Активи російських підсанкційних олігархів в Україні

Санкційний компаєнс в практиці Верховного Суду:
земельні спори за участю ПрАТ «Київстар»

Василь Гостюк

к.ю.н., LL.M. International Business Law

Санкції є одним із найвпливовіших, але водночас суперечливих інструментів сучасних відносин. Хоча зазвичай очікується, що вони відображатимуть стратегічні цілі держави та суспільний консенсус, їхнє впровадження нерідко супроводжується суттєвими правовими й інституційними викликами. Випадок України демонструє парадоксальну ситуацію: попри широку суспільну підтримку обмеження права власності на стратегічні активи для осіб, пов’язаних із Росією, практичне застосування санкцій залишається вибірковим і непослідовним.

Спираючись на законодавство, судову практику та задокументовані випадки, пов’язані з великими інфраструктурними активами, у статті стверджується, що українські органи влади в низці випадків не забезпечили належного застосування чинних правових механізмів, фактично ігноруючи базові європейські принципи санкційної політики. Аналіз виявляє розбіжності між задекларованою політикою України та фактичною практикою її реалізації. У статті зроблено висновок, що ефективна санкційна політика потребує не лише належної законодавчої бази, а й інституційної доброчесності, незалежності і компетентності судової влади та послідовної політичної волі.

Концептуальні засади міжнародних санкцій беруть свій початок у Статуті Ліги Націй, закріпленому у Версальському договорі 1919 року. Подальший розвиток інституту санкцій відбувся у Статуті Організації Об’єднаних Націй 1945 року, яким виключні повноваження щодо їх запровадження були надані Раді Безпеки ООН.

В Україні питання санкцій та конфіскації активів набуло особливої актуальності в умовах триваючої збройної агресії Російської Федерації. Попри проведені законодавчі реформи, зокрема запровадження механізмів конфіскації активів осіб, щодо яких застосовано санкції (Закон України № 2257 від 20 жовтня 2020 року), практична реалізація відповідних механізмів залишається непослідовною та суперечливою.

Хоча частину майна було конфісковано, значні стратегічні активи, зокрема підприємства енергетичного сектору та об’єкти телекомунікаційної інфраструктури, і надалі перебувають під контролем осіб, пов’язаних із Російською Федерацією. Окремі рішення українських адміністративних і судових органів, ухвалені на користь російських громадян або афілійованих із ними суб’єктів, зокрема щодо надання дозволів на відчуження активів, придбання нового майна, скасування арештів та затягування передачі права власності на об’єкти критичної інфраструктури, викликають занепокоєння стосовно вибіркового застосування законодавства та наявності інституційних вразливостей у механізмі санкційної політики держави.

Попри те, що конфіскували кілька готелів і торгових центрів, дійсно великі і критично важливі інфраструктурні об’єкти на п’ятий рік війни залишаються власністю росіян. Так, питання повернення в державну власність колишніх обленерго невизначено затягнулося[1]. Більше того, замість конфіскації процес набув зворотного руху.

За дивним збігом обставин, 25 червня 2024 року слідчий суддя Вищого Антикорупційного суду (ВАКС) скасував арешт облгазів у справі № 991/3183/24[2], створивши дуже суперечливий прецедент[3]. Невдовзі вже слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Ухвалою від 29.11.2024 року у справі № 761/44888/24[4] скасував арешт активів Фрідмана та інших, пов’язаних з ПрАТ «Київстар» росіян.

Ці судові рішення викликають занепокоєння щодо вибіркового застосування законодавства та наявності інституційних вразливостей української судової системи. Особливо показовим у цьому контексті є контраст із практикою інших юрисдикцій.

Так, 20 листопада 2024 року Високий суд Лондона[5] відхилив апеляцію компанії LetterOne. Компанія, що належить тим самим підсанкційним особам – Михайлу Фрідману та іншим, – оскаржувала рішення уряду Великої Британії, ухвалене відповідно до Закону про національну безпеку та інвестиці[6], яким було передбачено примусове відчуження телекомунікаційного провайдера.

Водночас в Україні компанія LetterOne[7] та підсанкційні російські олігархи зберігають контрольний пакет акцій ПрАТ «Київстар». За погодженням з українськими посадовими особами вони безперешкодно здійснили відчуження частини своїх активів, а також у значних масштабах набувають нові – особливо цінні та стратегічно важливі – активи.

