Визнання певних дій зловживанням процесуальними правами здійснює виключно суд, керуючись власним розсудом та виходячи з обставин справи. (ВС КАС, справа № 160/4787/20 від 20.04.2023 р.)

Нарешті ми бачимо адекватну практику реагування на дії державних служб - у цій справі - на зловживання правом Державної служби України з надзвичайних ситуацій, що декілька разів подавала аналогічний позов до підприємства, щоб зупинити експлуатацію ним їх власних об‘єктів (будівель та споруд). Хоча, треба віддати за належне, що відповідальність була застосована доволі поверхово.

Фабула судового акту: Так, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ГУ ДСНС) звернулося до окружного адміністративного суду з позовом до Приватного агропромислового підприємства про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, а саме: його будівель та споруд.

Суд першої інстанції встановив, що такі об‘єкти орендують і експлуатують взагалі інші суб‘єкти. В суді апеляційної інстанції було виявлено, що ГУ ДСНС цієї області вже подавало аналогічний позов, і суд відмовив їм у його задоволенні, апеляційну скаргу в тій справі ніхто не подавав, і - відповідно - те рішення набрало законної сили.

У зв‘язку із поданням повторних аналогічних позовів, апеляційний суд визнав це зловживанням правом на звернення до суду, виніс окрему ухвалу, якою зобов‘язав:

• про виявлені факти інформувати голову ДСНС для вжиття заходів щодо недопущення в майбутньому випадків зловживання процесуальними правами;
• голові ДСНС про вжиті заходи повідомити апеляційний адміністративний суд не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.

ДСНС оскаржило окрему ухвалу, з їх аргументом було - мовляв нікому не зашкодило повторне подання позову. На що ВС КАС зазначив:

Згідно зі ст. 324 КАС України суд апеляційної інстанції у випадках і в порядку, встановлених ст. 249 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу.

Відповідно до ч.1 ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно (ч.3 ст. 249 КАС України).

Отже, окрема ухвала має на меті усунення виявлених у процесі розгляду адміністративного позову порушень закону та є підставою для розгляду питання щодо відповідальності винних осіб. Таким чином, окрема ухвала - це рішення, яким суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону, причини та умови, що сприяли вчиненню порушення. Окрема ухвала є формою профілактичного впливу судів на правопорушників.

Необхідність її винесення зумовлена завданнями адміністративного судочинства - захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень органів державної влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових, службових осіб у процесі здійснення ними управлінських функцій.

За цих обставин слід зазначити, що суд має право, а не зобов`язаний постановити окрему ухвалу. Проте, враховуючи особливий статус суду в системі органів, що забезпечують правовий порядок, суд зобов`язаний реагувати на випадки очевидних, умисних або системних порушень закону.

Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства (п. 9 ч. 3 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.

Колегія суддів звертає увагу, що перелік дій, які підпадають під ознаки зловживання процесуальними правами, закріплений нормою ч. 2 ст. 45 КАС України, проте, за будь-яких умов, визнання певних дій зловживанням процесуальними правами здійснює виключно суд, керуючись власним розсудом та виходячи з конкретних обставин справи.

Отже, у цій справі: Судом апеляційної інстанції установлено, що під час розгляду іншої адміністративної справи суд не знайшов підстав для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та споруд підприємства та відмовив у задоволенні ще тої позовної заяви ГУ ДСНС. Це рішення в апеляційному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили. Тож вимоги ДСНС уже були оцінені судом в межах іншої адміністративної справи.

Отже, не подавши апеляційну скаргу на судове рішення, яким вирішено вже спір у іншій справі, а знову звернувшись з позовом у вже вирішеному спорі, ГУ ДСНС порушило права підприємства - яке було вимушене знову доводити безпідставність заявлених до них вимог з боку суб'єкта владних повноважень після того як спір вже був вирішений в іншій судовій справі - констатував ВС.

Аналізуйте судовий акт: Під зловживанням процесуальними правами розуміються умисні, несумлінні дії учасників процесу, що полягають, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести (ВС КАС справа № 766/20776/17 від 10.09.2021 р.);

Неявка в судове засідання 7 разів поспіль є зловживанням особою своїми правами, а запровадження карантину не є поважною причиною для цього (КЦС/ВС у справі № 570/5535/17 від 31.08.2021);

Нецензурна лайка є зловживанням особою своїми процесуальними правами (ККС/ВС у справі № 937/1056/20 від 24.03.2021);

Наслідком зловживання матеріальними правами є відмова у захисті цивільного права та інтересу (КГС/ВС у справі № 904/2979/20 від 19.02.2021).

