ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2021 року

м. Київ

справа № 817/1800/17

провадження № К/9901/57341/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н. В., суддів: Берназюка Я. О., Желєзного І. В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Публічного акціонерне товариство "Українська залізниця" від імені якого діє Регіональна філія "Львівська залізниця" Публічного акціонерне товариство "Укрзалізниця" до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинення певних дій, за касаційною скаргою Регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" на рішення Рівненського окружного адміністративного суду у складі судді Щербакова В. В. від 23 лютого 2018 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Франовської К. С., Іваненко Т. В., Кузьменко Л. В. від 18 червня 2018 року,

УСТАНОВИЛ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ПАТ "Українська залізниця" від імені якого діє Регіональна філія "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" звернулось до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинення певних дій, у якому просило:

- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області щодо застосування у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 7 лютого 2017 року, коефіцієнту функціонального використання (Кф) земельної ділянки площею 0,5702 га, кадастровий номер 56:226:101:00:00:003:0009, яка розташована в м. Здолбунів, вул. Віли-1, буд.1, Здолбунівського району, Рівненської області, цільове призначення для обслуговування приміщення клубу спортивних споруд Здолбунівського фізкультурно-спортивного клубу "Локомотив", у розмірі 2,0;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області видати витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки вказаної земельної ділянки із застосуванням коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки (Кф) у розмірі 1,0 - земель з цільовим призначенням "для земель транспорту для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту".

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2018 року, у задоволенні позовних вимог ПАТ "Українська залізниця", від імені якого діє Регіональна філія "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця", було відмовлено.

3. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що застосування до спірної земельної ділянки коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки (Кф) у розмірі 2,0 є правомірним, позяак відповідач як суб'єкт владних повноважень позбавлений права самостійно визначати цільове призначення земельних ділянок у випадку відсутності у Державному земельному кадастрі коду класифікації видів цільового призначення відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548.

4. Суди також установили, що землекористувачем заява про внесення змін до відомостей про земельні ділянки та електронний документ з визначеним цільовим призначенням земельної ділянки до Державного кадастрового реєстратора від власника чи користувача земельної ділянки не надходила.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Регіональна філія "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" звернулась із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2018 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2018 року та ухвалити нову постанову, якою справу направити на новий розгляд.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Судами попередніх інстанцій установлено, що відповідно до державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №251779 від 20 вересня 2007 року Регіональна філія "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" є постійним користувачем земельної ділянки площею 0,5702 га з кадастровим номером 56:226:101:00:00:003:0009, яка розташована в м. Здолбунів, вул. Віли-1, буд.1, Здолбунівського району, Рівненської області, цільове призначення для обслуговування приміщення клубу спортивних споруд Здолбунівського фізкультурно-спортивного клубу "Локомотив".

7. Управлінням Держгеокадастру у Здолбунівському районі правонаступником якого є Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області, було видано для позивача витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки вказаної земельної ділянки із зазначенням коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки (Кф) у розмірі 2,0.

8. Регіональна філія "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" звернулася з листом до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області щодо роз'яснення підстав зазначення у витязі коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки 2,0, на який отримала відповідь від 22 травня 2017 року щодо правомірності дій управління Держгеокадастру у Здолбунівському районі та необхідності приведення у відповідність кодів цільового призначення. Для внесення змін до відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру Регіональній філії "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" було рекомендовано звернутись до Державного кадастрового реєстратора через Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП) із заявою про внесення змін до відомостей про земельну ділянку за формою згідно з додатком 12 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 105, до якої також додати електронний документ із визначеним цільовим призначенням земельної ділянки.

9. Не погодившись із такими діями відповідача, Регіональна філія "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" звернулася до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

10. Касаційна скарга обґрунтована тим, що пунктом 4 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про державний земельний кадастр" установлено, що відомості про земельні ділянки, зареєстровані в Державному земельному кадастрі до набрання чинності Закону України "Про державний земельний кадастр", підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.

11. Відповідач без складання технічної документації із нормативно-грошової оцінки земель, як це передбачено положеннями частини 1 статті 20 Закону України "Про оцінку земель", застосував Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 листопада 2016 року № 489, що призвело до неправильного визначення коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, призначеної для розміщення й експлуатації споруд залізничного транспорту.

12. Також скаржник зазначає, що відсутність у Державному земельному кадастрі відомостей щодо коду Класифікації видів цільового призначення земель спірної земельної ділянки свідчить про неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків з перенесення даних земельних ділянок, реєстрація яких відбулася до 01 січня 2013 року.

