Основні аспекти оподаткування адвокатської діяльності

Порядок нарахування та сплати податків та зборів від здійснення адвокатської діяльності. Нарахування та сплата ЄСВ

Порядок нарахування та сплати податків і зборів, надання податкової звітності тощо від здійснення незалежної професійної діяльності (адвокатської діяльності) чітко визначений Податковим Кодексом України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ, зі змінами та доповненням (далі – ПКУ), Законом України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) та Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 року №435 (далі - Порядок).

Єдиний соціальний внесок для фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, встановлюється у розмірі єдиної ставки – 22 відсотки до бази нарахування.

Базою нарахування єдиного внеску є - сума доходу (прибутку), отриманого від діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. Ставка податку на доходи фізичних осіб складає 18 відсотків (п.167.1 ст.167 ПКУ).

При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такі платники зобов’язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом №2464 (3200 х 22% = 704 грн.).

Звертаю увагу, що проектом Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» передбачене зростання мінімальної заробітної плати з 3200 гривень до 3723 гривень. Відповідно, при ставці 22 відсотки сума єдиного внеску збільшиться з 704 гривень до 819,06 гривень.

Максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць дорівнює двадцяти п’яти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб на 2017 рік складає:

з 1 січня 2017 року – 1600 гривень (25 х 1600грн.= 40000 грн.);

з 1 травня 2017 року - 1684 гривен (25 х 1684 грн. = 42100 грн.);

з 1 грудня він складе 1762 гривні (25 х 1762грн.= 44050 грн.).

Починаючи з 1 січня 2018 року максимальна величина бази нарахування єдиного внеску буде прив’язана до мінімальної заробітної плати. Максимальна база нарахування внеску складе 15 мінімальних зарплат, тобто 55845 гривень (15 х 3723 грн.).

Аналізуйте судовий акт: Адвокатське об’єднання, у якому дохід розподіляється серед учасників, членів об’єднання, працівників (крім оплати праці, нарахування ЄСВ) не можуть набувати статусу неприбуткової організації. (Справа № К/800/2815/14,05.09.17)

Яким чином нараховується єдиний внесок, якщо фізичні особи - підприємці одночасно здійснюють незалежну професійну діяльність

Якщо фізичні особи - підприємці (крім фізичних осіб - підприємців, які є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу) одночасно провадять незалежну професійну діяльність, то вони сплачують єдиний внесок у розмірі 22 відс. до бази нарахування єдиного внеску, визначеної ст.7 Закону №2464, як фізичні особи - підприємці залежно від обраної системи оподаткування, та як особи, які провадять незалежну професійну діяльність.

Крім цього, фізичні особи - підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та одночасно є найманими працівниками (застрахованими особами), не звільняються від сплати єдиного внеску за себе.

Звільнення від сплати єдиного внеску передбачено лише для фізичних осіб - підприємців за умови, що вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Окрім цього, платники зобов’язані подавати податкову звітність:

Адвокати подають:

- декларацію про майновий стан і доходи до 1 травня року за звітний рік (сплачують суму податкового зобов’язання до 1 серпня;

- звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі - звіт) таблицю 3 додатка 5 до Порядку до 1 травня року за звітний рік (сплачують суму нарахованого єдиного внеску до 1 травня)

Підприємці - адвокати подають:

- декларацію про майновий стан і доходи за звітний рік до 9 лютого року (термін оплати податкового зобов’язання – до 19 лютого);

- звіт таблицю 1 додатка 5 до Порядку до 10 лютого року за звітний рік (сплачують суму нарахованого єдиного внеску до 10 лютого).

Якщо адвокат, використовує працю найманих осіб, подається звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску щомісячно до 20 числа.

Що стосується відповідальності за неподання, або несвоєчасне подання звітності платником.

За неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності з єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 170 гривень.

Ті самі дії, вчиненні платником єдиного внеску, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, накладається штраф у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 1020 гривень.

Крім того, накладається адміністративний штраф у розмірі від 30 до 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510 – 680 грн.); за повторне порушення протягом року – від 40 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (680 – 850 грн.) (ч.1 ст.165 прим.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення №8073-Х).

За неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п.49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків декларації про майновий стан і доходи до контролюючих органів передбачена така відповідальність:

• накладення штрафу у розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання, ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення - у розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Крім того, згідно зі ст. 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року №8073-Х накладається штраф у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 грн. до 136 грн.), за теж саме порушення протягом року накладається штраф у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 грн. до 136 грн.).

Аналізуйте судовий акт: Адвокат має право НЕ платити податки як самозайнята особа, якщо він зареєстрований як ФОП і є платником єдиного податку (Постанова ВАСУ у справі К/800/44702/14 від 21 січня 2016р., судді Рибченко А. О., Лосєв А. М., Олендер І. Я.)

Оподаткування доходу у вигляді внеску, сплаченого стажером на користь керівника стажування – адвоката

Розмір внеску на проходження стажування визначається з урахуванням покриття витрат на забезпечення діяльності ради адвокатів регіону, Ради адвокатів України та витрат керівника стажування, пов’язаних з таким стажуванням і не може перевищувати трьох мінімальних заробітних плат станом на день подання особою заяви про призначення стажування.

