ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2020 року

м. Київ

справа №826/10608/17

адміністративне провадження №К/9901/3120/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Данилевич Н. А., Шевцової Н. В.

розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Національного антикорупційного бюро України про визнання протиправними та скасування наказу та розпорядження, поновлення на посаді, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2018 року, ухваленого у складі головуючого судді Григоровича П. О., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Собківа Я. М., суддів: Ісаєнко Ю. А., Файдюка В. В.

І. Суть спору

1. У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), в якому просив:

1.1. скасувати наказ НАБУ від 27 липня 2017 року № 14-н про застосування дисциплінарного стягнення до старшого детектива - керівника Третього відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_1;

1.2. скасувати розпорядження НАБУ від 27 липня 2017 року № 1234-р про припинення державної служби та звільнення позивача;

1.3. поновити ОСОБА_1 на державній службі в НАБУ на посаді старшого детектива - керівника Третього відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів;

1.4. стягнути з НАБУ на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

2. В мотивування позову зазначає, що, починаючи з 08 червня 2016 року, позивач обіймав посаду старшого детектива - керівника Третього відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів.

2.1. Однак, наказом НАБУ від 27 липня 2017 року № 14-н до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби, що реалізовано розпорядженням НАБУ від 27 липня 2017 року № 1234-к, яким позивача звільнено із займаної посади з 31 липня 2017 року за пунктом 4 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII).

2.2. Підставою прийняття вказаного розпорядження слугував висновок Дисциплінарної комісії НАБУ від 27 липня 2017 року № 20.

2.3. Позивач стверджує, що позбавивши його можливості реалізувати права на свій захист, передбачені частиною восьмою статті 71 Закону № 889-VIII та Інструкцією про порядок проведення службового розслідування стосовно працівників Національного антикорупційного бюро України, затвердженого наказом Директора НАЗК від 23 жовтня 2015 року № 4, відповідачем проведено службове розслідування, за результатами якого сформовано упереджений висновок, який зумовив незаконне звільнення позивача.

2.4. Наголошує, що службове розслідування як і оскаржувані наказ та розпорядження проведено та прийняті відповідачем у період тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 , що додатково свідчить про порушення відповідачем його права на захист та позбавлення його участі у встановлені об`єктивної істини відносно питань, які були предметом службового розслідування.

2.5. Вважаючи наказ НАБУ від 27 липня 2017 року № 14-н та розпорядження НАБУ від 27 липня 2017 року № 1234-р незаконними, ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогою про їх скасування.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

3. Розпорядженням Директора Національного антикорупційного бюро України від 01 жовтня 2015 року № 141-р ОСОБА_1 призначено на посаду детектива Національного бюро Третього відділу детективів Підрозділу детективів, а наказом від 23 грудня 2015 року № 137-н найменування посади змінено на детектив Третього підрозділу (відділу) детективів Головного підрозділу детективів. Розпорядженням Директора Національного антикорупційного бюро України від 01 лютого 2016 року № 89-р ОСОБА_1 призначено старшим детективом Національного бюро Третього підрозділу (відділу) детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України. Згідно з розпорядження від 08 червня 2016 року № 736-р ОСОБА_1 призначений старшим детективом - керівником Третього відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України.

4. На підставі наказу Директора Національного антикорупційного бюро України від 08 червня 2017 року №132-о проведено службове розслідування відносно старшого детектива - керівника Третього відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_1 за фактом можливого недодержання ним законодавства про державну службу та антикорупційного законодавства.

5. Службове розслідування призначено відповідно до вимог пункту 2 Інструкції про порядок проведення службового розслідування стосовно працівників Національного антикорупційного бюро України, затвердженої наказом Директора НАБУ від 23 жовтня 2015 року № 4 на підставі службової записки Керівника Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_5 щодо недодержання старшим детективом - керівником Третього відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_1 законодавства про державну службу та антикорупційного законодавства.

6. Так, за результатами проведеного службового розслідування посадовими особами Управління внутрішнього контролю НАБУ складено висновок від 13 липня 2017 року, що затверджений Директором НАБУ 14 липня 2017 року та згідно з яким в діях старшого детектива-керівника Третього відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_1 у відповідності до частини першої статті 65 Закону № 889-VIII, частини четвертої статті 28 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" містяться ознаки дисциплінарних проступків у вигляді: порушення Присяги державного службовця, порушення правил етичної поведінки державних службовців, вчинення дій, що шкодять авторитету державної служби, а також використання повноважень в особистих (приватних) інтересах. Відповідно до пункту 2 вказаного висновку результати службового розслідування винесено на розгляд Дисциплінарної комісії Національного бюро.