13. Головним управлінням Держгеокадастру у Рівненській області подано відзив на касаційну скаргу Регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2018 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2018 року, у якому воно просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Відповідно до статті 1 Закону України "Про оцінку земель", у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

15. За нормами частини 1 статті 15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

16. Згідно із статтею 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться на землях, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення не рідше ніж один раз на 5-7 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

17. Відповідно до частин 1 , 2 статті 20 Закону України "Про оцінку земель" за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

18. У частин 1 , 2 статті 20 Закону України "Про оцінку земель" вказано, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.

19. Підпунктом 271.1.1 статті 271 Податкового кодексу України, у редакції на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, установленого цим розділом.

20. Згідно із частиною 5 статті 5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

21. Статтею 13 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

22. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України (частина 5 статті 201 Земельного кодексу України).

23. Пунктами 1,2,3 Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213, визначено, що Нормативна грошова оцінка земель населених пунктів проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку земель".

Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани території, відомості Державного земельного кадастру, інвентаризації земель та державної статистичної звітності.

Дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.

24. Положеннями статті 21 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що технічна документація, зокрема, з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, підлягає державній експертизі відповідно до закону.

25. Згідно із статтею 1 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" державна експертиза землевпорядної документації (далі - державна експертиза) - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об'єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для ухвалення рішень щодо об'єктів експертизи.

26. Частиною 2 статті 7 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" передбачено, що виконавцями державної експертизи є експерти, які працюють у складі спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері державної експертизи і мають високу кваліфікацію та спеціальні знання, а також висококваліфіковані спеціалісти або наукові працівники, які залучаються цими органами до її проведення відповідно до закону.

27. У пункті 2.1 Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації, затвердженої наказом Держкомзему України від 3 грудня 2004 року № 391, передбачено, що організацію і проведення державної експертизи здійснюють Держгеокадастр та територіальні органи Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

28. Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" обов'язковій державній експертизі, крім іншого, підлягає: технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

29. Результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи.

Позитивні висновки державної експертизи щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією (частини 1 , 3 статті 35 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації").

30. Положеннями статті 37 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" передбачено порядок спростування висновків державної експертизи.

Так, замовники або розробники об'єктів державної експертизи, заінтересовані у спростуванні висновків державної експертизи або їх окремих положень, подають обґрунтоване клопотання (заяву) про це до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у місячний термін з дня отримання клопотання (заяви) розглядає його і за наявності підстав призначає проведення повторної державної експертизи.

У разі спростування висновків державної експертизи, яку проводив центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, до проведення повторної державної експертизи залучаються незалежні експерти.

У разі відмови у розгляді заяви про спростування висновків державної експертизи або незгоди з висновками повторної державної експертизи замовники або розробники об'єктів державної експертизи мають право звернутися до суду.

Висновки державної експертизи можуть бути скасовані органом, який їх видав, у разі виявлення обставин, що могли вплинути на об'єктивність оцінки висновку.

Позитивні висновки повторної державної експертизи є підставою для прийняття відповідним органом рішення або реалізації заходів, передбачених об'єктами державної експертизи, крім випадків оскарження їх у судовому порядку.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

31. З аналізу вищенаведених приписів законодавства убачається, що чинним законодавством визначено, що перевірка, аналіз та оцінка технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а саме витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, на предмет його відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам здійснюється під час державної експертизи землевпорядної документації, яка організовується і проводиться Держгеокадастром та територіальними органами Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

32. При цьому вищезазначеними правовими нормами визначено порядок спростування чи оскарження висновків експертизи землевпорядної документації, у тому числі тих, що стосуються відповідності витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, вимогам законодавства, установленим стандартам, нормам і правилам.

33. Право на судовий захист гарантоване статтею 55 Конституції України.

34. Відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

35. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

36. Так, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 зазначеної Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правовідношення.

37. У контексті завдань адміністративного судочинства звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому особа повинна довести (а суд - встановити), що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.

38. Згідно із частиною 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суб'єкта владних повноважень є нормативно-правовим або індивідуальним актом.

39. Нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

40. Індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

41. Визначальною особливістю нормативного акта є його спрямованість на врегулювання відносин множинної кількості суб'єктів відповідних правовідносин - двох чи більше учасників певного виду відносин. Тобто об'єктом правового регулювання є встановлення загальних правил поведінки між декількома суб'єктами, що беруть на себе права чи обов'язки, що призводить до виникнення, зміни чи припинення відповідних правовідносин. Адресата юридичних приписів нормативного акта неможливо чітко ідентифікувати, оскільки ним потенційно може бути кожна особа, що зацікавлена у реалізації свого суб'єктивного права або охоронюваного законом інтересу.

42. Тим часом ненормативні акти мають своїм предметом вплив на чітко визначеного суб'єкта права, якому надаються певні права або на якого покладається певні обов'язки. І об'єктом правового регулювання тут виступає потреба закріплення певної суб'єктивної волі щодо конкретної особи, що зумовлює виникнення певних змін у правовому статусі цієї особи. Тож адресат юридичних приписів ненормативного акта завжди чітко визначений, і залежно від обставин, ініціатором його видання може бути як адресат, так і видавник відповідного акта.

43. На цій підставі Верховний Суд приходить до переконання в тому, що витяг з технічної документації про грошову оцінку землі не є рішенням суб'єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, а лише носить інформаційний характер.

44. Суди попередніх інстанцій не врахували, що вчинення дій щодо застосування у витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки певного коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки належить до повноважень Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області. Тобто, такі дії є частиною процесу реалізації повноважень, наданих відповідачу чинним законодавством, а саме повноважень щодо визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Результатом реалізації цих повноважень є затвердження відповідною сільською, селищною, міською радою виготовленої технічної документації нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів, яке породжує юридичні наслідки для позивача, як платника податків, оскільки нормативна грошова оцінка земельних ділянок є базою оподаткування земельним податком, тоді як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки є тільки засобом (підставою) для встановлення такої оцінки.

45. Перевірка, аналіз та оцінка технічної документації нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а саме витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки на предмет його відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об'єктів експертизи, входить до компетенції Держгеокадастру та територіальні органи Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

46. Отже, суди не мають права втручатися в діяльність державних органів, що застосовують надані їм у межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження в будь-якій формі своїх дій з іншими суб'єктами.

Утручання в дискреційні повноваження суб'єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

47. Крім того, Верховний Суд звертає увагу на те, що оскаржуючи дії відповідача щодо застосування у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки конкретного коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки, позивач фактично оскаржує зміст витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, тоді як оформлення такого витягу та його змістове наповнення належить до виключної компетенції відповідача.

48. Чинним законодавством установлено форму здійснення контролю за достовірністю і правильністю відомостей, що викладені у витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки і такий контроль здійснюється під час проведення державної експертизи землевпорядної документації.

49. У зв'язку із цим Верховний Суд вважає, що позивач у цій справі обрав неналежний спосіб захисту своїх прав, оскільки визнання протиправними дії відповідача щодо застосування у витягу від 7 лютого 2017 року з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 56:226:101:00:00:003:0009, площею 0,5702 га, яка розташована в м.

Здолбунів, вул. Віли-1, буд. 1, Здолбунівського району, Рівненської області, цільове призначення для обслуговування приміщення клубу спортивних споруд Здолбунівського фізкультурно-спортивного клубу "Локомотив", у розмірі 2,0 не вплине на обсяг прав та обов'язків позивача, зокрема, не змінить фактичне значення коефіцієнта, що застосований під час здійснення нормативної грошової оцінки землі, так само як і самого значення нормативної грошової оцінки землі, оскільки правомірність застосування саме такого коефіцієнта перевіряється (підтверджується або спростовується) під час проведення державної експертизи землевпорядної документації, а не судом.

50. Слід зазначити, що належним способом захисту в цій справі є оскарження рішення органу місцевого самоврядування, яким затверджено технічну документацію щодо нормативної грошової оцінки землі, або оскарження дій відповідача щодо застосування при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідних локальних коефіцієнтів, з якими позивач не погоджується, після застосування процедури спростування висновків державної експертизи, яка проводиться в позасудовому порядку.

51. Аналогічна позиція у подібних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 27 листопада 2018 у справі № 817/1819/17 та від 17 жовтня 2019 року у справі № 817/1814/17.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

52. За правилами частин 1 , 3 , 4 статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

53. Зважаючи на те, що суди першої та апеляційної інстанції не дослідили характер спірних правовідносин та ефективність способу захисту порушеного права, обраного позивачем та відмовили у задоволенні позовних вимог по суті, не застосували закон, який підлягав застосуванню, унаслідок чого суди при ухваленні рішень виходили із помилкових мотивів, однак зробили правильні висновки по суті позову, оскаржувані судові рішення підлягають зміні в частині мотивування висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2018 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2018 року змінити у частині мотивів відмови в задоволенні позову, виклавши їх у редакції цієї постанови.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Коваленко

Судді Я. О. Берназюк

І. В. Желєзний