При цьому внесок розподіляється таким чином:

- 70 відсотків внеску сплачується стажером безпосередньо на користь керівника стажування та використовується виключно для забезпечення проходження стажування та компенсації витрат такого керівника;

- 30 відсотків платиться стажером на забезпечення діяльності ради адвокатів регіону, Ради адвокатів Україні.

Дохід у вигляді внеску за стажування, сплаченого стажером на користь керівника стажування – адвоката у розмірі 70 відсотків внеску включається до оподатковуваного доходу адвоката.

При цьому суму коштів, яку фактично використано, виключно для забезпечення проходження стажування та компенсації витрат зазначеного керівника стажування – адвоката, може бути включено до витрат цього адвоката (у межах, що не перевищують 70 відс. внеску), за умови їх документального підтвердження.

Користуйтеся консультацією: Оподаткування адвокатської діяльності

Оподаткування сум нарахованих доходів у вигляді дивідендів

Доходи у вигляді дивідендів оподатковуються, як пасивні доходи за декількома видами ставок, а саме:

- 9 % – якщо бюро знаходиться на спрощеній системі оподаткування;

- 5 % – для доходів у вигляді дивідендів по акціях і корпоративних правах, нарахованих резидентами – платниками податку на прибуток підприємств;

- 18 % – для доходів у вигляді дивідендів, нарахованих платнику податку по акціях або інших корпоративних правах, які мають статус привілейованих або інший статус і передбачають виплату фіксованого розміру дивідендів або суми, яка перевищує суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, для цілей оподаткування прирівнюються до виплати заробітної платні (п.п.170.5.3 п.170.5 ст.170 ПКУ).

Окрім цього, доходи у вигляді дивідендів оподатковуються військовим збором за ставкою 1,5 відсотки.

Суми нарахованих доходів у вигляді дивідендів фізичним особам не є базою для нарахування єдиного соціального внеску (ст.7 Закону №2464) та в звітах з єдиного внеску не відображаються.

Ведення книги обліку доходів і витрат від адвокатської діяльності

Відповідно до п. 178.6 ст.178 ПКУ фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат від такої діяльності, що затверджена наказом Міндоходів України від 16.09.2013 №481.

У разі не реєстрації (не ведення) Книги обліку доходів та витрат до фізичної особи застосовуються штрафні санкції, передбачені ст. 121 ПКУ (510 грн., 1020 грн.) та ст. 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (від 5 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а при накладанні штрафу протягом року, за те ж порушення - від 5 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

При визначенні сукупного чистого доходу фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (адвокати, приватні нотаріуси) можуть враховувати витрати, які наведені в Узагальнюючій податковій консультації щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів), затвердженої наказом ДПС України від 24.12.2012 №1185.

При цьому, зазначені витрати повинні бути пов’язані із провадженням певного виду незалежної професійної діяльності та підтверджені документально.

У разі внесення платником податку грошових коштів, отриманих як дохід з джерелом походження з України або за межами України та раніше оподаткованих відповідно до законодавства, на поточний рахунок, відкритий для здійснення незалежної професійної діяльності, такі грошові кошти до складу доходу самозайнятої особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, не включаються, повторно не оподатковуються та не відображаються в Книзі обліку доходів та витрат.

Мораторій на проведення перевірок

Термін дії обмежень на проведення перевірок платників податків Державною фіскальною службою України та її територіальними органами, встановлених п. 3 «Прикінцеві положення» Закону України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо податкової реформи», на 2017 рік не продовжено.

Постановка та зняття з податкового обліку суб’єктів господарювання, які займаються адвокатською діяльністю. Порядок зміни організаційно-правової форми адвокатської діяльності

Відповідно до ст.4 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI, адвокат має право займатись адвокатською діяльністю:

Адвокат – індивідуальна діяльність (самозайнята особа, що здійснює незалежну професійну діяльність)

Одночасно, згідно з нормами Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Податкового кодексу України (далі – ПКУ), для фізичної особи, яка провадить незалежну адвокатську діяльність, не передбачено обмежень щодо одночасного здійснення підприємницької (відмінної від адвокатської) діяльності, не забороненої законом, у разі реєстрації такої особи підприємцем.

Адвокатське бюро(АБ), адвокатське об’єднання (АО) за організаційною формою є юридичними особами. При цьому, формулювання «адвокатське об’єднання» обов’язково має вказуватися у найменуванні юридичної особи для того, щоб бачити її організаційно-правову форму (ч.1 ст. 90 Цивільного кодексу України, «юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву»). АО, АБ можуть залучати до виконання укладених об’єднанням договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах.

Особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік (ст. 65 ПКУ). Ця довідка дає право:

- адвокату, що провадить незалежну професійну діяльність, при визначенні об’єкта оподаткування враховувати витрати, пов’язані з адвокатською діяльністю;

- податковим агентам, що виплачують доходи, не утримувати податок на доходи фізичних осіб під час виплати доходу адвокату (ст. 178 ПКУ).

Взяття на облік у контролюючих органах самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов’язку щодо сплати того чи іншого податку та збору (п.63.2 ст. 63 Податкового кодексу України, далі – ПКУ).

