12
0
46492
Фабула судового акту: Не так давно аналіз судового рішення Касаційного адміністративного суду, у якому суд висловив свою позицію про те, що для цілей відшкодування витрат на правову допомогу заявник може використовувати будь-який документ, який свідчить про фактичне понесення таких витрат викликав жвавий інтерес серед професійного середовища.
І це не є дивним адже впевнений, що питання оплати гонорару є одним із важливіших для адвоката, а його відшкодування за рахунок сторони, що «програла» - для клієнта.
У вирішенні даних питань прогресивним є саме Касаційний адміністративний суд, який поступово відходить від позиції штучної формалізації відносин адвоката та його клієнта (як це було у рішенні, про яке я згадав вище).
Рішенням ж, що пропонується до уваги повністю відповідає вказаній позиції та певним чином її розширює. Однак, на мою думку, у даному рішенні КАС недостатньо обґрунтував свої висновки, але головне результат!
У даній справі вирішувався спір, який виник між покупцем нерухомості та органом Пенсійного фонду щодо повернення позивачу помилково (надмірно) сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна у розмірі 1 % від вартості об`єкта купівлі-продажу.
Суд першої інстанції вказані вимоги задовольнив, однак відмовив у стягнення з ПФУ витрат на правову допомогу наданої позивачу адвокатом. Таку є позицію поділив і апеляційний суд.
Приймаючи вказане рішення суди послались на те, що матеріали справи не містять доказів фактичного понесення позивачем витрат на правничу допомогу, оскільки до матеріалів справи не надано жодного документу, який підтверджує їх перерахування на користь особи, яка надавала правничу допомогу.
Однак КАС був іншої думки.
Приймаючи рішення про часткове стягнення витрат на правову допомогу суд касаційної інстанції послався на те, що за положеннями ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас згідно ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
В матеріалах даної справи містяться акти надання послуг у яких вказано вид правової допомоги, час протягом якого надавалась кожна послуга та її вартість.
Кодекс адміністративного судочинства містить норми, які визначають процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Отже за існуючого правового регулювання у сторін з`явилась можливість відшкодувати понесені на правову допомогу витрати (у разі доведення власної правоти у спорі із суб`єктом владних повноважень).
При цьому, норми зазначених статей спрямовані саме на захист прав та інтересів позивачів-суб`єктів господарювання, а не адвокатів. Встановлена на законодавчому рівні можливість позивачів отримати відшкодування понесених витрат на правничу допомогу сприяє нормальному розвитку галузі, дозволяє учасникам судових процесів залучати для захисту свої прав кваліфікованих адвокатів, даючи при цьому таким особам законне право сподіватись на повне або часткове відшкодування понесених витрат у разі доведення власної правової позиції.
Отже, висновки судів попередніх інстанцій про відмову у відшкодуванні витрат на правничу допомогу через відсутність доказів оплати вказаних послуг не узгоджується з нормами чинного процесуального законодавства та вищенаведеними висновками Верховного Суду.
Аналізуйте судовий акт: ВС/КАС: У разі встановлення адвокатом та клієнтом фіксованого розміру гонорару детальний опис робіт, виконаних під час надання правової допомоги НЕ потрібен (ВС/КАС у справі № 640/18402/19 від 28.12.2020)
ПОСТАНОВА
Іменем України
21 січня 2021 року
м.Київ
справа №280/2635/20
провадження №К/9901/29763/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А. суддів: Кравчука В.М., Желєзного І.В.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.06.2020 (суддя Новікова І.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29.09.2020 (головуючий суддя Чередниченко В.Є., судді Іванов С.М., Панченко О.М.)
у справі № 280/2635/20
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України у Дніпровському районі м. Запоріжжя Запорізької області,
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
І. РУХ СПРАВИ
1. У квітні 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просила:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, що викладене в листі від 08.04.2020 № 0800-0503-8/13830, про відмову у вжитті заходів з метою повернення позивачу помилково (надмірно) сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна у розмірі 1 % від вартості об`єкта купівлі-продажу, що становить 12 169,50 грн;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області сформувати та подати до управління державної Казначейської служби України у Дніпровському районі м. Запоріжжя Запорізької області подання про повернення позивачу суми помилково (надмірно) сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 12 169,50 грн згідно з квитанцією АТ "Банк Альянс" від 15.01.2020 № 15-215369/1.
