Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 04.02.2019 року у справі №391/339/18

Ухвала

04 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 391/339/18

провадження № 61-2318ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Курило В. П. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 та його представника - ОСОБА_2 на рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 20 серпня 2018 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 29 грудня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів; за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2018 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовними вимогами до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, з твердої грошової суми? по 50,00 грн на місяць на кожного із дітей на 1/3 частини заробітку (доходу) батька на утримання двох дітей, але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно.

Позовні вимоги мотивовано тим, що з 10 листопада 2001 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 21 листопада 2005 року розірвано.

У шлюбі у сторін народилось двоє дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішенням Компаніївського районного суду Кіровоградської області від

19 липня 2004 року з ОСОБА_1 було стягнуто аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі

1/3 частини всіх видів заробітку, але не менше одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян на кожну дитини. В подальшому, рішенням Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 08 грудня

2006 року розмір аліментів було змінено з 1/3 частини всіх видів заробітку, але не менше одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян на кожну дитини, на тверду грошову суму в розмірі по 50,00 грн на кожну дитину, починаючи з 27 листопада 2006 року та до повноліття дітей.

Посилаючись на частину 2 статті 182 СК України, зазначала, що спосіб стягуваних з відповідача на її користь на утримання дітей аліментів має бути змінено з твердої грошової суми на частину від доходів батька, так як мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Крім того, за останні дванадцять років майновий стан боржника суттєво змінився, він придбав вартісне майно, займається сільськогосподарським виробництвом.

В ході розгляду справи ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічними позовними вимогами до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів з твердої грошової суми 50,00 грн на тверду грошову суму у розмірі 150,00 - 200,00 грн, щомісячно на кожну дитину.

Зустрічні позовні вимоги мотивовано тим, що крім неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_2, він має малолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, який є дитиною з інвалідністю першої групи (підгрупа 1-А) та потребує постійного догляду та опіки позивача. Зазначав, що його майновий стан змінився - погіршився, він має заборгованість і його доходу не вистачить на виплату аліментів у розмірі

1/3 частини заробітку (доходу) на утримання двох дітей, але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно. Він заперечив факти придбання ним вартісного майна.

Рішенням Компаніївського районного суду Кіровоградської області від

20 серпня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів задоволено частково.

Змінено спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь

ОСОБА_3 на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, стягуваних за рішенням Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 08 грудня 2006 року у справі № 2-п-455/2006, з "твердої грошової суми 50,00
грн для дитини відповідного віку щомісяця починаючи з

27 листопада 2006 року до досягнення повноліття дітей" на "у розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожного з дітей починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до ІНФОРМАЦІЯ_5 на утримання доньки ОСОБА_4, та до ІНФОРМАЦІЯ_4 на утримання сина ОСОБА_5

Виконавчий лист по справі № 2-п-455/2006 року відкликано.

В іншій частині позову відмовлено.

В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник

ОСОБА_1 ОСОБА_2 оскаржила його в апеляційному порядку.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 29 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, подану представником

ОСОБА_2, задоволено частково.

Рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від

20 серпня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів задоволено.

Змінено спосіб стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, який визначено рішенням Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 08 грудня 2006 року у справі № 2-п-455/2006.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_2, який визначено рішенням Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 08 грудня 2006 року у справі № 2-п-455/2006, з "твердої грошової суми 50,00 грн для дитини відповідного віку щомісяця починаючи з 27 листопада 2006 року до досягнення повноліття дітей" на 1/3 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожного з дітей починаючи з дня набрання постанови суду законної сили і до досягнення ОСОБА_4 повноліття? ІНФОРМАЦІЯ_5, а потім, якщо ніхто з батьків не звернеться до суду з позовом про визначення розміру аліментів на утримання сина ОСОБА_5, аліменти стягуються до ІНФОРМАЦІЯ_4 за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на ОСОБА_4

Виконавчий лист, виданий по справі №2-п-455/2006 року, відкликано.

У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зміну розміру стягнення аліментів відмовлено.

22 січня 2019 року ОСОБА_1 та його представник - ОСОБА_2 звернулися до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просять скасувати рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 20 серпня 2018 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 29 грудня 2018 року та передати справу на новий розгляд за встановленою підсудністю або ухвалити нове рішення, яким зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів задовольнити, посилаючись на неправильне застосуванням судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Частиною 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України встановлено, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до Пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пунктів 1 та 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пунктів 1 та 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом

на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" встановлено, що з 01 січня 2018 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 1 921,00 грн.

Предметом первісних позовних вимог є зміна способу стягнення аліментів на утримання дітей з твердої грошової суми по 50,00 грн щомісячно на кожну дитину на 1/3 частини заробітку (доходу) батька на утримання двох дітей, але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно.

Предметом зустрічних позовних вимог є зміна способу стягнення аліментів з твердої грошової суми 50,00 грн на тверду грошову суму у розмірі 150,00 - 200,00
грн, щомісячно на кожну дитину.

Отже, справа № 391/339/18 є справою незначної складності, ціна позову, якої не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK

v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина 6 статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень частина 6 статті 19 ЦПК України, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.

При цьому Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України встановлено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на викладене, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та його представника - ОСОБА_2 на рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від

20 серпня 2018 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від

29 грудня 2018 року слід відмовити з підстав, встановлених пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої

статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та його представника - ОСОБА_2 на рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 20 серпня 2018 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 29 грудня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів; за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. П. Курило