Наприкінці 2023 року Україна скасувала арешт 19,8% акцій телекомунікаційного оператора ТОВ «Лайфселл»[8], торгова марка «ЛАЙФ». Ця частка українських активів підсанкційних російських олігархів, вартістю за різними оцінками від 500 млн.євро до 1,5 млрд.євро., була ними успішно продана[9]. Про це, зокрема, повідомив BLOOMBERG[10], ще раз підкреслюючи, що інформація про належність цього українського активу російським підсанкційним олігархам є широковідомою. Росіяни не лише вільно і вигідно продають свої українські активи, а й успішно купують нові.

Український медичний сервіс Helsi[11], придбаний через «Київстар» за понад US$15 мільйонів, перебуває під контролем підсанкційних росіян із серпня 2022 року. Згодом ці самі особи за US$158 мільйонів отримали контроль над українським сервісом Uklon[12]. Раніше цього 2026 року ними також було придбано за US$160 мільйонів Tabletki.ua[13] - одну з провідних онлайн-платформ для пошуку та замовлення лікарських засобів в аптеках по всій Україні. Нещодавні здобутки «дрібніших» активів включають сонячну електростанцію в Житомирській області потужністю 12,947 МВт, придбану за US$8,24 млн у грудні 2025 року, а також регіонального інтернет-провайдера в Кіровоградській області, придбаного за US$10 млн у лютому 2026 року[14]. Така невідповідність демонструє розрив між задекларованою санкційною політикою України та практикою її реалізації.

Замість ефективного застосування чинного законодавства з метою конфіскації активів осіб, щодо власників яких запроваджено санкції, окремі дії державних органів, навпаки, могли сприяти реструктуризації та збереженню таких активів, а також активному збільшенню обсягу власності росіян в Україні. Це порушує ширші питання щодо якості державного управління, інституційної спроможності та послідовності реалізації санкційної політики в Україні.

Особливо цинічною є позиція Верховного Суду України. Попри встановлені лондонськими судами факти кінцевого бенефіціарного володіння (КБВ/UBO) російськими підсанкційними олігархами контрольним пакетом акцій єдиного акціонера ПрАТ «Київстар», українські господарські суди різних інстанцій вперто встають на захист інтересів росіян, діючи навіть всупереч усталеній судовій практиці Вищого антикорупційного суду.

Зокрема, постановою від 2 квітня 2024 року Вищого антикорупційного суду по справі №991/8725/23[15], за участю самого Shell Overseas Investments B.V.[16], закріплено розуміння (тлумачення) категорії «опосередкованого вчинення дій, тотожних здійсненню права розпорядження активами». Судом, серед іншого, підкреслено, що законодавець виділив таку категорію активів як «активи, щодо яких особа прямо або опосередковано вчиняє дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними» з метою охоплення майна, яке формально не належить суб`єкту (підсанкційній особі), але він неформалізовано контролює це майно, визначає його фактичну та/чи юридичну долю, тобто розпоряджається ним. Дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження, в контексті змісту та обсягу санкцій, на переконання Суду, повинні трактуватися ширше передбаченої статтею 317 Цивільного кодексу України складової права власності.

На момент розгляду цієї справи структура власності підсанкційного російського бізнесмена Худайнатова в спільному з Shell українському товаристві була прихована значно складніше, ніж структура власності Фрідмана та Авена у «КИЇВСТАР». Більше того, проведено «розмиття» частки підсанкційної особи з 49% до 2,56% з пропорційним збільшенням частки Shell до 97,44%. Навіть пересічному громадянину зрозуміла і помітна різниця між публічністю дійсно міжнародної компанії SHELL та московським VimpelCom[17], що лише в 2017 році змінив назву на VEON Ltd[18]. Незважаючи на це, Суд постановив зареєструвати 49% частки у статутному капіталі ТОВ «Альянс Холдинг» за державою Україна. Це рішення суду вже виконано, акції зареєстровані за державою Україна і передані ФДМУ[19].

