Як депутати за ґрати не сідають? Топ-10 способів уникнення в'язниці

Зняття недоторканності з народних депутатів стало для українців справжньою "перемогою". І це не дивно, адже стільки років, від виборів до виборів, наші політики переконували: депутатський імунітет є причиною ледь не всіх наших бід. Зникне недоторканність – і нарешті заживемо!

І от, за що депутати боролись, на те і напоролись – недоторканність таки зняли. Але чи справді це надійний спосіб посадити злочинців з Верховної Ради, розповідає vybory.pravda.com.ua

Борислав Розенблат, Ігор Мосійчук, Олександр Онищенко, Вадим Новинський – це далеко не повний перелік народних депутатів, які "засвітилися" у корупційних та кримінальних скандалах та були позбавлені парламентського захисту. Однак, незважаючи на це, жоден з цих та інших "доторканних" депутатів так і не "сів" за грати.

Все тому, що є купа способів "обійти" українське законодавство і вийти сухим із води, – переконують спецпроект "Вибори вибори" і партнер Юридичної компанії "Міллер" Олексій Носов.

Тож разом з експертом ми проаналізували найгучніші депутатські скандали і виділили топ-10 способів, завдяки яким народні обранці вислизають з рук Феміди. І є в них недоторканність чи ні – немає жодного значення.

Спосіб 1. Свої люди всюди

Перш ніж почати свідомо порушувати закон, кожен професійний "розбійник", як правило, знаходить "своїх людей" у відповідних органах. Чим їх більше – тим краще. Прокуратура, суди різних інстанцій, інші слідчі органи чи навіть експертні центри – зв'язки сприяють тому, щоб злочин залишився нерозкритим або вина – недоведеною. Якщо немає своїх людей, заводять друзів, у яких такі зв'язки є.

"Треба мати своїх людей в органах, або мати людей, які мають своїх людей. Ті ж професійні юристи, вони мають певні зв'язки. Якщо депутату, правоохоронцю, будь-якій службовій особі-високопосадовцю буде відомо, що щодо нього планується кримінальна справа або зареєстроване вже кримінальне провадження за фактом його певних дій, то він за допомогою юристів чи власних ідей, може вже будувати якусь стратегію – не з'являтися, не отримувати процесуальні документи, втекти за кордон, вплинути на свідків, якщо йому відомі їхні дані", – пояснює Олексій Носов.

Спосіб 2. Не отримувати підозру

Основний спосіб загальмувати слідство вже на початковому етапі – не отримувати повідомлення про підозру.

Раніше в депутатів була спеціальна процедура – генпрокурор формує подання про притягнення до відповідальності, передає його в парламент, де підозрюваний повинен надати пояснення. Але навіщо, якщо можна просто заздалегідь довідатися про вручення підозри?

Саме так, схоже, вчинили колишні депутати Олександр Вілкул, Сергій Дунаєв та Дмитро Колесніков, коли їх підозрювали у зловживанні службовим становищем. Вони просто не приходили на роботу в парламент.

Читайте статтю: "Я прощаюсь ненадовго!". Або що не так з атестацією прокурорів

Зняття недоторканності, звісно, обходить необхідність отримувати згоду на притягнення від Верховної Ради. Але це не завадить депутатам, як і раніше, заздалегідь знати про справи проти себе і виїхати, наприклад, за кордон, звісно ж, попередивши своїх юристів, що отримувати підозру їм теж – зась.

"Особа вважається підозрюваною, стосовно неї можна обирати запобіжний захід, направляти справу до суду з обвинувальним актом, збирати докази її вини, коли особі оголошено про підозру. Вона повинна її отримати. Дуже виключні випадки, коли підозра направляється за адресою заочно. Тобто без отримання особисто. У даному випадку основний спосіб уникати покарання – це просто дізнатися про те, що планується притягнення до кримінальної відповідальності", – коментує Олексій Носов.

Спосіб 3. Занести грошей

Нагадуємо, що попри зняття недоторканності, корупцію у країні ми все ж таки не побороли. Тому для корупціонерів гроші досі залишаються ефективним способом уникнути відповідальності.

"Основним способом уникнення відповідальності, на жаль, у нашій країні залишається корупція у правоохоронних органах. Тому, незалежно від наявності чи відсутності депутатського мандата, особа, у якої є гроші, – а в депутатів здебільшого вони є, – може уникати відповідальності", – розповідає Олексій Носов.

Заради справедливості додамо, що гроші беруть не лише правоохоронці. Сума та рівень, на якому практикують підкуп, залежить від широти знайомств та товщини гаманця підозрюваного. Також мають значення апетити слідчих, суддів або прокурорів.

Цю інформацію підтверджує наше джерело у правоохоронних органах.

За його даними, про знайдені в бардачку авто наркотики часто ладні забути за плату від 1,5 до 3 тисяч доларів просто на місці.

Якщо ж хтось зазіхнув на землю і незаконно будує там свій дім за ціною 100 тисяч доларів, доведеться заплатити 30-50.