Порядок взяття /зняття з обліку платників податків врегульований ПКУ, Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за №1562/20300 (далі – Порядок №1588)

Порядок взяття/зняття з обліку платників єдиного внеску врегульований Законом України від 08 липня 2010 року №2464 – VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», Порядком обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та Положенням про реєстр страхувальників, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 №1162, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03 грудня 2014 за №1553/26330

Для взяття на облік фізична особа, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, у строк 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, зобов’язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання:

- заяву за формою №5-ОПП;

- заяву про взяття на облік платника єдиного внеску за формою №1-ЄСВ;

- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, якщо заявник є адвокатом, який провадить адвокатську діяльність індивідуально.

При подачі документів пред’являються оригінали зазначених документів.

ПКУ та Порядком №1588 передбачено наявність підстав для відмови в розгляді документів, поданих для взяття на облік особи, яка здійснює адвокатську діяльність, у разі:

- наявності обмежень на провадження адвокатської діяльності, встановлених законодавством;

- коли документи подані за неналежним місцем обліку;

- коли документи не відповідають встановленим вимогам, подані не в повному обсязі або зазначені в різних документах відомості є взаємно невідповідними;

- коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа;

- неподання для реєстрації особою, яка має намір провадити адвокатську діяльність, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Читайте статтю: Оподаткування доходів адвоката та нотаріуса: різні підходи платника податків та фіскалів

Після усунення причин, що були підставою для відмови у взятті на облік такої самозайнятої особи, фізична особа може повторно подати документи для взяття на облік.

Взяття на облік фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється у день отримання від них заяви за формою №5-ОПП, як платника єдиного внеску – у день отримання заяви 1-ЄСВ.

Підтвердженням реєстрації у контролюючому органі фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, є довідка про взяття на облік платника податків за формою №34-ОПП, повідомлення про взяття їх на облік за формою №2-ЄСВ.

У довідці про взяття на облік фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність (форма 34-ОПП), перед прізвищем, ім’ям та по батькові обов’язково вказується вид професійної діяльності, зокрема «Адвокат».

Якщо фізична особа вже зареєстрована як підприємець та при цьому вона провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

У довідці про взяття на облік фізичної особи, яка зареєстрована як підприємець та при цьому провадить незалежну професійну діяльність, перед прізвищем, ім’ям та по батькові обов’язково вказується: «Фізична особа - підприємець» та зазначається вид професійної діяльності, наприклад, «Фізична особа - підприємець, адвокат»

Видача та заміна довідки про взяття на облік платника податків здійснюються безоплатно.

Самозайняті особи зобов’язані подавати до контролюючих органів за місцем свого обліку відомості про зміну облікових даних протягом місяця з дня виникнення таких змін.

Зміни до відомостей про самозайняту особу, які містяться у Державному реєстрі фізичних осіб платників податків (далі – ДРФО), набирають чинності з дня внесення відповідного запису до такого реєстру (ст. 68 ПКУ).

Взяття на облік АО, АБ, на які поширюється дія Закону України від 15.05.2003 №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» здійснюється у загальному порядку, передбаченому для юридичних осіб – шляхом внесення відповідної інформації (відомостей) до Єдиного державного реєстру(далі – ЄДР). Такі відомості контролюючі органи отримують в процесі інформаційної взаємодії з ЄДР в електронному вигляді, відомості є підставою для взяття на облік платника податків.

Підтвердженням взяття на облік АО, АБ у контролюючих органах є витяг з ЄДР, що містить дати взяття на облік платника податків у органах фіскальної служби та органах пенсійного фонду.

Зняття з податкового обліку самозайнятих осіб. Підстави та порядок зняття з обліку само зайнятої особи. Зміна організаційно - правової форми адвокатської діяльності.

Підставами для зняття з обліку у контролюючих органах самозайнятих осіб є наявність хоча б однієї з підстав, визначених ст. 65 ПКУ для самозайнятої особи.

Згідно із п. 65.10 ст. 65 внесення до Державного реєстру запису про припинення, у тому числі, незалежної професійної діяльності фізичної особи здійснюється у разі:

- визнання фізичної особи недієздатною або обмеження її цивільної дієздатності(з дати набрання законної сили відповідним рішенням суду);

- смерті фізичної особи, у тому числі оголошення такої особи помер лою, що підтверджується свідоцтвом про смерть (витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інформацією органу державної реєстрації актів цивільного стану, інформацією ЄДР), а також визнання фізичної особи безвісно відсутньою, що підтверджується судовим рішенням;

- реєстрації припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи у відповідному уповноваженому органі (з дати реєстрації);

- закінчення строку, на який було видано свідоцтво про реєстрацію чи інший документ (дозвіл, сертифікат тощо) - з дати закінчення такого строку;

- заборони судом фізичній особі провадити незалежну професійну діяльність - з дати набрання законної сили відповідним рішенням суду, якщо інше не визначене у рішенні суду;

- наявності обмежень права на провадження незалежної професійної діяльності, які встановлені законодавством - з дати надходження відповідних документів до контролюючого органу за місцем обліку фізичної особи, якщо інше не встановлено законом чи рішенням суду;

- анулювання чи скасування згідно із законодавством свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності - з дати такого анулювання чи скасування.

Фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, знімаються з обліку після припинення такої незалежної діяльності, за наявності документально підтвердженої інформації відповідного державного органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на зайняття такою діяльністю, та/або поданих до контролюючого органу за основним місцем обліку:

- заяви за формою №8-ОПП;

- заяви про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою №7-ЄСВ (для зняття з обліку як платника єдиного внеску, подається у десятиденний строк з дня прийняття відповідного рішення з копією розпорядчого документу);

- довідки за формою №34-ОПП (4-ОПП) та інших документів (витягів, свідоцтв та таке ін.), що видаються контролюючими органами платнику податків і підлягають поверненню до контролюючого органу.

Читайте статтю: Адвокатська монополія: що про це думають юристи?

При цьому платник повинен надати до контролюючого органу за місцем реєстрації ліквідаційні звіти, провести звірку взаєморозрахунків з бюджетом, пройти процедуру податкової перевірки та після визначення його зобов’язань забезпечити остаточні розрахунки з бюджетом.

За результатами проведених заходів особа, що була адвокатом, отримує довідки за формою 12-ОПП про зняття з обліку та повідомлення про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою №10-ЄСВ.

Реєстрація припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування санкцій за їх невиконання.

У разі, коли після внесення до Державного реєстру запису про припинення незалежної професійної діяльності фізична особа продовжує провадити таку діяльність, вважається, що вона розпочала таку діяльність без взяття її на облік як самозайнятої особи.

Якщо адвокат зареєстрований як фізична особа - підприємець та має намір припинити діяльність як самозайнята особа (і як фізична особа - підприємець, і як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність), таке припинення проводиться у два етапи:

- здійснюється державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця відповідно до вимог Закону про держреєстрацію;

- здійснюється державна реєстрація припинення незалежної професійної діяльності чи зміни організаційної форми адвокатської діяльності.

Щодо зміни організаційно-правової форми діяльності адвоката, можливо зазначити наступне.

Згідно з Законом України від 5 липня 2012 року №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон), з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності Радою адвокатів України забезпечується ведення Єдиного реєстру адвокатів України, до якого вноситься інформація, зокрема, про:

- прізвище, ім’я та по батькові адвоката;

- номер і дата видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, номер і дата прийняття рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (номер і дата прийняття рішення про включення адвоката іноземної держави до Єдиного реєстру адвокатів України);

- найменування і місцезнаходження організаційної форми адвокатської діяльності, номери засобів зв’язку;

- адреса робочого місця адвоката, номери засобів зв’язку;

- інформація про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю.

Адвокат протягом трьох днів з дня зміни відомостей про себе, що внесені або підлягають внесенню до Єдиного реєстру адвокатів України, письмово повідомляє про такі зміни раду адвокатів регіону за адресою свого робочого місця, крім випадків, якщо ці зміни вносяться на підставі рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (стаття 17 Закону).

Відповідно до пп. 2 п. 11.22 розд. XI Порядку №1588, фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, знімаються з обліку після припинення такої незалежної діяльності, за наявності документально підтвердженої інформації відповідного державного органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на заняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо), та/або поданої до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви за формою №8-ОПП. У разі зміни організаційної форми адвокатської діяльності на момент подання заяви за формою №8-ОПП має бути здійснено державну реєстрацію адвокатського бюро(до заяви додано, наприклад, копію статуту бюро, адвокатського об’єднання, витяг з ЄДР).

Вспомните новость: Адвокат Киев, поиск адвоката в Киеве

Особою, відповідальною за погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, є така фізична особа.

Зняття з обліку платників єдиного внеску, зокрема, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону №2464-VI, розділу V Порядку №1162, згідно з якими фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, знімаються з обліку, як платники єдиного внеску за заявою після проведення передбачених законодавством перевірок платників, звірення розрахунків та проведення остаточного розрахунку.

Враховуючи викладене, фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність (адвокат), може бути знята з обліку на підставі поданої до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви про ліквідацію платника податків за формою №8-ОПП та заяви про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою №7-ЄСВ за умови внесення до Єдиного реєстру адвокатів України записів про:

- зміну організаційної форми адвокатської діяльності;

- зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю.

Внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення незалежної професійної діяльності фізичною особою не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань та застосування санкцій за їх невиконання.

По закінченню усіх дій з припинення діяльності, фізичній особі надаються довідки за формами №12-ОПП та №10-ЄСВ (для осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність).

Відповідальність за порушення порядку взяття на облік

Неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог, встановлених ПКУ, тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 170 гривень.

Неусунення таких порушень або ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень (ст. 117 ПКУ).

У разі ухилення від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік платниками єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців», накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Читайте статтю: Щодо оподаткування адвокатів, нотаріусів та інших осіб, які проводять незалежну професійну діяльність» -лист ГУ ДФС у м. Києві від 08.12.2016 № 8077/Ш/26-15-13-02-15

Відповідальність за порушення правил сплати податків та єдиного соціального внеску

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу (ст. 126 ПКУ).

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску санкції у вигляді штрафу у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

За донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Щодо інформаційного обміну між органами фіскальної служби та радами адвокатів у регіонах

Органи фіскальної служби повинні забезпечити повноту обліку платників податків.

Разом з тим, на теперішній час існує проблема із забезпеченням охоплення обліком адвокатів, які здійснюють свою діяльність індивідуально, оскільки Національна асоціація адвокатів України відмовляється надавати відомості з Єдиного реєстру адвокатів України в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2011 року №1386 «Про затвердження Порядку подання інформації про платників податків, об'єкти оподаткування та об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, для забезпечення ведення їх обліку, а також обчислення та справляння податків і зборів» (далі - Постанова) (лист Національної асоціації адвокатів України від 16.01.2017 №22/0/2-17, надісланий Кабінетом Міністрів України листом від 09.02.017 №33815/4/1-16 на адресу Мінфіну та ДФС).

При цьому підпунктом 3 пункту 6 Постанови визначено, що Рада адвокатів України подає ДФС та/або її територіальним органам інформацію про адвокатів, що включені до Єдиного реєстру адвокатів України, зокрема прізвище, ім'я та по батькові адвоката, номер і дату видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (номер і дата прийняття рішення про включення адвоката іноземної держави до Єдиного реєстру адвокатів України), найменування і місцезнаходження адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання, адресу робочого місця адвоката, номери засобів зв'язку, інформацію про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю, інші відомості, передбачені законом.

Нинішні механізми доступу до оприлюднених відомостей із Єдиного реєстру адвокатів України, дають можливість отримати інформацію про конкретного адвоката. Відсутня можливість сформувати перелік адвокатів, стосовно яких в реєстрі відсутня/наявна інформація про зупинення або припинення адвокатської діяльності, які здійснюють свою діяльність в тій чи іншій, організаційній формі, які розпочали або припинили (зупинили) діяльність протягом певного періоду, або способи отримання повного реєстру чи формування переліків за іншими критеріями.

Оскільки до ДФС не надходить інформація про зупинення чи припинення діяльності адвокатом або зміну організаційної форми здійснення такої діяльності, це позначається на строках розгляду питання про зняття з обліку адвоката. З іншого боку, відсутність зазначеного інформаційного обміну не дає можливості забезпечити повноту охоплення обліком адвокатів, які здійснюють свою діяльність індивідуально, та створює умови для ухилення від постановки на облік в контролюючих органах, подання декларацій і звітів, сплати податків та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування особами, які здійснюють незалежну професійну діяльність. Такі випадки можливі і у разі коли адвокат після зняття його з обліку в контролюючих органах знову починає здійснювати свою діяльність індивідуально, але не подає заяви для взяття його на облік в органах ДФС.

Отже, забезпечення дотримання законодавства в частині надання до ДФС відомостей з Єдиного реєстру адвокатів України, визначених Постановою, є передумовою ведення належного обліку адвокатів, у тому числі зняття їх з обліку.

Враховуючи, що діючий порядок зняття з податкового обліку адвокатів не обмежує їх вільний вибір здійснення адвокатської діяльності та здійснення інших видів юридичної практики, внесення змін до Порядку №1588 є не доцільним.

Така позиція висловлена у листі Міністерства фінансів України №11220-16-10/10500 від 18.04.2017.

Особливості оподаткування адвокатської діяльності у формі АБ, АО

Правові засади організації діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулюються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», п.3 ст.4 якого визначено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту. Найменування адвокатського бюро повинно включати прізвище адвоката, який його створив. Державна реєстрація адвокатського бюро здійснюється у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Адвокатське бюро має самостійний баланс, може відкривати рахунки у банках, мати печатку, штампи і бланки із своїм найменуванням (ст. 14 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Адвокатське об'єднання є юридичною особою, створеною шляхом об'єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту. Державна реєстрація адвокатського об'єднання здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Адвокатське об'єднання має самостійний баланс, може відкривати рахунки у банках, мати печатку, штампи і бланки із своїм найменуванням (ст. 15 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Згідно ст.133.1 Податкового кодексу платниками податку – резидентами є:

– суб'єкти господарювання – юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті;

– управитель фонду операцій з нерухомістю, який здійснює діяльність відповідно до Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" щодо операцій і результатів діяльності із довірчого управління, що здійснюється таким управителем через фонд.

Крім того, згідно п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу не є платниками податку неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Суб'єктами господарювання відповідно до ст. 55 Господарського кодексу є:

1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа – підприємець у порядку, визначеному законом (ст. 58 Господарського кодексу).

Відповідно до ст. 80 Цивільного кодексу, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюються Конституцією України та законом (ст. 81 Цивільного кодексу).

Юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом (ст.83 Цивільного кодексу).

Товариством є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Товариства поділяються на підприємницькі та непідприємницькі (ст.83 Цивільного кодексу).

Товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства), можуть бути створені лише як господарські товариства (повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство) або виробничі кооперативи.

Користуйтесь консультацією: Штрафи за порушення податкового законодавства

Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

Отже, організаційно-правова форма адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання відтворюється у формі товариств, установ або інших формах, що не суперечать вимогам Цивільного кодексу.

