Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 30.05.2018 року у справі №332/4598/13

Ухвала

Іменем України

29 травня 2018 року

місто Київ

справа № 332/4598/13

провадження № 61-27053ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" на постанову Апеляційного суду Запорізької області від 21 березня 2018 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Надра", третя особа - ОСОБА_1 про визнання договорів поруки припиненими,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2013 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Надра" (далі - ПАТ КБ "Надра") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У травні 2017 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 подали до суду зустрічний позов до ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", третя особа - ОСОБА_1, про визнання договорів поруки припиненими.

Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 16 листопада 2017 року первісний позов ПАТ КБ "Надра" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договоромзадоволено частково; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Надра" заборгованість за кредитним договором у розмірі 51 594,22 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ПАТ КБ "Надра", третя особа - ОСОБА_1, про визнання договорів поруки припиненими задоволено, судом визнано договір поруки №22/2005/0713/Фка від 27 жовтня 2005 року, укладений між ПАТ КБ "Надра" та ОСОБА_2, та договір поруки №22/2005/0713/Фка1 від 27 жовтня 2005 року, укладений між ПАТ КБ "Надра" та ОСОБА_3, припиненими. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 21 березня 2018 року скасовано рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 16 листопада 2017 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Надра" заборгованості за кредитним договором від 27 жовтня 2005 року № 22/2005/0713/Фка в розмірі 21 906,57 грн; ухвалено в цій частині нову постанову про відмову у задоволенні позову ПАТ КБ "Надра". В іншій частині рішення суду залишено без змін.

У поданій 13 квітня 2018 року до Верховного Суду касаційній скарзі ПАТ КБ "Надра" просить скасувати постанову Апеляційного суду Запорізької області від 21 березня 2018 року та залишити в силі рішення Заводського районного суду м.

Запоріжжя від 16 листопада 2017 року.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд зробив висновок про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження, оскільки скаргу подано на судові рішення, ухвалені у малозначній справі, які не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 274 ЦПК України ця справа за зазначеним спором не відноситься до тієї категорії справ, що не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.

Предметом спору в цій справі є стягнення заборгованості за кредитним договором та визнання договорів поруки припиненими. Зазначена справа не становить значної складності для вирішення судами та не належить до винятків із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина 6 статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень частина 6 статті 19 ЦПК України, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд визнає за можливе, користуючись власними повноваженнями, визнати цю справу малозначною.

У касаційній скарзі не містяться посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Верховним Судом також перевірено, чи мають місце обставини, передбачені у пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, та з'ясовано, що зазначені обставини відсутні.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року, заява № 21920/93; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року, заява № 26737/95).

З урахуванням наведеного, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини 6 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Надра", третя особа - ОСОБА_1 про визнання договорів поруки припиненими за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" на постанову Апеляційного суду Запорізької області від 21 березня 2018 року відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя С. О. Погрібний