- стягнути у повному обсязі на користь ОСОБА_1 судові витрати, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
2. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17.06.2020 у справі №280/2635/20 позов задоволено частково: визнано протиправними дії відповідача щодо відмови у поверненні позивачу помилково (надмірно) сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об`єкта купівлі-продажу в розмірі 12169,50 грн.; зобов`язано відповідача скласти та надати позивачу подання про повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна за договором купівлі-продажу квартири від 15.01.2019 в розмірі 12169,50 грн., сплаченого згідно з квитанцією від 15.01.2019 №15-215369/1. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Відшкодовано ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області. У клопотанні про відшкодування витрат на правничу допомогу - відмовлено.
3. Позивач не погодився з судовим рішенням в частині правничої допомоги, тому звернувся з апеляційною скаргою, в якій також просив стягнути у повному обсязі на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу, що були понесені у в`язку з переглядом судом апеляційної інстанції оскаржуваного рішення суду першої інстанції..
4. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.09.2020 у справі №280/2635/20 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.06.2020 - без змін.
5. ОСОБА_1 з вищевказаними судовими рішеннями не погодилася, тому звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.06.2020 в частині відмови у відшкодуванні витрат на правничу допомогу і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29.09.2020 у справі №280/2635/20 й ухвалити нове судове рішення про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
6. 21.12.2020 від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
ІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
7. Відмовляючи позивачу у відшкодуванні витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, керувався тим, що матеріали справи не містять доказів фактичного понесення позивачем витрат на правничу допомогу в розмірі 9500,00 грн., оскільки до матеріалів справи не надано жодного документу, який підтверджує їх перерахування на користь особи, яка надавала правничу допомогу.
8. Суд апеляційної інстанції також наголосив на тому, що сума заявлених витрат по відшкодуванню 5000,00 грн. - складання адміністративного позову (6 годин) та 5000,00 грн. - складання апеляційної скарги (5 годин) є не співмірною до заявлених позовних вимог, оскільки ця категорія справ є справами незначної складності та по них є стала судова практика, а тому написання позовної заяви не потребувало додаткових зусиль та знань; як наслідок сума витрат на її написання є завищеною, як і сума витрат на написання апеляційної скарги.
IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ
9. Заявник на обґрунтування вимог касаційної скарги покликається на те, що суди під час ухвалення оскаржених судових рішень не взяли до уваги правові висновки Верховного Суду, викладені у його постановах від 02.10.2019 у справі № 815/1479/18, від 26.09.2019 у справі №813/481/18, від 12.02.2020 у справі № 648/1102/19, від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 13.03.2019 у справі №283/2065/14-ц, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.
10. У відзиві на касаційну скаргу відповідач погоджується з висновками судів попередніх інстанцій в частині відмови у відшкодуванні витрат на правничу допомогу та вказує на відсутність документального підтвердження понесених витрат, а також неспівмірність цих витрат з предметом позову.
ІV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
12. Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
13. Питання, що стосуються витрат на професійну правничу допомогу, регулюються ст.134 КАС України. Відповідно до ч. 2 цієї статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
14. За приписами ч.ч. 3, 4 ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
15. Частиною 7 ст. 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
16. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем було укладено договір про надання правничої допомоги від 11.03.2020 №11/03 з адвокатським бюро - Адвокатське бюро «Данила Тивоненка «Пріоритет».
17. Пункт 5.1 вказаного договору визначає, що розмір гонорару адвокатського бюро, а також умови і порядок його сплати визначається у додатках до цього договору.
Відповідно до пункту 5.2 договору №11/03 витрати понесені адвокатським бюро при виконанні доручені Клієнта, підтверджуються відповідними первинними документами (видатковими накладними, актами, чеками, квитанціями, квитки тощо) і підлягають відшкодуванню Клієнтом у визначені адвокатським бюро строки і порядку.
Перелік та вартість послуг за договором №11/03 визначено додатком від 11.03.2020 №1 до цього договору.
18. Згідно з актом №1 надання послуг до договору від 11.03.2020 №11/03 про надання правової допомоги такі становлять 9500,00 грн., а саме: 1500,00 грн. - консультація щодо можливості та доцільності вирішення справи у судовому порядку (3 години); 1000,00 грн. - складання заяви вих.№12/03 від 12.03.2020 про повернення безпідставно сплаченого збору (2 години); 1000,00 грн. - складання адвокатського запиту вих.б/н від 12.03.2020 (2 години); 5000,00 грн. - складання адміністративного позову (6 годин); 1000,00 грн. - підготовка до подачі адміністративного позову через «Електронний суд».