Таким чином, система оподаткування адвокатської діяльності залежить від мети її створення, виду адвокатських послуг: з метою отримання прибутку або створена як неприбуткова установа у відповідності до вимог до п.133.4 ст.133 Податкового кодексу.

Щодо оподаткування адвокатської діяльності у формі неприбуткової організації

Відповідно п.1 ст.15 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатське об'єднання є юридичною особою, створеною шляхом об'єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту.

Порядок утворення, діяльності, реорганізації та ліквідації адвокатських об'єднань, структура штати функції, порядок витрачання коштів, права та обов'язки керівних органів, порядок їх обрання та інші питання, що належать до їх діяльності, регулюються статутом відповідного об'єднання.

Статтями 42, 43 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно до ч.1 ст.43 Господарського кодексу підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Пунктом 1 ст.55 Господарського кодексу суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків); мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Статтею 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту (п.1 ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Згідно з пп.133.4.1 п.133.4 ст.133 Податкового кодексу України неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі - неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 цього пункту;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об'єднання та асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків;

внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Обов’язковою умовою для неприбуткової організації є використання своїх доходів (прибутків), виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (п.п.133.4.2 п.133.4 ст.133 Кодексу).

Отже, адвокатське об'єднання, діяльність якого заснована зазвичай на платній основі (передбачає одержання гонорару), у якого дохід (прибуток) або його частина розподіляється серед засновників (учасників), членів такого об'єднання, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб, не може набувати статусу неприбуткової організації.

Аналогічну думку щодо оподаткування діяльності адвокатських об’єднань викладено в листі ДФС України від 25.08.2016 №8984/Ф/99-99-15-02-02-15.

Проте, адвокатське об'єднання може скористатися правом на статус неприбутковості, якщо використання отриманих доходів (прибутків) таким об'єднанням здійснюється виключно на реалізацію своєї статутної діяльності без розподілу таких доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб.

Слід наголосити, що у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених п.133.4 ст.133 Кодексу, така неприбуткова організація зобов'язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток. Податкове зобов'язання розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення (п.п.133.4.3 п.133.4 ст.133 Кодексу)

Таким чином, підставою для виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій є недотримання такою неприбутковою організацією вимог, визначених у п.133.4 ст.133 Кодексу.

Читайте статтю: Вийшли друком методичні рекомендації з оподаткування адвокатської діяльності

Про особливості подання податкової звітності з податку на прибуток неприбутковими організаціями, які з 01 липня 2017 року виключені з Реєстру неприбуткових установ та організацій

Щодо порядку подання податкової звітності АО, які з 01 липня 2017 року виключені з Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі - Реєстр) на виконання п.35 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляємо.

Відповідно до положень п.35 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу неприбуткові організації, внесені до Реєстру на день набрання чинності Законом України від 17 липня 2015 року №652-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій», що не відповідають вимогам п.133.4 ст.133 Кодексу, з метою включення до нового Реєстру зобов’язані були до 01 липня 2017 року привести свої установчі документи у відповідність до норм Кодексу та у цей самий строк подати копії таких документів до контролюючого органу.

Неприбуткові організації, які не привели свої установчі документи у відповідність до норм п.133.4 ст.133 Кодексу, після 01 липня 2017 року були виключені контролюючим органом з Реєстру.

Таким чином, такі організації з 01 липня 2017 року втрачають ознаку неприбутковості та стають платником податку на прибуток підприємств.

Отже, протягом 2017 року зазначені організації мають два «статуси»: не є платником податку на прибуток (до 01.07.2017) та є платником податку на прибуток (з 01.07.2017) і, відповідно, повинна відзвітувати за два таких періоди.

Згідно з п.п.133.4.7 п.133.4 ст.133 Кодексу для неприбуткових організацій, які відповідають вимогам п.133.4 ст.133 Кодексу та внесені до Реєстру, встановлюється річний податковий (звітний) період, крім випадків, передбачених п.п.133.4.3 п.133.4 ст.133 Кодексу.

Відповідно до п.137.5 ст.137 Кодексу для платників податку на прибуток, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), встановлюється річний звітний період, для яких він починається з дати, на яку припадає початок такого обліку, і закінчується останнім календарним днем такого податкового (звітного) періоду.

Таким чином, неприбуткові організації - юридичні особи, які не привели свої установчі документи у відповідність до норм п.133.4 ст.133 Кодексу до 01 липня 2017 року, сплачують податок на прибуток як новостворений платник цього податку на підставі податкової декларації за річний звітний період, який розпочинається з 01 липня 2017 року і закінчується 31 грудня 2017 року.

Законом України від 21.12.2016 №1797 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» п.46.2 ст.46 Кодексу викладений в редакції:

«Платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 цього Кодексу.

Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до цього пункту платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та її невід'ємною частиною».

«Неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (професійні спілки, їх об'єднання та організації профспілок, утворені в порядку, визначеному законом, звітують у разі порушень пункту 133.4 статті 133 цього Кодексу), та річну фінансову звітність».

