ПОСТАНОВА

Іменем України

04 квітня 2018 року

Київ

справа №2а-9320/11/0308

адміністративне провадження №К/9901/11464/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів: Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Луцької міської ради на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Гінди О.М. (головуючого), Качмара В.Я., Ніколіна В.В. від 31.05.2016 про поворот виконання судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Луцької міської ради, за участю прокуратури міста Луцька про стягнення середнього заробітку, -

УСТАНОВИВ:

10.06.2011 ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Луцької міської ради про визнання дій незаконними та стягнення середньої заробітної плати.

Постановою Луцького міськрайонного суду від 08.09.2011 позов задоволено. Визнано незаконною відмову Луцької міської ради у виплаті середньої заробітної плати ОСОБА_5 Стягнуто з Луцької міської ради на користь ОСОБА_5 середньомісячну заробітну плату за період шість місяців, яку він одержував на виборній посаді в Луцькій міській раді згідно зі статтею 33 Закону України „Про статус депутатів місцевих рад" в сумі 55 576,68 грн.

Відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження №29253778 від 27.12.2011, вказану постанову суду 08.09.2011 виконано боржником у повному обсязі.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2015 постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нову про відмову в задоволенні позову.

21.01.2016 виконавчий комітет Луцької міської ради звернувся до Луцького міськрайонного суду із заявою про поворот виконання постанови суду від 08.09.2011 по справі № 2а-9320/11/0308 шляхом стягнення з ОСОБА_5 на користь виконкому неправомірно отриманих за постановою коштів в сумі 55576,68 грн.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22.02.2016 заяву виконавчого комітету Луцької міської ради про поворот постанови суду від 08.09.2011 - задоволено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду 31.05.2016 ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22.02.2016 скасовано та прийнято нову ухвалу, якою відмовлено у задоволенні заяви Виконавчого комітету Луцької міської ради про поворот виконання судового рішення.

Луцька міська рада оскаржила в касаційному порядку вказану ухвалу апеляційного суду, просить її скасувати, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.

Аргументами на обгрунтування вимог скарги зазначає, що апеляційним судом неправильно застосовано норми процесуального права, в результаті чого неправильно встановлені обставини справи про поворот виконання судового рішення.

Учасники справи не надали суду та не заявляли клопотань про розгляд касаційної скарги за їх участю.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, суд приходить до таких висновків.

Під час розгляду справи по суті, судом першої інстанції у постанові від 08.09.2011 встановлено, що офіційне оприлюднення територіальною виборчою комісією результатів місцевих виборів міського голови відбулося 06.04.2006. З посади Луцького міського голови позивач був звільнений 12.11.2010 на підставі ч.1 п.2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». На час обрання позивача Луцьким міським головою, він працював на посаді першого заступника державної обласної адміністрації та був звільнений 06.04.2006, про що зроблено відповідний запис в трудовій книжці. Тобто, позивач на час обрання на виборну посаду перебував у трудових відносинах з обласною державною адміністрацією.

Зі змісту статті 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» вбачається, що депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації. У разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачу, після звільнення з посади міського голови в порушення статті 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», було відмовлено у працевлаштуванні на попередній посаді першого заступника голови обласної державної адміністрації, яку він займав до обрання, про що він був офіційно повідомлений листом від 10.12.2010, а тому відповідно до вказаного Закону України позивач має право на отримання середньої заробітної плати, яку він отримував на посаді у Луцькій міській раді.

Переглядаючи вказане рішення, у постанові Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2015 встановлено, що ОСОБА_5 з посади заступника голови Волинської ОДА звільнений за власним бажанням, а не у зв'язку з оприлюдненням територіальною виборчою комісією результатів виборів міського голови.

Задовольняючи заяву про поворот виконання судового рішення, суд першої інстанції виходив з обставин, встановлених апеляційним судом в постанові від 03.12.2015 та прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви виконавчого комітету міськради про поворот судового рішення у справі в порядку статті 266 КАС України (в редакції, яка діяла до 15.12.2017).

Натомість скасовуючи ухвалу суду першої інстанції про поворот виконання судового рішення у справі апеляційний суд вказав, що під час скасування судового рішення, за яким ставиться питання здійснити поворот його виконання, не встановлено, що воно було обґрунтоване на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах. Фактичною підставою для скасування постанови суду першої інстанції є невірне застосування судом норм матеріального права, внаслідок неповного з'ясування обставин справи щодо підстави звільнення позивача з посади заступника голови Волинської ОДА, а саме згідно п. 5 ч. 1 ст. 36 КЗпП України (перехід на виборну посаду) чи згідно ст. 36 КЗпП України (за власним бажанням). При цьому, із матеріалів справи не вбачається, що позивач з цього питання повідомляв завідомо неправдиві відомості, оскільки, зазначаючи про своє звільнення з посади заступника голови ОДА, позивач посилався на записи у трудовій книжці, копію якої ним долучено до позовної заяви. Саме з копії трудової книжки суд апеляційної інстанції встановив, що позивача з посади заступника голови Волинської ОДА звільнено за власним бажанням та дійшов висновку про відсутність у нього прав передбачених статтею 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад». Тому, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для повороту виконання судового рішення.

Особливості повороту виконання в окремих категоріях адміністративних справ врегульовані статтею 266 КАС України. Цією статтею визначено, що поворот виконання постанови про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасована постанова була обґрунтована на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.

Як вірно враховано апеляційним судом, задоволення заяви про поворот виконання судового рішення у справі присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо постанова суду, яка скасована, була обґрунтована на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.

У спірних правовідносинах судом не встановлено факт повідомлення позивачем завідомо неправдивих відомостей або подання ним підроблених документів.

Тому, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про те, що підстави для здійснення повороту виконання постанови суду про присудження виплати заробітної плати у порядку, передбаченому статтею 266 КАС України, відсутні.

Аргументи Луцької міської ради про неправильно встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи судом відхиляються. Заявник посилається на недослідження судами попередніх інстанцій пояснень позивача при розгляді справи по суті, натомість, у справі, що розглядається, спірним є застосування статті 266 КАС України. Доводи, зазначені в касаційній скарзі на ухвали судів попередніх інстанцій стосуються виключно предмету доказування обставин справи та свідчать про незгоду заявника з висновками судів при ухваленні рішень про розгляд позовних вимог ОСОБА_5 до Луцької міської ради про стягнення середнього заробітку.

Відповідно до частин 1-2 статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновків щодо порушення апеляційним судом норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на наведене, касаційна скарга Луцької міської ради підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2016 - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Луцької міської ради залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2016 про поворот виконання судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Луцької міської ради, за участю прокуратури міста Луцька про стягнення середнього заробітку залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

...........................

...........................

...........................

В.М. Шарапа

В.М. Бевзенко

Н.А. Данилевич ,

Судді Верховного Суду