Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 07.04.2020 року у справі №201/5634/19

Ухвала

Іменем України

03 червня 2020 року

м. Київ

справа № 201/5634/19

провадження № 61-5185ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

третя особа - Перша Дніпровська державна нотаріальна контора,

розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року у складі колегії суддів:

Петешенкової М. Ю., Деркач Н. М., Пищиди М. М.,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_4, після смерті якої відкрилася спадщина на все належне їй майно, у тому числі на квартиру АДРЕСА_1.

Постановою державного нотаріуса Першої дніпровської державної нотаріальної контори від 03 травня 2019 року ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, у зв'язку з пропуском строку для прийняття спадщини.

Позивач вказував, що він звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після спливу шестимісячного строку, оскільки після смерті матері стан його здоров'я суттєво погіршився, він не мав фізичної можливості звертатись до будь-яких органів з питань прийняття спадщини, будучи пенсіонером не міг знати про існування у нього права на обов'язкову частину спадщини.

Зазначав, що фактично прийняв спадщину, оскільки піклувався про матір та майно і це все, що йому залишилося від рідної матері.

Враховуючи наведене, позивач просив визнати поважними причини пропуску строку для прийняття спадщини і визначити йому додатковий строк для подачі в нотаріальну контору заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, задовольнивши позовні вимоги у повному обсязі.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 листопада 2019 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Перша дніпровська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задоволено. Визнано пропущений ОСОБА_1 строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що був пропущений з поважної причини. Визначено ОСОБА_1 додатковий строк для подачі заяви і прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, протягом двох місяців.

Суд першої інстанції задовольняючи позов керувався тим, що позивач із поважних причин пропустив встановлений законом шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 задоволено. Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 листопада 2019 року скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Перша Дніпровська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовлено.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, дійшов висновку, що причини, на які посилався позивач, як на підставу для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини, а саме: незадовільний стан його здоров'я, юридичну необізнаність, не є поважними причинами пропуску вказаного строку, що унеможливили чи в інший спосіб перешкодили йому здійснити своє право на подання заяви про прийняття спадщини.

У березні 2020 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року у вищевказаній справі, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 06 квітня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення зазначених вище недоліків до 06 травня 2020 року, але не більше десяти днів з дня вручення цієї ухвали, зокрема для надання касаційної скарги у новій редакції, відповідно до вимог пункту 5 частини 2 статті 392 ЦПК України.

У травні 2020 року на адресу Верховного Суду засобами поштового зв'язку надійшли матеріали на усунення недоліків касаційної скарги, зокрема нова редакція касаційної скарги.

Касаційну скаргу в новій редакції заявник обґрунтовує тим, що постанова апеляційного суду не відповідає правовим висновкам викладеним у постанові Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 483/597/16-ц (пункт 1 частини 2 статті 389 ЦПК України).

Зокрема, заявник зазначає, що апеляційний суд у справі № 201/5634/19 не врахував право позивача на обов'язкову частку у спадщині, не дослідив яке майно входило до складу спадщини та зокрема заповіту, складеного на ім'я ОСОБА_2.

Касаційну скаргу обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 строк для прийняття спадщини пропустив з поважних причин, оскільки після смерті ОСОБА_4 йому не вірно була надана консультація, щодо переліку осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині.

У відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити з таких підстав.

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд може визнати таку касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).

Відповідно до частини 6 статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Із матеріалів касаційної скарги, змісту оскаржуваної постанови апеляційного суду вбачається, що скарга є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначеного судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Статтею 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час її відкриття не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (стаття 1270 ЦК України).

Відповідно до статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статті 1272 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.

При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій (пункт 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування").

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови. Якщо у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Аналогічний правовий висновок зроблено у постанові Верховного Суду України від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1215цс16 та постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 351/2403/17.

Апеляційним судом досліджено обставини справи та подані сторонами докази, на підставі чого зроблено правильний висновок про те, що незадовільний стан здоров'я та юридична необізнаність не є поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини, що узгоджуються з вищенаведеними правовими висновками.

Посилання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на постанову Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 483/597/16-ц, яку мав урахувати суд апеляційної інстанції, не заслуговують на увагу, оскільки у зазначеній справі були суттєво відмінні від справи № 201/5634/19 обставини, що формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм права, а також відмінний предмет спору.

Таким чином, оскаржуване судове рішення є законними та обґрунтованими, постановленими з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись пунктом 5 частини 2 , частиною 6 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Перша Дніпровська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 лютого 2020 рокувідмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:І. Ю. Гулейков О. В. Ступак Г. І. Усик