Тобто, організації, які з 01 липня 2017 року виключені з Реєстру як такі, що не привели свої установчі документи у відповідність із нормами п.133.4 ст.133 Кодексу подають:

- Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі - Звіт) за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 №553, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2016 за №932/29062 (зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №469);

- Податкову декларацію з податку на прибуток (далі - Декларація) за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1415/27860 (зі змінами, внесеними наказами Міністерства фінансів України від 08.07.2016 №585, від 28.04.2017 №467);

- фінансову звітність.

З огляду на викладене порядок звітування неприбутковими організаціями - юридичними особами, яких з 01 липня 2017 року виключено з Реєстру (на виконання п. 35 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу) та які з 01.07.2017 по 31.12.2017 є платниками податку на прибуток, такий:

- за період з 01.01.2017 по 30.06.2017 неприбуткова організація подає до контролюючого органу Звіт за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року (який для таких організацій дорівнює періоду з 01.01.2017 по 30.06.2017), та фінансову звітність за перше півріччя 2017 року - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто з граничним строком подання Звіту 01 березня 2018 року;

- за період з 01.07.2017 по 31.12.2017 така організація повинна подати до контролюючого органу декларацію з податку на прибуток підприємств за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року із показниками діяльності, обрахованими за період з 01.07.2017 по 31.12.2017, та фінансову звітність за 2017 рік - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто з граничним строком подання Декларації 01 березня 2018 року.

У разі подання організацією реєстраційної заяви за формою 1-РН та статутних документів, які відповідають положенням п.п.133.4.1 п.133.4 ст.133 Кодексу у період з 01.07.2017 по 31.12.2017 та включення до Реєстру організацій, що виключені контролюючим органом з Реєстру з 01 липня 2017 року на виконання п.35 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, контролюючий орган здійснює перевірку наданих документів і приймає рішення про включення неприбуткової організації до Реєстру та зміну ознаки неприбутковості підприємству, установі, організації.

Порядок подання податкової звітності з податку на прибуток неприбутковими організаціями - юридичними особами, які включені у період з 01.07.2017 по 31.12.2017 до Реєстру організацій, що виключені контролюючим органом з Реєстру з 01 липня 2017 року на виконання п. 35 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу такий:

- за період перебування на загальній системі оподаткування така організація повинна подати до контролюючого органу Декларацію за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року із показниками діяльності, обрахованими за період перебування на загальній системі оподаткування, та фінансову звітність за 2017 рік - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто з граничним строком подання Декларації 01 березня 2018 року;

за період перебування у Реєстрі така організація повинна подати до контролюючого органу Звіт за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року із показниками діяльності, обрахованими за період перебування у Реєстрі, та фінансову звітність за 2017 рік - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто з граничним строком подання декларації 01 березня 2018 року.

Згадайте новину: До уваги фізичних осіб, які здійснюють професійну діяльність адвокатів

Щодо оподаткування адвокатської діяльності у формі юридичної особи, метою якої є отримання прибутку.

Оподаткування податком на прибуток

Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду (п.137.4 ст.137 Податкового кодексу).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень, встановлюється річний податковий (звітний) період. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Також, річний податковий (звітний) період встановлюється для платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені) (п. 137.5 ст.137 Податкового кодексу).

Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності передбачена п.120.1 ст.120 Податкового кодексу, згідно якої неподання або несвоєчасне подання декларації тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Форма чинної податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №467), який зареєстрований у Міністерстві юстиції 11.11.2015 за №1415/27860.

Базова (основна) ставка податку становить 18 відсотків (п.136.1 ст.136 Податкового кодексу).

Сплата податку на прибуток встановлена п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу, згідно якого платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) податку на прибуток передбачена п.126.1 ст.126 Податкового кодексу, згідно якого у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Підприємства, у яких річний дохід від будь-якої діяльності за останній річний звітний період не перевищує двадцяти мільйонів гривень мають право прийняти рішення про незастосування різниць для коригування фінансового результату.

Порядок сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів юридичними особами встановлено 57.11 ст. 57 Податкового кодексу.

У разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними статтею 137 цього Кодексу.

Крім випадків, передбачених підпунктом 57.1 1.3 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об'єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов'язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов'язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою пунктом 136.1 статті 136 цього Кодексу. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.

Читайте статтю: Адвокатам, які зупинили свою діяльність - ЕСВ

Електронні сервіси ДФС України

Сучасними та ефективними комунікаційними засобами інформування бізнесу, громадян та громадськості з усіх питань роботи органів ДФС є веб-портал ДФС України (http://sfs.gov.ua/) та субсайти територіальних органів ДФС областей і, зокрема, субсайт «Територіальні органи ДФС у Дніпропетровській області».

Це офіційні джерела інформації у мережі Інтернет з питань податкового, митного законодавства та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Інформація, розміщена на субсайті, оновлюється щоденно та є актуальною і важливою для платників податків. Зайти на наш субсайт ви можете в Інтернеті за посиланням http://dp.sfs.gov.ua/.

Враховуючи те, що у сучасному Інтернет – просторі соціальні мережі нестримно набирають популярності, розширюється поле розміщення інформації фіскальними органами у таких мережах.

