07.11.2019 | Автор: Кірюшин Артем Андрійович
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

ВС/КЦС: При розгляді справ про відшкодування шкоди завданої під час ДТП за наявності преюдиційного судового рішення та експертного висновку, які протирічать один одному перевага надається рішенню суду (ВС/КЦС № 234/16272/15-ц від 05.09.2019)

ВС/КЦС: При розгляді справ про відшкодування шкоди завданої під час ДТП за наявності преюдиційного судового рішення та експертного висновку, які протирічать один одному перевага надається рішенню суду (ВС/КЦС № 234/16272/15-ц від 05.09.2019) - 0_17083800_1573129996_5dc40f0c29bb1.jpg

Фабула судового акту: Цивільні спори про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди є розповсюдженими. Судова практика з їх розгляду є досить однозначна.

Як показує практика та аналіз судових рішень у загаданій категорії справ основним доказом вини завдавача шкоди є судове рішення (постанова суду), якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, яке потягло за собою виникнення ДТП.

Таке ж правило застосовується і у разі наявності обоюдної вини водіїв.

Однак чи можуть інші докази, як висновок експерта, за наявності преюдиційного рішення суду свідчити про вину іншої особи ані ж вказана у постанові про вчинення адмінправопорушення? Якому ж саме доказу надасть перевагу суд?

У даній справі судом розглядався спір між двома водія про відшкодування шкоди завданої ДТП.

Хочу звернути увагу читача, що у даній справі були два позиви – первинний та зустрічний, отже жоден із водіїв своєї вини не визнавав та відшкодовувати шкоду не бажав.

При цьому первинний позов було обґрунтовано тим, що на другого водія було складено протокол про адмінправопорушення.

Другий водій свої вимоги обґрунтував тим, що справу про вчинення ним адмінправопорушення (порушення ПДР) апеляційним судом було закрито у зв’язку із відсутністю в його діях складу такого правопорушення. При цьому до такого висновку суд ґрунтуючись на висновку експерта.

Суд першої інстанції первинний позов задовольнив повністю, а зустрічний частково.

При цьому у своєму рішення міський суд послався на те, що висновком судової автотехнічної і транспортно-трасологічної експертизи установлено наявність обоюдної вини обох водіїв, які було проведено вже після розгляду справи про адмінправопорушення.

Апеляційний суд рішення частково змінив у зв’язку із не застосуванням судом першої інстанції положень ст. 1188 Цивільного кодексу України (Відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки).

На вказані рішення вторим водієм було подано касаційну скаргу, яку вмотивовано тим, що постановою у справі про адміністративне правопорушення яка набрала законної сили, встановлено відсутність у його діях порушень Правил дорожнього руху. Натомість судами покладено в основу рішення одночасно, як експертний висновок, складений під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, так і висновок судової автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи, проведеної після розгляду справи про адміністративне правопорушення, які протирічать один одному.

Із такими доводами Касаційний цивільний суд погодився і став на бік другого водія.

Скасовуючи попередні рішення судів та відмовляючи у вимогах першого водія КЦС вказав, що Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Із врахуванням презумпції вини заподіювана шкоди, яка міститься у положеннях ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду якщо доведе, що шкоди було завдано не з її вини.

Відповідно до норм ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Водночас при дослідженні висновку експерта суди повинні виходити з того, що висновок експерта не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватись на всебічному, повному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи в сукупності.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Преюдиційні факти – це факти, встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили і не підлягають доведенню в іншій справі.

У справі, яка переглядається, суд надав перевагу висновку експерта, а не преюдиційному рішенню суду та вдався до встановлення вини другого воді у скоєнні ДТП, незважаючи на наявність преюдиційного судового рішення, яке набрало законної сили, та встановлює відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення.

Проте, суди не врахували, що при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов`язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи цей позов, суд не вправі обговорювати вину такої особи, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування. У такому разі і призначення відповідної експертизи не вимагається.

