Головна Блог ... Цікаві судові рішення Дії з формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки можуть бути предметом судового оскарження (ВС/КАС від 24.11.2021 у справі № 817/1780/17 р.) Дії з формування витягу з технічної документації п...

Дії з формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки можуть бути предметом судового оскарження (ВС/КАС від 24.11.2021 у справі № 817/1780/17 р.)

17.12.2021
Подякувати
Автор: Дубенкова Марія
Підписатися на автора
Переглядів : 2035
Додати в обране
Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube
Дії з формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки можуть бути предметом судового оскарження (ВС/КАС від 24.11.2021 у справі № 817/1780/17 р.) - 0_50411800_1639743258_61bc7f1a7b18d.jpg

Перш ніж розпочати аналіз рішення Верховного Суду давайте розберемося, що являє собою витяг із нормативної грошової оцінки землі. Відповідно до ст. 5 ЗУ "Про оцінку землі" нормативна грошова оцінка (далі - НГО) земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Дані про НГО окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з НГО земель за заявою зацікавленої особи. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається управліннями Держгеокадастру.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 823/902/17 вказала, що у правовідносинах, пов’язаних з оцінкою земель та земельних ділянок, Держгеокадастр і його територіальні органи здійснюють публічно-владні управлінські функції. Тому перевірка законності їх дій (бездіяльності), рішень, зокрема під час формування даних про НГО окремої земельної ділянки, оформлення таких даних у вигляді витягу з технічної документації з НГО земель, має здійснюватися адміністративним судом.

У багатьох справах щодо оскарження витягів з НГО Верховний Суд вказував, що витяг з технічної документації про грошову оцінку землі не є рішенням суб`єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, а лише носить інформаційний характер.

Тому оскарження витягу із НГО є неналежним способом захисту своїх прав, оскільки визнання протиправними дій Держгеокадастру щодо застосування у витязі з технічної документації з НГО земельної ділянки коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки у розмірі 2,0, не вплине на обсяг прав та обов`язків позивача, а належним способом захисту є оскарження рішення органу місцевого самоврядування, яким затверджено технічну документацію щодо НГО землі, або оскарження дій щодо застосування при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідних коефіцієнтів, з якими позивач не погоджується.

Відтак, ми бачимо, що судова практика у цих правовідносинах різниться. Враховуючи таку позицію судів, оскарження витягів з технічної документації про грошову оцінку землі не впливає на обсяг прав та обов`язків позивача, а належним способом захисту є оскарження рішення органу місцевого самоврядування, яким затверджено технічну документацію щодо нормативної грошової оцінки землі.

У справі № 817/1780/17 від 24.11.2021 Верховний Суд відступив від попередніх своїх позицій і сформулював нові висновки.

Фабула судового акту: Публічне акціонерне товариство звернулося до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру в області про визнання протиправними дій щодо застосування у витязі з технічної документації з НГО земельної ділянки цільове призначення для забезпечення функціонування залізничного транспорту, коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки у розмірі 2,0 та зобов’язання вчинення дій щодо видачі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки вказаної земельної ділянки із застосуванням коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки у розмірі 1,0 земель з цільовим призначенням «для земель транспорту для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту».

Отримавши витяг із НГО товариство не погодилось із значенням коефіцієнта функціонального використання земельної ділянки, відтак звернулось до Держгеокадастру за роз’ясненням щодо підстав зазначення у витязі коефіцієнту 2,0. У своїй відповіді Управління Держгеокадастру вказувало на правомірність своїх дій, оскільки відповідно до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489, для земельних ділянок, щодо яких у відомостях ДЗК відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель, визначеного у відповідності до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0. Відтак, товариству рекомендовано звернутися до кадастрового реєстратора через Центр надання адміністративних послуг із заявою про внесення змін до відомостей про земельну ділянку.

