ПОСТАНОВА

Іменем України

02 квітня 2019 року

Київ

справа №2018/2701/12 (2а/2018/219/12/03)

адміністративне провадження №К/9901/4697/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Гриціва М.І.,

суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Харківської міської ради (далі - Міськрада) на постанову Київського районного суду міста Харкова від 12 грудня 2014 року (суддя Чередник В.Є.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2015 року (судді Любчич Л.В., Сіренко О.І., Спаскін О.А.) у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Міськради, треті особи: департамент містобудування, архітектури та генерального плану Міськради, релігійна громада Свято-Миколаївського храму Харківської єпархії УПЦ (далі - Релігійна громада), управління містобудування та архітектури департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Міськради, про визнання протиправним і скасування рішення, -

встановив:

У січні 2008 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог просили: визнати протиправним та скасувати рішення 14 сесії Міськради 5 скликання від 04 липня 2007 року № 130/07 «Про видачу дозволу на розробку проектів відводу земельних ділянок юридичним та фізичним особам для будівництва (реконструкції) і експлуатації об'єктів» у частині пункту 13 додатку - видача дозволу на розробку проекту відводу земельної ділянки Релігійній громаді площею орієнтовно 0,3362 га на АДРЕСА_1 для будівництва та подальшої експлуатації Воскресної (Недільної) школи та паркової зони.

На обґрунтування позову посилались на те, що 30 травня 2006 року вони звернулись до Київського районного суду міста Харкова з позовом щодо захисту права на отримання у власність земельної ділянки на АДРЕСА_2. У порядку забезпечення позову ухвалою від 06 грудня 2006 року Київський районний суд міста Харкова заборонив Міськраді, Головному управлінню містобудування, архітектури та земельних відносин Міськради вчиняти будь-які дії та зупинив дії з підготовки документів, рішень та згод, які спрямовані на дозвіл розробки проекту відводу чи відвід іншим особам земельної ділянки на вул. Фізкультурній між будинком № 61а та церквою (вона ж на АДРЕСА_2, вона ж на АДРЕСА_1) до вирішення спору по суті.

Київський районний суд міста Харкова постановою від 12 грудня 2014 року позов задовольнив.

Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 01 квітня 2015 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Своє рішення мотивував тим, що земельна ділянка за зазначеною в ухвалі Київського районного суду міста Харкова від 06 грудня 2006 року (вул. Фізкультурна між будинком 61а та церквою) адресою є тією самою земельною ділянкою, на яку Спірним рішенням Міськрада надала згоду на розробку проекту відводу земельної ділянки Релігійній громаді на АДРЕСА_1 в м. Харкові.

На час прийняття відповідачем Спірного рішення ухвала Київського районного суду міста Харкова від 06 грудня 2006 року була чинною, і ніким не оскаржувалася.

Під час апеляційного розгляду колегія суддів дослідила матеріали справи № 578/06/09 (після перереєстрації № 2018/2-а-2/11) за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Міськради, управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Міськради, Департаменту житлового господарства Міськради, Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Міськради про визнання протиправними та незаконними дій, бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.

Згідно з матеріалами цієї справи Київський районний суд міста Харкова постановою від 26 грудня 2011 року відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 25 вересня 2012 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнив частково. Постанову Київського районного суду міста Харкова від 26 грудня 2011 року скасував та ухвалив нову постанову, якою позовні вимоги задовольнив частково. Зобов'язав Міськраду розглянути питання щодо надання згоди на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0,1 га на АДРЕСА_2 у власність ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд, побудов та прийняти відповідне рішення. Зобов'язав Міськраду розглянути питання щодо надання згоди на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0,1 га на АДРЕСА_2 у власність ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд, побудов та прийняти відповідне рішення. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.

Вищий адміністративний суд ухвалою від 18 грудня 2014 року постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року залишив без змін.

Отже, суди дійшли висновку, що Міськрада протиправно прийняла Спірне рішення.

Міськрада не погодилася із рішеннями судів першої й апеляційної інстанцій і звернулася із касаційною скаргою про їх скасування та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

У запереченнях на касаційну скаргу позивачі просять залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

Верховний Суд переглянув рішення судів попередніх інстанцій у межах касаційної скарги, з'ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про таке.

Суди встановили, що у 2006 році ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Київського районного суду міста Харкова з позовом до Міськради та головного управління містобудування і архітектури та земельних відносин Міськради про поновлення порушеного права і захисту інтересів на отримання земельної ділянки.

Київський районний суд міста Харкова ухвалою від 06 грудня 2006 року у зазначеній вище справі заборонив Міськраді, Головному управлінню містобудування, архітектури та земельних відносин Міськради вчиняти певні дії та призупинив дії по підготовці документів, рішень та погоджень, які спрямовані на дозвіл розробки проекту відводу або відвід іншим особам земельної ділянки по АДРЕСА_2 та церквою до вирішення справи по суті.

Копію цієї ухвали направив до Міськради, управління містобудування та архітектури Міськради і станом на 17 січня 2007 року зазначена ухвала була в розпорядженні посадових осіб управління містобудування та архітектури Міськради. Отримання відповідачем 13 грудня 2006 року вищезазначеної ухвали підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення у справі № 2а-93/07/09 дослідженої в судовому засіданні.

Спірним рішенням у частині пункту 13 додатку - надано дозвіл на розробку проекту відводу земельної ділянки Релігійній громаді площею орієнтовно 0,3362 га на пр. Жуковського, 10 для будівництва та подальшої експлуатації Недільної школи та паркової зони.

Земельна ділянка на пр. Жуковського, 10 є саме тією ділянкою стосовно якої винесено ухвалу Київського районного суду міста Харкова від 06 грудня 2006 року щодо заборони Міськраді, головному управлінню містобудування, архітектури та земельних відносин Міськради вчиняти певні дії та призупинити дії по підготовці документів, рішень та погоджень, які спрямовані на дозвіл розробки проекту відводу.

На час прийняття відповідачем Спірного рішення ухвала Київського районного суду міста Харкова від 06 грудня 2006 року була чинною, і ніким не оскаржувалася.

Крім того, суди встановили, що у справі № 578/06/09 (після перереєстрації № 2018/2-а-2/11) Київський районний суд міста Харкова постановою від 26 грудня 2011 року відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 25 вересня 2012 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнив частково. Постанову Київського районного суду міста Харкова від 26 грудня 2011 року скасував та ухвалив нову постанову, якою позовні вимоги задовольнив частково. Зобов'язав Міськраду розглянути питання щодо надання згоди на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0,1 га на АДРЕСА_2 у власність ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд, побудов та прийняти відповідне рішення. Зобов'язав Міськраду розглянути питання щодо надання згоди на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0,1 га на АДРЕСА_2 у власність ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд, побудов та прийняти відповідне рішення. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.

Вищий адміністративний суд ухвалою від 18 грудня 2014 року постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року залишив без змін.

Відповідно до статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), у редакції чинній до 15 грудня 2017 року, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.

За змістом частини третьої цієї статті ухвала суду щодо забезпечення позову є обов'язковою для виконання суб'єктами владних повноважень.

Як можна простежити із викладу фактичних обставин, суть спору та висновки суду про протиправність дій Міськради зводяться насамперед до того, що цей орган місцевого самоврядування в межах своїх повноважень ухвалив рішення про надання дозволу на розробку проекту відводу конкретної земельної ділянки певному суб'єкту правовідносин (Релігійній громаді) попри існування стосовно тієї самої земельної ділянки судової заборони вчиняти певні дії, яка в часі була застосована раніше. Властиво предметом дослідження суду була правомірність оскаржених дій відповідачів і законність Спірного рішення за умови його ухвалення під час судової заборони вчиняти будь-які дії, спрямовані на реалізацію дозволу Міськради на розробку проектів відводу конкретно-визначеної земельної ділянки.

В аспекті означеного, зважаючи на те, що Міськрада ухвалила Спірне рішення у частині пункту 13 відносно земельної ділянки, щодо якої ухвалою суду їй було заборонено вчиняти певні дії та приписувалося призупинити дії з підготовки документів, рішень та погоджень, які спрямовані на дозвіл розробки проекту відводу, а також на положення статті 117 КАС, у редакції чинній до 15 грудня 2017 року, Верховний Суд вважає, що суди першої й апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про протиправність Спірного рішення у частині пункту 13 додатку до нього щодо видачі дозволу на розробку проекту відводу земельної ділянки Релігійній громаді для будівництва та подальшої експлуатації Воскресної (Недільної) школи та паркової зони.

Доводи касаційної скарги не містять належних та об'єктивно обумовлених міркувань, які б спростовували наведені висновки суду першої та апеляційної інстанцій.

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

постановив:

Касаційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення, а постанову Київського районного суду міста Харкова від 12 грудня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2015 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М.І. Гриців

Судді: Я.О. Берназюк

Н.В. Коваленко