закону № 1788-XII, дійшов висновку, що суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, зокрема матеріальна допомога на оздоровлення та допомога на вирішення соціально-побутових питань, сума індексації заробітної плати, включаються до складу заробітної плати державного службовця та враховуються при обчисленні розміру його пенсії.

Аналогічна позиція, також, висловлена Верховним Судом у постановах від 14 серпня 2018 року у справі № 468/1212/16-а, від 14 серпня 2018 року у справі № 127/15400/17.

Зазначених висновків також дійшли суди попередніх інстанцій.

Стосовно решти позовних вимог, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками суду апеляційної інстанції і зазначає наступне.

З вищезазначених правових норм вбачається, що законодавством, чинним станом на час призначення пенсії позивачу (жовтень 2010 року) було передбачено право осіб, які отримують пенсію державного службовця, на перерахунок її розміру у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою і було визначено умови та порядок здійснення такого перерахунку. Однак, в наступному законодавство, яке регулює зазначені правовідносини, змінилось.

Законом України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі за текстом - Закон № 76-VIII), який набрав чинності 01 січня 2015 року, внесено зміни до статті 37-1 Закону України «Про державну службу» і викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України».

Отже, на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії внесено зміни, які набрали чинності 01 січня 2015 року, в статтю 37-1 Закону України «Про державну службу», що регулює порядок і умови перерахунку пенсій державних службовців та фактично скасовано норми законодавства, які визначали право особи на перерахунок призначеної пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою та підстави для такого перерахунку.

Крім того Постановою №1013, яка діє з 15 грудня 2015 року, було внесено зміни до Постанови № 865, а саме, виключено пункт 4, яким було визначено умови перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу».

Суд зазначає, що Постановою № 1013, на яку посилається суд першої інстанції при вирішенні питання про задоволення позовних вимог, регламентовано лише питання щодо упорядкування структури заробітної плати та її індексації працюючим державним службовцям і не передбачено ані можливості, ані механізму перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати.

Таким чином, з 15 грудня 2015 року діючим законодавством України не визначено суб'єктивного права, як і не передбачено підстав, порядку реалізації, обов'язку органів Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про державну службу».

На час звернення позивача до управління Пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії (11 січня 2017 року), Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт не було прийнято.

Оскільки чинним законодавством України (Законом № 76-VIII) скасовано право на перерахунок призначених пенсій державних службовців у зв'язку з підвищенням окладів з 01 січня 2015 року, а Кабінетом Міністрів України не визначено умови та порядок проведення такого перерахунку, жодних підстав для визнання протиправними дій (бездіяльності) управління Пенсійного фонду та проведення перерахунку призначеної пенсії, колегія суддів Верховного Суду не вбачає.

З огляду на це, Суд наголошує, що у відповідача на момент звернення позивача із заявою про перерахунок її пенсії, не було правових підстав для здійснення перерахунку пенсії позивача.

При цьому, колегія суддів зауважує, що відмова відповідача у такому перерахунку пенсії позивача не призвела до зменшення розміру пенсії державного службовця, яку вона отримувала до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих нею прав та/або позбавленням її права на соціальний захист.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в даному випадку відсутні правові підстави для перерахунку пенсії позивача на підставі статті 37-1 Закону № 3723-ХІІ і Постанови № 865 у редакціях, чинних на момент призначення їй пенсії, як вона просить у своєму адміністративному позові, та приймає до уваги доводи апелянта щодо зміни законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Аналогічна позиція з приводу застосування статті 37-1 Закону № 3723-XII вже висловлена Верховним Судом України у постанові від 07 листопада 2017 року у справі № 398/4332/16 та Верховним Судом у постанові від 03 квітня 2018 року у справі № 646/10879/16-а.

У зв'язку із чим Суд вважає правильними висновки суду апеляційної інстанції про те, постанова суду першої інстанції в частині покладення на відповідача обов'язку здійснити позивачу перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням зарплати державних службовців згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" на підставі довідки Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради від 05 січня 2017 року № 5, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям із збереженням проценту нарахування пенсії на момент виходу на пенсію у 2010 році в розмірі 90% підлягає скасуванню з прийняттям в цій частині нової постанови про відмову в задоволенні цієї частини позовних вимог.

Касаційна скарга не містить належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували наведений висновок суду. У ній також не зазначено інших міркувань, які б не були предметом перевірки апеляційного суду та щодо яких не наведено мотивів відхилення такого аргументу.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини у пунктах 16, 17 рішення від 24 листопада 2016 року у справі "ТОВ "Полімерконтейнер" проти України" (Заява N 23620/05) наголосив, що першою і найбільш важливою вимогою статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання з боку органів державної влади у мирне володіння майном має бути законним (див. рішення у справі "Ятрідіс проти Греції" [ВП], N 31107/96, п. 58, ЄСПЛ 1999-II). Умова законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справах "Хентріх проти Франції", від 22 вересня 1994 року, п. 42, серія A N 296-A, та "Кушоглу проти Болгарії", N 48191/99, п. п. 49 - 62, від 10 травня 2007 року).

Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04 від 10 лютого 2010 року): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.) від 09 грудня 1994 року, серія A,303-A, п. 29).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду апеляційної інстанцій у справі.

Рішення суду апеляційної інстанцій у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд апеляційної інстанції, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскарженому судовому рішенні повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Враховуючи, що касаційний суд залишає в силі рішення суду апеляційної інстанції, то в силу частини шостої статті 139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: М.І. Гриців

Н.В. Коваленко