Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 27.09.2018 року у справі №539/2839/17

Ухвала

Іменем України

27 вересня 2018 року

м. Київ

справа № 539/2839/17

провадження № 61-44534 ск 18

Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Сімоненко В. М., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою представника Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" - Тузової ВладиславиОлександрівни, на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 29 травня 2018 року та постанову Апеляційного суду Полтавської області від 27 серпня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" про захист прав споживача та повернення депозитних коштів,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду із вказаним позовом та просив стягнути з АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за договором банківського вкладу № AMDN080000738639610 від 16 жовтня 2013 року в розмірі 10 530 Євро основного боргу та 1 598,49 Євро процентів та за договором банківського вкладу № SAMDN26000738641294 від 16 жовтня 2013 року в розмірі 17 000 грн. основного боргу та 7 924,99 грн процентів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ним та відповідачем було укладено договір вкладу № SAMDN080000738639610 від 16 жовтня 2013 року на суму 10 530
Євро та договір вкладу № SAMDN26000738641294 від 16 жовтня 2013 року на суму 17
000 грн 00 коп., які банк відмовляється повернути, а тому позивач змушений був звернутися до суду щодо повернення цих коштів та нарахованих відсотків.

Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 29 травня 2018 року, яке залишено без змін постановою Апеляційного суду Полтавської області від 27 серпня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено.

Стягнуто з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором банківського вкладу № SAMDN080000738639610 від 16 жовтня 2013 року в розмірі 10
530 Євро основного боргу та 1 598,49 Євро процентів (що еквівалентно 370 277 грн 10 коп. ).

Стягнуто з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором банківського вкладу № SAMDN26000738641294 від 16 жовтня 2013 року в розмірі 17

000 грн 00 коп. основного боргу та 7 924 грн 99 коп. процентів.

Вирішено питання про судові витрати.

24 вересня 2018 року представником ПАТ КБ "ПриватБанк" - Тузовою В. О. подано до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 29 травня 2018 року та постанову Апеляційного суду Полтавської області від 27 серпня 2018 року, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та передати справу до суду першої інстанції на новий розгляд.

Верховний Суд, дослідивши подану касаційну скаргу та додані до неї документи, оскаржувані судові рішення, зробив висновок, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Зазначений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частина 1 статті 274 ЦПК України визначає, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються: малозначні справи і справи, що виникають з трудових відносин, а згідно частини другої цієї статті - може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до частини 4 статті 274 ЦПК України, в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; щодо спадкування; щодо приватизації державного житлового фонду; щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Системний аналіз частини 6 статті 19, статті 274 ЦПК України дає підстави для висновку, що малозначними у цивільному процесі є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними (за виключенням справ, які мають розглядатися тільки за правилами загального позовного провадження) та які фактично можна поділити на: справи, у яких ціна позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності з ціною позову, що не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, у яких не можливо встановити ціну позову (немайнові вимоги), за виключеннями відповідно до частини 4 статті 274 ЦПК України та пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України

При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує критерії, визначені в частині 3 статті 274 ЦПК України, а саме: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Предметом позову в даній справі є вимога про повернення депозитних коштів, що є справою незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України.

Таким чином ця справа є малозначною в силу своїх властивостей.

Крім того, відповідно до частини 1 статі 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо: справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду; в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими; судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні; судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу; справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою; судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції; суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження;

У цій справі обставин, передбачених частиною 1 статті 411, частиною 4 статті 274 або пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення в малозначних справах підлягають касаційному оскарженню або обставин, за яких судове рішення підлягає обов'язковому скасуванню не встановлено.

З огляду на викладене та відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389, пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України у відкритті касаційного провадження в даній справі слід відмовити.

Керуючись пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" - Тузової Владислави Олександрівни, на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 29 травня 2018 року та постанову Апеляційного суду Полтавської області від 27 серпня 2018 року відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. М. Сімоненко