Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 26.10.2020 року у справі №467/1127/18

Ухвала

19 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 467/1127/18

провадження № 61-14307ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником - ОСОБА_2, на постанову Київського апеляційного суду від 14 серпня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про звільнення від сплати частини аліментів,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про звільнення від сплати частини аліментів на підставі частини 2 статті 197 СК України на користь ОСОБА_3 для утримання малолітньої дитини ОСОБА_4

у розмірі 70 649 грн 91 коп., яка утворилась станом на 01 жовтня 2018 року, визначивши розмір заборгованості на 01 жовтня 2018 року у розмірі

59 665 грн.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 17 грудня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено. Звільнено ОСОБА_1 від сплати частини заборгованості зі сплати аліментів на користь ОСОБА_3 для утримання малолітньої дитини ОСОБА_4, визначивши розмір заборгованості по сплаті аліментів у розмірі 59 665 грн станом на 01 жовтня 2018 року.

Постановою Київського апеляційного суду від 14 серпня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 17 грудня 2019 року скасовано та прийнято нову постанову. Відмовлено ОСОБА_1 у звільненні від сплати частини аліментів. Вирішено питання розподілу судових витрат.

24 вересня 2020 року до Верховного Суду засобами поштового зв'язку

представник ОСОБА_1 - адвокат Гуревич М. Г. подав касаційну скаргу (надійшла 29 вересня 2020 року) на постанову Київського апеляційного суду від 14 серпня 2020 року, у якій заявник просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заявником подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Як на підставу поновлення строку на касаційне оскарження, заявник посилається на те, що оскаржувана постанова надійшла на адресу заявника 25 серпня 2020 року. На підтвердження вказаного надає копію конверта, в якому надійшла вказана постанова, та виписку з сайту публічного акціонерного товариства "Укрпошта".

Клопотання про поновлення строку підлягає задоволенню, оскільки обставини, на які посилається заявник, свідчать про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, виходячи з наступних підстав.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною 1 статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог Частиною 1 статті 394 ЦПК України, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі,

що не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках -

на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень

та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, як суду права, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах

та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених

у цій же статті ЦПК України.

Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов'язкове до виконання судове рішення, сприяти стабільності цивільних правовідносин.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами визнаються справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 3 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом

на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Предметом спору у цій справі є вимоги про звільнення від сплати заборгованості по аліментах з 70 649 грн 91 коп. до 59 665 грн.

Отже, справа, на судові рішення у якій подана касаційна скарга,

є малозначною в силу закону.

Заявник у касаційній скарзі вказав, що справа стосується питання права, яке має значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Суд не може погодитись із тим, що ця справа, в якій судовим рішенням залишено без змін розмір заборгованості по аліментах на утримання малолітньої дитини, має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Доводи касаційної скарги свідчать про незгоду заявника з висновками суду апеляційної інстанції про відмову у звільненні від сплати частини аліментів, які зроблені за результатами оцінки доказів.

Колегія суддів, враховуючи, правовідносини, в яких виник спір між сторонами, встановлені судами фактичні обставини, а також повноваження суду касаційної інстанції, до яких не відноситься оцінка (переоцінка) доказів, дійшла висновку, що ця справа не може бути визнана такою, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Отже, випадків, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, у цій справі не встановлено Верховним Судом.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України

суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, представник ОСОБА_1 - адвокат Гуревич М. Г. подав касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, частиною 4 статті 274, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 14 серпня 2020 року задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 14 серпня 2020 року.

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, поданою представником - ОСОБА_2, на постанову Київського апеляційного суду від 14 серпня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про звільнення від сплати частини аліментів відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ф. Хопта

Є. В. Синельников

В. В. Шипович