Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 квітня 2019 року

м. Київ

справа №814/2106/17

провадження №К/9901/3765/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Гриціва М.І., Стародуба О.П.,

розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_2

на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.10.2017 (суддя Брагар В.С.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017 (колегія у складі суддів Потапчука В.О., Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.)

у справі №814/2106/17

за позовом ОСОБА_2

до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області

про зобов'язання вчинити певні дії.

I. РУХ СПРАВИ

1. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якому просив:

- зобов'язати Головне управління ДФС у Миколаївській області внести зміни до наказу №273-0 від 16.09.2005 "Про звільнення ОСОБА_2.", а саме: формулювання звільнення за вислугою років в зв'язку з інвалідністю (інвалід війни 3 групи), у відповідності до ст. 12 п. «Б» Закону України №2262-12 від 09.04.1992 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а також відповідно до Закону України №51-IV (51-15) від 04.07.2002;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області внести зміни до пенсійної справи ПС №2789, яку передано до пенсійного органу на виконання;

- зобов'язати Головне управління ДФС у Миколаївській області оформити відповідні накази по нарахуванню та виплаті грошових коштів за грошовим атестатом до пенсійного забезпечення, встановлення ПЗ як інваліду війни 3 групи з моменту звільнення.

2. Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.10.2017, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного від 28.11.2017, позовну заяву залишено без розгляду.

3. У касаційній скарзі ОСОБА_2 із посиланням на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані ухвали і передати справу на новий розгляд або для продовження розгляду.

II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

4. Залишаючи без розгляду позов, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом. При цьому позивачем не наведеної жодної обставини, що засвідчила б про поважні причини пропуску вказаного строку, що, в свою чергу, позбавило можливості суд поновити пропущений позивачем строк звернення до суду з позовом.

III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

5. Позивач у касаційній скарзі наголошує, що суди безпідставно дійшли висновку про залишення без розгляду його позову. Зазначає, що він оскаржує дії та бездіяльність податкового органу від 17.10.2017, а відтак позов подано в межах шестимісячного строку звернення до суду з позовом.

6. В касаційній скарзі позивач наводить доводи та міркування, які стосуються вирішення спору по суті, тобто наводить підстави позову. Окрім цього звертає увагу, що судом апеляційної інстанції порушено строк розгляду апеляційної скарги позивача, не повідомлено про відкриття апеляційного провадження та не задоволено клопотання про особисту участь у апеляційному процесі.

IV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

7. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.

8. Як вбачається зі змісту оскаржуваних ухвал, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду з тих підстав, що позивач пропустив строк звернення до суду з позовом більше, ніж на 12 років і не вказав будь-яких обставин, які б могли свідчити про поважність пропуску вказаного строку.

9. Відповідно до ч. 1, 3 ст. 99 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2017) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

10. З наведених норм слідує висновок, що перебіг строку звернення до суду з позовом обчислюється з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

11. У п. 15 ст. 3 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2017) визначено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

12. З огляду на позовні вимоги ОСОБА_2 та вказані норми, спір є спором щодо звільнення з публічної служби. Відтак для звернення до суду в такій категорії спорів встановлено місячний строк.

13. Як встановлено судами, позивач звернувся до суду з позовом 17.10.2017, в той час як був звільнений зі служби 16.09.2005. Крім цього, судами встановлено, що позивач вже звертався у 2009 році до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до ДПА у Миколаївській області про зобов'язання внести зміни до Наказу ДПА у Миколаївській області від 16.09.2005 №273-о «Про звільнення ОСОБА_2.».

14. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду з позовом.

15. Відповідно до ст. 100 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2017) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

16. Отже, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_2 за відсутності підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

17. Доводи позивача, що ним оскаржуються дії та бездіяльність податкового органу від 17.10.2017 є безпідставними, оскільки позовні вимоги свідчать про зворотне.

18. Також безпідставними є доводи позивача про те, що суд апеляційної інстанції не повідомив його про відкриття апеляційного провадження з огляду на те, що в матеріалах справи є конверт, що повернувся за закінченням терміну зберігання, яким суд надсилав на адресу позивача вказану в позовній заяві копію ухвали про відкриття апеляційного провадження, інші документи.

19. Посилання заявника касаційної скарги на порушення строку розгляду апеляційної скарги, не можуть бути підставою для скасування правильного по суті і законного судового рішення, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи відповідно до ч. 2 ст. 224 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2017) та ч. 2 ст. 350 КАС України (в нині діючій редакції).

20. З огляду на викладене, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов законного та обґрунтованого висновку про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом за відсутності поважних причин для його поновлення.

21. Відповідно до ст. 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

22. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 341, 343, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.10.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017 у справі №814/2106/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя М.І. Гриців

Суддя О.П. Стародуб