Главная Сервисы для юристов ... База решений “Протокол” Ухвала КЦС ВП від 16.02.2021 року у справі №753/4786/20 Ухвала КЦС ВП від 16.02.2021 року у справі №753/47...
print
Друк
search Пошук

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 16.02.2021 року у справі №753/4786/20

Ухвала

10 лютого 2020 року

м. Київ

справа №753/4786/20

провадження № 61-953ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Тітова М.

Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 16 вересня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом виселення, вселення,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2020 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_5 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом виселення відповідача із квартири АДРЕСА_1 та вселення позивачів.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 30 березня 2020 року справу №753/4786/20 визнано малозначною та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 16 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 22 грудня

2020 року позов задоволено частково. Вселено ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до квартири АДРЕСА_1,

в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У січні 2021 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подано до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 16 вересня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 грудня 2020 року, у якій скаржники, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити. Також зазначають, що ця справа має виняткове для них значення, касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а особи, які подають касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлені можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції

з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги.

З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ,

від 19 грудня 1997 року).

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним

з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду

і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі.

У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v.
CROATIA
, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України, пункт 9 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах

з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Посилання ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на те, що ця справа має виняткове для них значення, а особи, які подають касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України позбавлені можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи

є безпідставними, оскільки належного обґрунтування таких тверджень не наведено.

Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду осіб, які подала касаційну скаргу,

з оскарженими судовими рішеннями і, відповідно, не свідчить, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рішення Дарницького районного суду м.

Києва від 16 вересня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом виселення, вселення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Краснощоков

І. О. Дундар

М. Ю. Тітов
logo

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст

Приймаємо до оплати