Сьогодні, попри пряму заборону на придбання українських земель і участь у приватизації для московських олігархів (Укази Президента України №726/2022[20] та №727/2022[21] від 19 жовтня 2022 року), вони продовжують експансію. Знову ж таки через ПрАТ «Київстар», приватизують українські землі (справи №926/844/25; №926/814/25) та намагаються через суд «віджати» ще більше, але вже приватної землі (справи №926/3602/23; №926/3604/23; №926/3616/23[22]). При цьому, позиція деяких українських суддів, які вперто приймають рішення на користь підсанкційних російських олігархів, м’яко кажучи, дуже дивує. У свою чергу Верховний Суд невиправдано затягує вирішення абсолютно очевидних справ щодо протиправного заволодіння ПрАТ «Київстар» українськими землями, напевно, розуміючи результат розгляду ймовірних скарг на свої рішення в Суді справедливості Європейського Союзу.

Формально санкційний режим визнано елементом публічного порядку України, а виконання рішень або вчинення правочинів на користь підсанкційних осіб може суперечити такому публічному порядку[23]. Теоретичні дискусії та засідання робочих груп щодо меж судового контролю під час застосування санкцій, запроваджених РНБО України та введених у дію указами Президента України, все ще активно тривають[24]. Певним досягненням у формуванні судової практики стала постанова Верховного Суду від 31 березня 2026 року у справі № 910/11526/24, в якій суд сформулював правову позицію про те, що переоформлення активів з метою обходу санкцій є порушенням публічного порядку, а відповідні правочини є нікчемними[25].

Водночас численні судові рішення у справах, що стосуються укладення правочинів щодо набуття активів в інтересах підсанкційних осіб, зокрема земельних ділянок, наразі знаходять підтримку у господарських судах різних інстанцій. При цьому суди у таких справах явно не забезпечують належного застосування комплексу правових, організаційних та контрольних заходів, спрямованих на дотримання санкційного законодавства та запобігання прямому чи опосередкованому порушенню санкційних режимів (санкційного комплаєнсу). Санкційний комплаєнс навіть не є предметом обговорення Верховного Суду на спеціалізованих науково-практичних конференціях; складається враження, що за відсутності визнання проблеми вона ніби перестає існувати, що нагадує поведінку відомого птаха, який ховає голову в пісок[26].

Порушуючи принцип Jura novit curia («Суд знає закон») суди не здійснюють перевірку контрагентів за санкційними списками (США, ЄС, Велика Британія, Україна тощо); не проводять встановлення кінцевих бенефіціарних власників, обмежуючись заявленими вимогами і доводами сторін; відсутній аналіз структури власності сторін (КБВ/UBO) щодо яких поширюється санкційний режим. На шляху до «європейських стандартів» правосуддя, досі невирішеною є необхідність прийняття офіційних документів як належних і допустимих доказів мовою оригіналу, хоча би англійською; ширше застосування оригінальних документів, розміщених в мережі інтернет на офіційних ресурсах компетентних органів.

Наведу лише один приклад, Швейцарська Конфедерація має чотири офіційні (державні) мови: німецька, французька, італійська, ретороманська. Поряд з цим, з 1 січня 2025 року максимально широко використовує англійську як офіційну мову судочинства.[27] Нормативні акти на офіційному сайті вже тривалий час представлені цими п’ятьма мовами. Аналіз спроможності хоча б Верховного Суду проводити засідання мовою, іншою за українську, залишимо за межами цієї публікації.

Наші ентузіасти судочинства відмовилися від використання однієї з шести офіційних мов ООН, не запропонувавши натомість належної альтернативи, водночас продовжуючи відкрито захищати інтереси російських олігархів, які перебувають під санкціями. Впевнено стверджуємо, ПрАТ «Київстар» належить російським підсанкційним олігархам і за жодних умов не має права набувати землю в Україні.

Рішенням апеляційної інстанції Високого Суду Справедливості, Королівська Колегія в Справах Адміністративного Суду, датоване 20.11.2024 р., суд в своєму остаточному рішенні вказав, що компанія LetterOne Investment Holdings S.A. заснована російськими бізнесменами Михайлом Фрідманом, Петром Авеном и Германом Ханом[28]. Суд встановив Mr. Aven, Mr Fridman and Mr Kosogov залишаються єдиними кінцевими бенефіціарними власниками (КБВ/UBO) групи LetterOne[29] (пп. 36-41, 61 рішення суду від 20.11.2024 р.).