19. Відповідно до акта від 20.07.2020 №2 надання послуг до договору від 11.03.2020 №11/03 про надання правничої допомоги у відповідності до п. 5.1 договору сторони остаточно зазначають перелік та ціну наданих послуг яка становлять 10000 грн., а саме: 1500,00 грн. - консультація щодо можливості та доцільності вирішення справи у судовому порядку (2 години); 5000,00 грн. - складання апеляційної скарги (5 годин); 500 грн. - підготовка до подачі апеляційної скарги через «Електронний суд»; представництво інтересів клієнта у суді в одному судовому засіданні - 3000 грн.
20. Суд першої інстанції відмовив позивачу у відшкодуванні витрат на правову допомогу, мотивуючи це тим, що відсутні докази на підтвердження фактичного отримання коштів за вказаним договором.
21. При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.
22. Клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу було викладено у позовній заяві, докази (крім доказів оплати послуг адвоката) для вирішення цього клопотання були додані до позовної заяви. У цій справі було надано докази щодо обсягу наданих послуг, а саме акти №1 і №2.
23. Верховний Суд неодноразово викладав позицію про те, що можуть бути відшкодовані судові витрати на професійну правову допомогу після розгляду справи судом та подання відповідних доказів у строки, встановлені процесуальним законодавством.
24. У постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №813/481/18 зроблено такий висновок: "Зважаючи на положення частини сьомої статті 139 КАС України, суд касаційної інстанції констатує помилковість посилання суду апеляційної інстанції у якості аргументу для відмови в задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення на відсутність документа про оплату позивачем витрат на професійну правничу допомогу, адже у пункті 2 вищенаведеного додатку від 11 лютого 2019 року до договору про надання правової допомоги від 11 лютого 2019 року № 01/2019-02 сторони узгодили, що клієнт (позивач) зобов`язаний сплатити гонорар протягом шести місяців після ухвалення судом апеляційної інстанції рішення по суті."
25. Судова колегія зазначає, що КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.
26. На переконання колегії суддів, зазначені норми (ст.ст. 134, 139) були введені в КАС України з 15.12.2017, у тому числі, з метою унормування відносин між суб`єктами, які потребують юридичного супроводу, та адвокатами. Так, за існуючого правового регулювання у сторін з`явилась можливість відшкодувати понесені на правову допомогу витрати (у разі доведення власної правоти у спорі із суб`єктом владних повноважень). При цьому, норми зазначених статей спрямовані саме на захист прав та інтересів позивачів-суб`єктів господарювання, а не адвокатів. Встановлена на законодавчому рівні можливість позивачів отримати відшкодування понесених витрат на правничу допомогу сприяє нормальному розвитку галузі, дозволяє учасникам судових процесів залучати для захисту свої прав кваліфікованих адвокатів, даючи при цьому таким особам законне право сподіватись на повне або часткове відшкодування понесених витрат у разі доведення власної правової позиції.
27. Отже, висновки судів попередніх інстанцій про відмову у відшкодуванні витрат на правничу допомогу через відсутність доказів оплати вказаних послуг не узгоджується з нормами чинного процесуального законодавства та вищенаведеними висновками Верховного Суду.
28. Щодо розміру витрат на правничу допомогу слід враховувати таке.
29. Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. При цьому ч. 5 ст.134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
30. У разі недотримання вимог ч. 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).
31. Зі змісту вказаних норм вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, оскільки зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії (саме така позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі №816/2096/17).
32. У ч. 7 ст. 134 КАС України вказано, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
33. При цьому, колегія суддів зауважує, що при розгляді справи судом питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
34. Відповідач у відзивах на позовну заяву, апеляційну і касаційну скаргу зазначав про неспівмірність заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу з предметом позовних вимог та складністю справи.
35. За правилами оцінки доказів, встановлених ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
36. Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи у КАС, колегія суддів враховує таке.
37. Предметом спору у цій справі є повернення позивачу сплаченого збору за придбання нерухомого майна у розмірі 12169,50 грн., в той час як правничу допомогу адвокатом визначено у розмірі 9500 грн. до суду першої інстанції та 10000 грн. до суду апеляційної інстанції.
38. Суд апеляційної інстанції вірно врахував те, що значне перевищення розміру адвокатських вимог над сумою позовних вимог свідчить про відсутність будь-якої співмірності заявлених позовних вимог та розміру правничої допомоги, визначеної адвокатським бюро.
39. Також суд апеляційної інстанції вірно зауважив про те, що акт №2 складений формально, без урахування послуг, які могли бути надані фактично, оскільки він містить узгоджену суму щодо відшкодування представництва інтересів клієнта у суді в одному судовому засіданні - 3000 грн. в той час як справа №280/2635/20 є справою незначної складності та розглядається у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
40. Суд апеляційної інстанції зробив вірний висновок про неспівмірність заявлених вимог по відшкодуванню 5000,00 грн. - складання позову (6 годин) та 5000,00 грн. - складання апеляційної скарги (5 годин), оскільки ця категорія справ є справами незначної складності та по ним є стала судова практика, а тому написання позовної заяви не потребувало додаткових зусиль та знання як наслідок сума витрат на її написання є завищеною, як і сума витрат на написання апеляційної скарги.
41. Водночас, суд апеляційної інстанції помилково повністю відмовив у відшкодуванні адвокатських витрат.
42. Верховний Суд враховує заперечення відповідача щодо неспівмірності розміру судових витрат на правничу допомогу заявленим позовним вимогам, складність справи та наявність численної усталеної судової практики в аналогічних справах, час, вказаний як витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також ціну позову та (або) значення справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи, і робить висновок про те, що слід відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правничу допомогу, понесені у суді першої інстанції, у розмірі 3000 грн., так як саме такий розмір правової допомоги буде співмірним заявленим позовним вимогам на думку колегії суддів.
43. Стосовно витрат на правничу допомогу, наданих у суді апеляційної інстанції, колегія суддів також враховує те, що в цій справі надання правничої допомоги з приводу вирішення питань в апеляційному порядку не може бути об`єктивно оцінено у більшому розмірі, ніж надання правничої допомоги, необхідної для звернення особи до суду з позовом, яка є більш складною, об`ємною і потребувала більшого аналізу обставин справи та нормативно-правової бази.
44. Таким чином, враховуючи наведені обставини, а також зміст та обсяг наданих послуг, розмір відшкодування, отриманий за аналогічні послуги в суді першої інстанцій, колегія суддів вважає заявлений представником позивача до відшкодування розмір правової допомоги за складання та подання апеляційної скарги явно завищеним та таким, що підлягає зменшенню.
45. Ураховуючи викладене, а також фактичний обсяг виконаної роботи та її незначну складність, колегія судів касаційної інстанції вважає розумно обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача за апеляційний перегляд судового рішення у розмірі 2000 грн.
Тобто, необхідно відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правничу допомогу у загальному розмірі 5000 грн. (3000 грн. у суді першої інстанції та 2000 грн. у суді апеляційної інстанції).
46. За правилом ч.ч. 1, 2 ст. 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених ст. 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.
47. Враховуючи викладене, судові рішення в оскаржуваній частині підлягають частковому скасуванню, а касаційна скарга - частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 3 132 139 245 341 349 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.06.2020 в частині відмови у відшкодуванні витрат на правничу допомогу і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29.09.2020 у справі №280/2635/20 скасувати частково і в цій частині прийняти нове рішення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158-б, м. Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ 20490012) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у судах першої та апеляційної інстанції у розмірі 5000 грн. (п`ять тисяч) гривень 00 коп.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді
Просмотров
Коментарии
Просмотров
Коментарии
Получите быстрый ответ на юридический вопрос в нашем мессенджере , который поможет Вам сориентироваться в дальнейших действиях
Вы видите своего юриста и консультируетесь с ним через экран, чтобы получить услугу, Вам не нужно идти к юристу в офис
На выполнение юридической услуги и получите самое выгодное предложение
Поиск исполнителя для решения Вашей проблемы по фильтрам, показателям и рейтингу
Просмотров:
279
Коментарии:
0
Просмотров:
11369
Коментарии:
0
Просмотров:
692
Коментарии:
0
Просмотров:
576
Коментарии:
0
Просмотров:
1097
Коментарии:
0
Просмотров:
743
Коментарии:
0
Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.
Полный текстПриймаємо до оплати
Copyright © 2014-2024 «Протокол». Все права защищены.