Главная Сервисы для юристов ... База решений “Протокол” Ухвала КЦС ВП від 25.05.2021 року у справі №199/4241/20 Ухвала КЦС ВП від 25.05.2021 року у справі №199/42...
print
Друк
search Пошук

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 25.05.2021 року у справі №199/4241/20

Ухвала

03 червня 2021 року

місто Київ

справа № 199/4241/20

провадження № 61-8689ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Яремка В.

В., вивчив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 листопада 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 квітня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна в натурі,

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Стислий виклад позиції позивача

ОСОБА_1 у червні 2020 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, у якому просив:

- припинити за ним право спільної часткової власності на: квартиру АДРЕСА_1; квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 на АДРЕСА_4; житловий будинок АДРЕСА_5; земельну ділянку, площею 0,0397 га за зазначеною адресою; гараж № НОМЕР_1 на АДРЕСА_6;

- виділити в натурі та визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_5; земельну ділянку, площею 0,0397 га за зазначеною адресою; гараж № НОМЕР_1 на АДРЕСА_6;

- виділити в натурі та визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1; квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 на АДРЕСА_4;

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію у розмірі 446 580,00 грн вартості 1/2 часток майна: квартири АДРЕСА_1 та квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 на АДРЕСА_4.

Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 листопада 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 06 квітня 2021 року прийнято відмову ОСОБА_1 від позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_2 компенсації вартості частини спірного майна у розмірі 446 580,00 грн, у зв'язку з цим рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 листопада 2020 року в цій частині визнано нечинним та закрито провадження у справі.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 листопада 2020 року в іншій оскаржуваній частині залишено без змін.

ІІ. ВИМОГИ та АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

ОСОБА_1 20 травня 2021 року із застосуванням засобів поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 листопада 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 квітня 2021 року, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, зокрема, виділити в натурі та визнати за ним, ОСОБА_1, право власності на будинок АДРЕСА_5, земельну ділянку, площею 0,0397 га, за зазначеною адресою та гараж № НОМЕР_1 на АДРЕСА_6.

Ухвалою Верховного Суду від 25 травня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику строк для виконання її вимог.

Від заявника у травні 2021 року надійшли документи на усунення недоліків касаційної скарги, подано докази на підтвердження доплати судового збору.

Визначення заявником підстав касаційного оскарження

Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина 3 статті 3 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Пунктами 1, 2, 3, 4 частини 2 статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, врегульованих процесуальним законом.

Вивчивши зміст касаційної скарги, Верховний Суд встановив, що касаційна скарга містить визначення підстав касаційного оскарження відповідно до вимог статті 389 ЦПК України.

Заявником як підстави касаційного оскарження наведених судових рішень визначено, що:

- оскаржувані судові рішення ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права;

- судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено рішення без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених, зокрема у постанові Верховного Суду України від 17 лютого 2010 року у справі № 6-6248св09, відповідно до якого: "Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, керувався положеннями як статті 364, так і статті 365 ЦК України, які є взаємовиключними і одночасно застосовані бути не можуть"; у постанові Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 299/2587/15-ц (провадження № 61-8926св18), відповідно до якого, за загальним правилом, при розгляді справ про поділ спільного майна подружжя вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи; у постанові Верховного Суду від 13 травня 2019 року у справі № 638/1962/17 (провадження № 61-25286св18), відповідно до якого основним завданням суду при вирішенні спорів про поділ майна подружжя є вирішення конфлікту між подружжям, тобто здійснення судом своєї базової функції - ухвалення обов'язкового рішення, яке безпосередньо припиняє спір, а не виводить його на новий рівень для сторін, які в будь-якому випадку не можуть між собою домовитися.

Таким чином, серед підстав касаційного оскарження рішення судів першої та апеляційної інстанцій заявником зазначена та підстава, яка згадана у пункті 1 частини 2 статті 389 ЦПК України, що свідчить про виконання ним вимог пункту 5 частини 2 статті 392 ЦПК України щодо форми та змісту касаційної скарги.

IІІ. ВИ

РІШЕННЯ

ПИТАННЯ ЩОДО ПОНОВЛЕННЯ СТРОКУ НА КАСАЦІЙНЕ ОСКАРЖЕННЯ

У касаційній скарзі заявник просить поновити строк на касаційне оскарження, зокрема постанови суду апеляційної інстанції від 06 квітня 2021 року, копія якої отримана заявником 27 квітня 2021 року.

На підтвердження поважності причини пропуску процесуального строку заявником подано копію супровідного листа Дніпровського апеляційного суду від 07 квітня 2021 року, копію конверта на підтвердження направлення адвокату Патиці Андрію Володимировичу копії рішення суду апеляційної інстанції із трекінгом Акціонерного товариства "Укрпошта" за номером 4900090203563, відповідно до якого копію рішення суду апеляційної інстанції отримано 27 квітня 2021 року.

Згідно з частиною 1 статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до частини другої наведеної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Суд виходить з того, що підстави пропуску строків можуть бути визнані поважними, зокрема, у тому випадку, якщо таке недотримання строків касаційного оскарження зумовлене діями (бездіяльністю) суду апеляційної інстанції, а так само наявністю інших об'єктивних перешкод, що безумовно перешкоджали скаржникові своєчасному зверненню з такою скаргою.

Отже, аналіз касаційної скарги, доданих до неї матеріалів, додаткових матеріалів та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження дають підстави для висновків, що строк, протягом якого заявник має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження зазначеного рішення, пропущено з поважних причин, тому Суд поновлює його.

ІV. ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ЩОДО ВІДКРИТТЯ КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ

Оскільки вимоги ухвали Суду виконані, касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, а наведені підстави касаційного оскарження відповідають положенням статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження.

Судом не встановлено наявності достатніх й обґрунтованих підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги, а так само відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 389 390 392 394 395 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 06 квітня 2021 року.

Відкрити касаційне провадження у справі.

Витребувати із Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська цивільну справу № 199/4241/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна в натурі.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк тривалістю в десять днів від моменту отримання копії цієї ухвали суду.

Провести попередній розгляд справи колегією у складі трьох суддів.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. О. Погрібний

І. Ю. Гулейков

В. В. Яремко
logo

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст

Приймаємо до оплати