Звичайно, ми жодним чином не порівняємо компетентність і неупередженість судді Лондонського апеляційного суду шановної пані Dame Judith Farbey, яка нагороджена Орденом Британської Імперії[30], і суддів господарського суду, зокрема суддів КГС ВС.

Згідно публічно доступної інформації щодо власників крупних пакетів акцій (5% та більше) на сайті Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України[31] акціонером ПрАТ «Київстар» є VEON Holdings B.V. (Нідерланди), яка є власником 13 094 562 акцій «Київстар», що складає частку 99,994655% у статутному капіталі «Київстар». Компанія VEON Ltd. (Бермудські Острови) є власником 700 акцій «Київстар», що складає частку 0,005345% у статутному капіталі цього акціонерного товариства. В свою чергу, VEON Holdings B.V. на 100% належить VEON Ltd.[32]

Отже, ПрАТ «Київстар» на 100% «дочірнє» товариство VEON Ltd. (a wholly owned indirect subsidiary), див.: Consolidated financial statements VEON Ltd. As of December 31, 2025 and for the three years then ended. Investments in subsidiaries. F-59[33].

Компанія VEON Ltd. зареєстрована як товариство з обмеженою відповідальністю відповідно до Закону про компанії Бермудських островів 1981 року[34]. Цей закон передбачає кумулятивне голосування під час виборів директорів, що дозволяє LetterOne, а отже російським підсанкційним олігархам, забезпечити собі більшість місць у Раді директорів, як особисто, так і через призначених ними представників (Art.77 Voting at meetings). LetterOne, як найбільший окремий акціонер ПрАТ «Київстар» (загальна частка щонайменше 53,4%[35]), має ефективний вплив, оскільки володіє найбільшим окремим пакетом акцій та правом кумулятивного голосування в VEON Ltd. Така інформація оприлюднена в Річному звіті VEON за 2025 рік, поданому 16 березня 2026 року до Комісії з цінних паперів та бірж США (SEC[36])[37].

Таким чином, російські підсанкційні олігархи через VEON і LetterOne мають прямий вирішальний вплив в ПрАТ «Київстар».

Щодо так званої «материнської» компанії «Київстар»[38] та поширення інформації, зокрема українськими високопосадовцями, включно з Прем’єр-міністром[39], про так званий «лістинг»[40] українського «Київстару» на NASDAQ[41]. Насправді «материнська» компанія Kyivstar Group Ltd. зареєстрована лише 07 березня 2025 року і знову ж таки на Бермудах[42], Свідоцтво про реєстрацію Kyivstar Group Ltd. розміщено у вільному доступі на офіційному сайті Комісії з цінних паперів і бірж США[43].

Структура власності цієї публічної компанії теж прозора і загальнодоступна. Згідно звітності, поданої до Комісії з цінних паперів та бірж США, Form20-F, за станом на 01 березня 2026 року[44] структура власників Kyivstar Group Ltd.:

*Вказує на фактичне володіння часткою менше ніж (1%) від загальної кількості простих акцій, що перебувають в обігу.

Очевидно, юридичного зв’язку між ПрАТ «Київстар» і новоствореною бермудською компанією Kyivstar Group Ltd. не існує. Чергова брехлива історія від московських олігархів про нібито «лістинг» українського "Київстар" на Нью-Йоркській фондовій біржі.

Для вітчизняних суддів важливим аргументом для визнання права власності підсанкційних осіб на українські активи має стати застосування концепції «спростовної презумпції» (rebuttable presumption). В контексті санкцій - це правовий принцип, згідно з яким факт вважається правдивим, але презумпція може бути оскаржена і скасована шляхом надання доказів протилежного. Це означає, що тягар доведення перекладається на фізичну або юридичну особу, проти якої запроваджено санкції, щоб продемонструвати, чому презумпція не повинна застосовуватися. В нашому випадку, право власності підсанкційних осіб на акції ПрАТ «Київстар» вважається встановленим. Підсанкційні особи не обмежені в своєму праві на спростування в судовому порядку правомірності застосування обмежувальних заходів, в тому числі конфіскації належних їм акцій «Київстар».

