Історія справи

Ухвала КАС ВП від 01.09.2019 року у справі №580/1002/19
Ухвала КЦС ВП від 15.12.2020 року у справі №580/1002/19

Ухвала

01 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 580/1002/19

провадження № 61-18238 ск 20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Лебединського районного суду Сумської області від 15 червня 2020 року та постанову Сумського апеляційного суду від 30 вересня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Лебединського нотаріального округу Жураховського Дмитра Володимировича про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

Встановив:

Рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 15 червня 2020 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Лебединського нотаріального округу Жураховського Д. В. про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Сумського апеляційного суду від 30 вересня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Лебединського районного суду Сумської області від 15 червня 2020 року залишено без змін.

03 грудня 2020 року ОСОБА_1 надіслав засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Лебединського районного суду Сумської області від 15 червня 2020 року та постанову Сумського апеляційного суду від 30 вересня 2020 року.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить суд касаційної інстанції скасуватирішення Лебединського районного суду Сумської області від 15 червня 2020 року та постанову Сумського апеляційного суду від 30 вересня 2020 року, і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги до 11 січня 2021 року, який не міг перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали, а саме, для надання обґрунтованої заяви з іншими підставами для поновлення строку на касаційне оскарження, а також належним чином оформленої за змістом касаційної скарги із зазначенням у ній (крім іншого) чітко та належним чином підстави (підстав) касаційного оскарження рішення Лебединського районного суду Сумської області від 15 червня 2020 року та постанови Сумського апеляційного суду від 30 вересня 2020 року, визначені в пунктах 1, 2, 3, 4 частини 2 статті 389 ЦПК України.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала Верховного Суду від 14 грудня 2020 року оприлюднена 16 грудня 2020 року.

Копія ухвали Верховного Суду від 14 грудня 2020 року отримана заявником ОСОБА_1 26 грудня 2020 року, що підтверджується відповідним зворотнім поштовим повідомленням.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 14 грудня 2020 року, ОСОБА_1 надіслав належним чином оформлену за змістом касаційну скаргу разом з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження, посилаючись на те, що він пропустив цей строк з поважних причин. В клопотанні зазначає, що в листопаді 2020 року він лікувався від хвороби схожої на грип. Оскільки він є безробітнім та його щомісячний дохід складає 2 140 грн, в нього не було можливості взяти лікарняний лист або лікуватись амбулаторно. Тому єдиним доказом його хвороби є дві заяви від громадян ОСОБА_2 і ОСОБА_3, які надавали в той час йому допомогу.

Крім того, звертає увагу на те, що в матеріалах справи немає відомостей про надсилання та вручення йому копії оскаржуваної постанови у зв'язку з чим відсутність інших доказів пропущення строку на касаційне оскарження не його провина.

Касаційне провадження не підлягає відкриттю з огляду на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Згідно з частиною 1 статті 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Враховуючи те, що повний текст постанови апеляційного суду виготовлено 30 вересня 2020 року, тобто строк на касаційне оскарження цього судового рішення закінчився 31 жовтня 2020 року, а копія вказаної постанови була отримана заявником 07 жовтня 2020 року і тридцятиденний строк з цієї дати сплив 07 листопада 2020 року, а касаційна скарга подана лише 03 грудня 2020 року, то підстави для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень згідно з частинами 1 , 2 статті 390 ЦПК України відсутні. Доводи заявника про його важку хворобу в листопаді місяці та відсутність доказів в матеріалах справи про направлення та вручення йому копії оскаржуваної постанови, не заслуговують на увагу, оскільки наведені доводи не обґрунтовують неможливість чи наявність перешкод у заявника своєчасно звернутися до Верховного Суду з касаційною скаргою на судові рішення. З огляду на наведене, зазначені заявником підстави пропуску строку на касаційне оскарження є неповажними.

Таким чином, вимоги ухвали Верховного Суду від 14 грудня 2020 року в повному обсязі виконані не були.

Відповідно до частини 1 статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на касаційне оскарження судових рішень, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі, спрямовані на своєчасне одержання судових рішень, а також підготовку касаційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі № 3236/03 "Пономарьов проти України" зазначено, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Пономарьов проти України, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).

Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності. У кожній конкретній справі суди мають ґрунтовно перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.

При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (Перетяка та Шереметьев проти України, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).

У справах "Осман проти Сполученого королівства" та "Креуз проти Польщі" Європейський суд з прав людини роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 394 ЦПК України якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

Положення аналогічного змісту містить також частина 3 статті 393 ЦПК України.

Оскільки, зазначені заявником підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження рішення Лебединського районного суду Сумської області від 15 червня 2020 року та постанови Сумського апеляційного суду від 30 вересня 2020 рокує неповажними, тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись частиною 3 статті 393, пунктом 4 частини 2 статті 394 ЦПК України Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

Ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Лебединського районного суду Сумської області від 15 червня 2020 року та постанову Сумського апеляційного суду від 30 вересня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Лебединського нотаріального округу Жураховського Дмитра Володимировича про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Ігнатенко

С. О. Карпенко

В. А. Стрільчук