7. Зі змісту висновку Дисциплінарної комісії НАБУ (далі також - Комісія) від 27 липня 2017 року № 20, слідує, що, розглянувши висновок та матеріали службового розслідування, призначеного відповідно до наказу Директора НАБУ від 08 червня 2017 року № 132-о "Про призначення службового розслідування", заслухавши доповідь члена Комісії ОСОБА_12, виступи уповноваженого представника підрозділу внутрішнього контролю Керівника управління внутрішнього контролю ОСОБА_13, Комісією встановлено, зокрема, що в ході планування та підготовки заходів з документування можливих неправомірних дій службових осіб місцевого самоврядування старший детектив-керівник Третього відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_3 надати подарунок на користь залученої до співробітництва особи ОСОБА_4 за надання допомоги у зміні цільового призначення належних йому земельних ділянок. На вказану пропозицію ОСОБА_3 погодився та пообіцяв подарувати ОСОБА_4 одну із належних йому земельних ділянок. У подальшому, переслідуючи корисливий мотив та бажаючи набути без законних на те підстав частину вказаного нерухомого майна, ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_4 неправдиву інформацію про намір ОСОБА_3 подарувати земельну ділянку в їх спільну власність ( ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ), а також запропонував варіанти подальшого користування та розпорядження нею (будівництво об`єкту нерухомості для подальшого його продажу за для отримання грошових коштів).

Будучи опитаним в ході службового розслідування керівник Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_5 повідомив, зокрема, що після того як до нього і керівництва Національного бюро звернувся ОСОБА_4 та поінформував про те, що ОСОБА_1 повідомляв про намір ОСОБА_3 подарувати їм на двох земельну ділянку, а також продемонстрував аудіозапис розмови з ОСОБА_1 , в ході якої останній обговорює можливі варіанти розпорядження ділянкою, своєю службовою запискою ОСОБА_7 поінформував про вказану надзвичайну подію Управління внутрішнього контролю, що слугувало підставою для проведення службового розслідування відносно ОСОБА_1

Орієнтовно влітку 2016 року (точну дату не пам`ятає) до нього звернувся старший детектив - керівник Третього відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_1 та повідомив про отриману за результатами особистого пошуку інформацію стосовно можливих кримінальних корупційних правопорушень у сфері земельних правовідносин, що вчиняються службовими особами одного з органів місцевого самоврядування. Вказана інформація потребувала попередньої перевірки та створення за допомогою залучених до співробітництва осіб відповідної ситуації, за наявності якої службові особи органу місцевого самоврядування вимагатимуть неправомірну вигоду за прийняття відповідного рішення стосовно земельних питань. Також ОСОБА_1 повідомив, що познайомився з особою (як виявилось у подальшому - ОСОБА_3 ), у власності котрої знаходяться земельні ділянки, призначення яких останній має намір змінити за рішенням вказаних осіб місцевого самоврядування. При цьому, ОСОБА_1 планував підшукати особу, яка б погодилася співпрацювати із Національним бюро шляхом проведення переговорів зі службовими особами, вчиненням інших дій, пов`язаних зі зміною цільового призначення земельних ділянок та, у випадку висунення вимог про надання неправомірної вигоди, повідомити про такі факти з метою своєчасного документування протиправних дій службових осіб місцевого самоврядування.

У подальшому, приблизно один раз на один чи два місяці, старший детектив - керівник Третього відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_1 доповідав ОСОБА_7 , у ході обговорення нагальних службових питань про те, що підготовка до документування можливих неправомірних дій службових осіб місцевого самоврядування триває, оскільки останні ще не висували вимог щодо передачі неправомірної вигоди. Також під час однієї з нарад ОСОБА_1 повідомив, що залучив до вищезазначених перевірочних та підготовчих дій ОСОБА_4 , який раніше вже надавав детективам допомогу у документуванні фактів злочинних дій суб`єктів, підслідних Національному бюро.

