Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 30.06.2021 року у справі №463/9504/20
Постанова ВССУ від 24.12.2025 року у справі №463/9504/20

Ухвала

17 червня 2021 року

м. Київ

справа № 463/9504/20

провадження № 61-9661ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 14 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_3, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та скасування запису про право власності,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_3, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та скасування запису про право власності.

Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 01 лютого 2021 року клопотання ОСОБА_1 задоволено, зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі № 2/463/1601/14 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 01 вересня

2020 року.

Постановою Львівського апеляційного суду від 14 травня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 01 лютого 2021 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

11 червня 2021 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного суду від 14 травня 2021 року.

Відповідно до частини 3 статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

За змістом частини 1 статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) вирішує колегія у складі трьох суддів після одержання касаційної скарги оформленої відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ,

від 19 грудня 1997 року).

Відповідно до частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частини 1 статті 389 ЦПК України, після їх перегляду в апеляційному порядку; ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Таким чином, ухвала суду першої інстанції про зупинення провадження у справі (пункт 14 частини 1 статті 353 ЦПК України) та, відповідно, постанова апеляційного суду, за результатами апеляційного перегляду такої ухвали, не підлягають касаційному оскарженню.

Помилкове зазначення в постанові апеляційного суду про можливість її оскарження в касаційному порядку не є підставою для відкриття касаційного провадження.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 3, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду

від 14 травня 2021 року у цивільній справі № 463/9504/20.

Копію ухвали разом із доданими до скарги документами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Шипович

Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта