Аналитические статьи

Коли людина приходить до поліції та суду з документально підтвердженим фактом злочину, і суд повертає скаргу на бездіяльність слідчого, стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань назад - це не процесуальна помилка. Це вирок системі.

У середовищі багатьох юристів, які спеціалізуються на податковому законодавстві, та навіть багатьох працівників Бюро економічної безпеки й прокуратури, існує думка: скасування окружним адміністративним судом податкового повідомлення-рішення де факто виключає кримінальну відповідальність за ст. 212 КК України, у випадку, якщо відповідне кримінальне провадження грунтується на актів податкової перевірки, за яким скасовано судом податкове повідомлення-рішення.

За останні п'ять років законотворці внесли значу кількість змін в земельне законодавство. Не оминули нововведення і механізм зміни цільового призначення землі. Так, якщо до липня 2021 року був доступний лише традиційний варіант - через проект землеустрою, то станом на сьогодні, в залежності від ситуації, зацікавленим особам доступні уже кілька альтернативних механізмів.

Чіткі терміни служби неможливі без посилення мобілізаційних правил, переконана Ольга Решетилова

Вже стала абсолютна очевидна помилковість формування Верховного суду з науковців та осіб без практичного досвіду представництва в суді й роботи на посаді судді в першій інстанції. Це підтверджують і нові рішення ЄСПЛ, про які я до речі говорив, що вони знову будуть, коли випадкові люди приймали абсолютно незаконні постанови після ЄСПЛ і тепер ЄСПЛ знову вказує цим випадковим людям про незаконність їх висновків при перегляді рішень, які вже були визнання ЄСПЛ такими, що порушують норми конвенції. Тепер Великій палаті прийшлось вже дотримуватись Закону, можу, тому що в складі зараз відсутні такі судді як В. І. Данішевська, Н. О. Антонюк, О. Г. Яновська, Д. А. Гудима, В. В. Пророк та О. Р. Кібенко.

01.04.2026 Другий сенат Конституційного Суду України ухвалив Рішення № 3-р(ІІ)/2026, яким визнав неконституційною частину п’яту статті 615 Кримінального процесуального кодексу України. Це рішення є фундаментальним для захисту прав людини, оскільки воно стосується самої суті судового контролю за обмеженням права на свободу. Як представник скаржника Романа Червінського, та співавтор із Марісою Скубою конституційної скарги, пропоную безпосередній аналіз правових позицій, що лягли в основу цього прецеденту, та його наслідків для національної правової системи.

Майже кожен українець купує та застосовує ті чи інші лікарські засоби. Фармацевтична галузь пов’язана із охороною життя та здоров’я людини, які визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Тому доступність лікарських засобів має критично важливе значення, особливо в умовах війни. Ця тема набуває додаткової актуальності в контексті стрімкої євроінтеграції України.

В Україні одним з основоположних принципів сімейного законодавства є режим спільної сумісної власності. Це означає, що все майно, набуте парою за час перебування у шлюбі, належить дружині та чоловікові в рівних частках, незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу) або на чиє ім'я зареєстровані активи. Проте за цим простим, на перший погляд, правилом ховається безліч нюансів.

Передбачається, що можна порушити дисциплінарне провадження проти судді з питань, які також є предметом кримінального провадження, навіть до ухвалення вироку кримінальним судом. Згідно з пунктом 1 статті 17 Федерального дисциплінарного кодексу (BDG) (Порушення справи за посадою), керівник установи зобов'язаний порушити дисциплінарне провадження щодо публічного посадовця, якщо є достатні фактичні ознаки, що обґрунтовують підозру у неправомірній поведінці.

Питання спадкування на обов’язкову частку породжують низку проблем у нотаріальній і судовій практиці. Це зумовлено комплексом чинників, включаючи протиріччя між соціально-забезпечувальним характером обов’язкової частки у спадщині і суто приватно-правовою природою заповіту; невідповідність мети обов’язкової частки у спадщині сучасним реаліям розвитку спадкових правовідносин, потребам суспільства, яке потребує не обмеження свободи заповіту і неможливість його складання всупереч потребам сім’ї, а більш гнучких конструкцій поєднання волі заповідача і інтересів спадкоємців.