Разом з тим, після того, як до нього і керівництва Національного бюро звернувся ОСОБА_4 та поінформував про те, що ОСОБА_1 повідомляв про намір ОСОБА_3 подарувати їм на двох земельну ділянку, а також продемонстрував аудіозапис розмови з ОСОБА_1 , у ході якої останній обговорює можливі варіанти розпорядження ділянкою, своєю службовою запискою ОСОБА_7 поінформував про вказану надзвичайну подію Управління внутрішнього контролю, що слугувало підставою для проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_1 .

Крім того, 12 червня 2017 року до його службового кабінету заходив старший детектив - керівник Третього відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_1 та під час спілкування із нагальних питань поінформував останнього про розпочате відносно нього Управлінням внутрішнього контролю службового розслідування. На вказану інформацію ОСОБА_1 повідомив, що даний факт його не стосується, оскільки він перебуває у відпустці.

Зі свого боку, ОСОБА_3 пояснив, що орієнтовно з літа 2016 року, з моменту подання заяв до НАБУ стосовно кримінальних корупційних правопорушень посадових осіб одного з органів місцевого самоврядування, він знайомий зі старшим детективом - керівником Третього відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_1 У подальшому, орієнтовно у листопаді того ж року, ОСОБА_1 познайомив його з ОСОБА_4 , який повинен був надавати добровільну допомогу у підготовці до документування вказаного кримінального правопорушення. У ході реалізації вказаних дій ОСОБА_4 став спілкуватися зі службовими особами місцевого самоврядування з питань зміни цільового призначення дванадцяти фактично належних йому земельних ділянок, площею 0,04 га кожна. Під час вказаного спілкування здійснювалася підготовка до документування протиправних дій службових осіб органу місцевого самоврядування. Крім того, ОСОБА_4 займався технічними питаннями щодо замовлення та отримання відповідних проектів землеустрою, інших дій, пов`язаних зі зміною цільового призначення земель. У зв`язку з цим, ОСОБА_4 витратив багато свого особистого часу, використовував свої знайомства для вирішення вказаних питань.

Враховуючи це, орієнтовно в березні 2017 року, перебуваючи у закладі громадського харчування поблизу НАБУ, у ході обговорення нагальних питань ОСОБА_1 запитав ОСОБА_3 , чи буде в нього можливість, у разі успішної реалізації, зокрема, затримання під час вчинення злочину службових осіб органу місцевого самоврядування, віддячити за надану допомогу ОСОБА_4 . На вказане запитання ОСОБА_3 повідомив, що грошових коштів для цієї мети не має, оскільки він знаходиться у скрутному матеріальному становищі, але якщо ОСОБА_4 потрібна земельна ділянка, то він може подарувати одну із зазначених ділянок. Для себе ОСОБА_1 грошових коштів або земельної ділянки не просив та про можливий розподіл земельної ділянки між собою та ОСОБА_4 не говорив. Крім того, про намір подарувати земельну ділянку він з ОСОБА_4 також ніколи не спілкувався. Про те, що ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_4 про його намір подарувати земельну ділянку їм на двох, а також пропозицію ОСОБА_1 щодо спільного розпорядження нею, він дізнався зі слів ОСОБА_4 під час зустрічі з останнім 30 травня 2017 року.

Згідно з поясненнями ОСОБА_4 він надає добровільну допомогу у підготовці до документування можливого кримінального корупційного правопорушення з боку службової особи одного з органів місцевого самоврядування. У зв`язку з цим, орієнтовно з липня 2016 року він знайомий зі старшим детективом - керівником Третього відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_1 Зі свого боку ОСОБА_1 , орієнтовно в листопаді того ж самого року, познайомив його із ОСОБА_3 , який є джерелом інформації та можливим заявником у вказаному кримінальному правопорушенні. При цьому, за допомогою службових осіб місцевого самоврядування передбачалося здійснити зміну цільового призначення належних ОСОБА_3 земельних ділянок. Але в силу їх розташування, що потребувало наявності висновків проектних організацій, він був змушений надавати допомогу ОСОБА_3 у замовленні та отриманні відповідних проектів землеустрою. Крім того, його завданням було проведення легендованих перемов зі службовими особами місцевого самоврядування (сільської ради) з цього питання. У зв`язку з цим, багато свого особистого часу він витрачав на вчинення вказаних дій.

Орієнтовно в середині березня 2017 року, перебуваючи у сквері, розташованому навпроти Національного антикорупційного бюро України, ОСОБА_1 повідомив йому, що оскільки затратою його особистого часу фактично вирішується питання ОСОБА_3 щодо зміни цільового призначення земельних ділянок, ОСОБА_3 має намір безоплатно передати (подарувати) одну із вказаних земельних ділянок їм на двох, тобто навпіл. На вказану інформацію з боку ОСОБА_1 він не погодився та не відмовився, для себе вирішивши, що сказане ним може бути перевіркою, а тому вирішив зачекати, поки ОСОБА_1 продовжить розмову стосовно вказаного питання у подальшому. При цьому сам ОСОБА_3 пропозицій подарувати земельну ділянку йому ніколи не висловлював, з усіх питань щодо взаємодії із ОСОБА_3 він спілкувався тільки з ОСОБА_1 .

Після того, як минуло майже два з половиною місяці із вказаної події, а ОСОБА_1 стосовно вищевказаної пропозиції ОСОБА_3 йому більше нічого не розповідав, він вирішив розпитати в останнього щодо вказаного питання. Це він зробив із цікавості, чи насправді ОСОБА_1 виношував намір отримати від заявника земельну ділянку або перевіряв його. Для цього він вирішив записати розмову на свій мобільний телефон, щоб у подальшому підкріпити фактами інформацію, яку надасть керівникам ОСОБА_1 . При цьому 23 травня 2017 року близько 12 год. 00 хв. він зателефонував на мобільний телефон ОСОБА_1 та запросив того вийти у сквер навпроти адміністративного приміщення Національного бюро для спілкування. Під час бесіди стосовно інших питань він також нагадав ОСОБА_1 щодо озвученої тим пропозиції ОСОБА_3 стосовно передачі їм у спільну власність земельної ділянки. На його запитання ОСОБА_1 повідомив, що наразі про це також міркував, розповів, що має намір побудувати на земельній ділянці об`єкт нерухомості та у подальшому його реалізувати, тим самим заробивши грошей. У зв`язку з цим хоче запропонувати йому продати свою частку земельної ділянки або разом побудувати будинок на спільній земельній ділянці та, продавши його, поділити кошти. Після цього ОСОБА_4 звернувся до керівництва Національного бюро.

8. Розглянувши зазначений висновок та матеріали службового розслідування, призначеного відповідно до наказу Директора НАБУ від 08 червня 2017 року № 132-о, Дисциплінарною комісією НАБУ складено висновок від 27 липня 2017 року № 20, яким встановлено, що старшим детективом-керівником Третього відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_1 порушено Присягу державного службовця, передбачену статтею 36 Закону № 889-VIII. Разом з цим у діях старшого детектива-керівника Третього відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_1 наявні дисциплінарні проступки у вигляді: порушення Присяги державного службовця, порушення правил етичної поведінки державних службовців, вчинення дій, що шкодять авторитету державної служби, а також використання повноважень в особистих (приватних) інтересах.

9. Дисциплінарною комісією вирішено рекомендувати Директору Національного антикорупційного бюро України Ситнику А. С., керуючись вимогами частини п`ятої статті 66 Закону № 889-VIII застосувати до старшого детектива-керівника Третього відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Болгова В . М. дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби та припинити державну службу.

10. 27 липня 2017 року Директором НАБУ Ситником А. С. прийнято наказ № 14-н, пунктом 1 якого за вчинення дисциплінарного проступку, а саме: порушення Присяги державного службовця, передбаченої статтею 36 Закону № 889-VIII, порушення правил етичної поведінки державних службовців, вчинення дій, що шкодять авторитету державної служби, а також використання повноважень в особистих (приватних) інтересах застосовано до старшого детектива-керівника Третього відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби.

11. Відповідно до розпорядження Директора Національного антикорупційного бюро України Ситника А. С. від 27 липня 2017 року № 1234-р припинено державну службу та звільнено ОСОБА_1 31 липня 2017 року з посади старшого детектива-керівника Третього відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ за вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 9 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII, пунктом 4 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII.

12. Підставою для прийняття відповідачем наказу від 27 липня 2017 року № 14-н та розпорядження від 27 липня 2017 року № 1234-р слугував висновок Дисциплінарної комісії НАБУ від 27 липня 2017 року № 20.

13. В подальшому, наказом Директора НАБУ від 03 серпня 2017 року № 17-н внесено зміни до наказу від 27 липня 2017 року № 14-н, виклавши пункт 1 цього наказу у наступній редакції: "Застосувати з 01 серпня 2017 року до старшого детектива-керівника Третього відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби за вчинення дисциплінарного проступку у вигляді порушення Присяги державного службовця, передбаченої статтею 36 Закону № 889-VIII, порушення правил етичної поведінки державних службовців, вчинення дій, що шкодять авторитету державної служби, а також використання повноважень в особистих (приватних) інтересах".

14. Розпорядженням Директора НАБУ від 07 серпня 2017 року № 1351-р "Про внесення змін до розпорядження Директора Національного бюро від 27 липня 2017 року № 1234-р "Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_10 ", у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю на день звільнення на підставі частини третьої статті 40 КЗпП України внесено зміни до розпорядження від 27 липня 2017 року № 1234-р, виклавши його, зокрема, у такій редакції: "Припинити державну службу та звільнити ОСОБА_1 01 серпня 2017 року з посади старшого детектива-керівника Третього відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України за вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 9 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII, пунктом 4 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII".

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

15. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2018 року позовні вимоги задоволено частково.

15.1. Визнано протиправним та скасовано наказ НАБУ від 27 липня 2017 року № 14-н про застосування дисциплінарного стягнення до старшого детектива - керівника Третього відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_1.

15.2. Визнано протиправним та скасовано розпорядження НАБУ від 27 липня 2017 року № 1234-р про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1

15.3. Поновлено ОСОБА_1 на державній службі в НАБУ на посаді старшого детектива - керівника Третього відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів.

16. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем порушено процедуру проведення службового розслідування, а саме: не забезпечено участь позивача у службовому розслідуванні, позбавлено права на подачу письмових пояснень, а також ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи. Також суд першої інстанції вказав на те, що звільнення позивача мало місце у період його тимчасової непрацездатності. Разом з цим судом першої інстанції зазначено, що за відсутності довідки про заробітну плату позивача, суду не вдається можливим здійснити розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 , який підлягає до виплати при поновленні на держаній службі.

17. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2018 року скасовано та ухвалено нове, яким в позові відмовлено.

18. Шостий апеляційний адміністративний суд, скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в позові, прийшов до висновку про правомірність обраного заходу впливу у вигляді звільнення ОСОБА_1 з посади державної служби та припинення державної служби, а тому підстави для визнання протиправними та скасування оскаржуваних наказу та розпорядження відсутні.

IV. Касаційне оскарження

19. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

20. Свою касаційну скаргу мотивує відсутністю оцінки судами попередніх інстанцій аргументації позивача. Стверджує, що судом апеляційної інстанції не наведено жодних мотивів та доказів реальних обставин складання актів відмови позивача від надання пояснень у телефонному режимі, оскільки такі акти об`єктивно не підтверджують обставин направлення, а тим більше отримання позивачем відомостей про проведення щодо позивача службового розслідування з пропозицією надати свої письмові пояснення. Наголошує, що вказані акти не можуть слугувати доказом телефонних розмов з позивачем, оскільки їх реально не було.

20.1. Вказує, що оскаржуваний наказ від 27 липня 2017 року № 14-н видано під час перебування позивача на лікарняному, що суперечить приписам частини четвертої статті 74 Закону № 889-VIII. Стверджує, що з метою приховування допущених порушень відповідачем видано наказ від 03 серпня 2017 року № 17-н та розпорядження від 07 серпня 2017 року № 1351-р, якими змінено дату застосування дисциплінарного стягнення і відповідно дату його реалізації на 01 серпня 2018 року, що, на думку позивача, не відміняє факт та протиправний характер застосування до позивача дисциплінарного стягнення під час його відсутності на службі у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю. Наголошує, що вказана обставина була досліджена судом апеляційної інстанції, проте зроблено помилковий висновок щодо застосування норм матеріального права.

21. Водночас, у відзиві представник НАБУ вказує на безпідставність касаційної скарги і просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

22. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

23. 08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

24. За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

25. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.

26. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

27. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

28. Правові основи організації та діяльності НАБУ визначені Законом України "Про Національне антикорупційне бюро України" від 14 жовтня 2014 року № 1698-VII, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1698-VII), частиною першою статті 1 якого передбачено, що Національне антикорупційне бюро України (далі - Національне бюро) є державним правоохоронним органом, на який покладається попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних правопорушень, віднесених до його підслідності, а також запобігання вчиненню нових.

Завданням Національного бюро є протидія кримінальним корупційним правопорушенням, які вчинені вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та становлять загрозу національній безпеці.

29. За змістом статті 10 Закону № 1698-VII до працівників Національного бюро належать особи начальницького складу, державні службовці та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в Національному бюро.

Оперативно-розшукову діяльність та досудове розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених законом до підслідності Національного бюро, а також в інших справах, витребуваних до Національного бюро прокурором, що здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування працівниками Національного бюро, проводять старші детективи та детективи Національного бюро, які є державними службовцями.

На службу до Національного бюро приймаються на конкурсній, добровільній, контрактній основі громадяни України, які спроможні за своїми особистими, діловими та моральними якостями, віком, освітнім і професійним рівнем та станом здоров`я ефективно виконувати відповідні службові обов`язки. Кваліфікаційні вимоги до професійної придатності визначаються Директором Національного бюро. Призначення на посади у Національному бюро здійснюється виключно за результатами відкритого конкурсу, що проводиться в порядку, визначеному Директором Національного бюро, крім призначення на посади першого заступника та заступників Директора Національного бюро.

Трудові відносини працівників Національного бюро регулюються законодавством про працю, державну службу та укладеними трудовими договорами (контрактами). На спеціалістів Національного бюро, які не мають спеціальних звань, поширюється дія Закону України "Про державну службу". Посади спеціалістів Національного бюро відносяться до відповідних категорій посад працівників апарату міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, їх територіальних органів у порядку, встановленому законодавством.

30. Основні обов`язки державного службовця закріплені у статті 8 Закону № 889-VIII, відповідно до якої державний службовець зобов`язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов`язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов`язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки; 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.

Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.

У разі виявлення державним службовцем під час його службової діяльності або поза її межами фактів порушення вимог цього Закону з боку державних органів, їх посадових осіб він зобов`язаний звернутися для забезпечення законності до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

31. Відповідно до частини третьої статті 21 Закону № 889-VIII особа, яка вступає на посаду державної служби вперше, набуває статусу державного службовця з дня публічного складення нею Присяги державного службовця, а особа, яка призначається на посаду державної служби повторно, - з дня призначення на посаду.

32. За приписами статті 36 Закону № 889-VIII особа призначена на посаду державної служби вперше, публічно складає Присягу державного службовця такого змісту:

"Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права, свободи і законні інтереси людини і громадянина, честь держави, з гідністю нести високе звання державного службовця та сумлінно виконувати свої обов`язки".

Особа, призначена на посаду державної служби вперше, виголошує Присягу державного службовця у присутності державних службовців структурного підрозділу, на посаду в якому її призначено, представників служби управління персоналом відповідного державного органу, підписує текст цієї Присяги і зазначає дату її складення.

Підписаний текст Присяги державного службовця є складовою особової справи державного службовця. Про складення Присяги державного службовця робиться запис у трудовій книжці державного службовця.

У разі відмови особи від складення Присяги державного службовця вона вважається такою, що відмовилася від зайняття посади державної служби, і акт про її призначення на посаду скасовується суб`єктом призначення. У такому разі застосовується відкладене право другого за результатами конкурсу кандидата на зайняття вакантної посади державної служби. Якщо конкурсною комісією такого кандидата не визначено, проводиться повторний конкурс.

Особа, яка вперше займає посаду державної служби, набуває статусу державного службовця з дня складення Присяги державного службовця.

33. Згідно з частиною першої статті 64 Закону № 889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

34. У силу вимог частини першої статті 65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

35. Згідно з частиною другою цієї ж статті дисциплінарними проступками є:

1) порушення Присяги державного службовця;

2) порушення правил етичної поведінки державних службовців;

3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу;

4) дії, що шкодять авторитету державної служби;

5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень;

6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку;

7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення;

8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця;

9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб;

10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби;

11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення;

12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння;

14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення.

36. Частиною першою статті 71 Закону № 889-VIII обумовлено, що з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку може проводитися службове розслідування. У разі невиконання або неналежного виконання посадових обов`язків державним службовцем, перевищення повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну шкоду фізичній чи юридичній особі, державі або територіальній громаді, службове розслідування проводиться обов`язково.

37. Відповідно до частини першої статті 66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:

1) зауваження;

2) догана;

3) попередження про неповну службову відповідність;

4) звільнення з посади державної служби.

38. При цьому частиною першою статті 74 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

39. За правилами частини четвертої статті 66 Закону № 889-VIII у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2 та 8 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4 та 5 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єкт призначення або керівник державної служби може попередити такого державного службовця про неповну службову відповідність.

40. Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону (частина п`ята статті 66 Закону № 889-VIII).

41. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 83 Закону № 889-VIII, державна служба припиняється за ініціативою суб`єкта призначення (стаття 87 цього Закону).

42. Пунктом 4 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII обумовлено, що підставою для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.

VI. Позиція Верховного Суду

43. Аналіз наведених норм законодавства щодо порядку притягнення державних службовців до відповідальності за дисциплінарні проступки дає підстави для висновку, що дисциплінарне провадження передбачає порушення дисциплінарної справи, розслідування обставин проступку, прийняття рішення за наслідками такого розгляду.

44. Передумовою звільнення державного службовця за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов`язаного зі здійсненням службової діяльності, з підстави припинення державної служби за порушення Присяги мають бути порушення, встановлені внаслідок ретельного службового розслідування.

45. Припинення державної служби за порушення Присяги є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з посадою. Тому рівень юридичних гарантій захисту прав зазначеної особи в процедурах вирішення питань застосування такої відповідальності має бути не меншим, ніж під час звільнення з державної служби за вчинення дисциплінарного правопорушення, з дотриманням порядку та строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.

46. Верховний Суд неодноразово, аналізуючи текст Присяги державних службовців, зазначав, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги.

47. Тобто, як порушення Присяги, так і дисциплінарне правопорушення, можуть бути наслідком недодержання, порушення державним службовцем як правових, так і етичних (моральних) засад проходження публічної служби.

48. Таким чином, припинення державної служби у зв`язку з порушенням Присяги та дисциплінарна відповідальність можуть бути наслідком існування схожих фактичних підстав у разі вчинення достатньо близьких за характером одне до одного дисциплінарного або іншого правопорушень.

49. З тексту Присяги вбачається, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

50. Присяга має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового характеру, конституційного зобов`язання державного службовця.

51. Аналогічний висновок міститься у рішення Конституційного Суду України від 11 березня 2011 року у справі № 2-рп/2011.

52. За такого правового врегулювання порушення Присяги слід розуміти як скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

53. Присяга державного службовця передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.

54. Тобто порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків державного службовця. Про несумлінність дій (бездіяльності) державного службовця свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

55. За таких обставин, звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

56. Отже, звільнення за порушення присяги має застосовуватися за конкретні надзвичайно тяжкі проступки, як за фактом їх вчинення, так і за наслідками, до яких вони призводять.

57. Судом апеляційної інстанції встановлено, що Комісією за результатами розгляду висновку Управління внутрішнього контролю НАБУ від 13 липня 2017 року та матеріалів службового розслідування складено висновок від 27 липня 2017 року № 20, який слугував підставою для прийняття оскаржуваних рішень та який ґрунтується на встановлених у ході службового розслідування обставинах, які, своєю чергою, підтверджуються наявними у матеріалах справи: аудіофіксацією (диск) телефонної розмови (а.с. 2, том ІІІ); актом огляду електронного аудіофайлу від 15 червня 2017 року (а.с. 134, том І), згідно з яким старший детектив - керівник Третього відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_1 та ОСОБА_4 обговорили питання щодо подальшого розпорядження спільною земельною ділянкою; письмовими поясненнями Керівника Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_5 (а.с. 125-128, том І), ПП ОСОБА_3 (а.с. 129-130, том І), директора ТОВ "Сервіс Солюшин" ОСОБА_4 (а.с. 131-133, том І).

58. Зазначені у своїх письмових поясненнях обставини щодо події підтверджені ОСОБА_4 у суді першої інстанції, який був допитаний у якості свідка, що підтверджується диском звукозапису судового засідання від 20 лютого 2018 року.