Якщо суд першої інстанції не прихильний до порушника закону, питання намагаються вирішувати в апеляції за 15-20 тисяч доларів.

Якщо вкрали в держави – сума також залежить від розміру крадіжки.

Посередникам, як правило, теж доводиться приплачувати.

Спосіб 4. Впливати на свідків

Ми перейшли до тих способів, які актуальні на стадії розслідування і судового процесу. Одна з вразливих сторін слідства – свідки. Як мінімум тому, що їх можна вигадати і безкінечно запрошувати для заслуховування в судовому залі. Суддя не може в цьому відмовити, а якщо відмовить – актуалізується описаний нижче спосіб.

Також підозрювані можуть впливати на чинних свідків. Приміром, залякувати або задобрювати. Утім, у деяких випадках зловмисники не гребують і зухвалішими способами. А якщо злочинцеві вдасться домовитися з потерпілими, і ті скажуть про нього добре слово в суді, то слід очікувати, що це теж може вплинути на рішення суду.

"Багато ж було випадків, коли свідків вбивали, або підкуповували, або вони зникали взагалі. У даному випадку в нашій країні відбувається війна, і ніщо не заважає вивозити свідків у зону АТО. Тобто варіантів багато, і всі вони залежать виключно від рівня моралі, страху за життя і подальше майбутнє", – коментує Олексій Носов.

Читайте статтю:Компенсація втрат на адвоката за рахунок іншої сторони судового спору

Спосіб 5. Вийти під заставу

Слід зауважити, сам по собі запобіжний захід у вигляді застави не є поганим. Адже він передбачає внесення певної суми коштів замість перебування в слідчому ізоляторі і на додачу – дотримання певних зобов'язань. При цьому людина залишається на свободі.

Але якщо людина достатньо зухвала і відчуває запах смаженого, то саме застава – гарна можливість втекти за кордон, комунікувати зі свідками чи приховувати докази своїх діянь. Варто також додати, що коли зникає резонанс з приводу гучних справ, і вони перестають бути цікавими, запобіжний захід можуть і не продовжити.

"По справі Бориса Розенблата орган досудового розслідування ініціював питання про притягнення його до відповідальності, але йому обрали запобіжний захід у вигляді застави. Це гарантія того, що особа буде виконувати покладені на неї обов'язки. Застава була оплачена, йому одягли електронний браслет. Активні дії по кримінальному провадженню були саме в момент, коли був резонанс, коли про це писали в засобах масової інформації. Потім пройшов деякий час, термін дїі ухвали про використання електронного браслету сплив, ніхто її не продовжив", – пригадує Олексій Носов.

Спосіб 6. Захворіти

Чим не можуть похвалитися українські можновладці, то це міцним здоров'ям. Нерідко щойно на їхньому шляху трапляється стресова ситуація у вигляді підозри в злочині або того гірше – суд, вони починають хворіти. Або ні, але це ще треба довести. Серед дуже хворих політиків не зле згадати Геннадія Корбана, Романа Насірова або Ігоря Мосійчука.

"Хвороба не перешкоджає врученню підозри. Якщо особа здатна керувати своїми діями, розуміє, що вона робить, то про підозру можна повідомити. Але одна з підстав зупинення кримінального провадження або зупинення здійснення слідчих дій є саме хвороба, яка підтверджена відповідним медичним висновком. Тому для того, щоб затягнути строки, придумати щось або втекти, вони хворіють, а потім в суді пробують довести, що це була саме хвороба, а не якесь видумане перебування у лікарні", – розповідає Олексій Носов.

"Можливий ще варіант, коли ставиться під сумнів осудність людини. Тобто, він внаслідок свого психічного розладу не був здатний усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними. Тут взагалі людина звільняється від кримінальної відповідальності. Але це не історія про народних депутатів – зазвичай таким чином від відповідальності у нас звільняються хворі на шизофренію", – додає директор Центру психічного здоров'я та моніторингу наркотиків та алкоголю МОЗ України Сергій Шум.

На божевілля в прямому сенсі жоден із депутатів ніколи не йшов, адже це остаточно поставить хрест на їхній кар'єрі. А ось виразка шлунку чи інфаркт міокарда – це не так страшно. Головне – схрестити пальці за спиною і викликати співчуття, щонайменше у власного електорату.

Читайте статтю:Суддя Артем Щербіна: Крадіжка: «сито» кваліфікації

Спосіб 7. Розтягнути задоволення

Пригадуєте майже 800 сторінок обвинувального акту Насірову? А затягування та зрив засідань адвокатами Владислава Мангера? А зрив суду захистом Януковича? А агресивне вигукування та відводи Юрія Крисіна? Усе це добра знайома техніка затягування судового процесу.

"Європейські стандарти дуже багато дозволяють, особливо стосовно способів та методів захисту обвинуваченого. Тому захисники можуть використовувати майже будь-які способи для захисту. І в цьому праві їх неможливо обмежити", – пояснює Олексій Носов.

До методів затягування належать перелічені вище виклики свідків та експертизи, а також численні клопотання, відводи прокурорів чи суддів, апеляції.