Суд Європейського Союзу у своєму нещодавньому рішенні у справі C-84/24 від 12 березня 2026 року[46] підтвердив застосування спростовної презумпції щодо осіб, включених до санкційного списку. Суд постановив, що володіння 50% акцій компанії дає підстави для презумпції контролю, що поширюється не лише на саму компанію, а й на її кошти та економічні ресурси. Відповідно, тягар доказування перекладається на фізичну або юридичну особу, щодо якої застосовано обмежувальні заходи, і вона зобов’язана довести, що ця презумпція не повинна застосовуватися.

Крім того, у справі C-465/24[47] від 12 березня 2026 року Суд постановив, що заморожування коштів абсолютно та безумовно унеможливлює участь власника депозитарних розписок – юридична особа, на яку накладено санкції, володіє 41,82 % – або будь-якої особи чи організації, пов’язаної з цим власником, у загальних зборах акціонерів та голосування на цих зборах. Здійснення прав на участь та голосування на зборах власників таких сертифікатів, що випливають із цих сертифікатів, є актом використання цих сертифікатів, який, як такий, має класифікуватися як «використання коштів». Дійсно, реалізація цих прав призводить до прийняття зборами власників цих цінних паперів рішень, які неминуче впливають на стан і функціонування компанії, а отже, принаймні опосередковано, на її вартість і, відповідно, на оціночну вартість акцій або депозитарних розписок, що перебувають у володінні особи, на яку накладено санкції.

Оновлений Верховний Суд, діяльність якого ґрунтується на так званих «західних правових стандартах», розпочав функціонування у 2017 році. Після проведення судової реформи та реформування органів суддівського врядування, здійснених за активної участі партнерів з Європейського Союзу, Великої Британії, США та Канади, Верховний Суд став одним із ключових символів міжнародної підтримки процесу зміцнення судової влади в Україні. Міжнародна участь поширилася також на структури суддівського врядування, у межах яких міжнародні експерти брали участь у процедурах добору та оцінювання суддів як складової ширших інституційних реформ[48].

За таких умов можна було б очікувати формування високого рівня довіри до неупередженості та професійності українських суддів. Однак на тлі задокументованих історій корупційних скандалів така довіра, цілком закономірно, залишається обмеженою. Зокрема, у травні 2023 року Голову Верховного Суду України[49] було затримано в межах розслідування справи про хабарництво, пов’язаної з українським олігархом, який, за даними слідства, намагався підкупити суд з метою збереження контролю над акціями гірничодобувної компанії. Попри те, що Голова Верховного Суду був не єдиним фігурантом цієї справи, інші судді, причетні до розслідування, продовжують обіймати свої посади. Водночас Національне антикорупційне бюро України, здійснюючи відповідні слідчі та процесуальні дії в межах цього провадження, рівно через три роки, вже в травні 2026 року, кільком іншим суддям вручило підозри[50]. Наразі ці особи все ще залишаються суддями Верховного Суду. Можемо констатувати, Верховний Суд в Україні остаточно скомпрометований.

Санкційна політика України забезпечена законодавчими механізмами конфіскації активів, її практична реалізація характеризується вибірковістю та непослідовністю. Незважаючи на широку суспільну підтримку обмеження права власності на стратегічні активи для осіб, пов’язаних із Російською Федерацією, низка особливо цінних і стратегічно важливих активів продовжує перебувати під їхнім фактичним контролем, тоді як придбання нових активів активно триває.

Судові рішення щодо скасування арештів активів, затягування передачі права власності на об’єкти критичної інфраструктури, сприяння судової влади в захоплені українських земель, а також випадки фактичного захисту активів від примусового стягнення на тлі резонансних корупційних скандалів у сукупності свідчать про наявність інституційних вразливостей у функціонуванні сучасної системи державного управління України.

Порівняльні приклади з інших юрисдикцій, зокрема практика застосування у Великій Британії Закону про національну безпеку та інвестиції, а також чіткі правові позиції Суду справедливості Європейського Союзу (C-465/24, 2026; C-84/24, 2026), демонструють можливість рішучого та послідовного застосування санкцій навіть у справах, що стосуються складних структур власності та транснаціональних корпорацій.

Водночас українська судова практика, зокрема у справах № 926/844/25, № 926/814/25, № 926/3602/23, № 926/3604/23 та № 926/3616/23, свідчить про прямо протилежні тенденції. У судовій практиці господарських судів різних інстанцій простежується неоднорідний підхід, за якого численні правочини щодо набуття українських земель в інтересах підсанкційних осіб продовжують визнаватися та підтримуватися судами, що свідчить про фрагментарність та недостатню уніфікацію підходів до санкційного комплаєнсу в національній судовій системі.

Принципи санкційного комплаєнсу фактично залишаються недостатньо інтегрованими у практику діяльності судів України. Це, своєю чергою, засвідчує відсутність достатньої політичної волі та інституційної доброчесності у сфері реалізації санкційної політики держави.

Система реалізації санкцій в Україні вже містить необхідний законодавчий інструментарій, однак потребує забезпечення прозорого врядування, послідовної судової практики та належної координації між державними інституціями. Гарантування ефективного, послідовного та неупередженого застосування санкційного законодавства є необхідною передумовою для підтримання суспільної довіри та забезпечення національної безпеки держави.

[1] Степан Крьока. Бізнес друзів Путіна. Як Україна два роки намагається забрати п’ять обленерго у близьких до Кремля бізнесменів. 18 липня 2023. Delo.ua. https://delo.ua/energetics/biznes-druziv-putina-yak-ukrayina-dva-roki-namagajetsya-zabrati-pyat-oblenergo-u-blizkix-do-kremlya-biznesmeniv-421219/

[2] Справа № 991/3183/24. https://reyestr.court.gov.ua/Review/120088504

[3] Іван Бойко. ВАКС створив прецедент, відмінивши арешт корпоративних прав. 08 липня 2024. УНІАН. https://www.unian.ua/economics/other/vaks-stvoriv-precedent-vidminivshi-aresht-korporativnih-prav-12689682.html

[4] Справа № 761/44888/24. https://reyestr.court.gov.ua/Review/123422090

[5] Case No: AC-2023-LON-000405. https://www.judiciary.uk/wp-content/uploads/2024/11/LetterOne-v-SSBEIS-OPEN-JUDGMENT-APPROVED-20112024-FINAL-.pdf

[6] National Security and Investment Act 2021. https://www.gov.uk/government/collections/national-security-and-investment-act

[7] VEON Ltd. Annual Report on Form 20-F for the year ended December 31, 2025. Стр. 118. https://www.sec.gov/Archives/edgar/data/1468091/000146809126000010/vip-20251231.htm?utm_source#if4efa7f4dbb9453aace91604d6e7f3f4_442

[8] Олена Шевченко. У мобільного оператора lifecell в Україні новий власник. Що відомо. 31 грудня 2023

https://news.online.ua/francuzkii-miliarder-njel-kupuje-mobilnogo-operatora-ukrayini-lifecell-870551/

[9] Олена Шевченко. У мобільного оператора lifecell в Україні новий власник. Що відомо. ONLINE.UA. 31 грудня 2023. https://news.online.ua/rosiia-zastosovuje-novu-taktiku-masovanix-atak-na-ukrayinu-904092/

[10] Kerim Karakaya, Cagan Koc, and Ercan Ersoy. Turkey’s Wealth Fund Mulls Buying LetterOne’s Turkcell Stake

TWF reached out to LetterOne to discuss buying the 19.8% stake LetterOne is partly owned by Russian tycoons Fridman, Aven (January 22, 2025). https://www.bloomberg.com/news/articles/2025-01-22/turkey-s-wealth-fund-weighs-buying-letterone-s-stake-in-turkcell?srnd=homepage-europe

[11] Київстар. Київстар та Helsi об’єдналися та зроблять цифрову медицину доступною для кожного українця. 16 серпня 2022. https://kyivstar.ua/news/id160820221200

[12] VEON. VEON’s Kyivstar Expands Digital Portfolio with Acquisition of Uklon, Ukraine’s Top Ride-Hailing Business. 19 Mar 2025. https://www.veon.com/newsroom/press-releases/veons-kyivstar-expands-digital-portfolio-with-acquisition-of-uklon-ukraines-top-ride-hailing-business

