Аналитические статьи

Сучасний бізнес стрімко змінюється під впливом активної цифровізації, відповідно змінюються підходи до управління, комунікації та взаємодії з клієнтами. Використання цифрових технологій більше не вважається конкурентною перевагою — це базова умова ефективного функціонування компаній. Правосуддя в Україні наразі також на тому етапі, коли електронні докази стали повсякденною реальністю ділової комунікації. Згідно зі статтею 96 ГПК України, електронними доказами є будь-яка інформація в цифровій формі, що містить дані про обставини справи: від баз даних та метаданих до текстових повідомлень у месенджерах та звукозаписів.

За його словами, останнім часом європейські інституції активно працюють над формуванням методологічної бази щодо застосування таких технологій у діяльності судів. Зокрема, Консультативна рада європейських суддів уже ухвалила Висновок № 26 (2023), присвячений асистивним (допоміжним) технологіям, а також працює над новим висновком щодо використання штучного інтелекту, який планується ухвалити в кінці цього року.

Реструктуризація боргів фізичних осіб: як законно формується реальний розмір заборгованості У більшості випадків боржник сприймає свій борг як остаточну цифру — ту, яку визначив банк чи інший кредитор: тіло кредиту, проценти, штрафи, пеня, комісії. І ця цифра часто виглядає незмінною та такою, що не підлягає перегляду. Однак після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ситуація може змінитися в бік зменшення боргового навантаження.

Питання надмірних штрафних санкцій залишається одним із найбільш болючих для українського бізнесу, особливо в умовах воєнного стану. Порушення строків, часткове невиконання або неможливість виконання договору через непередбачувані обставини нерідко призводить до нарахування пені та штрафів, які сягають сотень тисяч, а іноді навіть перевищують суму самого зобов'язання.

Використання штучного інтелекту в юридичній роботі вже стало буденністю. Але разом зі швидкістю й зручністю AI приніс нові етичні виклики. Головний із них - як не втратити професійну відповідальність там, де частину роботи виконує алгоритм.

Для порозуміння подій необхідно звернутися до судової передісторії. Упродовж 2022–2025 років в Індустріальному районному суді м. Дніпропетровська розглядалася справа №234/800/22 про стягнення аліментів (незважаючи на те, що гроші сумлінно та самостійно платилися батьком безпосердньо на рахунок дитини, проте заявниця постійно блокувала рахунок, а банк постійно відкривав його наново, через що навіть було відкрито кримінальне провадження, а заявниця була сама зобов'язана виплачувати аліменти, оскільки не було і досі не встановлено, що дитина проживає з нею).

Після розірвання шлюбу та/чи припинення фактичних сімейних відносин одним із найболючіших питань, нерідко, стає питання визначення порядку участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо, якщо батьки конфліктують і не можуть досягнути з цього питання згоди. Діти у таких історіях, як часто вимушено спостерігають сімейні адвокати, стають об’єктом маніпуляцій та тиску, умисно та системно відчужуються від того з батьків, хто проживає окремо, або ж той з батьків, хто проживав окремо, просто “викрадає” дитину у іншого і перестає виходити на зв’язок (хоч слово “викрадення” у цій ситуації недоречне, про що ми вже писали в одній зі статей в цьому блозі, але саме ним оперує той з батьків, з ким раніше проживала дитини).

Аналіз практики Верховного Суду свідчить про дещо різні підходи до доказування і встановлення обставин щодо належності земельної ділянки до земель водного фонду та оцінки добросовісності набувачів (стандарти доказування), які застосовуються на практиці у спорах щодо земель водного фонду. Так, у спорах щодо витребування земельних ділянок, розташованих у межах прибережних захисних смуг уздовж річок, озер, ставків, водосховищ, морів і лиманів, можна виокремити такі підходи до оцінки доказів і встановлення обставин:

По діяльності Великої палати відчувається вже недостатність там випадкових людей та посіпак іноземців і шнурків Жернакова. Хоча ще є окремі постанови та окремі думки до цілком законних постановах, але в цілому, нестача всієї цієї колективної кібенківщини відчувається та зниження рівня мамалуйні. Універсальній господарській юрисдикції, що постійно, як на мене, вигадує не існуючи норми закону, не вистачає прихильників.

Чи буде погашена дебіторська заборгованість: рішення керівника визначає облік! Які факти свідчать про безнадійність заборгованості? Коли створювати резерв сумнівних боргів? Хто може не створювати резерв сумнівних боргів? Методи створення резерву сумнівних боргів Як відображати створення та списання резерву в бухобліку? А якщо резерв не було створено? Яка заборгованість є безнадійною за ПКУ? Податкові різниці щодо заборгованості ПДВ-наслідки списання безнадійної дебіторської заборгованості