Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 23.05.2019 року у справі №752/9980/18

Ухвала

Іменем України

21 травня 2019 року

м. Київ

справа № 752/9980/18

провадження № 61-9188ск19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Кузнєцова В. О., Олійник А. С. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 11 лютого 2019 року, постановлену у складі судді Чередніченко Н. П., та постанову Київського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року, ухвалену у складі колегії суддів: Пікуль А. А., Борисової О. В., Невідомої Т. О. у справі за завою ОСОБА_1, заінтересована особа - Служба у справах дітей Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації, про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог та ухвалених судових рішень

У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 11 лютого 2019 року цивільну справу за заявою ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Ухвала суду мотивована тим, що заявник та його представник, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання повторно не з'явилися без поважних причин, заяву (клопотання) про розгляд справи у їх відсутність не подавали, а відтак заява підлягала залишенню без розгляду на підставі положень пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України.

Постановою Київського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишено без задоволення. Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 11 лютого 2019 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та застосував норми матеріального і процесуального права, ухвала суду є законною та обгрунтованою.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

У травні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, в якій він просив скасувати ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 11 лютого 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року, і направити справу для продовження її розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку і помилково залишили заяву без розгляду, посилаючись на те, що заявник та його представник не з'явилися в судове засідання без поважних причин, оскільки факт прибуття у судове засідання підтверджується їх розписками, наявними в матеріалах справи.

Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга є необгрунтованою.

Відповідно до вимог частини 2 статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування

Згідно з положеннями пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необгрунтованою.

Відповідно до вимог пункту 2 частини 4 статті 394 ЦПК України суд може визнати касаційну скаргу необгрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Із касаційної скарги вбачається, що вона є необгрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності оскаржуваного судового рішення.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною 3 статті 294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених Частиною 3 статті 294 ЦПК України, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Отже, правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; повторної неявки позивача в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення перешкоджає розгляду справи.

Судами попередніх інстанцій установлено, що у судові засідання, призначені на 09 серпня 2018 року, 18 вересня 2018 року, 27 листопада 2018 року та 11 лютого 2019 року заявник та його представник не з'явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином. Будь-яких заяв (клопотань) про розгляд справи у їх відсутність або відкладення розгляду справи не подавали.

Відповідно до частини 3 статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

Ураховуючи зазначені вище норми цивільно-процесуального законодавства України, суд зобов'язаний залишити заяву без розгляду у зв'язку з повторною (другою поспіль) неявкою належним чином повідомленого заявника до суду без поважних причин, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.

Залишаючи заяву без розгляду, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, правильно виходив із того, що про дату, час та місце розгляду справи заявник та його представник повідомлялися належним чином у порядку, передбаченому ЦПК України, а тому, у зв'язку з їх повторною (другою поспіль) неявкою у судове засідання, суд першої інстанції обгрунтовано залишив заяву ОСОБА_1 без розгляду. Доказів на спростування зазначених висновків судів попередніх інстанцій заявник не надав.

Залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду не позбавляє його повторно звернутися до суду про встановлення факту, що має юридичне значення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Касаційна скарга не містить обгрунтованих посилань на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а зводиться до незгоди заявника з ухваленими судовими рішеннями, законність та обгрунтованість яких доводами касаційної скарги не спростована.

Ураховуючи наведене, ухвала Голосіївського районного суду міста Києва від

11 лютого 2019 року та постанова Київського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року ухвалені з дотриманням норм процесуального права. Правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою і п'ятою статті

394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 11 лютого 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року у справі за завою ОСОБА_1, заінтересована особа - Служба у справах дітей Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації, про встановлення факту, що має юридичне значення, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді: Г. І. Усик

В. О. Кузнєцов

А. С. Олійник