Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 22.09.2021 року у справі №127/22725/20

Ухвала

16 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 127/22725/20

провадження № 61-15177 ск 21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 11 серпня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди,

Встановив:

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_2, в якому просила:

1) визнати недостовірною та такою, що порушує її права на повагу до гідності, честі та недоторканість ділової репутації, наступну інформацію, розповсюджену ОСОБА_2 в соціальній мережі Фейсбук:

- 21 грудня 2019 року "Эта женщина ходит по дискотекам "Круасаль" и ресторан "Шанхай" разводит парней и мужей на деньги, влазит в семьи, спит с женатыми, проживает на Вишенке возле бившего катка "Айс Авеню", гуляет за чужой счет, говорит что деньги отдаст но деньги не отдает", що розміщена над персональним фото ОСОБА_1;

- 27 грудня 2019 року "Совет тебе ОСОБА_3. И еще вопрос ты что себе возомнила кто ты такая, что ходишь к моему ребенку в колледж и требуешь характеристику? У тебя что вообще мозгов нету? Ты решила на мне заработать денег так не получится дорогая. Работать иди. Я тебе не ресторан Шоколад который ты развела на деньги.

Работать. Ты и так уже засиделась в девках аж до пенсии. Жизнь тебя и так наказала. Так что займись чем то полезным в жизни. Перестань писать заучу колледжа, не преследуй людей. Ты ведешь себя как маніяк или шизофреник. Проверся иди в больницу может на старость все твои болячки вылазят. Мой тебе совет..

Писать ей лично не могу так как заблокировала меня. Но знаю что у нее есть много страничек и наблюдает за моей жизнью. Да и вас хочу предостеречь не заводите с этой аферисткой дружбу или что либо подобное. Разводит на деньги и пользуется людьми".

2) Зобов'язати ОСОБА_2 спростувати поширену відносно позивача недостовірну інформацію, шляхом розміщення в мережі Фейсбук на своїй сторінці після набрання законної сили судовим рішенням в даній справі, наступного тексту спростування: "21 грудня 2019 року та 27 грудня 2019 року на моїй сторінці в мережі Фейсбук мною, ОСОБА_2, було поширено недостовірні та неправдиві відомості відносно ОСОБА_3, що принижують її честь і гідність. Цим повідомленням заявляю, що поширені відомості не відповідають дійсності та не підтверджуються реальними фактами".

3) Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду за розповсюдження недостовірної інформації в розмірі 20 000,00 грн.

РішеннямВінницького міського суду Вінницької області від 26 квітня 2021 року позов задоволено частково.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 11 серпня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено; рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 26 квітня 2021 року у даній справі скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено; вирішено питання про розподіл судових витрат.

08 вересня 2021 року ОСОБА_3 надіслала засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Вінницького апеляційного суду від 11 серпня 2021 року.

У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Вінницького апеляційного суду від 11 серпня 2021 рокута залишити в силі рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 26 квітня 2021 року.

Дослідивши касаційну скаргу ОСОБА_3, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); справи про розірвання шлюбу; справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щовиникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Згідно з пунктами 1, 10 частини 1 статті 176 ЦПК України ціна позову в справах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується, а ціна позову у справах, у яких заявлено кілька самостійних вимог, визначається загальною сумою всіх вимог.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2021 року становить 2 270 грн.

Як убачається з матеріалів касаційного провадження предметом позову є захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди у розмірі 20
000,00 грн.

Ціна позову в даній справі становить 20 000,00 грн, яка станом на 01 січня 2021 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270,00*100=227 000,00 грн).

Верховний Суд урахував ціну, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства та дійшов висновку, що дана справа є незначної складності, а тому не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України. Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина 6 статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень частина 6 статті 19 ЦПК України, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у малозначній справі судом касаційної інстанції не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Разом із цим, у касаційній скарзі заявник посилається на обставини, передбачені підпунктом в) пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України та зазначає, що справа становить значний суспільний інтерес і має виняткове значення для неї, оскільки апеляційним судом застосовано неправильні висновки Верховного Суду та є потреба у роз'ясненні правильності застосування таких висновків в залежності від тих чи інших обставин.

Посилання заявника на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду є підставою касаційного оскарження судових рішень, передбаченою пунктом 3 частини 2 статті 389 ЦПК України, але не є доводом, який в розумінні підпунктів а)-г) пунктом 3 частини 2 статті 389 ЦПК України підтверджує наявність випадку/випадків, який/які дає/дають право вважати судові рішення такими, що підлягають касаційному оскарженню.

Вказані доводи касаційної скарги не містять достатніх обґрунтувань для розгляду малозначної справи в касаційному порядку. Незгода заявника з оскаржуваними судовими рішеннями у цілому не може розглядатися як обставина, що впливає на визначення справи як такої, що становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення, оскільки це може бути оцінкою сторони щодо кожної конкретної справи, учасником якої вона є.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України, пункт 9 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад, справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням указаного, оскільки ОСОБА_3 подала касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

З наведених обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

Ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 11 серпня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Ігнатенко

С. О. Карпенко

В. А. Стрільчук