ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 817/1793/17

адміністративне провадження № К/9901/57340/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Рибачука А. І.,

суддів: Стеценка С. Г., Тацій Л. В.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 817/1793/17

за позовом Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) "Українська залізниця" від імені якого діє Регіональна філія "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області (далі - ГУ Держгеокадастру) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ПАТ "Українська залізниця" від імені якого діє Регіональна філія "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця"

на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23.02.2018, ухвалене у складі головуючого судді Щербакова В. В. та

постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2018, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Шевчук С. М., суддів Мацького Є. М., Шидловського В. Б., -

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1.21.11.2017 ПАТ "Українська залізниця" від імені якого діє Регіональна філія "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" звернулося до суду з позовом, у якому просило:

визнати протиправними дії ГУ Держгеокадастру щодо застосування у витязі від
24.01.2017 з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 5622682000:01:001:0509, площею 0,8 га, яка розташована по вул. Зелена, 19-а в с. Здовбиця Здолбунівського району Рівненської області, коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки (Кф) у розмірі 2,0 - земель з цільовим призначенням "для обслуговування будинку відпочинку локомотивних бригад";

зобов'язати ГУ Держгеокадастру видати ПАТ "Українська залізниця" від імені якого діє Регіональна філія "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки вказаної земельної ділянки із застосуванням коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки (Кф) у розмірі 1,0 - земель з цільовим призначенням "для земель транспорту для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч вимогам пункту 4 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України від 07.07.2011 № 3613-VI "Про державний земельний кадастр" (далі - ~law17~) та пункту 5 Розділу ІІ Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) та встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за №1011/18306, відповідач безпідставно зазначив для земельної ділянки, якою користується Регіональна філія "Львівська залізниця" коефіцієнт 2,0.

2. Рівненський окружний адміністративний суд рішенням від 23.02.2018, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від
18.06.2018, відмовив у задоволенні позовних вимог.

3.23.07.2018 ПАТ "Українська залізниця" від імені якого діє Регіональна філія "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23.02.2018 та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2018, а справ передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

4. Верховний Суд ухвалою від 14.08.2018 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.

5. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 15.07.2019 №981/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями у зв'язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Гриціва М. І. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від
20.05.2019 №13), що унеможливлює його участь у розгляді даної справи.

6. Протоколом розподілу справи від 16.07.2019 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Рибачук А. І.- головуючий суддя, судді: Стеценко С. Г., Тацій Л. В.

7. Ухвалою судді Верховного Суду від 18.07.2020 прийнято зазначену справу до провадження.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. У справі, яка розглядається суди встановили, що відповідно до Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №251790 від
24.12.2007 Регіональна філія "Львівська залізниця" є постійним користувачем земельної ділянки площею 0,8 га, кадастровий номер №5622682000:01:001:0509, яка розташована по вул. Зелена, 19-а в с. Здовбиця, Здолбунівського району, Рівненської області.

24.01.2017 Управлінням Держгеокадастру у Здолбунівському районі, правонаступником якого є ГУ Держгеокадастру, було видано для позивача витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер undefined із зазначенням коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки (Кф) у розмірі 2,0.

Регіональна філія "Львівська залізниця" звернулася до ГУ Держгеокадастру листом від 20.04.2017 №ДН-3-11/72, на який отримала відповідь від 22.05.2017 № 28-17-0.2-4153/2-17 щодо правомірності дій Управління Держгеокадастру у Здолбунівському районі та необхідності приведення у відповідність кодів цільового призначення. Для внесення змін до відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру Регіональній філії "Львівська залізниця" було рекомендовано звернутися до Державного кадастрового реєстратора, через центр надання адміністративних послуг, із заявою про внесення змін до відомостей про земельну ділянку за формою згідно з додатком 12 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від
17.10.2012 № 105, до якої також додати електронний документ із визначеним цільовим призначенням земельної ділянки.