Аналізуйте судлвий акт: Положення щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на законних підставах, в тому числі, і транспортним засобом на підставі довіреності (ВС/КЦС, № 597/1070/15-ц, 06.06.18)

Застосування ст. 38 КУпАП можливе ЛИШЕ у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення (ВС/КГС № 927/623/18 від16.04.2019)

Основним доказом для відшкодування шкоди завданої нападом собаки з хазяїна тварини є постанова про вчинення адмінправопорушення (Рівненський міськсуд № 569/17486/18 від 11.01.2019)

При оформлені ДТП із пільговиком, звільненим від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності Європротокол не застосовується, така пригода має бути оформлена за участі працівників поліції (ВС/КЦС, № 204/3413/16-ц, 31.10.18)

Постанова

Іменем України

05 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 234/16272/15-ц

провадження № 61-31395 сво 18

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С. (судді-доповідача)

суддів: Гулька Б. І., Крата В. І., Луспеника Д. Д., Синельникова Є. В., Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_1 ,

відповідач - позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_2 ,

відповідач - приватне акціонерне товариство «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА»,

відповідач за зустрічним позовом - приватне акціонерне товариство «Європейський страховий союз»,

третя особа - приватне підприємство «Підшипникзбут»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 02 червня 2017 року у складі судді Демидової В. К. та рішення Апеляційного суду Донецької області від 04 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Дундар І. О., Корчистої О. І., Хейло Я. В,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА _2 та приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» (далі - ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА»), у якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просив стягнути з відповідачів: на відшкодування майнової шкоди 31 578,17 грн; на відшкодування витрат, понесених у зв`язку з проведенням автотоварознавчого дослідження - 650 грн, а також судові витрати на проведення судово-автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи у розмірі 7 500 грн.

Позовна заява мотивована тим, що 30 квітня 2015 року сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля INFINITI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та автомобіля АUDІ, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під його керуванням. У результаті ДТП належний йому транспортний засіб отримав механічні пошкодження.

За наслідками ДТП відносно водія ОСОБА_2 , складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП України).

Згідно з висновком експертного автотоварознавчого дослідження

від 15 травня 2015 року вартість відновлювального ремонту автомобіля АUDІ, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з урахуванням фізичного зносу, становить 31 758,17 грн, вартість автотоварознавчого дослідження - 650 грн.

Посилаючись на те, що ОСОБА_2 , як володілець транспортного засобу INFINITI, з вини якого сталася ДТП, а також страховик за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів - ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА», у добровільному порядку не відшкодували заподіяну внаслідок ДТП майнову шкоду, позивач просив позов задовольнити.

У жовтні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий союз» (далі - ПрАТ «Європейський страховий союз»), третя особа Приватне підприємство «Підшипникзбут» (далі - ПП «Підшипникзбут»), у якому просив стягнути з ПрАТ «Європейський страховий альянс» на відшкодування майнової шкоди 12 798,18 грн, а з ОСОБА_1 - витрати по сплаті франшизи 1 000 грн, та 5 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

Зустрічна позовна заява мотивована тим, що ДТП, яка мала місце 30 квітня 2015 року за участю автомобіля АUDІ, реєстраційний номер НОМЕР_2 , сталася з вини власника цього автомобіля ОСОБА_1 , що підтверджується експертним висновком, складеним фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 , відповідно до якого невиконання водієм ОСОБА _1 пункту 19.3 Правил дорожнього руху перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку з виникненням зазначеної ДТП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП, відносно нього закрито постановою Краматорського міського суду Донецької області від 01 липня 2015 року, залишеною без змін постановою Апеляційного суду Донецької області від 28 серпня 2015 року, за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Згідно з висновком № 68/15 експертного автотоварознавчого дослідження від 14 травня 2015 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля INFINITI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 9 571,87 грн, фактично на відновлення автомобіля ним було витрачено 13 398,18 грн. Крім того, понесені витрати на оплату послуг з проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 400,00 грн.

Посилаючись на наведене та відповідно до вимог статей 23, 1166, 1167, 1187, 1194 ЦК України, Закону України «Про страхування», Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ОСОБА_2 просив зустрічний позов задовольнити.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 13 січня 2016 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» про відшкодування шкоди і зустрічний позов ОСОБА_2 до ПрАТ «Європейський страховий союз», ОСОБА_1 , третя особа - ПП «Підшипникзбут», про відшкодування шкоди об`єднані в одне провадження.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 02 червня 2017 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» про відшкодування шкоди, заподіяної ДТП, задоволено.

Стягнуто з ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» на користь ОСОБА_1 на відшкодування майнової шкоди 31 068,17 грн, витрати по оплаті послуг експерта - 650 грн, витрати за проведення судової автотехнічної експертизи у розмірі 5 945,40 грн, витрати по сплаті судового збору у розмірі 479,40 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування майнової шкоди (франшизи) 510 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 7,80 грн.

