Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 13.07.2020 року у справі №331/408/20

Ухвала

Іменем України

28 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 331/408/20

провадження № 61-9280ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати

Касаційного цивільного суду: Штелик С. П., (суддя-доповідач),

Калараша А. А., Сімоненко В. М., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Заводського районного суду м. Запоріжжя від 07 квітня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 27 травня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Жовтневого районного суду м. Запоріжжя про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до держави Україна в особі Жовтневого районного суду м. Запоріжжя про відшкодування шкоди.

Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 17 березня 2020 року позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків.

Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 07 квітня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачу.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що недоліки, зазначені в ухвалі суду від 17 березня 2020 року, не було усунуто, зокрема, не виконано вимог щодо уточнення змісту позовних вимог, предмету оскарження, зазначення протиправних дій відповідача.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 27 травня 2020 року ухвалу Заводського районного суду м. Запоріжжя від 07 квітня 2020 року залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що позивач не усунула недоліки позовної заяви у відповідності з вимогами закону, суд першої інстанції правомірно визнав неподаною та повернув позовну заяву позивачу.

У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду у червні 2020 року, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Заводського районного суду м. Запоріжжя від 07 квітня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 27 травня 2020 рокута направити справу для продовження розгляду, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції передчасно визнано позовну заяву неподаною та повернуто її позивачеві, оскільки позовна заява подана з дотриманням вимог ЦПК України, а тому відсутні підстави для повернення позовної заяви, а зазначені в оскаржуваній ухвалі суду вимоги не є недоліками, оскільки всі ці обставини суд може встановити під час підготовчого провадження.

Суд апеляційної інстанції вийшов за межі доводів та вимог апеляційної скарги.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду вважає, що підстави для відкриття касаційного провадження відсутні, виходячи з наступного.

Позовна заява за формою й змістом повинна відповідати вимогам статтей 175, 176, 177 ЦПК України.

Згідно статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 185 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статті 185 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Установлено, що ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 17 березня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків, а саме: запропоновано позивачу викласти зміст позовних вимог у відповідності до вимог статті 175 ЦПК України, конкретизувати та обґрунтувати позовні вимоги та навести обґрунтований розрахунок суми, що стягується.

Окрім того, позивачу запропоновано викласти належним чином зміст позовних вимог, оскільки не зрозуміло, з кого необхідно стягувати моральну шкоду, обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із посиланням на норми права, які регулюють існуючі правовідносини, зазначити докази, які повинні підтверджувати кожну обставину, або наявність підстав для звільнення від доказування, визначити конкретні протиправні дії відповідача, які спричинили позивачу моральну шкоду, та докази наявності цієї моральної шкоди та моральних страждань позивача.

У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про усунення недоліківта надала уточнену позовну заяву.

Встановивши, що у встановлений судом строк ОСОБА_1 не усунула в повному обсязі недоліки позовної заява, а саме: не виконала вимог щодо уточнення змісту позовних вимог, предмету оскарження, зазначення протиправних дій відповідача, суд першої інтсанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, обґрунтовано визнав її неподаною та повернув.

Доводи касаційної скарги не спростовуються висновків суду та були предметом перегляду судом апеляційної інстанції.

Згідно частини 7 статті 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви, про що також було вірно зазначено судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

За правилами частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини 4 статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на викладене, у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою, а правильне застосовування судом апеляційної інстанції норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають, а є лише незгодою заявника з його змістом.

Керуючись частиною 4 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Заводського районного суду м. Запоріжжя від 07 квітня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 27 травня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Жовтневого районного суду м.

Запоріжжя про відшкодування шкоди.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. П. Штелик

А. А. Калараш

В. М. Сімоненко