Вважаючи протиправними дії ГУ Держгеокадастру щодо застосування коефіцієнту Кф-2,0, який характеризує функціональне використання земельної ділянки площею 0,8 га, кадастровий номер № 56:226:820:00:01:001:0509, позивач звернувся до суду з даним позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що дії Управління Держгеокадастру у Здолбунівському районі, правонаступником якого є ГУ Держгеокадастру, щодо застосування у витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ки площею 0,8 га, з кадастровим номером 56:226:820:00:01:001:0509, яка розташована в межах с. Здовбиця, вул. Зелена, 19-а, Здолбунівського району, Рівненської області, цільове призначення - обслуговування будинку відпочинку локомотивних бригад, коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки (Кф) у розмірі 2,0 є такими, що вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством, оскільки відповідач як суб'єкт владних повноважень позбавлений права самостійно визначати цільове призначення земельних ділянок у випадку відсутності у Державному земельному кадастрі коду класифікації видів цільового призначення відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від
23.07.2010 № 548.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

10. Касаційну скаргу ПАТ "Українська залізниця" від імені якого діє Регіональна філія "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" мотивувало, зокрема тим, що відповідач без складання технічної документації із нормативно грошової оцінки земель, як це передбачено положеннями частини першої статті 20 Закону України від 11.12.2003 № 1378-IV "Про оцінку земель (далі - ~law18~), застосував Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489, що призвело до неправильного визначення коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, призначеної для розміщення і експлуатації споруд залізничного транспорту.

11. У відзиві на касаційну скаргу позивача ГУ Держгеокадастру вказує на те, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалені законні та обґрунтовані рішення у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, у зв'язку із чим зазначену касаційну скаргу слід залишити без задоволення.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справі"; далі - ~law20~), колегія суддів виходить із такого.

13. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

14. Відповідно до ~law21~, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

15. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

16. За нормами ~law22~ підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

17. Згідно зі ~law23~ нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових акті на землях усіх категорій та форм власності.

18. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться на землях, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення не рідше ніж один раз на 5-7 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України від 22.05.2003 № 858-IV "Про землеустрій" (далі - ~law25~).

19. У відповідності до ~law26~ за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

20. У ~law27~ вказано, що рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

21. Підпунктом 271.1.1 статті 271 Податкового кодексу України, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

22. Згідно з ~law28~ нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

23. У ~law29~ передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

24. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до ~law30~.

25. Відповідно до частини другої статті 20 цього ж Закону дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

26. За приписами ~law31~ нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

27. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до ~law32~.

28. За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація.

29. У статті 15 цього ж Закону встановлено, що підставою для проведення оцінки земель, у тому числі нормативної грошової оцінки земельних ділянок, є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

30. Відповідно до ~law33~ виготовлена технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

31. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України (частина 5 статті 201 Земельного кодексу України).

32. Пунктами 1,2,3 Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 № 213 визначено, що нормативна грошова оцінка земель населених пунктів проводиться відповідно до ~law34~.

33. Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани території, відомості Державного земельного кадастру, інвентаризації земель та державної статистичної звітності.

34. Дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.

35. Положеннями ~law35~ передбачено, що технічна документація, зокрема, з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, підлягає державній експертизі відповідно до закону.

36. Згідно зі статтею 1 Закону України від 17.06.2004 № 1808-IV "Про державну експертизу землевпорядної документації" (далі - ~law37~) державна експертиза землевпорядної документації (далі - державна експертиза) - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об'єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об'єктів експертизи.

37. ~law38~ передбачено, що виконавцями державної експертизи є експерти, які працюють у складі спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері державної експертизи і мають високу кваліфікацію та спеціальні знання, а також висококваліфіковані спеціалісти або наукові працівники, які залучаються цими органами до її проведення відповідно до закону.

38. У пункті 2.1 Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації, затвердженої Наказом Держкомзему України від 03.12.2004 № 391 передбачено, що організацію і проведення державної експертизи здійснюють Держгеокадастр та територіальні органи Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

39. Відповідно до ~law39~ обов'язковій державній експертизі, крім іншого, підлягає: технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

40. Результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи.

Позитивні висновки державної експертизи щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією (~law40~).

41. Положеннями ~law41~ передбачено порядок спростування висновків державної експертизи.

Так, замовники або розробники об'єктів державної експертизи, заінтересовані у спростуванні висновків державної експертизи або їх окремих положень, подають обґрунтоване клопотання (заяву) про це до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у місячний термін з дня отримання клопотання (заяви) розглядає його і за наявності підстав призначає проведення повторної державної експертизи.

У разі спростування висновків державної експертизи, яку проводив центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, до проведення повторної державної експертизи залучаються незалежні експерти.

У разі відмови у розгляді заяви про спростування висновків державної експертизи або незгоди з висновками повторної державної експертизи замовники або розробники об'єктів державної експертизи мають право звернутися до суду.

Висновки державної експертизи можуть бути скасовані органом, який їх видав, у разі виявлення обставин, що могли вплинути на об'єктивність оцінки висновку.