Позов ОСОБА_2 до ПрАТ «Європейський страховий союз», ОСОБА _1 , третя особа ПП «Підшипникзбут» про відшкодування майнової та моральної шкоди задоволено частково.

Стягнуто з ПрАТ «Європейський страховий союз» на користь ОСОБА_2 на відшкодування майнової шкоди 8 571,87 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 436,29 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на відшкодування майнової шкоди (франшизи) 1 000 грн, на відшкодування моральної шкоди 500,00 грн, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 533,11 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що висновком судової автотехнічної і транспортно-трасологічної експертизи установлено, що у дорожньо-транспортній ситуації, за якої сталося зіткнення автомобіля INFINITI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та автомобіля АUDІ, реєстраційний номер НОМЕР_2 , фактичні дії водія ОСОБА_4 не відповідали вимогам пункту 12.1 Правил дорожнього руху України і перебували у причинно-наслідковому зв`язку з настанням ДТП, як і дії водія ОСОБА_1 , який в умовах нульової видимості повинен був діяти відповідно до вимог пункту 19.3 Правил дорожнього руху України, що свідчить про те, що порушення Правил дорожнього руху, які призвели до ДТП, були допущені як водієм ОСОБА_1 , так і водієм ОСОБА_2 . За таких обставин майнова шкода, заподіяна в результаті ДТП ОСОБА_1 , підлягає стягненню у заявленому ним розмірі 31 578,17 грн, з яких: 31 068,17 грн підлягає відшкодуванню страховиком ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА», а 510 грн (розмір франшизи) ОСОБА_2 , а майнова шкода заподіяна у результаті ДТП ОСОБА_2 підлягає відшкодуванню страховиком ПрАТ «Європейський страховий союз» у розмірі 8 571,87 грн, зменшеному на суму франшизи у розмірі 1 000 грн, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 . Також підлягають відшкодуванню понесені ОСОБА_1 витрати по оплаті за послуги автотоварознавчого дослідження, витрати по сплаті судового збору та витрати по оплаті судової автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи. Ураховуючи характер та обсяг фізичних і душевних страждань ОСОБА_2 та виходячи із засад розумності, виваженості і справедливості, суд визначив розмір відшкодування заподіяної ОСОБА_2 моральної шкоди, що підлягає стягненню з ОСОБА _1 , у сумі 500 грн.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 04 жовтня 2017 року апеляційні скарги ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» та ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 02 червня 2017 року скасовано у частині стягнення з ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» майнової шкоди та змінено у частині розміру судових витрат.

Стягнуто з ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» на користь ОСОБА_1 на відшкодування майнової шкоди 21 594,72 грн та судові витрати в розмірі 4 843,43 грн.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» про відшкодування шкоди, заподіяної майну у сумі 9 473,45 грн, відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 114,39 грн.

Рішення в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, залишено без змін.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність вини обох водіїв транспортних засобів у настанні ДТП, але не застосував до зазначених правовідносин положення частини першої статті 1188 ЦК України. З урахуванням встановлених обставин справи, апеляційний суд дійшов висновку, що вина водія автомобіля INFINITI ОСОБА_2 у вказаній ДТП складає 70 відсотків, а вина водія автомобіля АUDІОСОБА_1 складає 30 відсотків. Зважаючи на встановлений ступінь вини учасників ДТП, суд дійшов висновку про зменшення розміру майнової шкоди, заподіяної володільцю автомобіля АUDІ, визначеного висновком експертного автотоварознавчого дослідження до 22 104,72 грн, що підлягає відшкодуванню ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА», за винятком розміру франшизи, яка, як правильно визначив суд першої інстанції, підлягає стягненню з ОСОБА_5 .