Не погодившись з такими діями Держгеокадастру, Укрзалізниця звернулась до суду за захистом своїх прав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що дії ГУ Держгеокадастру є такими, що вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством, оскільки відповідач як суб’єкт владних повноважень позбавлений права самостійно визначати цільове призначення земельних ділянок у випадку відсутності у Державному земельному кадастрі коду класифікації видів цільового призначення відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель.

Видача витягу з технічної документації з НГО конкретної земельної ділянки не передбачає можливість вибору суб’єктом владних повноважень на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, оскільки є єдиним законодавчо закріпленим варіантом поведінки відповідача при оформленні даних про НГО окремої земельної ділянки. Визначення у витязі коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, є обов`язковим і розмір цього коефіцієнту має відповідати Порядку № 489.

За результатами розгляду даної справи Верховний Суд вказав, що дії з формування витягу з технічної документації про НГО земельної ділянки можуть бути предметом судового оскарження, а підстави позову слугуватимуть висновку про належність обраного способу захисту прав.

Слід звернути увагу на окрему думку судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Берназюка Я.О. Він зауважує, що витяг з технічної документації про грошову оцінку не відповідає ознакам індивідуального акта, а тому не може бути предметом судового спору в адміністративному суді.

В абзаці 4 п. 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року вказано, що «… за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію».

У п. 5 Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 9-рп/2008 в справі № 1-10/2008 вказано, що при визначенні природи «правового акта індивідуальної дії» правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що «правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)» стосуються окремих осіб, «розраховані на персональне (індивідуальне) застосування» і після реалізації вичерпують свою дію.

Витяг з технічної документації про грошову оцінку землі не є рішенням суб’єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов’язків для осіб, а лише носить інформаційний характер»

Оскаржуючи витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки Позивач обрав неефективний (передчасний) спосіб захисту за наявності альтернативного ефективного способу захисту.

Так, у постанові від 29 серпня 2018 року у справі №219/5238/17 Велика Палата ВС дійшла висновку, що вимоги позивача не підлягають розгляду як у порядку адміністративного судочинства, так і взагалі не підлягають судовому розгляду. Обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом подання позову про визнання протиправним та скасування рішення про затвердження акта щодо визначення й відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, а також розміру таких збитків, завданих внаслідок користування земельною ділянкою, сам собою не сприяє ефективному відновленню порушеного права.

Суд виходив з того, що повноваження відповідача у цьому випадку обмежуються лише обчисленням розміру збитків у встановленому порядку. Виявлені збитки не можуть бути примусово відшкодовані на підставі рішення відповідача, оскільки вони відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом. Оскаржуване рішення не створює жодних правових наслідків для позивача, а тому не може порушувати його права чи інтереси. Важливо, що у цій справі Велика Палата ВС відступила від правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 10 жовтня 2017 року №210/5803/13-а, оскільки рішення органу місцевого самоврядування про затвердження акта щодо визначення й відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, а також розміру таких збитків, завданих внаслідок користування земельною ділянкою, не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивача, а тому воно не може бути предметом спору.

Суддя Берназюк Я.ОВ вважає, що Судова палата повинна була лише доповнити висновки, зроблені у зазначених постановах Верховного Суду «витяг з технічної документації про грошову оцінку землі не є рішенням суб’єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, а лише носить інформаційний характер» новим висновком про те, що «адміністративним судом здійснюється перевірка законності дій (бездіяльності), рішень органів Держгеокадастру, зокрема під час формування даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, а також оформлення таких даних у вигляді витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель».

Аналізуйте судовий акт: У члена фермерського господарства не виникає право користування земельною ділянкою, яка була надана власником громадянину (засновнику) у користування для створення такого господарства (ВС КАС справа № 817/1911/17 від 03.11.2021р.)