59. Слід зауважити, що судом апеляційної інстанції встановлено вжиття з боку відповідача заходів щодо забезпечення права позивача на особисту участь під час службового розслідування та подання відповідних пояснень по факту розпочатого розслідування, що підтверджується матеріалами справи, проте позивач таким правом не скористався.

60. Аргументація позову зводиться до того, що позивачем не було вчинено інкримінованого йому дисциплінарного проступку, оскільки відносини між ним та іншими фігурантами справи носили виключно товариський характер, а розмова між позивачем та ОСОБА_4 взагалі стосувалась земельної ділянки, яка належить брату ОСОБА_4

61. Однак, як встановлено судами, ОСОБА_3 у своїх письмових поясненнях зазначив, що "в ході обговорення нагальних питань ОСОБА_1 запитав мене чи буде в мене можливість, у разі успішної реалізації (затримання з полічним) службових осіб місцевого самоврядування, віддячити за надану допомогу ОСОБА_4 . На вказане запитання я повідомив, що грошових коштів для цієї мети я не маю, оскільки знаходжусь у скрутному фінансовому становищі, але якщо ОСОБА_11 потрібен земельний наділ я можу подарувати йому одну із зазначених ділянок".

62. Наведене свідчить, що ОСОБА_3 у власних поясненнях підтвердив пропозицію ОСОБА_1 у вчиненні дій в передачі майна на користь третьої особи ОСОБА_4

63. У письмових поясненнях, а також будучи допитаним у якості свідка у суді першої інстанції, ОСОБА_4 повідомив, що ОСОБА_1 познайомив його з ОСОБА_3 з метою здійснення документування протиправної діяльності службових осіб одного з органів місцевого самоврядування, і в межах вказаних відносин ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_4 про намір ОСОБА_3 передати (подарувати) одну із земельних ділянок.

64. Отже, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтвердили, що з позивачем вони спілкувались у зв`язку із реалізацією ОСОБА_1 службових повноважень і пропозиція про передачу земельної ділянки була висловлена саме ОСОБА_1

65. Крім того з відтвореного судом апеляційної інстанції аудіозапису ОСОБА_1 підтвердив у розмові з ОСОБА_4 наявність домовленостей про розподіл земельної ділянки і його спілкування з ОСОБА_3 , який повідомляв його про відсутність коштів.

66. За таких обставин Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 , познайомившись і спілкуючись із вказаними особами в якості посадової особи НАБУ, та здійснюючи встановлені для займаної посади повноваження щодо попередження, своєчасного виявлення і припинення злочинів, висловивши ОСОБА_3 пропозицію надати подарунок ОСОБА_4 , а у подальшому повідомивши ОСОБА_4 неправдиву інформацію про намір ОСОБА_3 подарувати земельну ділянку в їх спільну власність і запропонувавши варіанти подальшого користування та розпорядження нею, вчинив дисциплінарний проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та дискредитує державний орган в цілому, що є нічим іншим як порушенням Присяги державного службовця, а також отриманням неправомірної вигоди у особистих (приватних) цілях.

67. Такі дисциплінарні проступки в силу вимог частини другої статті 65, частини п`ятої статті 66 та пункту 4 частини першої статті 83 Закону № 889-VIII є підставою для звільнення особи з посади державної служби та припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення.

68. За такого правового врегулювання Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про правомірність обраного заходу впливу у вигляді звільнення ОСОБА_1 з посади державної служби та припинення державної служби.

69. Доводи ж касаційної скарги не спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанцій і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.

70. Слід зазначити, що приписами частини першої статті 341 КАС України чітко визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

71. Тобто, суд касаційної інстанції переглядає саме судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, а не обставин справи чи питання дискреції, що були чи не були досліджені судами попередніх інстанцій.

72. Як зазначається у рішенні Європейського суду з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», кожен доречний і важливий аргумент особи має бути проаналізований і одержати відповідь.

73. Водночас, Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.

74. Тому за наведених вище підстав, якими суд апеляційної інстанції обґрунтував своє рішення, не вбачається необхідності давати докладну відповідь на аргументи зазначені в касаційній скарзі, оскільки вони не є визначальними та не спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанцій.

75. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VII. Судові витрати

76. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX, статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді Н. А. Данилевич

Н. В. Шевцова