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2023 року

м. Київ

справа №160/4787/20

адміністративне провадження № К/9901/19075/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Жука А.В.,

суддів: Мартинюк Н.М., Соколова В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №160/4787/20

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Дніпропетровській області до Приватного агропромислового підприємства «М-Самара-М» про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та споруд, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Дніпропетровській області на окрему ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2021 року (у складі колегії: головуючий суддя Суховаров А.В., судді: Головко О.В., Ясенова Т.І.),

УСТАНОВИВ:

І. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного агропромислового підприємства «М-САМАРА-М» про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, а саме: будівель та споруд, за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Гаванська, буд.23 Приватного агропромислового підприємства «М-САМАРА-М», до повного усунення порушень.

2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначав, що за результатами проведеної позапланової перевірки Приватного агропромислового підприємства «М-САМАРА-М» встановлені порушення, у зв`язку із чим подальша експлуатація об`єктів Приватного агропромислового підприємства «М-САМАРА-М» із означеними порушеннями пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено.

4. Суд першої інстанції зазначав, що як встановлено з акта перевірки від 29 січня 2020 року №153, встановлені порушення за яким є предметом розгляду у цій справі, адміністративні, складські та виробничо - складські будівлі, на момент проведення перевірки перебували в оренді у третіх осіб (ФОП ОСОБА_1 , ТОВ «Альфа Буд», ОСОБА_2 (колишній ТОВ МК-2005), ФОП ОСОБА_3 ; Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, як суб`єкт владних повноважень, не надало суду доказів того, що за умовами цивільно-правових договорів (договорів оренди), забезпечення пожежної безпеки та відповідальність за порушення вимог пожежної безпеки на об`єкті оренди, покладено саме на орендодавця Приватне агропромислове підприємство «М-САМАРА-М»; також вказані обставини не встановлені під час здійснення планового заходу державного нагляду, внаслідок чого висновок позивача про порушення саме відповідачем норм пожежної безпеки у будівлях та спорудах за адресою: АДРЕСА_1 , є безпідставним.

5. Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, із посиланням на положення частини 4 статті 78 КАС України зазначав, що позивач не оскаржив в апеляційному порядку рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року у справі №160/9612/19, в якому повністю досліджувались всі порушення, описані в акті перевірки №153 від 29 січня 2020 року.

6. Суд апеляційної інстанції вважав, що судовим рішенням, що набрало законної сили, визнані необґрунтованими вимоги застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 на підставі акту перевірки №153 від 29 січня 2020 року; Головне управління з таким судовим рішенням погодилось; ні в позовній заяві, повторно поданій 30 квітня 2020 року відносно тих самих порушень, ні в апеляційній скарзі Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Дніпропетровській області не наводить мотивів, чому суд повторно має розглядати спір, предметом якого є порушення у сфері техногенної та пожежної безпеки, які вже були предметом розгляду в іншій адміністративній справі.

7. Суд апеляційної інстанції вказував, що підставою для відмови в задоволенні позову у теперішній справі стало те що всі порушення, відображені в акті перевірки №153 від 29 січня 2020 року, були предметом перевірки в адміністративній справ №160/9612/19, та суд всі ці порушення детально описав і надав їм оцінку.

8. 02 квітня 2021 року Третій апеляційний адміністративний суд постановив окрему ухвалу, якою ухвалив:

- про виявлені факти інформувати голову Державної служби України з надзвичайних ситуацій для вжиття заходів щодо недопущення в майбутньому випадків зловживання процесуальними правами;

- голові Державної служби України з надзвичайних ситуацій про вжиті заходи повідомити Третій апеляційний адміністративний суд не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.

9. Приймаючи зазначене судове рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2021 року, у справі №160/4787/20 у задоволенні позову відмовлено оскільки всі порушення, відображені в акті перевірки №153 від 29 січня 2020 року, були предметом перевірки в адміністративній справ №160/9612/19, та суд всі ці порушення детально описав і надав їм оцінку.

10. Колегія суддів апеляційного суду вважала за необхідне довести до відома Державної служби України з надзвичайних ситуацій, що повторне звернення до суду з вимогами про застосування заходів реагування в зв`язку з порушеннями, які були предметом розгляду в іншій адміністративній справі, є зловживанням правом на звернення до суду.

11. Суд апеляційної інстанції вважав, що не подавши апеляційну скаргу на судове рішення, яким вирішений спір щодо застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1, а знову звернувшись з позовом у вже вирішеному спорі, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Дніпропетровській області, намагалось повторно обмежити права Приватного агропромислового підприємства «М-Самара-М», які вже були захищенні в адміністративній справі №160/9612/19. Такими діями Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Дніпропетровській області грубо порушило права Приватного агропромислового підприємства «М-Самара-М», яке було вимушено знову доводити безпідставність заявлених до них вимог з боку суб`єкта владних повноважень після того як спір вже був вирішений в іншій судовій справі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї

12. Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати окрему ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2021 року у справі №160/4787/20.

13. В обґрунтування касаційної скарги зазначає, що сам по собі факт того, що позивач звертається до суду з метою захисту порушеного права і в інтересах інших осіб на виконання функцій держави, не може свідчити про зловживання Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області процесуальними правами.

14. Головне управління наголошує, що не використовувало своїх прав у недозволені способи, які б суперечили призначенню права, внаслідок чого би завдавались збитки (шкода) суспільству, державі, окремій особі при зверненні до суду з адміністративним позовом про застосування заходів реагування на підставі акту планової перевірки від 23 серпня 2019 року №1045 у справі №160/9612/19 та на підставі акту позапланової перевірки від 29 січня 2020 року №153 у даній справі.

15. Скаржник зазначає, що звернення Головного управління до суду на підставі акту перевірки ПАП «М-Самара-М» не створювало жодних правових наслідків та не порушувало прав відповідачів без прийняття відповідного рішення адміністративним судом щодо застосування до нього заходів реагування.

16. Головне управління зазначає, що текстуальна однорідність прохальної частини позовів у справі №160/9612/19 та у даній справі, є недостатнім для висновку про те, що позови подано з тими самими предметом та з тих самих підстав; судом апеляційної інстанції не було проаналізовано ті обґрунтування необхідності подання позову в інтересах держави, які навів позивач при першому зверненні до суду 07 жовтня 2019 року та не було порівняно їх з тими обґрунтуваннями та документальними підтвердженнями і доказами, які були надані при другому зверненні до суду 28 квітня 2020 року.

17. Позивач вважає, що оскільки ні суд першої інстанції, ні суд апеляційної інстанції не встановили ідентичності позовів у справі №160/4787/20 і у справі №160/ 9612/19, то не може вважатись звернення Головного управління з позовом у даній справі повторним звернення до суду з аналогічним предметом і з аналогічних підстав та визнаватись судом зловживанням процесуальними правами.

18. Відзиву (заперечень) на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, однак в силу частини 4 статті 328 КАС України відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.

ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

19. Касаційна скарга Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Дніпропетровській області до Верховного Суду надійшла 24 травня 2021 року.

20. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 травня 2021 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Бучик А.Ю., судді: Мороз Л.Л., Рибачук А.І

21. Ухвалою Верховного Суду від 09 червня 2021 року задоволено заяви суддів Бучик А.Ю., Мороз Л.Л., Рибачука А.І. про самовідвід. Відведено суддів Бучик А.Ю., Мороз Л.Л., Рибачука А.І. від участі у розгляді справи №160/4787/20 за позовом Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Приватного агропромислового підприємства "М-САМАРА-М" про застосування заходів реагування. Передано матеріали до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення складу суду в порядку, передбаченому КАС України.

22. Розпорядженням Заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 10 червня 2021 року №1069/0/78-21 призначено повторний автоматизований розподіл касаційної скарги у справі №160/4787/20.

23. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 червня 2021 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Жук А.В., судді: Мартинюк Н.М., Соколов В.М.

24. Ухвалою Верховного Суду від 18 червня 2021 року відкрито касаційне провадження за скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Дніпропетровській області на окрему ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2021 року у справі №160/4787/20.

25. Ухвалою Верховного Суду від 19 квітня 2023 року дану справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

IІІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування та позиція Верховного Суду

26. Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

27. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

28. Перевіривши за матеріалами справи доводи та вимоги касаційної скарги та правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Верховного Суду зазначає таке.

29. Згідно зі статтею 324 КАС України суд апеляційної інстанції у випадках і в порядку, встановлених статтею 249 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу.