Так, на офіційній сторінці «ДФС у Дніпропетровській області» за посиланням https://www.facebook.com/sfs.dnipropetrovsk/ у соціальній мережі Facebook управлінням організації роботи ГУ ДФС у Дніпропетровській області оприлюднюються повідомлення та відеоматеріали стосовно роботи територіальних органів області та з питань оподаткування. Кожен з вас має можливість ознайомитись з цією інформацією та висловити свою думку щодо її вподобання. Звертаю увагу, що матеріали у Facebook оновлюються щоденно. Тому запрошуємо до плідної співпраці з нами.

Як зазначалося вище поряд з реформуванням податкової системи, здійснюється і реформування органів ДФС. Вимоги сьогодення до органів Державної фіскальної служби – це повне їх перетворення з контролюючого органу на сервісну службу та електронізація сервісів.

На теперішній час зростає популярність електронних сервісів серед платників. Адже вони допомагають платникам податків економити свій час, отримувати потрібну інформацію, не відвідувати органи ДФС.

Отже, розвиток електронних сервісів для платників податків – це шлях до електронної взаємодії їх з контролюючими органами.

Для якісного обслуговування платників податків та створення для них комфортних умов на головній сторінці офіційного веб-порталу Державної фіскальної служби України розміщені та функціонують 14 електронних сервісів. Ними можна скористатись також і з головної сторінки нашого субсайту

Зупинюсь на декількох з них.

Один із самих популярних серед платників податків є сервіс «Електронний кабінет платника». За допомогою нього здійснюється взаємодія органів ДФС і платників у режимі реального часу.

На сьогодні «Електронний кабінет платника» забезпечує широкий спектр послуг для суб’єктів господарювання усіх систем оподаткування стосовно подання звітності та інших документів відповідно до вимог чинного законодавства, листування з контролюючими органами.

Не менш популярний і електронній сервіс «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» Інформаційно-довідкового департаменту ДФС України, так називаємий «ЗІР».

За його допомогою платник податку має можливість отримати відповіді на актуальні питання у сфері оподаткування, митної справи, єдиного внеску. При цьому використовується розділ «Запитання – відповіді з Бази знань». У зазначеному розділі реалізована можливість самостійного пошуку за ключовим словом кожним користувачем відповіді на запитання, яке його цікавить.

Інформація розподілена за податками, а також іншими напрямами, наприклад, «Облік платників податків»; «Оскарження рішень контролюючих органів», «Погашення податкового боргу платників податків», «Права та обов’язки платників податків», «Перевірки», «Відповідальність», «Загальні питання».

Якщо цікавить, наприклад, інформація щодо адвокатів, то після вводу відповідного ключового слова для пошуку, вибору необхідного напряму або усього масиву наявної у базі інформації та натисканні клавіши «Знайти» на екрані відображаються існуючі матеріали, тобто питання та відповіді на них.

За допомогою цього сервісу з використанням інших його розділів також можна ознайомитись, зокрема, з останніми змінами у законодавстві, з нормативними та інформаційними документами, податковим календарем на поточний місяць; отримати інформацію про ставки податків і зборів.

Інформація на цьому сервісі оновлюється щоденно.

Ресурсом можна скористатися у будь-який зручний час через офіційний веб-портал ДФС України та наш субсайт.

Про порядок отримання безкоштовних послуг електронного цифрового підпису, які надають пункти реєстрації користувачів Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС України, можна дізнатись за допомогою електронного сервісу «Акредитований центр сертифікації ключів». Електронні цифрові підписи потрібні платнику податків для електронної взаємодії з контролюючими органами, зокрема, для звітування в електронному вигляді.

Крім того, широкий спектр електронних сервісів надається через автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронної звітності». За її допомогою платники можуть отримати в електронному вигляді інформацію по 14 запитах.

Так, наприклад, одним з таких електронних сервісів ДФС України є інформування в електронному вигляді громадян, які звернулись за призначенням житлових субсидій, про їх доходи.

Крім того, платникам податку на додану вартість на теперішній час пропонується 14 електронних сервісів ДФС України, які надають можливість отримати їм необхідну та актуальну інформацію із системи електронного адміністрування ПДВ. Наприклад, «Запит щодо отримання відомостей з Єдиного реєстру податкових накладних», «Витяг з Єдиного реєстру податкових накладних».

Поряд із зазначеними електронними сервісами ДФС запроваджено також електронна послуга щодо укладання договорів «Про визнання електронних документів» з територіальними органами ДФС в електронній формі.

Такий Договір надає право платникам подавати звітність в електронному вигляді.

Звертаю вашу увагу, що ДФС значно спрощено процес укладання Договорів. Платником укладається тільки один Договір з органом ДФС за основним місцем обліку. Він надає право подавати електронні документи до будь-якого органу ДФС, в якому він перебуває на обліку. Отже, тепер Договір з органом ДФС за неосновним місцем обліку не укладається.

Згадайте новину: Платники можуть користуватися Електронним кабінетом платника для формування та подання звітності

Інформацію щодо електронних сервісів, які надаються органами ДФС, можна отримати на головній сторінці офіційного порталу ДФС України у підрозділі «Електронні сервіси» розділу «Діяльність».

Джерело: Державна фіскальна служба України