Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 16.03.2020 року у справі №409/2756/18

Ухвала

01 вересня 2021року

м. Київ

справа № 409/2756/18

провадження № 61-3676св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Дочірнє підприємство "Агропромислова компанія "Украгростар",

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (письмового провадження) касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Агропромислова компанія "Украгростар" на рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 25 вересня 2019 року в складі судді Третяка О. Г. та постанову Луганського апеляційного суду від 14 січня 2020 року в складі колегії суддів: Назарової М. В., Лозко Ю. П., Стахової Н. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дочірнього підприємства "Агропромислова компанія "Украгростар" (далі - ДП "АПК "Украгростар") та просив зобов'язати відповідача повернути йому земельну ділянку площею 7,2850 га, що розташована на території Просторівської сільської ради Білокуракинського району Луганської області, яка належить йому на праві власності на підставі державного акта на право власності на землю серії І-ЛГ № 000175, виданого 28 квітня 2001 року.

Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що 17 червня 2008 року між ним та відповідачем ДП "АПК "Украгростар" укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 10 років. 01 вересня 2008 року договір було зареєстровано в Білокуракинському районному реєстраційному округу Луганської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру".

Оскільки термін дії договору закінчувався 31 серпня 2018 року й наміру продовжувати договірні відносини він не мав, 13 липня 2017 року він надіслав на адресу відповідача відповідну заяву, проте відповіді на неї не отримав.

Зазначав, що після закінчення дії договору оренди землі він неодноразово звертався до відповідача з вимогою про повернення земельної ділянки, однак відповідач відмовив у задоволенні такої вимоги, посилаючись на додаткову угоду від 15 квітня 2010 року, якою було продовжено строк дії договору оренди земельної ділянки від 17 червня 2008 року до 31 грудня 2023 року.

Посилаючись на те, що вказану додаткову угоду він не підписував, додаткова угода не зареєстрована в установленому законом порядку, а відтак відповідач неправомірно використовує його земельну ділянку, просив позов задовольнити.

У серпні 2019 року позивач надіслав до суду уточнену позовну заяву, згідно з якою просив визнати недійсною додаткову угоду від 15 квітня 2010 року до договору оренди земельної ділянки від 17 червня 2008 року, укладену між ним та ДП "АПК "Украгростар", та зобов'язати відповідача повернути йому земельну ділянку площею 7,2850 га, що розташована на території Просторівської сільської ради Білокуракинського району Луганської області.

В уточненій позовній заяві позивач додав, що та обставина, що він не підписував спірну додаткову угоду підтверджується висновком експерта Луганського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 08 травня 2019 року № 19/113/7-7/51е, що є підставою для визнання її недійсною відповідно до статей 203, 215 ЦК України.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Білокуракинського районного суду Луганської області від 25 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Луганського апеляційного суду від 14 січня 2020 року, позовні вимоги задоволено.

Визнано недійсною додаткову угоду від 15 квітня 2020 року до договору оренди земельної ділянки № 209877/040841500245 від 17 червня 2008 року, укладену між ОСОБА_1 та ДП "АПК "Украгростар".

Зобов'язано ДП "АПК "Украгростар" повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 7,2850 га, що розташована на території Просторівської сільської ради Білокуракинського району Луганської області на належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії І-ЛГ № 000175, виданого 28 квітня 2001 року та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю на № 267.

Вирішено питання про розподіл судових витрат. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Білокуракинського районного суду Луганської області від 13 вересня 2019 року.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що згідно з висновком експерта від 08 вересня 2019 року підпис у додатковій угоді від 15 квітня 2020 року виконаний, ймовірно, не позивачем, а іншої особою, що вважав підставою для визнання цієї угоди недійсною відповідно до статті 215 ЦК України та застосування наслідків її недійсності відповідно до частини 1 статті 216 ЦК України.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

24 лютого 2020 року ДП "АПК "Украгростар" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 25 вересня 2019 року та постанову Луганського апеляційного суду від 14 січня 2020 року й ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Підставами касаційного оскарження зазначає неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, а саме:

- застосування норми права без урахування висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 04 вересня 2019 року в справі № 760/10691/18 (пункт 1 частини 2 статті 389 ЦПК України);

- судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною 3 статті 411 ЦПК України (пункт 4 частини 2 статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована тим, що в порушення норм процесуального закону суд першої інстанції прийняв до розгляду уточнену позовну заяву, подану позивачем після закриття підготовчого провадження, а суд апеляційної інстанції наведеному належної оцінки не надав.

Також суди першої та апеляційної інстанцій безпідставно взяли до уваги висновок експерта від 08 вересня 2019 року, оскільки такий не був надісланий ДП "АПК "Украгростар", що є порушенням частин 8 та 9 статті 83 ЦПК України. До того ж вказаний висновок експерта про "ймовірність" не може бути беззаперечним доказом тих обставин, що підпис на додатковій угоді виконаний не позивачем.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 24 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі.

19 травня 2020 року справа № 409/2756/18 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 19 серпня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 квітня 2021 року передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 227/3760/19-ц (провадження № 61-1317св21) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4, про визнання договору оренди недійсним за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Донецького апеляційного суду від 17 грудня 2020 року.

Передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважала за необхідне відступити від висновку щодо застосування норм права в подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленій постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року в справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19).

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2021 року справу № 227/3760/19-ц прийнято та призначено до судового розгляду.

Правовідносини, спір з приводу яких вирішується у цій справі, є подібними до правовідносин, які є предметом розгляду в справі № 227/3760/19-ц.

Пунктом 10 частини 1 статті 252 ЦПК України встановлено, що у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, Об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі.

Відповідно до пункту 14 частини 1 статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пункту 14 частини 1 статті 253 ЦПК України, до закінчення перегляду справи в касаційному порядку.

Оскільки справа в подібних правовідносинах передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів вважає за необхідне зупинити касаційне провадження в справі, що переглядається, до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 227/3760/19-ц.

Керуючись пунктом 10 частини 1 статті 252, пунктом 14 частини 1 статті 253, статтею 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Зупинити касаційне провадження у справі № 409/2756/18 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 227/3760/19-ц.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. І. КратСудді:Н. О. Антоненко І. О. Дундар Є. В. Краснощоков М. Ю.

Тітов