Чи має право суд зобов'язати ОМС надати дозвіл на розробку проекту землеустрою - думка ВС (справа №442/3936/17)

У яких випадках не виникає автоматичне право на землю у разі купівлі нерухомості на ній – роз’яснив Верховний Суд (ВС КЦС справа № 173/1744/19 від 22.09.2021 р.)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 817/1780/17

адміністративне провадження № К/9901/61698/18

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Бучик А.Ю.,

суддів: Бевзенка В.М., Берназюка Я.О., Єзерова А.А., Желєзного І.В., Кравчука В.М., Коваленко Н.В., Мороз Л.Л., Рибачука А.І., Стародуба О.П., Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г., Тацій Л.В., Чиркіна С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», від імені якого діє Регіональна філія «Львівська залізниця»

на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2018 року (суддя Щербаков В.В.)

та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2018 року (колегія суддів: Капустинський М.М., Моніч Б.С., Охрімчук І.Г.)

у справі № 817/1780/17

за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (від імені якого діє Регіональна філія «Львівська залізниця») до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинення певних дій,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. В листопаді 2017 року Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця», від імені якого діє Регіональна філія «Львівська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця», звернулося до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області про визнання протиправними дій щодо застосування у витязі від 08.02.2017 з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 5623410100:02:006:0118, площею 10,3080 га, яка розташована в межах м. Костопіль, Костопільського району, Рівненської області, цільове призначення для забезпечення функціонування залізничного транспорту, коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) у розмірі 2,0 та зобов`язання вчинення дій щодо видачі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки вказаної земельної ділянки із застосуванням коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки (Кф) у розмірі 1,0 земель з цільовим призначенням «для земель транспорту для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту».

2. Рівненський окружний адміністративний суд рішенням від 23.02.2018 у задоволенні позову відмовив.

3. Житомирський апеляційний адміністративний суд постановою від 14.08.2018 залишив рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23.02.2018 без змін.

4. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

5. Верховний Cуд ухвалою від 21.09.2018 відкрив касаційне провадження.

IІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ

6. Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що відповідач без складання технічної документації із нормативно грошової оцінки земель, як це передбачено положеннями частини першої статті 20 Закону України від 11.12.2003 № 1378-IV «Про оцінку земель» (далі - Закон № 1378-IV), застосував Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489, що призвело до неправильного визначення коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, призначеної для розміщення і експлуатації споруд залізничного транспорту.

Позивач зазначає, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру стосовно земельних ділянок відбувалося без відома і волі позивача, особами, які входять до територіальних органів Держгеокадастру.

7. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а судові рішення без змін. Зазначає, що у відомостях Державного земельного кадастру щодо спірної земельної ділянки відсутні дані про Код цільового призначення земель, визначені відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548. Вказує на те, що відповідно до пункту 2 Примітки до додатку 1 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 за № 1647/29777, для земельних ділянок, щодо яких у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель, визначеного у відповідності до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0. Крім того, зазначає, що позивачу було надано роз`яснення щодо необхідності звернення до Державного кадастрового реєстратора через ЦНАП із заявою про внесення змін до відомостей про земельну ділянку за формою відповідно до додатку 12 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. Судами встановлено, що відповідно до Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №259545 від 13.01.2006 Регіональна філія «Львівська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» є постійним користувачем земельної ділянки площею 10,3080 га з кадастровим номером 5623410100:02:006:0118, яка розташована в межах м.Костопіль, Костопільського району, Рівненської області, цільове призначення для забезпечення функціонування залізничного транспорту.

9. Управлінням Держгеокадастру у Здолбунівському районі, правонаступником якого є ГУ Держгеокадастру у Рівненській області, було видано для позивача витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки вказаних земельних ділянок із зазначенням коефіцієнта функціонального використання земельної ділянки (Кф) у розмірі 2,0.

