Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 16.05.2021 року у справі №219/4339/20

Ухвала

14 травня 2021 року

м. Київ

справа № 219/4339/20

провадження № 61-7015ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Красильникова Катерина Олександрівна, на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 10 грудня 2020 року та постанову Донецького апеляційного суду від 25 березня 2021 року у цивільній справі за позовом приватного акціонерного товариства "Машинобудівний завод "ВІСТЕК" до ОСОБА_1 про стягнення шкоди в порядку регресу,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2020 року приватне акціонерне товариство "Машинобудівний завод "ВІСТЕК" (далі - ПрАТ "Машинобудівний завод ВІСТЕК") звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1, в якій просило стягнути із ОСОБА_1, який перебував на посаді генерального директора підприємства у період

із 01 червня 2017 року по 30 липня 2019 року, завдану підприємству шкоду в розмірі 486 032,78 грн.

Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області

від 10 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного суду від 25 березня 2021 року, позов задоволено частково, стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПрАТ "Машинобудівний завод "ВІСТЕК" шкоду, заподіяну внаслідок незаконного звільнення ОСОБА_2 за наказом № 115 від 08 листопада 2017 року у розмірі 422 748,73 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

24 квітня 2021 року засобами поштового зв'язку представник ОСОБА_1 - адвокат Красильникова К. О., подала касаційну скаргу на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 10 грудня 2020 року та постанову Донецького апеляційного суду від 25 березня 2021 року, в якій просить оскаржувані судові рішення в частині задоволення позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь

ПрАТ "Машинобудівний завод ВІСТЕК" 422 748,73 грн та судового збору в сумі 6
341,23 грн - скасувати, ухваливши нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Частиною 1 статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог Частиною 1 статті 394 ЦПК України, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

ОСОБА_1 реалізував своє право на апеляційний перегляд справи № 219/4339/20.

Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Європейський суд з прав людини у Рішенні від 05 квітня 2018 року

(справа Zubac v. Croatia, № 40160/12) вказав на обмеженість доступу до судів вищої інстанції. Так, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, і таке регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Спосіб застосування пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод до апеляційних та касаційних судів залежить від особливостей судового провадження, про яке йдеться, і необхідно враховувати всю сукупність процесуальних дій, проведених в рамках національного правопорядку, а також роль судів касаційної інстанції в них; умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги (рішення ЄСПЛ у справах "Леваж Престасьон Сервіс" проти Франції", "Шамоян проти Вірменії").

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Ціна позову у справі № 219/4339/20 не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270 грн х 250 = 567 500 грн), де 2 270 грн розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року.

Заявник вважав, що наявні випадки, передбачені підпунктами а), б), в) пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за яких судові рішення у справі із ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягають касаційному оскарженню, оскільки справа має для нього виняткове значення, касаційна скарга стосується питання, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а також він буде позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженими судовими рішеннями, при розгляді іншої справи.

Разом із тим незгода відповідача із оскаржуваними судовими рішеннями не є сама по собі обставиною, що свідчить про наявність випадків для відкриття касаційного провадження у справі із ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідач мав можливість доводити свої заперечення проти позову в судах двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору.

При цьому доводи касаційної скарги переважно аналогічні доводам апеляційної скарги, яким надано оцінку апеляційним судом, спрямовані на переоцінку доказів у справі та незгоду із обставинами, встановленими судами.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

Касаційний перегляд вважається екстраординарним, з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції, які обмежено питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. Повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися для здійснення нового судового розгляду.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: категорію справи, ціну та предмет позову, а також значення справи для сторін і суспільства, та не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, ухвалені у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

ОСОБА_1 реалізував своє право на апеляційний перегляд; справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору; наявність випадків, передбачених підпунктами а) - г)

пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, колегією суддів не встановлено, тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною 9 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, частиною 1 , пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Красильникова Катерина Олександрівна, на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 10 грудня 2020 року та постанову Донецького апеляційного суду від 25 березня 2021 року в цивільній справі № 219/4339/20.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Шипович

Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта