Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 27.12.2020 року у справі №520/14782/17

Ухвала

Іменем України

22 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 520/14782/17

провадження № 61-18697ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М.

М., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1, яка підписана представником ОСОБА_2, на ухвалу Одеського апеляційного суду від 05 жовтня 2020 року в складі судді:

Дрішлюка А. І.,у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, Одеська міська Рада, Київська районна адміністрація Одеської міської ради, Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про усунення перешкод у користуванні майном,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні майном.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 28 липня 2020 року клопотання ОСОБА_1 про повторне направлення справи до експертної установи в порядку виконання ухвали суду від 08 серпня 2018 року, зобов'язавши експерта провести експертне дослідження на підставі матеріалів цивільної справи та безпосереднього обстеження об'єктів було залишено без задоволення. Підготовче провадження в цивільній справі закрито та справа призначена до розгляду справи по суті.

Ухвала суду першої інстанції, в частині клопотання ОСОБА_1 про повторне направлення справи до експертної установи, мотивована тим, що відповідач не ухилявся від проведення експертизи, а її не проведення прямо пов'язано з ненаданням матеріалів експерту саме позивачем. Фактично, всі матеріали, які раніше витребовувались експертом в матеріалах справи відсутні.

ОСОБА_1 оскаржила ухвалу суду першої інстанції в апеляційному порядку в частині клопотання ОСОБА_1 про повторне направлення справи до експертної установи.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 05 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, підписану представником ОСОБА_2, на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 28 липня 2020 року про відмову в повторному направленні справи до експертної установи, закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду повернуто.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не вказаних у частині 1 статті 353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом. Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу суду, що за законом не може бути окремо оскаржена в апеляційному порядку, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження, визначені у частині пункті 4 частини 5 статті 357 ЦПК України. Вказана позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 29 травня 2019 року, справа № 219/10010/17. Згідно з частиною 2 статті 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. Оскільки ухвала про відмову в повторному направленні справи до експертної установи, закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду не входить до переліку ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду (частина 1 статті 353 ЦПК України), апеляційний суд повертає апеляційну скаргу.

14 грудня 2020 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Одеського апеляційного суду від 05 жовтня 2020 року, підписану представником Пудлінською Л. І., у якій, посилаючись на порушенням норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

У касаційні скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на касаційне оскарження, посилаючись на те, що ухвалу Одеського апеляційного суду від 05 жовтня 2020 року вона отримала 04 грудня 2020 року. На підтвердження указаних обставин до суду надано ксерокопію конверту, адресованого ОСОБА_1. Одеським апеляційним судом із штрихкодовим ідентифікатором № 6530002363586.

Європейський суд з прав людини вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).

У частині 2 статті 390 ЦПК України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів свідчить, що строк на касаційне оскарження пропущений з поважних причин. Тому суд, на підставі статті 390 ЦПК України, поновлює його.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційному оскарженню підлягають будь-які ухвали суду першої інстанції, які стосуються призначення та проведення судової експертизи. Формулювання "щодо призначення експертизи" включає в себе всі питання щодо призначення судом та проведення судової експертизи.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

Перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскарженні в апеляційному порядку окремо від рішення суду визначено у частині 1 статті 353 ЦПК України.

Згідно із пунктом 4 частини 5 статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, зокрема, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 12 вересня 2018 року у справі № 752/1016/17 (провадження № 61-19138сво18) та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 219/10010/17 (провадження № 14-190цс19) зроблено висновок, що "право на апеляційне оскарження учасники справи можуть реалізувати у порядку, визначеному процесуальним законом, не зловживаючи їхніми процесуальними правами у спосіб подання апеляційної скарги на ухвалу, що не може бути оскаржена до ухвалення рішення по суті спору й окремо від такого рішення".

Встановивши, що ухвала суду першої інстанції про відмову в повторному направленні справи до експертної установи, закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд апеляційної інстанції обґрунтовано повернув апеляційну скаргу.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Аналіз змісту касаційної скарги та оскарженої ухвали апеляційного суду свідчить, що правильне застосовування судом норм права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою.

Відповідно до частини 4 статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Одеського апеляційного суду від 05 жовтня 2020 року.

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Одеського апеляційного суду від 05 жовтня 2020 рокуу справі запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, Одеська міська Рада, Київська районна адміністрація Одеської міської ради, Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про усунення перешкод у користуванні майном.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Крат

Н. О. Антоненко

М. М. Русинчук