[13] Олександр Пикало. «Київстар» завершив угоду з придбання сервісу Tabletki.ua за $160 млн. 10 лютого 2026 р. Forbes.ua. https://forbes.ua/news/kiivstar-zavershiv-ugodu-z-pridbannya-servisu-tabletkiua-za-160-mln-10022026-36231

[14] Prospectus Supplement No. 3 (to Prospectus dated December 18, 2025). Kyivstar Group Ltd. Стр. 104. https://www.sec.gov/Archives/edgar/data/2062440/000206244026000012/kyivstargroupltd-prospectu.htm

[15] ВАКС. https://court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/hcac/AP%20VAKS/ADMIN_JUD/15%20991%208725%2023%20%2002%2004%202024.pdf

[16] SHELL. https://www.shell.com/investors/debt-information/financial-reports-and-articles-of-association.html

[17] VEON. VimpelCom becomes VEON to create global tech company following successful reinvention. 27 Feb 2017. https://www.veon.com/newsroom/press-releases/vimpelcom-becomes-veon-to-create-global-tech-company-following-successful-reinvention

[18] Shareholders approve renaming to VEON. Mar 30, 2017. Stockwatch. https://www.stockwatch.com/News/Item.aspx?bid=U-prNY50336-U:VEON-20170330

[19] ФДМУ. Тепер офіційно: 49% статутного капіталу ТОВ "Альянс Холдинг" в управлінні Фонду держмайна України. https://www.spfu.gov.ua/ua/news/teper-oficijno-49-statutnogo-kapitalu-tov-alyans-holding-v-upravlinni-fondu-derzhmajna-ukraini-11222.html

[20] Указ Президента України №726/2022. https://www.president.gov.ua/documents/7262022-44481

[21] Указ Президента України №727/2022. https://www.president.gov.ua/documents/7272022-44485

[22] Справа № 926/3616/23. https://reyestr.court.gov.ua/Review/136427919

[23] Застосування санкційних механізмів, у тому числі і в арбітражі, – це один із потужних інструментів у боротьбі проти ворога – Секретар Пленуму ВС. 03 жовтня 2024. Верховний Суд. https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1677829?utm

[24] Межі судового контролю при застосуванні санкцій, запроваджених РНБО України та введених у дію указом Президента України, обговорили під час засідання робочої групи НКР при ВС. Верховний Суд. https://supreme.court.gov.ua/supreme/pro_sud/dijaln_nkr/2024_05_14_zasid_nkr_vs?utm

[25] Справа № 910/11526/24. https://reyestr.court.gov.ua/Review/136280578

[26] Актуальні проблеми правозастосування під час розгляду справ щодо земельних відносин та права власності: Верховний Суд об’єднує фахову спільноту для формування сучасної та послідовної практики вирішення земельних спорів. 04 травня 2026. Верховний Суд. https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/2020841/

[27] Article 129, para. 2, lit. b of the Swiss Civil Procedure Code (CPC). https://www.fedlex.admin.ch/eli/cc/2010/262/fr

[28] Повний текст цього рішення доступним за наступним посиланням https://www.judiciary.uk/wp-content/uploads/2024/11/LetterOne-v-SSBEIS-OPEN-JUDGMENT-APPROVED-20112024-FINAL-.pdf

[29] L1T VIP Holdings S.à r.l. («LetterOne»), LetterOne Core Investments S.à r.l. («LCIS») та LetterOne Investment Holdings S.A. («L1»): LCIS є єдиним акціонером LetterOne, а L1 – єдиним акціонером LCIS. Кожна з компаній, LetterOne, LCIS і L1, є люксембурзькою компанією, основною діяльністю якої є функціонування як холдингової компанії.