10. Регіональна філія «Львівська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» звернулася з листом до ГУ Держгеокадастру у Рівненській області щодо роз`яснення підстав зазначення у витязі коефіцієнта функціонального використання земельної ділянки 2,0, на який отримала відповідь від 22.05.2017 щодо правомірності дій Управління Держгеокадастру у Здолбунівському районі та необхідності приведення у відповідність кодів цільового призначення землі. Для внесення змін до відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру Регіональній філії «Львівська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» рекомендовано звернутися до Державного кадастрового реєстратора через Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП) із заявою про внесення змін до відомостей про земельну ділянку за формою згідно з додатком 12 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 105, до якої також додати електронний документ із визначеним цільовим призначенням земельної ділянки.

11. Не погодившись з такими діями відповідача, Регіональна філія «Львівська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» звернулося до суду із цим позовом.

IV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що дії ГУ Держгеокадастру щодо застосування у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки (Кф) у розмірі 2,0 є такими, що вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством, оскільки відповідач як суб`єкт владних повноважень позбавлений права самостійно визначати цільове призначення земельних ділянок у випадку відсутності у Державному земельному кадастрі коду класифікації видів цільового призначення відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548.

V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

13. Верховний Суд вже розглядав подібні справи і висловлював правову позицію щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

14. У постановах від 12.11.2018 у справі № 814/789/17, від 27.11.2018 у справі № 817/1819/17, від 28.07.2020 № 817/1783/17, від 10.09.2020 № 817/1793/17 Верховний Суд дійшов висновку, що витяг з технічної документації про грошову оцінку землі не є рішенням суб`єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, а лише носить інформаційний характер.

Вказано, що оскаржуючи дії відповідача щодо застосування у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки конкретного коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки, позивач фактично оскаржує зміст витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, тоді як оформлення такого витягу та його змістове наповнення належить до виключної компетенції відповідача.

Крім того, чинним законодавством установлено форму здійснення контролю за достовірністю і правильністю відомостей, що викладені у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки і такий контроль здійснюється під час проведення державної експертизи землевпорядної документації.

У зв`язку із цим дійшли висновку, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх прав, оскільки визнання протиправними дій відповідача щодо застосування у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) у розмірі 2,0, не вплине на обсяг прав та обов`язків позивача, зокрема, не змінить фактичне значення коефіцієнта, що застосований під час здійснення нормативної грошової оцінки землі, так само як і самого значення нормативної грошової оцінки землі, оскільки правомірність застосування саме такого коефіцієнта перевіряється (підтверджується або спростовується) під час проведення державної експертизи землевпорядної документації, а не судом.

Суд дійшов висновку, що належним способом захисту є оскарження рішення органу місцевого самоврядування, яким затверджено технічну документацію щодо нормативної грошової оцінки землі, або оскарження дій щодо застосування при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідних локальних коефіцієнтів, з якими позивач не погоджується, після застосування процедури спростування висновків державної експертизи, яка проводиться в позасудовому порядку.

15. Водночас в постановах від 19.04.2019 у справі № 820/3839/15, від 07.12.2020 у справі № 817/1795/17, від 01.02.2021 у справі № 804/5304/16, від 26.05.2021 у справі № 803/30/17, де предметом позову було оскарження витягів з технічної документації про грошову оцінку землі, сформованих відповідним органом Держгеокадастру, Верховний Суд надавав їм оцінку по суті, зокрема, щодо застосування тих чи інших локальних факторів. У цих рішеннях суд вважав, що позивачем обраний належний та ефективний спосіб захисту порушеного права.

16. Зважаючи на те, що має місце різний підхід до обраного способу захисту права та різні висновки щодо права на оскарження витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки землі, судова палата зазначає таке.

17. Відповідно до статті 1 Закону України «Про оцінку земель» від 11.12.2003 №1378-IV (далі - Закон №1378-IV) у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

18. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

19. За нормами частини першої статті 15 Закону № 1378-IV підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

20. Згідно зі статтею 18 цього Закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

21. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться на землях, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення не рідше ніж один раз на 5 - 7 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України від 22.05.2003 № 858-IV «Про землеустрій» (далі - Закон № 858-IV).

22. У відповідності до частин першої та другої статті 20 Закону № 1378-IV За результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

23. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель за заявою зацікавленої особи.

24. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч.3 ст.23 Закону України «Про оцінку земель»).

25. Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 листопада 2016 року № 489, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2016 року за № 1647/29777, затверджено Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (далі - Порядок № 489).

26. Згідно з приписами розділу ІІІ Порядку за результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

27. Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 січня 2015 року № 15 (надалі - Положення про Держгеокадастр) Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

28. Згідно з пп.29 п.4 Положення про Держгеокадастр останній відповідно до покладених на нього завдань видає витяги із Державного земельного кадастру про земельні ділянки.

29. Велика Палата Верховного Суду у справі № 823/902/17 вказала, що у правовідносинах, пов`язаних з оцінкою земель та земельних ділянок, Держгеокадастр і його територіальні органи здійснюють публічно-владні управлінські функції. Тому перевірка законності їх дій (бездіяльності), рішень, зокрема під час формування даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, оформлення таких даних у вигляді витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, має здійснюватися адміністративним судом.

30. Таким чином, у цій справі Порядок № 489 є чинним нормативно-правовим актом, застосування якого є обов`язковим для територіальних органів Держгеокадастру при наданні витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, та який в силу вимог чинного законодавства визначає процедуру проведення нормативно грошової оцінки земельних ділянок населених пунктів.

31. Згідно з п. 3 Порядку № 489 інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани територій, відомості Державного земельного кадастру, дані інвентаризації земель та державної статистичної звітності.

32. Згідно з пунктами 3, 5 Розділу ІІ Порядку № 489 коефіцієнт Кф - це коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки та встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548.

33. Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів «Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель» від 23 липня 2010 року №548, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 1 листопада 2010 року за №1011/1806, передбачено класифікацію видів цільового призначення земель (КВЦПЗ) на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, видом господарської діяльності, типами забудови, типами особливо цінних об`єктів.

34. Додатком 1 до Порядку, який має назву «Коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф)» визначено дві примітки наступного змісту:

1. Для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0.

2. У разі, якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0.

35. Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з даними Державного акту на право постійного користування зазначеними земельними ділянками серії ЯЯ № 259545 від 13.01.2006 та інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за № 56880605 від 07.04.2016. код Класифікації видів цільового призначення земель щодо спірної земельної ділянки відсутній.

Дані публічної кадастрової карти підтверджують той факт, що у відомостях Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5623410100:02:006:0118 відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель, визначений на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, як того вимагає пункт 5 Порядку № 489.

36. Також, оскільки у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код класифікації видів цільового призначення вказаної земельної ділянки, Управлінням Держгеокадастру у Костопільському районі правомірно, у передбачений законодавством спосіб були видані витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку зазначеної земельної ділянки, що перебуває у постійному користуванні Регіональної філії «Львівська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця», у якому при розрахунку нормативної грошової оцінки був правомірно застосований коефіцієнт функціонального використання Кф - 2,0, як того вимагає Порядок № 489.

37. Відповідно до статті 193 Земельного кодексу України державний земельний кадастр це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

38. Таким чином, кадастр має забезпечувати необхідною інформацією органи державної влади та органи місцевого самоврядування, зацікавлені підприємства, установи та організації, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю та цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.

39. Відповідно до пунктів 117, 118, 138 вимог Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (далі - Порядок № 1051) відомості (зміни до них) про зареєстровані земельні ділянки вносяться до державного земельного кадастру в разі: внесення змін до відомостей про земельну ділянку; внесення нових (додаткових) відомостей про земельну ділянку, а також виправлення помилок у відомостях Державного земельного кадастру.