"Кожна помилка судді записується адвокатами і подається адвокатами. Навіть формальна, навіть якщо всі розуміють, що там все нормально було досліджено. Не надав слово, не задовольнив клопотання, не в тому порядку дав висловитися адвокатам, усе – апеляція, а вона може затягнути провадження ще на кілька років", – додає Носов.

За словами адвоката, розтягнути судовий розгляд можна до 10-15 років, після чого особу автоматично можуть звільнити від відповідальності.

Спосіб 8. Профнепридатність правоохоронців

Іноді для того, щоб уникнути відповідальності й справді можна нічого не робити. За зловмисника це можуть зробити непрофесійні працівники органів досудового розслідування. На жаль, не всі з них доброчесні і відповідально роблять свою роботу. кожна помилка слідства в судовій залі буде вщент розбита адвокатом.

"Основне питання доказування в кримінальному процесі – це належність і допустимість доказів. Тобто чи були вони отримані належним і законним шляхом і чи дійсно підтверджують певний факт. Якщо мають місце порушення під час проведення самого досудового розслідування, то при увазі захисника обвинуваченого це також можна розбити. Навіть якщо де-факто ми розуміємо, що особа винна, проте в нас немає фактичних доказів цього, то особу виправдовують", – пояснює Олексій Носов.

Авжеж, про непрофесійність можна й домовитися. За окрему ціну недобросовісні правоохоронці можуть навмисно робити помилки в документах чи, наприклад, порушувати процедури при обшуку. Але для цього вже потрібні або зв'язки, або гроші, або те й інше.

Спосіб 9. Призначати експертизу

Цей метод затягування треба виокремити серед інших. Призначення експертиз застосовується захистом не завжди для того, щоб справді виправдати підсудного. Навіть якщо мова не йде про підкуп експертів, цей спосіб все одно себе виправдовує, адже виграє чимало часу.

"Хороший спосіб затягування будь-якого судового процесу – це призначення експертизи. Тому що експертних установ основних у Києві дві – це КНІСЕ та НДЕКЦ, і у них дуже велика завантаженість. Органи досудового розслідування – Національна поліція, НАБУ, ДБР, органи прокуратури – усі призначають експертизи. І коли суд задовольняє клопотання сторони захисту про призначення будь-якої експертизи, це відтягує розслідування на півроку-рік. А за півроку-рік може свідок пропасти, може доказ пропасти, спотворитися або втратитися і тому основним способом, якщо вже високопосадовець дотягнув процес притягнення до відповідальності аж до судового розгляду, то вже в судовому розгляді основний спосіб – це затягування процесу", – коментує Олексій Носов.

Читайте статтю:Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) в судовій практиці.

Спосіб 10. Під покровом адвоката

Професійні захисники бувають різні, утім, не скористатися непрофесійністю слідчих, мабуть, не може ніхто. Як ми вже писали вище, є чимало способів уникнути чи відтягнути відповідальність. Частина з них цілком коректні, а деякі – потребують трохи зухвалості.

"Хороший, професійний, трошки наглий адвокат, може за допомогою того, що слідчі не розуміють усіх положень закону, ввести в оману органи слідства, тиснути на них професійними знаннями, досвідом, навіть говорити неправду стосовно того, що він працює на місці обшуку. І це також дозволяє певні речі, які відшукуються, заховати, знищити, забрати. Адвоката обшукати не можуть. Обшукують приміщення – адвокат може флешку з необхідними файлами, наприклад, забрати, покласти в кишеню", – розповідає Олексій Носов.

Як бачимо з досвіду, зняття депутатської недоторканності це зовсім не гарантія того, що корупціонери або вбивці з мандатом дістануть по заслузі.

Однак завдяки популізму та передвиборчим обіцянкам політиків недоторканність стала червоною ганчіркою для виборців. Тож Володимир Зеленський та "Слуга народу" скасували депутатський імунітет, щоб додати нові бали до свого рейтингу.

У нинішній ситуації, коли влада все більше концентрується в одних руках, зняття депутатської недоторканності несе певні загрози. Відсутність імунітету посилює можливості президента та його Офісу контролювати своїх "неслухняних" нардепів через керівництво силових структур та Генпрокуратуру.

"Під роздачу" також можуть потрапити політичні опоненти влади та опозиціонери, серед яких не тільки однойменні партії, а й проєвропейські сили. Без реальних гарантій захисту від кримінального переслідування опозиція не буде засобом стримування влади від зловживань.

До того ж, умови, за яких з нардепів зняли недоторканність, трохи, так би мовити, імпотентні – адже ця норма прописана лише в Конституції. Тож, якщо буде політична воля, одних нардепів можна "посадити" дуже швидко, а з іншими процес можна "затягнути" – як бачите вище, всі можливості для цього є.

Сподіватися можна лише на відповідальність та свідомість народних депутатів, у тому числі з монобільшості.

Читайте статтю:Зміни до КПК України набрали чинності

Автори статті: ДАРИНА РОГАЧУК, НАДІЯ СУХА