Історія справи
Ухвала КЦС ВП від 12.11.2020 року у справі №466/197/18

Ухвала29 жовтня 2020 рокум. Київсправа № 466/197/18провадження № 61-14876ск20Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Стрільчука В. А., Тітова М.Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на постанову Львівського апеляційного суду від 18 серпня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тревел профешнл груп" про відшкодування майнової та моральної шкоди,ВСТАНОВИВ:У січні 2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Тревел профешнл груп" з позовом, в якому просили стягнути з ТОВ "Тревел Профешнл Груп" на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 8 543,69 грн; на користь ОСОБА_2 - 8 543,69 грн; на користь ОСОБА_3 - 13 543,69 грн; на користь ОСОБА_4 - 5 543,69 грн.Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 22 листопада 2019 року позов задоволено частково.
Стягнено з ТОВ "Тревел Профешнл Груп" на користь ОСОБА_1 7 000 грн у відшкодування моральної шкоди.Стягнено з ТОВ "Тревел Профешнл Груп" на користь ОСОБА_2 7 000 грн у відшкодування моральної шкоди.Стягнено з ТОВ "Тревел Профешнл Груп" на користь ОСОБА_3 12 000 грн у відшкодування моральної шкоди.Стягнено з ТОВ "Тревел Профешнл Груп" на користь ОСОБА_4 4 000 грн у відшкодування моральної шкоди.У іншій частині позову відмовлено.
Стягнено з ТОВ "Тревел Профешнл Груп" у дохід держави 1 921 грн судового збору.Постановою Львівського апеляційного суду від 18 серпня 2020 року апеляційну скаргу ТОВ "Тревел Профешнл Груп" задоволено, рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 22 листопада 2019 року скасовано і ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.7 жовтня 2020 року подана до Верховного Суду касаційна скаргаОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, в якій заявники просять скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 18 серпня 2020 року і залишити в силі рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 22 листопада 2019 року.Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, суд дійшов наступних висновків.Відповідно до пункту 2 частини 3 статті
389 Цивільного процесуального кодексу (далі
- ЦПК) України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до
ЦПК позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно з пунктом 1 частини 6 , частиною 9 статті
19 ЦПК України для цілей пунктом 1 частини 6 , частиною 9 статті
19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.Відповідно до пункту 1 частини 1 статті
176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.Статтею 7 Закону України "
Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2020 року становить 2 102 грн.Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається, що ціна позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 складає 36 174,76 грн.У даній справі ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102*100=210 200 грн).
Отже, зазначена справа є малозначною в силу вимог закону.Право на касаційне оскарження постанови Львівського апеляційного суду від 18 серпня 2020 року заявники обґрунтовують тим, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у малозначній справі судом касаційної інстанції не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваного судового рішення, а виключно встановлюється наявність чи відсутність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьоїстатті
389 ЦПК України.Касаційний суд, перевіривши доводи касаційної скарги, дійшов висновку, що обґрунтування, які вона містить, не підтверджують наявність випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті
389 ЦПК України, за яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. При цьому Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства, які дали можливість дійти висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
Посилання заявника не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Прикладів неоднакового застосування судами одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах заявником не наведено і доказів на їх підтвердження не надано.Доводи заявника про наявність різних правових висновків щодо застосування одних і тих самих норм права, викладених у постановах Верховного Суду від 3 жовтня 2018 року у справі № 645/997/15-ц та від 30 жовтня 2019 року у справі № 201/17472/16-ц, відхиляються касаційним судом, оскільки вказані судові рішення ухвалені за різних фактичних обставин справи і не містять протилежних висновків.З огляду на викладене, відсутні підстави вважати, що розгляд касаційної скарги заявників забезпечить єдність судової практики і є пріоритетним у порівнянні з малозначним характером справи.Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті
394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають
Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Зазначене відповідає і Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, згідно з якими державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "
Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі ZUBAC v. CROATIA (Зубац проти Хорватії) від 5 квітня 2018 року).Оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, ухвалене у малозначній справі, і наявність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьоїстатті
389 ЦПК України, заявником не обґрунтовано, а судом не встановлено, відповідно до пункту 1 частини 2 статті
394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
Зазначення у постанові Львівського апеляційного суду від 18 серпня 2020 року про можливість її оскарження в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки такий перегляд не відповідатиме положенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у частині права особи на розгляд справи судом, встановленим законом.Керуючись статтями
19 389 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного судуУХВАЛИВ:Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на постанову Львівського апеляційного суду від 18 серпня 2020 року.Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити ОСОБА_2.
Ухвала оскарженню не підлягає.Судді: С. О. КарпенкоВ. А. СтрільчукМ. Ю. Тітов