40. При надходженні до Державного кадастрового реєстратора від власника чи користувача земельної ділянки заяви про внесення змін до відомостей про неї за формою згідно з додатком 12 до Порядку, електронного документа з визначеним цільовим призначенням земельної ділянки відповідно до КВЦПЗ та листа Управління/Відділу ГУ Держгеокадастру в області у відповідному районі/місті за підписом керівника структурного підрозділу, який надається на запит власника, користувача земельної ділянки або розробника електронного документа з урахуванням матеріалів по формуванню земельної ділянки щодо можливості визначення цільового призначення земельної ділянки відповідно до КВЦПЗ, Державний кадастровий реєстратор вносить відповідні зміни до відомостей про зареєстровану земельну ділянку.

41. Відтак, чинним законодавством передбачено можливість внесення змін до Державного земельного кадастру, зокрема щодо коду класифікації видів цільового призначення земельної ділянки чи інших значень, що впливають на нормативну грошову оцінку, що і необхідно вчинити позивачу.

42. В постановах від 15.07.2021 у справі № 817/1800/17, від 15.06.2021 у справі № 817/1802/17, від 04.02.2021 у справі № 817/1809/17, від 10.09.2020 у справі № 817/1793/17, від 28.07.2020 у справі № 817/1783/17, від17.10.2019 у справі № 817/1814/17, від 27.11.2018 у справі № 817/1819/17 за тотожними правовідносинами Верховний Суд вказав, що витяг з технічної документації про грошову оцінку землі не є рішенням суб`єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, а лише носить інформаційний характер.

У цих справах суд дійшов висновку, що ПАТ «Укрзалізниця» обрано неналежний спосіб захисту своїх прав, оскільки визнання протиправними дій відповідача щодо застосування у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) у розмірі 2,0, не вплине на обсяг прав та обов`язків позивача, а належним способом захисту є оскарження рішення органу місцевого самоврядування, яким затверджено технічну документацію щодо нормативної грошової оцінки землі, або оскарження дій щодо застосування при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідних коефіцієнтів, з якими позивач не погоджується, після застосування процедури спростування висновків державної експертизи, яка проводиться в позасудовому порядку.

43. Проте судова палата не погоджується із цим висновком, оскільки первісно позивач повинен ініціювати внесення змін до Державного земельного кадастру щодо виду цільового призначення відповідної земельної ділянки. Водночас оскарження рішення органу місцевого самоврядування про затвердження технічної документації щодо нормативної грошової оцінки землі позитивно не вплине на права та обов`язки позивача у спірних правовідносинах.

44. Суд звертає увагу на те, що видача витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки не передбачає можливість вибору суб`єктом владних повноважень на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, оскільки є єдиним законодавчо закріпленим варіантом поведінки відповідача при оформленні даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки. Визначення у витязі коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), є обов`язковим і розмір цього коефіцієнту має відповідати Порядку № 489.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

45. Відтак, судова палата дійшла висновку, що дії з формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки можуть бути предметом судового оскарження, а підстави позову слугуватимуть висновку про належність обраного способу захисту прав.

46. Отже, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав вважає за необхідне відступити від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 817/1819/17, від17.10.2019 у справі № 817/1814/17, від 28.07.2020 у справі № 817/1783/17, від 10.09.2020 у справі № 817/1793/17, від 04.02.2021 у справі № 817/1809/17, від 15.06.2021у справі № 817/1802/17, від 15.07.2021 у справі № 817/1800/17.

47. Враховуючи наведене, Суд зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій правильно відмовили в задоволенні позову в цій справі, а тому судові рішення скасуванню чи зміні не підлягають.

48. Відповідно до статті 350 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 345, 346, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», від імені якого діє Регіональна філія «Львівська залізниця», залишити без задоволення.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2018 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Бучик А.Ю.

Судді Бевзенко В.М.

Берназюк Я.О.

Єзеров А.А.

Желєзний І.В.

Кравчук В.М.

Коваленко Н.В.

Мороз Л.Л.

Рибачук А.І.

Стародуб О.П.

Стеценко С.Г.

Стрелець Т.Г.

Тацій Л.В.

Чиркін С.М.

2035
Переглядів
0
Коментарі

Залиште Ваш коментар:

Додати
logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст