Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 25.09.2019 року у справі №466/2695/19

Ухвала

Іменем України

24 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 466/2695/19

провадження № 61-16994ск19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Ігнатенка В.

М., розглянув касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 23 травня 2019 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 28 серпня 2019 року у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення переплати пенсії,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2019 року Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ у Львівській області) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення переплати пенсії.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 23 травня 2019 року позовну заяву ГУ ПФУ у Львівській області визнано неподаною і повернуто позивачеві.

Суд першої інстанції виходив з того, що ГУ ПФУ у Львівській області не усунуто недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі Шевченківського районного суду м.

Львова від 02 квітня 2019 року.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 28 серпня 2019 року у задоволенні клопотання ГУ ПФУ у Львівській області про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Апеляційну скаргу ГУ ПФУ у Львівській області на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 23 травня 2019 року визнано неподаною і повернуто заявникові.

Суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу, керувався положеннями статті 185, частини 2 статті 357 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та виходив з того, що ГУ ПФУ у Львівській області не виконало вимоги, викладені в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, щодо сплати судового збору.

У вересні 2019 року ГУ ПФУ у Львівській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 23 травня 2019 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 28 серпня 2019 року, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заявник посилається на те, що забезпечення права на апеляційне і касаційне оскарження включає як можливість оскарження судового рішення, так і обов'язок суду прийняти та розглянути подану апеляцію чи касацію. Разом з тим, зазначає, що бюджетом Пенсійного фонду України на 2019 рік, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2019 року № 14, не передбачено витрати на сплату судового збору.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов наступного висновку.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 389 ЦПК Україниучасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктом 2 частини 1 статті 389 ЦПК України, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 28 серпня 2019 року визнано неподаною та повернуто апеляційну скаргу ГУ ПФУ у Львівській областіна ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 23 травня 2019 року, а отже, ухвала суду першої інстанції в апеляційному порядку по суті не переглядалась, що виключає можливість її перегляду в касаційному порядку.

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК Українисуддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки касаційна скарга в частині оскарження ухвали Шевченківського районного суду м. Львова від 23 травня 2019 року подана на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у даній справі в цій частині слід відмовити на підставі пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України.

Водночас у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ГУ ПФУ у Львівській області на ухвалу Львівського апеляційного суду від 28 серпня 2019 року необхідно відмовити з таких підстав.

У відповідності до частини 2 статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених частини 2 статті 357 ЦПК України, застосовуються положення частини 2 статті 357 ЦПК України.

За змістом частини 3 статті 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що не погоджуючись із ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 23 травня 2019 року, ГУ ПФУ у Львівській області звернулося до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 14 червня 2019 року апеляційну скаргу ГУ ПФУ у Львівській областізалишено без руху та надано строк протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали для сплати судового збору. Заявникові роз'яснено наслідки невиконання вимог ухвали суду.

29 липня 2019 року на адресу Львівського апеляційного суду надійшло клопотання ГУ ПФУ у Львівській області про звільнення від сплати судового збору з посиланням на важкий майновий стан. Заявник зазначав, що бюджетом Пенсійного фонду України на 2019 рік, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2019 року № 14, не передбачено коштів на сплату судового збору.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 01 серпня 2019 року у задоволенні клопотання ГУ ПФУ у Львівській області про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Повторно залишено без руху апеляційну скаргу ГУ ПФУ у Львівській області на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 23 травня 2019 року та надано строк протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали для сплати судового збору. Заявникові також роз'яснено, що у випадку невиконання вимог даної ухвали апеляційну скаргу буде повернуто.

19 серпня 2019 року на адресу Львівського апеляційного суду повторно надійшло клопотання ГУ ПФУ у Львівській області про звільнення від сплати судового збору з посиланням на важкий майновий стан та на те, що сплата судового збору може створити перешкоди у виконанні завдань, покладених на Пенсійний фонд України.

Дійшовши висновку, що клопотання ГУ ПФУ у Львівській області про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги задоволенню не підлягає, оскільки аналогічне клопотання вже було розглянуто судом та у його задоволенні відмовлено з урахуванням того, що Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" не передбачає можливості звільнення від сплати судового збору юридичних осіб через важкий майновий стан, та встановивши, що у встановлений судом строк заявник не усунув недоліки апеляційної скарги щодо сплати судового збору, суд апеляційної інстанції обґрунтовано її повернув.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку з цим, обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у них коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатись достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору.

За правилами частини 2 статті 389 ЦПК Українипідставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У відповідності до пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК Українисуд у порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом пункту 2 частини 4 статті 394 ЦПК України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на викладене, у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою, а правильне застосовування судом апеляційної інстанції норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають, а є лише незгодою заявника з його змістом.

Керуючись пунктами 1, 5 частини 2 , пунктом 2 частини 4 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 23 травня 2019 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 28 серпня 2019 року у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення переплати пенсії.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді В. О. Кузнєцов

В. С. Жданова

В. М. Ігнатенко