30. Відповідно до частини першої статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

31. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно (частина третя статті 249 КАС України).

32. Відповідно до частини четвертої статті 249 КАС України в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

33. З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання (частина п`ята статті 249 КАС України).

34. Отже, окрема ухвала має на меті усунення виявлених у процесі розгляду адміністративного позову порушень закону та є підставою для розгляду питання щодо відповідальності винних осіб.

35. Таким чином, окрема ухвала - це рішення, яким суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону, причини та умови, що сприяли вчиненню порушення. Окрема ухвала є формою профілактичного впливу судів на правопорушників.

36. Необхідність її винесення зумовлена завданнями адміністративного судочинства - захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень органів державної влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових, службових осіб у процесі здійснення ними управлінських функцій.

37. За цих обставин слід зазначити, що суд має право, а не зобов`язаний постановити окрему ухвалу. Проте, враховуючи особливий статус суду в системі органів, що забезпечують правовий порядок, суд зобов`язаний реагувати на випадки очевидних, умисних або системних порушень закону.

38. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод установлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

39. Статтею 19 Конституції України зокрема передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

40. Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

41. Частиною 1 статті 2 КАС України установлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

42. Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства (пункт 9 частини 3 статті 2 КАС України).

43. Відповідно до статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

44. З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.

45. Колегія суддів звертає увагу, що перелік дій, які підпадають під ознаки зловживання процесуальними правами, закріплений нормою частини 2 статті 45 КАС України, проте, за будь-яких умов, визнання певних дій зловживанням процесуальними правами здійснює виключно суд, керуючись власним розсудом та виходячи з конкретних обставин справи.

46. У цій справі судом апеляційної інстанції установлено, що під час розгляду адміністративної справи №160/9612/19 досліджувались обидва акта [№1045 від 23 серпня 2019 року та №153 від 29 січня 2020 року] та описані у них порушення. Суд не знайшов підстав для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 та рішенням від 12 лютого 2020 року у справі №160/9612/19 відмовив у задоволенні позовної заяви Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Дніпропетровській області.

Це рішення в апеляційному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили.

47. Не зважаючи на те, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, установлено, що порушення, описані в актах перевірки №1045 від 23 серпня 2019 року та №153 від 29 січня 2020 року, не дають приводів для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та споруд за адресою АДРЕСА_1, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Дніпропетровській області 30 квітня 2020 року знову подано позов з аналогічними вимогами, але тепер на підставі акту перевірки №153 від 29 січня 2020 року.

48. Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що усі порушення, відображені в акті перевірки №153 від 29 січня 2020 року, уже були оцінені судом в межах адміністративної справи №160/9612/19.

49. За наведених обставин доводи скаржника про те, що подані Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області не є тотожними спростовуються установленими судом апеляційної інстанції обставинами справи.

50. У тексті касаційної скарги Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області переконує, що його звернення до суду на підставі акту перевірки ПАП «М-Самара-М» не створювало жодних правових наслідків та не порушувало прав відповідача без прийняття відповідного рішення адміністративним судом щодо застосування до нього заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємства.

51. Верховний Суд відхиляючи такі доводи скаржника погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що не подавши апеляційну скаргу на судове рішення, яким вирішено спір у справі №160/9612/19, а знову звернувшись з позовом у вже вирішеному спорі, Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій в Дніпропетровській області порушило права ПАП «М-Самара-М», яке було вимушене знову доводити безпідставність заявлених до них вимог з боку суб`єкта владних повноважень після того як спір вже був вирішений в іншій судовій справі.

52. Доводи, якими позивач обґрунтовує касаційну скаргу, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

53. Отже, суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права, які могли б привести до ухвалення незаконного рішення, внаслідок чого касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а окрема ухвала апеляційного суду - без змін.

54. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

55. Ураховуючи наведене, перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги, Верховний Суд не вбачає порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної окремої ухвали.

56. Таким чином, в силу вимог статті 350 КАС України, касаційна скарга не підлягає задоволенню.

ІV. Висновок щодо розподілу судових витрат

57. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 242 249 324 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Дніпропетровській області залишити без задоволення.

2. Окрему ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2021 року у справі №160/4787/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

..................................

..................................

..................................

А.В. Жук

Н.М. Мартинюк

В.М. Соколов

Судді Верховного Суду