Позитивні висновки повторної державної експертизи є підставою для прийняття відповідним органом рішення або реалізації заходів, передбачених об'єктами державної експертизи, крім випадків оскарження їх у судовому порядку.

42. З аналізу вищенаведених приписів законодавства вбачається, що чинним законодавством визначено, що перевірка, аналіз та оцінка технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а саме витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, на предмет його відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам здійснюється під час державної експертизи землевпорядної документації, яка організовується і проводиться Держгеокадастром та територіальними органами Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

43. При цьому, зазначеними вище правовими нормами визначено порядок спростування чи оскарження висновків експертизи землевпорядної документації, в тому числі тих, що стосуються відповідності витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам.

44. Право на судовий захист гарантоване статтею 55 Конституції України.

Відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому статті 5 КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

45. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

46. Так, статтею 6 Конвенції визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 зазначеної Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правовідношення.

47. В контексті завдань адміністративного судочинства звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому особа повинна довести (а суд - встановити), що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.

48. Згідно із дефініціями, визначеними у частині 1 статті 4 КАС України нормативно-правовий акт - це акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування (пункт 18).

Індивідуальний акт - це акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (пункт 19).

49. Визначальною особливістю нормативного акта є його спрямованість на врегулювання відносин множинної кількості суб'єктів відповідних правовідносин - двох чи більше учасників певного виду відносин. Тобто об'єктом правового регулювання є встановлення загальних правил поведінки між декількома суб'єктами, що беруть на себе права чи обов'язки, що призводить до виникнення, зміни чи припинення відповідних правовідносин. Адресата юридичних приписів нормативного акта неможливо чітко ідентифікувати, оскільки ним потенційно може бути кожна особа, що зацікавлена у реалізації свого суб'єктивного права або охоронюваного законом інтересу.

50. Тим часом ненормативні акти мають своїм предметом вплив на чітко визначеного суб'єкта права, якому надаються певні права або на якого покладається певні обов'язки. І об'єктом правового регулювання тут виступає потреба закріплення певної суб'єктивної волі щодо конкретної особи, що зумовлює виникнення певних змін у правовому статусі цієї особи. Тож адресат юридичних приписів ненормативного акта завжди чітко визначений, і залежно від обставин, ініціатором його видання може бути як адресат, так і видавник відповідного акта.

51. На цій підставі Верховний Суд приходить до переконання в тому, що витяг з технічної документації про грошову оцінку землі не є рішенням суб'єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, а лише носить інформаційний характер.

52. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.11.2018 у справі №814/789/17, від 27.11.2018 у справі №817/1819/17.

53. Верховний Суд звертає увагу на те, що оскаржуючи дії відповідача щодо застосування у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки конкретного коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки, позивач фактично оскаржує зміст витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, в той час як оформлення такого витягу та його змістове наповнення належить до виключної компетенції відповідача.

54. Крім того, чинним законодавством встановлено форму здійснення контролю за достовірністю і правильністю відомостей, що викладені у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки і такий контроль здійснюється під час проведення державної експертизи землевпорядної документації.

55. У зв'язку з цим Верховний Суд вважає, що позивач у даній справі обрав неналежний спосіб захисту своїх прав, оскільки визнання протиправними дії відповідача щодо застосування у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) у розмірі 2,0, не вплине на обсяг прав та обов'язків позивача, зокрема, не змінить фактичне значення коефіцієнта, що застосований під час здійснення нормативної грошової оцінки землі, так само як і самого значення нормативної грошової оцінки землі, оскільки правомірність застосування саме такого коефіцієнта перевіряється (підтверджується або спростовується) під час проведення державної експертизи землевпорядної документації, а не судом.

56. Слід зазначити, що належним способом захисту у даній справі є оскарження рішення органу місцевого самоврядування, яким затверджено технічну документацію щодо нормативної грошової оцінки землі, або оскарження дій щодо застосування при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідних локальних коефіцієнтів, з якими позивач не погоджується, після застосування процедури спростування висновків державної експертизи, яка проводиться в позасудовому порядку.

57. Аналогічний правий висновок міститься у постанові Верховного Суду від
28.07.2020 № 817/1783/17.

58. Доводи касаційної скарги були предметом перевірки суду апеляційної інстанції та свого підтвердження не знайшли.

59. Враховуючи наведене, Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

60. Відповідно до статті 350 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними ~law42~) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 343, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" від імені якого діє Регіональна філія "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" залишити без задоволення.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23.02.2018 та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2018 у справі №817/1793/17 - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

СуддіА. І. Рибачук С. Г. Стеценко Л. В. Тацій