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_2 просить скасувати ухвалені в справі судові рішення, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що висновки судів попередніх інстанцій про те, що внаслідок його неправомірних дій заподіяна майнова шкода ОСОБА _1 , не ґрунтуються на наявних у матеріалах справи доказах. Так, постановою у справі про адміністративне правопорушення Краматорського міського суду Донецької області від 01 липня 2015 року, залишеною без змін постановою Апеляційного суду Донецької області від 28 серпня 2015 року, встановлено відсутність у його діях порушень Правил дорожнього руху, а відтак, і складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. Крім того, експертним висновком від 08 травня 2015 року, складеним при розгляді справи про адміністративне правопорушення, встановлено, що з технічної точки зору, на відміну від його дій, які не перебували у причинному зв`язку з ДТП, дії водія ОСОБА_1 не відповідали вимогам пункту 19.3 Правил дорожнього руху України та знаходилися у прямому причинному зв`язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди. При цьому суди необґрунтовано поклали в основу рішення одночасно, як експертний висновок від 08 травня 2015 року, складеним під час розгляду справи про адміністративне правопорушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 , так і висновок від 27 жовтня 2016 року судової автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи, проведеної після розгляду справи про адміністративне правопорушення, які протирічать один одному.

Відзив на касаційну скаргу учасники процесу до суду не подали.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з суду першої інстанції.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Статтею 388 ЦПК України встановлено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року матеріали справи надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 квітня 2019 року справу передано на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Мотиви передачі справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

Передаючи справу на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду виходила із того, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій особи, стосовно якої її ухвалено лише в питанні, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою, при цьому питання вини цієї особи при скоєнні дорожньо-транспортної пригоди підлягає дослідженню та вирішенню під час розгляду справи про цивільно-правові наслідки її дій.

Колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що відсутність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення не свідчить про відсутність підстав для його цивільно-правової відповідальності, а тому вважає за необхідне відступити від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії судів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 березня 2018 року у справі 199/4320/17 (провадження № 61-162св18).

Необхідність відступлення від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах обґрунтована тим, що колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у наведеній вище постанові дійшла іншого висновку про те, що суди попередніх інстанцій, з`ясувавши, що постановою у справі про адміністративне правопорушення відносно відповідача закрито провадження про притягнення до адміністративної відповідальності на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, з урахуванням положень статті 61 ЦПК України 2004 року, правильно встановили відсутність підстав для стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Зазначене свідчить про застосування судом касаційної інстанції у різних складах принципово різного підходу до вирішення справ, що випливають

з одних і тих правовідносин, у яких один і той самий предмет спору, і які врегульовані одними і тими самими нормами матеріального права, що викликає необхідність усунення виявлених розбіжностей у практиці їх розгляду Верховним Судом.

Колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважала, що вирішення цих правових питань з урахуванням наведених правових позицій Верховного Суду у подібних правовідносинах викликає необхідність формування єдиної правозастосовної практики, що підлягає вирішенню Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

30 квітня 2015 року сталася ДТП за участю автомобілів INFINITI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та AUDI А6, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1

Протокол про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП, складався лише відносно водія ОСОБА_2

Постановою Краматорського міського суду Донецької області від 1 липня 2015 року, залишеною без змін постановою апеляційного суду Донецької області від 28 серпня 2015 року, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за статтею 124 КУпАП закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування висновків судів покладено пояснення ОСОБА_2 та експертний висновок від 08 травня 2015 року, згідно якого автомобіль під керуванням ОСОБА_2 рухався до моменту зіткнення попереду автомобіля під керуванням ОСОБА_1 та знижав швидкість, не змінюючи напрямку руху.

Протокол щодо порушення водієм ОСОБА_1 Правил дорожнього руху в момент ДТП не складався, постанов про його притягнення до адміністративної відповідальності або про відсутність складу адміністративного правопорушення не виносилось.

Під час розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 судова автотехнічна експертиза не призначалась.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 12 лютого 2016 року у справі, яка переглядається, призначено судову автотехнічну експертизу.

Згідно з висновком судової-автотехнічної і транспортно-трасологічної експертизи від 27 жовтня 2016 року в даній дорожньо-транспортній ситуації фактичні дії водія ОСОБА_4 , який під час зниження швидкості руху застосував такі прийоми керування, які призвели до зміщення автомобіля ІNFІNІТІ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ліворуч відносно свого первинного напрямку руху на смугу руху автомобіля АUDІ, реєстраційний номер НОМЕР_2 , не відповідали вимогам пункту 12.1 Правил дорожнього руху України і перебували у причинному зв`язку з настанням даної ДТП.

Мотиви , з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

З огляду на презумпцію вини заподіювана шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України) особа звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду якщо доведе, що шкоди було завдано не з її вини.

