Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 12.03.2018 року у справі №509/7/17

Ухвала

29 травня 2018 року

м. Київ

справа №509/7/17

провадження №61-12018ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Висоцької В. С. розглянув касаційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління держави виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 04 вересня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 13 грудня 2017 року у справі за скаргою ОСОБА_1 про визнання рішення державного виконавця неправомірними і скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,

ВСТАНОВИВ:

13 лютого 2018 року відділ примусового виконання рішень управління держави виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області звернувся із касаційною скаргою на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 04 вересня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 13 грудня 2017 року в указаній вище справі. Дана касаційна скарга надійшла разом із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження зазначених судових рішень.

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до підпункту 14 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

За положеннями статті 325 ЦПК України в редакції, яка діяла до 15 грудня

2017 року, касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду.

Ухвалою Верховного Суду від 12 березня 2018 року визнано підстави для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження ухвали Овідіопольського районного суду Одеської області від 04 вересня 2017 року та ухвали апеляційного суду Одеської області від 13 грудня 2017 року за заявою відділу примусового виконання рішень управління держави виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області неповажними. Касаційну скаргу було залишено без руху, з наданням строку для усунення недоліків, а саме наведення заявником інших причин пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень, а також попереджено про наслідки її невиконання.

На адресу суду надійшли матеріали на виконання вимог ухвали.

Заявником надано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.

Як на підставу пропуску строку, заявник посилається на те, що 13 грудня

2017 року у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції приймав участь старший державний виконавець відділу, який на даний час звільнений, про результати розгляду апеляційної скарги відділу на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 4 вересня 2017 року не повідомив.

Представник Відділу, який є відповідальною особою за захист інтересів в судових органах ОСОБА_2 перебувала у щорічній та додатковій відпустках з 27 листопада 2017 року по 22 грудня 2017 року. Про наявність ухвали апеляційного суду Одеської області від 13 грудня 2017 року стало відомо лише 01 лютого 2018 року з наданого представником скаржника супровідного листа, яким надано копію ухвали апеляційного суду.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина 1 статті 44 ЦПК України).

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова невизначеність.

Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, пункт 27 рішення Європейського суду з прав людини від 26 квітня 2007 року у справі "Олександр Шевченко проти України", та "Трух проти України" (ухвала) від 14 жовтня 2003 року).

Поновлення процесуального строку зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими може порушити принцип юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини

від 03 квітня 2008 року у справі "Пономарьов проти України).

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 394 ЦПК України якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

Наведені заявником підстави пропуску строку для поновлення пропущеного процесуального строку не можна вважати поважними, оскільки представник державної виконавчої служби приймав участь у розгляді справи, відділ примусового виконання рішень мав можливість дізнатися про результати розгляду та зміст ухваленого рішення, звільнення працівника, який приймав участь у справі, перебування відповідальної за захист інтересів відділу в судових органах особи у відпустці з 27 листопада 2017 року по 22 грудня 2017 року не видаються переконливими підставами для поновлення тривалого пропуску строку на касаційне оскарження (касаційна скарга подана лише 13 лютого 2018 року).

На підставі наведеного, керуючись пунктом 4 частини 2 статті 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою відділу примусового виконання рішень управління держави виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 04 вересня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 13 грудня 2017 року у справі за скаргою ОСОБА_1 про визнання рішення державного виконавця неправомірними і скасування постанови про відкриття виконавчого провадження відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. С. Висоцька