Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 02.06.2021 року у справі №191/4508/19
Постанова КЦС ВП від 12.04.2022 року у справі №191/4508/19

Ухвала

29 червня 2021 року

місто Київ

справа № 191/4508/19

провадження № 61-9013ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Яремка В.

В., вивчив касаційну скаргу Фермерського господарства "МЕРЕНЧУК" на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 січня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства "МЕРЕНЧУК", третя особа - ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Стислий виклад позиції позивача

ОСОБА_1 у грудні 2019 року звернулася до суду з позовом про стягнення з Фермерського господарства "МЕРЕНЧУК" (далі - ФГ "МЕРЕНЧУК") суми боргу за договором позики у розмірі 65 000,00 дол. США, відсотків за кожен місяць дії договору позики за період з 14 грудня 2016 року до 01 вересня 2017 року у розмірі 35 912,00 дол. США та 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 02 вересня 2017 року до дня ухвалення рішення у справі.

Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 січня 2021 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 27 квітня 2021 року, позов задоволено.

Стягнуто з ФГ "МЕРЕНЧУК" на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 14 грудня 2016 року у розмірі 65 000,00 дол. США, відсотки за кожен місяць дії договору позики за період з 14 грудня 2016 року до 01 вересня 2017 року у розмірі 35 912,00 дол. США; 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 02 вересня 2017 року до 14 січня 2021 року у розмірі 6 565,00 дол. США.

Здійснено розподіл судових витрат.

ІІ. ВИМОГИ та АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

ФГ "МЕРЕНЧУК") 27 травня 2021 року із застосуванням засобів поштового зв'язку звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 січня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 квітня 2021 року, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Верховного Суду від 02 червня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику строк для виконання її вимог.

Від заявника у червні 2021 року від заявника надійшли документи на усунення недоліків касаційної скарги, подано докази на підтвердження сплати судового збору.

Визначення заявником підстав касаційного оскарження

Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина 3 статті 3 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Пунктами 1, 2, 3, 4 частини 2 статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, врегульованих процесуальним законом.

Вивчивши зміст касаційної скарги, Верховний Суд встановив, що касаційна скарга містить визначення підстав касаційного оскарження відповідно до вимог статті 389 ЦПК України.

Заявником як підстави касаційного оскарження наведених судових рішень визначено, що:

- оскаржувані рішення суду першої та апеляційної інстанцій ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права;

- суд апеляційної інстанції ухвалено рішення без урахування висновків, викладених, зокрема у постанові Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 569/1646/14-ц (провадження № 61-5020св18), відповідно до зазначеного висновку: "Верховний Суд врахував, що підставою позову зазначено те, що СТОВ "Заповіт" за оспорюваним договором як юридичною особою отримано суму позики. Під час нового розгляду суди зобов'язані перевірити, чи наявні відповідні докази внесення грошових коштів у касу підприємства чи зарахування на рахунок юридичної особи. Укладаючи угоду з юридичною особою, позивач мала передбачати, що стосовно юридичних осіб діють спеціальні правила обліку та прийняття грошових коштів від інших осіб, зокрема й фізичних, що дотримані не були"; постанові Верховного Суду від 12 червня 2020 року у справі № 169/506/17

(провадження № 61-37213св18), відповідно до зазначеного висновку: "Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 15 грудня 2015 року у справі № 21-4266а15, договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку, а свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання, в той час як первинні документи складаються лише за фактом надання послуг. Про факт отримання та повернення коштів свідчать банківські виписки про зарахування чи повернення грошей із поточного рахунка, а також прибуткові та видаткові касові ордери в разі внесення грошей до каси підприємства".

Таким чином, серед підстав касаційного оскарження заявником рішення судів першої та апеляційної інстанцій зазначена підстава, яка згадана

у пункті 1 частини 2 статті 389 ЦПК України, що свідчить про виконання ним вимог пункту 5 частини 2 статті 392 ЦПК України щодо форми та змісту касаційної скарги.

IІІ. ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ЩОДО ВІДКРИТТЯ КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ

Оскільки вимоги ухвали Суду виконані, касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, а наведені підстави касаційного оскарження відповідають положенням статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження.

Судом не встановлено наявності достатніх й обґрунтованих підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги, а так само відмови у відкритті касаційного провадження.

ІV ВИ

РІШЕННЯ

ПИТАННЯ ЩОДО ЗУПИНЕННЯ ВИКОНАННЯ

РІШЕННЯ

СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

У касаційній скарзі заявник просить зупинити виконання рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпровської області від 14 січня 2021 року.

Згідно з частиною 8 статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.

Клопотання про зупинення виконання (дії) судового рішення має бути мотивованим, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені певними доказами, зокрема, у разі відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду має бути надано копію такої постанови. Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судового рішення, суд касаційної інстанції враховує існування об'єктивної необхідності у цьому, зокрема у разі ймовірності ускладнення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення дотримання балансу інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки.

Враховуючи те, що заявник не навів обґрунтованих підстав, за яких суд касаційної інстанції може зупинити виконання рішення першої інстанції, клопотання задоволенню не підлягає. У таких висновках визначальними є, зокрема засади цивільного процесу, визначені у статтях 12 та 13 ЦПК України.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтях 12 та 13 ЦПК України (частина 3 статті 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до частина 3 статті 12 ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених частина 3 статті 12 ЦПК України випадках (частина 1 статті 13 ЦПК України).

Керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження у справі.

Витребувати із Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу № 191/4508/19 за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства "МЕРЕНЧУК", третя особа - ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за договором позики.

У задоволенні клопотання Фермерського господарства "МЕРЕНЧУК" про зупинення виконання рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 січня 2021 року відмовити.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк тривалістю в десять днів від моменту отримання копії цієї ухвали суду.

Провести попередній розгляд справи колегією у складі трьох суддів.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. О. Погрібний

І. Ю. Гулейков

В. В. Яремко