Таким чином цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

За приписами статей 60, 61 ЦПК України в редакції, чинній на момент розгляду справи місцевим та апеляційним судами, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Згідно із частиною четвертою статті 61 ЦПК України в редакції, чинній на момент розгляду справи місцевим та апеляційним судами, постанова у справі про адміністративне правопорушення обов`язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

При дослідженні висновку експерта суди повинні виходити з того, що висновок експерта не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватись на всебічному, повному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи в сукупності.

Суди встановили, що відповідно до висновку судової-автотехнічної і транспортно-трасологічної експертизи від 27 жовтня 2016 року, серед іншого, покази водія ОСОБА_2 в частині того, що зіткнення відбулось в момент початку гальмування і виїзд його автомобіля ліворуч відбувся після зіткнення, не узгоджуються з пошкодженнями на транспортних засобах і визначеним місцем зіткнення. Фактичні дії водія ОСОБА_2 , які не відповідали вимогам пункту 12.1 Правил дорожнього руху України, перебували у причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування висновків судів у справі про закриття адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_2 за статтею 124 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, покладено пояснення ОСОБА_2 та експертний висновок від 08 травня 2015 року, згідно якого автомобіль під керуванням ОСОБА_2 рухався до моменту зіткнення попереду автомобіля під керуванням ОСОБА_1 та знижав швидкість, не змінюючи напрямку руху.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Преюдиційні факти - це факти, встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили і не підлягають доведенню в іншій справі.

У справі, яка переглядається, суд надав перевагу висновку експерта, яким встановлено часткову вину ОСОБА_2 у скоєнні ДТП.

Тобто, при розгляді даної цивільної справи, суд вдався до встановлення вини ОСОБА_2 у скоєнні ДТП, незважаючи на наявність преюдиційного судового рішення, яке набрало законної сили, та встановлює відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення.

Суд не врахував, що при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов`язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи цей позов, суд не вправі обговорювати вину такої особи, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування. У такому разі і призначення відповідної експертизи не вимагається.

За викладених обставин колегія суддів об`єднаної палати Касаційного цивільного суду не вбачає підстав для відступлення від правового висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду про те, що постанова суду про відсутність в діях водія складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, звільняє такого водія від відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП.

Щодо доводів касаційної скарги по суті

У касаційній скарзі ОСОБА_2 висловив свою незгоду з висновками судів першої та апеляційної інстанції щодо покладення на нього обов`язку по відшкодуванню ним матеріальних збитків на користь ОСОБА_1 та не згоден з визначеним місцевим судом розміром моральної шкоди, яка підлягає стягненню на його користь з ОСОБА_1

Інші учасники справи ухвалені у справі судові рішення в касаційному порядку не оскаржили.

У силу положень частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.

За умовами полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного між ПрАТ «Європейський страховий союз» та ОСОБА_1 , цивільно-правова відповідальність останнього застрахована під час експлуатації забезпеченого транспортного засобу марки АUDІ, реєстраційний номер НОМЕР_2 , франшиза складає 1 000 грн.

Підстави та порядок відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, та шкоди, завданої внаслідок взаємодії цих джерел, визначені нормами статей 1187,1188 ЦК України.

Згідно із частинами другою, п`ятою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Частиною першою статті 1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно з пунктом 12.1 статті 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Ураховуючи, що вина ОСОБА_2 у скоєнні ДТП, в результаті якого було пошкоджено належний ОСОБА_1 автомобіль не встановлена, тому відсутні правові підстави для покладення на ОСОБА_2 відповідальності по відшкодуванню франшизи.

Доводи касаційної скарги щодо незгоди заявника з розміром, визначеної місцевим судом моральної шкоди стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки щодо застосування норм права

Частиною першою статті 412 ЦПК України підставою для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з частинами другою та третьою статті 412 ЦПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення; неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягає застосуванню.

Оскільки у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, тому рішення першої та апеляційної інстанцій в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнової шкоди (франшизи) та витрат по сплаті судового збору, стягнутого апеляційним судом, у розмірі 7,80 грн, скасувати, у цій частині ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні цих вимог.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 02 червня 2017 року та рішення апеляційного суду Донецької області від 04 жовтня 2017 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування майнової шкоди (франшизи) та витрат по сплаті судового збору у розмірі 7,80 грн скасувати.

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 про стягнення майнової шкоди (франшизи) та судового збору, стягнутого апеляційним судом, у розмірі 7,80 грн.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді

6745
Просмотров
0
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


1
Популярные судебные решения
Популярные события
ЕСПЧ