[30] Dame Judith Farbey DBE. Courts and Tribunals Judiciary. https://www.judiciary.uk/guidance-and-resources/dame-judith-farbey-dbe/

[31] SMIDA. https://smida.gov.ua/db/owners/21673832/2025/2

[32] Дивись офіційну звітність VEON до Комісії з цінних паперів і бірж США, форма FROM 20-F, стр.115. https://www.sec.gov/ix?doc=/Archives/edgar/data/0001468091/000146809125000058/vip-20241231.htm

[33] VEON Ltd. Annual Report on Form 20-F for the year ended December 31, 2025 https://www.sec.gov/Archives/edgar/data/1468091/000146809126000010/vip-20251231.htm?utm_source#if4efa7f4dbb9453aace91604d6e7f3f4_442

[34] The Bermuda Companies Act 1981. https://www.bermudalaws.bm/Laws/Consolidated%20Law/1981/Companies%20Act%201981

[35] “Компанія LetterOne є власником депозитарних розписок, випущених Stichting, і, отже, має право на економічні вигоди (виплату дивідендів, інші розподіли та кошти від продажу) за цими депозитарними розписками, а також, опосередковано, за 145 947 550 простими акціями, які ці депозитарні розписки представляють”. LetterOne (45.5%)+ Stichting Administratiekantoor Mobile Telecommunications Investor (7.9%). Consolidated financial statements VEON Ltd. As of December 31, 2025 and for the three years then ended VEON Ltd. F-77. Annual Report on Form 20-F for the year ended December 31, 2025. https://www.sec.gov/Archives/edgar/data/1468091/000146809126000010/vip-20251231.htm?utm_source#if4efa7f4dbb9453aace91604d6e7f3f4_442

[36] U.S. Securities and Exchange Commission. https://www.sec.gov/

[37] VEON Ltd. Annual Report on Form 20-F for the year ended December 31, 2025 https://www.sec.gov/Archives/edgar/data/1468091/000146809126000010/vip-20251231.htm?utm_source#if4efa7f4dbb9453aace91604d6e7f3f4_442

[38] VEON to List Kyivstar on Nasdaq in New York, Signs Letter of Intent with Cohen Circle. https://www.veon.com/fi min/user_upload/investors/kyivstar/13_January_VEON_to_List_Kyivstar_on_Nasdaq__Signs_LOI_with_Cohen_Circle_vF.pdf

[39] Yuliia Svyrydenko: The agreement with the United States to establish an investment fund is a signal of trust and readiness for large-scale cooperation (May 8, 2025). https://www.rada.gov.ua/en/news/News/261925.html

[40] Kyivstar Rings Opening Bell at Nasdaq Marking Landmark Listing and Highlighting Ukraine’s Investment Case https://www.veon.com/newsroom/press-releases/veon-and-kyivstar-to-host-investor-meeting-on-august-28-2025-1

[41] Фондова біржа Nasdaq (National Association of Securities Dealers Automated Quotations) – американська фондова біржа, яка посідає друге місце за ринковою капіталізацією серед фондових бірж та є першою повністю електронною фондовою біржею. Біржа розташована в районі Манхеттен у Нью-Йорку і є найактивнішою за обсягом торгів фондовим ринком у Сполучених Штатах. https://www.nasdaq.com/

[42] Бермуди – Британська заморська територія, розташована в північній частині Атлантичного океану. https://www.britannica.com/place/Bermuda

[43] CERTIFICATE OF INCORPORATION AND MEMORANDUM OF ASSOCIATION OF KYIVSTAR GROUP LTD. https://www.sec.gov/Archives/edgar/data/2062440/000121390025051575/ea023860302ex3-1_kyivstar.htm

[44] Prospectus Supplement No. 3 (to Prospectus dated December 18, 2025). Kyivstar Group Ltd. Стр. 104. https://www.sec.gov/Archives/edgar/data/2062440/000206244026000012/kyivstargroupltd-prospectu.htm

[45] VEON Ltd. Annual Report on Form 20-F for the year ended December 31, 2025 https://www.sec.gov/ix?doc=/Archives/edgar/data/0002062440/000206244026000006/kyiv-20251231.htm

[46] Case C-84/24. https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:62024CJ0084

[47] Case C-465/24. https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/SUM/?uri=CELEX:62024CJ0465_RES

[48] To Presidents of Supreme Courts of the European Union. 03 березня 2022. https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1261471/

[49] Head of Ukraine’s supreme court held in anti-corruption investigation. 16 May 2023 The Guardian. https://www.theguardian.com/world/2023/may/16/head-of-ukraine-supreme-court-held-in-anti-corruption-investigation

[50] НАБУ. https://www.facebook.com/share/p/1BCcxdbGwE/?mibextid=wwXIfr